ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
26 вересня 2019 року м. Київ № 640/17309/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючої судді - Добрівської Н.А., розглянувши клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову в адміністративній справі
за позовом Міністерства внутрішніх справ України
до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України
про визнання протиправними та скасування постанов, -
Міністерство внутрішніх справ України звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, у якій просило:
- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Яковенка В.А. від 19.04.2019 року про стягнення виконавчого збору у розмірі 16692,00 грн у виконавчому провадженні №58940374;
- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Яковенка В.А. від 21.05.2019 року про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження у розмірі 208,20 грн. у виконавчому провадженні №58940374.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.09.2019 року позовну заяву залишено без руху.
20.09.2019 року Міністерством внутрішніх справ України подано клопотання про забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови державного виконавця від 16.04.2019 про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 16 692,00 грн та постанови від 21.05.2019 про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження у розмірі 208,20 грн у виконавчому провадженні №58940374 за виконавчим листом Чернівецького окружного адміністративного суду №2340/3517/18 від 10.04.2019 по день винесення рішення.
Обґрунтовуючи подану заяву про вжиття заходів забезпечення позову, позивач посилається на те, що Державною казначейською службою України заблоковані рахунки МВС України, що створило значні незручності у функціонуванні та неможливість здійснювати операції за рахунками, окрім того, відновлення порушених прав позивача потребуватиме значних зусиль, часу та витрат.
Виходячи з меж заявленого клопотання та обставин, на яких воно ґрунтується, суд встановив наступне.
Відповідно до ч.1 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно ч.2 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
У ч.1 ст.151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Відповідно до ч.1 ст.152 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити: 1) найменування суду; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності; або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Виходячи з системного тлумачення зазначених положень вбачається, що застосування заходів забезпечення позову можливе лише у випадку існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або якщо захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також наявність ознак, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. При цьому небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача має бути очевидною.
Щодо вимоги про забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови державного виконавця від 21.05.2019 про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження у розмірі 208,20 грн у виконавчому провадженні №58940374, суд зазначає наступне.
Як вбачається зі змісту клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, позивач обґрунтовує необхідність застосування таких заходів очевидною небезпекою порушення прав позивача, поновлення яких може бути неможливим у майбутньому чи для відновлення яких необхідно буде докласти значних зусиль.
Однак, у своєму клопотанні позивачем не наведено конкретних обставин, які, на його переконання, могли б свідчити про неможливість поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, без вжиття судом заходів забезпечення позову.
Крім того, посилання позивача на те, що необхідність забезпечення позову обумовлюється заблокуванням Державною казначейською службою України рахунків МВС України є безпідставними, оскільки обраний заявником спосіб забезпечення позову не призведе до відновлення руху коштів на рахунках позивача, а відтак, наведена обставина не може слугувати підставою для висновку про необхідність вжиття заходів забезпечення позову.
При цьому, саме рішення суб'єкта владних повноважень, що є предметом оскарження у даному провадженні, не містить тих положень, реалізація яких може мати невідворотні наслідки для позивача, що могло б слугувати підставою для вжиття судом заходів забезпечення позову шляхом зупинення їх дії.
Також, відсутні підстави для застосування заходів забезпечення позову відповідно до п.2 ч.2 ст.150 КАС України, оскільки до розгляду справи по суті неможливо зробити висновок про протиправність оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, а вирішення вказаного питання на стадії здійснення підготовки справи до судового розгляду фактично є свідченням розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.
Щодо вимоги про забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови державного виконавця від 16.04.2019 про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 16 692,00 грн у виконавчому провадженні №58940374, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.5 ч.3 ст.151 КАС України не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов'язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.
Таким чином, оскільки в даному провадженні не є предметом оскарження постанова державного виконавця від 16.04.2019 про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 16 692,00 грн у виконавчому провадженні №58940374, суд не вбачає підстав для вжиття тих заходів, про які просить позивач.
Враховуючи викладене та виходячи із змісту клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, суд приходить до висновку про відсутність підстав для його задоволення.
За таких обставин, керуючись статтями 150, 151, 153-155, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні заяви Міністерства внутрішніх справ України про забезпечення адміністративного позову відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена повністю або частково протягом 15 днів з дня складення повного судового рішення в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.
Суддя Н.А. Добрівська