ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про накладення штрафу за невиконання рішення суду
27 вересня 2019 року м. Київ № 826/15277/18
Окружний адміністративний суд м. Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А., розглянувши у письмовому провадженні питання щодо виконання рішення суду в адміністративній справі:
за позовомОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України у м. Києві
про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п.: НОМЕР_1 ) звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДР: 42098368), в якому просила суд:
визнати протиправними дії ГУ ПФУ у м. Києві щодо припинення виплати ОСОБА_1 пенсії за віком з липня 2018 року;
зобов'язати ГУ ПФУ у м. Києві поновити виплати ОСОБА_1 виплату пенсії за віком з липня 2018 року;
допустити негайне виконання рішення суму у межах суми стягнення за один місяць;
зобов'язати ГУ ПФУ у м. Києві подати у місячний строк звіт про виконання рішення суду.
Рішенням суду від 22.03.2019 позов задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо припинення з липня 2018 року нарахування та виплати пенсії за віком ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п.: НОМЕР_1 ; номер особового рахунку НОМЕР_5).
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16; код ЄДР: 42098368) поновити з липня 2018 нарахування та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п.: НОМЕР_1 ; номер особового рахунку НОМЕР_5).
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 371 КАС України допущено негайне виконання рішення суду у межах суми стягнення за один місяць у зв'язку з чим зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві негайно провести нарахування та виплату пенсій в межах сум за один місяць ОСОБА_1 .
Встановлено судовий контроль за виконанням даного судового рішення та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16; код ЄДР: 42098368) подати до суду протягом тридцяти календарних днів з дати набрання законної сили рішенням суду звіт про виконання рішення суду.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2019 апеляційну скаргу відповідача на рішення суду повернуто ГУ ПФУ в м. Києві.
Однак, станом на 12.08.2019 відповідачем не було надано звіт про виконання рішення суду у повному суду.
У зв'язку з цим, ухвалою від 12.08.2019 встановлено додатковий строк для подання суду звіту про виконання рішення суду. У звіті запропоновано визначити: причини невиконання рішення суду в частині, що підлягала негайному виконанню; причини невиконання рішення суду в частині зобов'язання вчинити певні дії та відомості щодо повного виконання рішення суду у цій частині.
Звернута увагу, що внутрішні процедури ГУ ПФУ у м. Києві не є підставою для невиконання рішення суду у встановлений судом строк.
Покладено обов'язок виконання даної ухвали у зазначеній вище частині на начальника Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві - ОСОБА_2 .
Звернута увага відповідача, що у разі невиконання рішення суду, з урахуванням положень п. 24. ч. 1 ст. 4 КАС України на керівника Управління може бути накладено штраф у розмірі від 38 420 грн. до 76 840 грн.
29.08.2019 канцелярією суду зареєстровано "Звіт про виконання рішення суду" від 27.08.2019 № 190534/07.
Із Звіту вбачається, що рішення суду не виконано.
Так, не виплачений борг в сумі 43449,17 грн. за період з 01.07.2018 по 31.07.2019. Не виплачений борг за липень 2018 в сумі 3146,45 грн.
Із Звіту вбачається, що відповідач очікує санкціонування з боку КМ України виконання рішення суду через прийняття КМ України "окремого порядку" щодо виплати вказаних сум.
Враховуючи наведене, ухвалою суду від 30.08.2019 на 13.09.2019 на 10.00 год. призначено судове засідання для розгляду звіту відповідача про виконання рішення суду у даній справі та вирішення питання відповідальності за невиконання рішення суду. Звернута увага, крім іншого, що очікування «окремого порядку» по аналогічним відносинам триває кілька місяців, протягом яких пенсіонер не отримує пенсії - єдиного засобу існування.
Крім того, в ухвалі від 30.08.2019 вкотре звернута увага про можливість накладення на підставі ч. 2 ст. 382 КАС України на керівника ГУ ПФУ штрафу в розмірі від 38 420 грн. до 76 840 грн.
У судове засідання 30.08.2019 надано копія листа ПФУ від 11.09.2019 (а.с. 106) де ПФУ дозволив виконати рішення суду відносно позивачки в межах суми пенсії за 1 місяць.
На виправдання невиконання рішення суду відповідачем надано запит до ПФУ від 12.09.2019, по суті - про дозвіл на виконання рішення суду.
У судовому засіданні 13.09.2019 оголошено перерву до 27.09.2019 з метою надання додаткової інформації про стан виконання рішення суду.
Про наступне засідання керівник УПФУ та представник повідомлені у судовому засідання, що зафіксовано у протоколі судового засідання. Крім того, повстка про виклик вручена ГУ ПФУ (відповідачу) 19.09.2019. Представник позивача повідомлений про засідання телефонним зв'язком, а також повісткою, яка вручена 18.09.2019.
У судове засідання 27.09.2019 представники сторін, а також керівник ГУ ПФУ у судове засідання не з'явилися. Між тим, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 4 ст. 382 КАС України неприбуття у судове засідання сторін, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду цього питання. Відтак, судове засідання проведено без участі вказаних вище осіб та, на підставі ч. 9 ст. 205 КАС України, розгляд питання продовжено в порядку письмового провадження.
Між тим, у судовому засіданні 27.09.2019 з'ясовано, що після перерви у розгляді питання, тобто після засідання 13.09.3019, рішення суду залишилось невиконаним в частині боргу 40 302,72 грн. (а.с. 112).
Доводи відповідача, викладені ще у засіданні 13.09.2019, відносно відвертого ігнорування виконання рішення суду звелися до очікування «окремого порядку», яке триває вже кілька місяців, що по суті є очікуванням санкціонування владою виконання рішення суду, що є недопустимим у правовій, демократичній державі та зазвичай призводить до звернення до ЄСПЛ.
У даному випадку вбачається ручне регулювання органом виконавчої влади виконання рішення суду, втілення системи дозволів на виконання рішення суду, що свідчить не лише про ігнорування норм Конституції України щодо обов'язковості судових рішень, але й свідчить про дії органів виконавчої влади щодо нівелювання діяльності судової влади як такої.
Між тим, як неодноразово наголошувалось судом в аналогічних справах, рішення суду, яке набрало законної сили, для цілей його виконання не потребує жодного санкціонування з боку жодного органу.
При цьому, як вже раніше зазначалося у рішенні суду:
- умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення;
- питання щодо припинення пенсійних виплат (які є складовою порядку пенсійного забезпечення) не можуть регулюватися підзаконними актами;
- перелік підстав припинення виплати пенсії, визначений ч. 1 ст. 49 Закону № 1058-IV, є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав лише у випадках, передбачених законом;
- за змістом конституційних норм, Кабінет Міністрів України не наділений правом вирішувати питання, які належать до виключної компетенції Верховної Ради України, так само як і приймати правові акти, які підміняють або суперечать законам України.
- Законом № 1058-IV не передбачено підстав припинення або призупинення виплати пенсії, як, наприклад, проведення перевірки особи за місцем проживання, верифікації або ж проведення ідентифікації у банку;
- постанова КМУ № 365 є підзаконним нормативно-правовим актом, який обмежує встановлене законодавством право на отримання пенсії позивачем
- у даному випадку, виплату пенсії припинено всупереч вимогам Закону № 1058-IV.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 129-1 Конституції України:
Суд ухвалює рішення іменем України.
Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до положень ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення (ч. 1).
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 2 ст. 382 КАС України).
Половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України (ч. 3 ст. 382 КАС України).
Питання про накладення штрафу вирішується за клопотанням позивача або за ініціативою судді у судовому засіданні з повідомленням сторін. Неприбуття у судове засідання сторін, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду цього питання (ч. 4 ст. 382 КАС України).
Згідно рекомендаціям, зауваженням, та висловленим занепокоєнням Європейського суду з прав людини, які наголошувались у відповідних рішеннях ЄСПЛ, зокрема у пункті 54 Рішення Європейського суду з прав людини, справа "Юрій Миколайович Іванов проти України" (Заява N 40450/04), саме на державу покладено обов'язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до вимог Конвенції про що навіть 6 березня 2008 року згідно з пунктом 2 статті 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Комітет міністрів розглянув заходи, запроваджені Урядом України для забезпечення виконання рішень Суду у справах, в яких порушується питання тривалого невиконання остаточних рішень національних судів. Комітет міністрів ухвалив тимчасову резолюцію (СМ/Ке80ІІ(2008)1), у відповідних положеннях якої зазначено:
"Комітет міністрів висловлює особливу занепокоєність у зв'язку з тим, що, незважаючи на цілий ряд законодавчих та інших важливих ініціатив, до яких неодноразово приверталася увага Комітету міністрів, поки що досить мало зроблено для того, щоб подолати існуючу структурну проблему невиконання рішень національних судів; рекомендує органам влади: 1. забезпечити ефективну реалізацію на практиці положень про відповідальність посадових осіб за невиконання рішень. 2. призначити відшкодування за шкоду, спричинену затримками у виконанні рішень національних судів, безпосередньо на підставі положень Конвенції та практики Європейського суду, як це передбачено Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".
Європейський суд з прав людини у рішенні від 6 вересня 1978 року у справі "Класс та інші проти Німеччини", "із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури".
Крім того, Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (пункт 53 рішення у справі "Ковач проти України", пункт 59 рішення у справі "Мельниченко проти України", пункт 50 рішення у справі «Чуйкіна проти України», тощо).
У даному випадку суд констатує фактичну відмову відповідача від виконання рішення суду, відверте ігнорування рішення суду та його тривале невиконання всупереч вимогам статті 129-1 Конституції України щодо обов'язковості судових рішень, що, крім іншого, підриває авторитет судової влади, у т.ч. в частині обов'язковості виконання судових рішень, що вже неодноразово ставало предметом розгляду Європейського суду з прав людини.
Внаслідок невиконання рішення суду відповідачем по суті ставиться під сумнів сама сутність існування судової влади.
Відповідач, в особі керівника, фактично займається не виконанням рішення суду, а очікує прийняття КМ України невідомо коли окремого порядку, в рамках якого, на його думку і у невизначеному майбутньому, будуть виплачуватись вказані суми пенсії, чим по суті вказує на необхідність погодження (санкціонування) виконання рішення суду Кабінетом Міністрів України та з боку ПФУ, що суперечить вимогам ст. 6 Конституції України щодо здійснення державної влади в Україні на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.
Суд вважає, що будь-які пояснення щодо невиконання рішення суду, яке набрало законної сили, у т.ч. щодо очікування санкціонування виконання рішення суду з боку КМ України та ПФУ, інші надумані причини, не можуть бути виправданням з боку Держави (в особі ГУ ПФУ в м. Києві) щодо невиконання рішення суду та бути свідченням наявності поважних причин його невиконання, тим більше - у сфері гарантованого Конституцією Україні соціального захисту (ст. 46), якою, крім іншого, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність визнані в Україні найвищою соціальною цінністю (ст. 3).
Відмова від виконанні цього рішення суду фактично вказує і на відмову відповідача від застосування висновків, викладених Верховним Судом у рішенні від 03.05.2018 р. у зразковій справі 805/402/18 (провадження № Пз/9901/20/18), яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду.
Відтак, враховуючи вищевикладене у сукупності, суд приходить до висновку про наявність достатніх та обґрунтованих підстав для накладення на виконуючу обов'язки начальника ГУ ПФУ в м. Києві ОСОБА_2 штрафу за невиконання рішення суду.
Визначаючи розмір штрафу, суд зазначає, що у грошовому виразі штраф може сягати від 38 420 грн. до 76 840 грн. Враховуючи всі наведені обставини у сукупності, суд, керуючись внутрішнім переконанням, приходить до висновку про достатній та розумний розмір штрафу у розмірі 40 000 (сорок тисяч) гривень, який підлягає стягненню з начальника ГУ ПФУ в м. Києві ОСОБА_2 з розподілом: 20 000 грн. в дохід Державного бюджет України; 20 000 грн. - на користь позивачки.
Керуючись положеннями ст. ст. 382, 241 - 243, 248, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Визнати звіт про виконання рішення суду таким, що не підтверджує виконання рішення суду у повному обсязі.
Накласти на начальника Головного управління Пенсійного фонду в м. Києві (код ЄДР 42098368; адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) ОСОБА_2 (паспорт НОМЕР_2 ) штраф у розмірі 40 000,00 (сорок тисяч) гривень за невиконання рішення суду.
Штраф стягнути:
20 000 (двадцять тисяч) грн. на користь Державного бюджету України. Стягувачем є Державна судова адміністрація України (код ЄДР 26255795; адреса: 01021, м. Київ, вул. Липська, 18/5).
20 000 (двадцять тисяч) грн. на користь позивачки - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п.: НОМЕР_1 , тел. НОМЕР_3 ); представник - адвокат Петров Герман Вікторович (04071, м. Київ, вул. Щекавицька, 30/39, офіс 319; т. НОМЕР_4 ; (офіс БФ «Право на захист»).
З наступного дня після набрання ухвалою законної сили на суму заборгованості без додаткового рішення суду нараховується пеня у розмірі трьох відсотків річних з урахуванням індексу інфляції (ч. 6 ст. 382 КАС України).
Ухвалу суду про накладення штрафу направити для виконання до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві (вул. Виборзька, 32 м. Київ, 03056).
Строк пред'явлення даної ухвали суду до виконання становить три місяці з дня набрання нею законної сили, а саме - 27.12.2019.
Дана ухвала є виконавчим документом.
Звернути увагу начальника ГУ ПФУ в м. Києві ОСОБА_2 , що відповідно до ч. 7 ст. 382 КАС України сплата штрафу не звільняє від обов'язку виконати рішення суду.
Відповідно до вимог ч. 7 ст. 382 КАС України зобов'язати ГУ ПФУ в м. Києві подати звіт про виконання рішення суду до 15.10.2019 включно.
Копію ухвали надіслати особам, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КАС України ухвала набирає законної сили набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у строки та порядку, визначеному ст. ст. 292 - 297 КАС України.
Суддя О.А. Кармазін