Рішення від 26.09.2019 по справі 280/3617/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

26 вересня 2019 року Справа № 280/3617/19 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання: Сонгулія О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.158-Б; код ЄДРПОУ 20490012)

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач, Управління), в якому позивач просить суд:

1) визнати протиправними дії відповідача щодо перерахунку з 01.01.2016 пенсії позивача за вислугу років у розмірі 70 % відповідних сум грошового забезпечення та з виключенням підвищення до пенсії у розмірі 35 %, а також щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії за вислугу 33 років з 01.01.2016 у розмірі 89 % відповідних сум грошового забезпечення, раніше призначеного відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», та з включенням підвищення до пенсії у розмірі 35 % відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №355 від 23.04.2012 «Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;

2) зобов'язати відповідача:

- відновити ОСОБА_1 розмір пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у розмірі 89% відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2016 та в подальшому виплачувати пенсію позивачу у вказаному розмірі;

- відновити нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії у розмірі 35 % відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №355 від 23.04.2012 «Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;

- здійснити з 01.01.2016 перерахунок пенсії позивача за вислугу років у розмірі 89% відповідних сум грошового забезпечення, з включенням підвищення до пенсії у розмірі 35% відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 355 від 23.04.2012 «Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а також виплатити різницю між перерахованою та вже виплаченою пенсією.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що перебуває на обліку в Управлінні та одержує пенсію за вислугу років, яка призначена відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII (далі - Закон №2262-ХІІ). До грудня 2015 року включно розмір призначеної йому пенсії за вислугу 33 років становив 89 % відповідних сум грошового забезпечення, у тому числі: посадового окладу, окладу за військове звання, процентної надбавки за вислугу років 40 %, надбавки за особливо важливі завдання 43 %, премії 15 %, а також включав надбавку до пенсії за статус дитини війни та підвищення до пенсії у розмірі 35 % відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 23.04.2012 №355 (далі - Постанова №355). З 01.01.2016 відповідачем здійснено перерахунок розміру призначеної позивачу пенсії за вислугу 33 років, який зменшено до 70 % відповідних сум грошового забезпечення, до яких включено лише посадовий оклад, оклад за військове звання, процентну надбавку за вислугу років 50 %, премію 1,06%, а також залишено надбавку до пенсії за статус дитини війни. Позивач вказує, що неодноразово звертався до відповідача про здійснення перерахунку його пенсії за вислугу 33 років з 01.01.2016 у розмірі 89 % відповідних сум грошового забезпечення, у тому числі: посадового окладу, окладу за військове звання, процентної надбавки за вислугу років 50 %, надбавки за особливо важливі завдання 43 %, премії 15 %, з включенням надбавки до пенсії за статус дитини війни, підвищення до пенсії у розмірі 35 % відповідно до Постанови №355 та з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством для поліцейських згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» від 11.11.2015 №988 (далі - Постанова №988), відповідно до вимог ч.3 ст.63 Закону №2262-ХІІ та Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей» від 23.12.2015 №900-VII (далі - Закон №900-VII). Однак відповідач надав ідентичні за змістом відповіді, у яких з посиланням на норми постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» №103 від 21.02.2018 (далі - Постанова №103), Постанови №988, Закону №2262-ХІІ фактично відмовив у здійсненні перерахунку пенсії. Позивач вважає, що дії відповідача щодо не здійснення перерахунку призначеної йому пенсії є протиправними. Просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 29.07.2019 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи відповідно до ст.257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), призначене судове засідання на 12.08.2019.

Ухвалою суду від 29.07.2019 витребувано від Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області матеріали пенсійної справи ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 12.08.2019 відкладено розгляд справи та призначено судове засідання на 23.09.2019 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Від представника відповідача 14.08.2019 надійшли документи на виконання вимог ухвали про витребування доказів та відзив на позовну заяву (вх.№33665), в якому він зазначає що, позивачу було призначено пенсію 12.01.1990 відповідно до постанови Ради Міністрів СРСР «Про затвердження Положення про пенсійне забезпечення осіб офіцерського складу, прапорщиків, мічманів, військовослужбовців надстрокової служби і їх сімей» з розрахунку 74 % грошового забезпечення. Відсотковий розмір грошового забезпечення, який враховується для призначення пенсії відповідно до вищезазначеної постанови, визначав максимальний розмір 75 % відповідних сум грошового забезпечення. Звертає увагу, що посилання позивача на те, що йому призначено пенсію з розрахунку 89 % грошового забезпечення є неправдивою, оскільки пенсію було призначено 12.01.1990 і на той момент діяла норма, що передбачала максимальний розмір - 75 %. В подальшому відповідно до Закону №2262 підвищено відсотковий розмір грошового забезпечення до 90 %, а потім поступово знижено даний відсотковий розмір до 70 %. З 01.05.2014 набрали чинності зміни до Закону №2262, які передбачили, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення. Дана редакція є чинною і на момент розгляду позовних вимог. Вона не визнавалася неконституційною. Таким чином, дії відповідача щодо застосування 70 % грошового забезпечення, передбаченого Законом №2262 під час проведення перерахунку пенсії позивачу є такими, що повністю відповідають вимогам діючого законодавства, оскільки на момент здійснення такого перерахунку діяла норма ст.13 Закону №2292, яка передбачала саме такий максимальний відсоток грошового забезпечення. Щодо врахування при виплаті пенсії з 01.01.2016 підвищення в розмірі 35%, передбаченого Постановою №355 вказує, що зазначене підвищення виплачується в разі, якщо розмір пенсії не перевищує встановлений розмір з грошового забезпечення станом на 01.04.2012. Оскільки розмір пенсії позивача більше 3679,73 грн., підвищення пенсії, передбачене Постановою №355, не виплачується. Крім того, звертає увагу, що підвищення пенсії, встановлене Постановою №355, не є видом грошового забезпечення, а встановлена Державою гарантія до визначеного розміру пенсії (пенсія не повинна бути меншою розміру грошового забезпечення станом на 01.04.2012). Просить у задоволенні позову відмовити.

22.08.2019 позивач подав відповідь на відзив (вх.35044), в якій не погодився з доводами відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву, та додатково з посиланням на норми Постанови №355 вказав, що має право на врахування підвищення пенсії передбаченої цією постановою при виплаті пенсії з 01.01.2016. Крім того, просить суд звернути судове рішення до негайного виконання та встановити судовий контроль за виконанням рішення.

На підставі наданих сторонами письмових доказів судом встановлено такі обставини.

ОСОБА_1 з 01.01.1990 призначено пенсію за вислугу років відповідно до постанови Ради Міністрів СРСР від 10.11.1982 №986 «Про затвердження Положення про пенсійне забезпечення осіб офіцерського складу, прапорщиків, мічманів, військовослужбовців надстрокової служби і їх сімей» з розрахунку 74% відповідних сум грошового забезпечення (а.с.37, 17).

На час виникнення спірних відносин позивач перебуває на обліку в Управлінні згідно наявному в матеріалах справи розрахунку пенсії за вислугу років по пенсійній справі ОСОБА_1 , складеного станом на 01.12.2015, пенсія позивачу призначена (обчислена) з 01.01.2019 в розмірі 89 % грошового забезпечення (вислуга років 33) в сумі 2202,72 грн. грн. (основний розмір пенсії), в тому числі: посадовий оклад - 950,00 грн, оклад за військове звання - 125,00 грн., процентна надбавка за вислугу років 40% - 430,00 грн., надбавка за особливі важливі завдання 43% - 647,15 грн., премія 15 % - 322,00 грн. Вид підвищення або надбавки до пенсії: діти війни - 66,43 грн., підвищення 35% за постановою №355 - 741,06 грн. Розмір пенсії з надбавками - 3010,21 грн. (а.с.41).

На виконання Постанови №103 Управлінням з 01.01.2016 здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 та встановлено її розмір виходячи з 70% грошового забезпечення (а.с.24).

Позивач неодноразово звертався до Управління із заявами, в яких просив здійснити у встановленому законодавством порядку перерахунок пенсії ОСОБА_1 за вислугу 33 років з 01.01.2016 у розмірі 89 % відповідних сум грошового забезпечення, у тому числі: посадового окладу, окладу за військове звання, процентної надбавки за вислугу років 50 %, надбавки за особливо важливі завдання 43 %, премії 15 %, з включенням надбавки до пенсії за статус дитини війни, підвищення до пенсії у розмірі 35 % відповідно до Постанови №355 та з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством для поліцейських згідно з Постановою №988, відповідно до вимог ч.3 ст.63 Закону №2262-ХІІ та Закону №900-VII (а.с.18-22).

Як вбачається з розрахунку пенсії за вислугу років по пенсійній справі ОСОБА_1 , складеного станом на 01.01.2016, основний розмір пенсії позивача після перерахунку становив 70% грошового забезпечення (вислуга років 33) - 5093,42 грн., виходячи з посадового окладу - 2800,00 грн., оклад за військове звання - 2000,00 грн., процентна надбавка за вислугу років 50% - 2400,00 грн., премія 1,06 % - 76.32 грн. Всього 7276,32 грн. Вид підвищення або надбавки до пенсії: діти війни- 66,43 грн. Розмір пенсії з надбавками - 5159,85 грн. (а.с.40).

Листами Управління від 16.05.2019 №43/01.1-14 та від 24.06.2019 №50/01.1-14 позивачу надано відповіді, у яких зазначено, що на виконання Постанови №103 з 01.01.2016 проведено перерахунок пенсії позивача на підставі довідки, наданої ліквідаційною комісією Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області. Максимальний розмір пенсії позивача з урахуванням вимог ст.13 Закону №2262-ХІІ не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення. Крім того, позивача повідомлено, що згідно «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1 на уповноважені підрозділи міністерств (відомств), з яких звільнені військовослужбовці, покладаються функції щодо підготовки та подання до органів Пенсійного фонду Украйні необхідних для перерахунку пенсії документів. Запропоновано з усіх питань, які стосуються зміни структури грошового забезпечення або щодо отримання інформації про складові, які підлягають включенню до довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2016 звернутися до регіонального уповноваженого МВС України.

Вважаючи протиправними дії Управління щодо зменшення відсоткового розміру грошового забезпечення, з якого обчислюється призначена позивачу пенсія за вислугу років, з 89% до 70%, а також не включення до пенсії підвищення у розмірі 35 % відповідно до Постанови №355 при здійсненні перерахунку пенсії з 01.01.2016, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За змістом пункту 6 статті 92 Конституції України, виключно законами України визначаються, зокрема основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

З 09.04.1992 введено і дію Закон №2262 який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України - військовослужбовців Збройних Сил України, Прикордонних військ України, Національної гвардії України, Управління охорони вищих посадових осіб України, інших військових формувань, що створюються Верховною Радою України, Служби безпеки України, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України та членів їх сімей, а також військовослужбовців колишніх Збройних Сил СРСР, органів державної безпеки і внутрішніх справ СРСР та членів їх сімей.

Відповідно до частини 3 статті 63 Закону №2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону №2262 (в редакції чинній з моменту прийняття Закону №2262), пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах:

а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або через хворобу - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;

б) особам офіцерського складу, особам середнього, старшого і вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ (пункт «б» статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років - 1 процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43);

в) особам, зазначеним у пунктах «а» і «б» цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 і 4 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 75 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорії 1, - 85 процентів, до категорії 2 - 80 процентів.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» №51-IV(51-15) від 04.07.2002 (далі - Закон №51-IV(51-15) внесено зміни до частини 2 статті 13 Закону №2262, відповідно до яких, передбачено, що загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

Як підтверджується розрахунками пенсії позивача за вислугу років, основний розмір пенсії ОСОБА_1 , за вислугу у 33 роки складав 89% грошового забезпечення.

Отже, пенсія позивачу була призначена (перерахована) відповідно до вимог Закону №51-IV (51-15), яким внесено зміни до частини 2 статті 13 Закону №2262.

Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI внесено зміни до частини 2 статті 13 Закону №2262-XII, яким встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).

Однак, пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення цього Закону встановлено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 №1166-VII внесено зміни у частину 2 статті 13 Закону №2262-XII згідно яких цифри «80» замінено цифрами «70».

Таким чином, обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Оскільки призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами їх проведення, внесені зміни до частини 2 статті 13 Закону №2262-XII щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 80 відсотків, а потім 70 відсотків грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, тому при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 24.04.2018 по справі №686/12623/17 (провадження №К/9901/849/17).

Суд зазначає що, приписами частини першої статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. За загальним правилом закон зворотної сили не має, а тому норми частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ у новій редакції не можуть поширюватись на відносини, які виникли до набуття ними чинності.

Таким чином, відповідачем не доведено правомірність підстав зменшення розміру пенсії позивача до 70 відсотків відповідних сум грошового забезпечення.

Посилання відповідача у відзиві на позовну заяву на постанови Верховного Суду від 20.02.2018 у справі №674/900/16-а та від 17.05.2018 у справі №569/7134/16-а суд вважає безпідставними, оскільки зазначені постанови стосуються інших, неподібних правовідносин до тих, що є предметом розгляду в даній справі. Вказані справі стосуються перерахунку пенсій, призначених колишнім працівникам органів прокуратури за іншими нормативно-правовими актами, ніж ті, за якими призначалась та перераховувалась пенсія позивачу.

Отже, відповідно до встановлених судом обставин справи на підставі доданих до матеріалів справи письмових доказів, суд дійшов висновку, що позивач має право на перерахунок та виплату призначеної йому пенсії у розмірі 89% відповідних сум грошового забезпечення у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення з 01.01.2016 з урахуванням раніше виплачених сум, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про перерахунок пенсії за вислугу років з урахуванням підвищення до пенсії у розмірі 35 % відповідно до Постанови №355 суд зазначає наступне.

Так, Кабінетом Міністрів України 23.04.2012 прийнято постанову №335 «Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Згідно пункту 1 вищезазначеної постанови установлено з 1 липня 2012 року підвищення до пенсій, призначених до зазначеної дати відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім пенсій, призначених військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, у розмірі 11 відсотків пенсій, обчислених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону, збільшивши його з 1 вересня 2012 р. до 23 відсотків та з 1 січня 2013 р. до 35 відсотків. Підвищення до пенсії у разі втрати годувальника встановлюється незалежно від дати її призначення, якщо такому годувальнику призначено пенсію відповідно до Закону до 1 липня 2012 року. При цьому розміри пенсій, обчислені відповідно до Закону з урахуванням доплат до попередніх розмірів пенсій згідно з пунктом 4 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 р. № 45 (Офіційний вісник України, 2008 р., № 12, ст. 301), та підвищень, передбачених абзацом першим цього пункту, не можуть перевищувати розміри пенсій, обчислені відповідно до Закону виходячи з грошового забезпечення, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (Офіційний вісник України, 2007 р., № 86, ст. 3148; 2010 р., № 9, ст. 454), за відповідними посадами військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу станом на 1 квітня 2012 року.

«Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 (далі - Порядок № 45).

Пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України (пункт 1 Порядку № 45).

Пунктами 2, 3 Порядку №45 встановлено, що Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС (далі - державні органи).

Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

Перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону (пункт 4 Порядку № 45).

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» урегульовано «Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №3-1 від 30.01.2007 (далі - Порядок № 3-1).

Відповідно до пункту 23 Порядку 3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону № 2262-ХІІ.

Пунктом 24 Порядку 3-1 встановлено, що про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону № 2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії.

Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії.

Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.

Згідно листа від 24.06.2019 №29/21-Л, Головним управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області на виконання Постанови №103 складено довідки про розмір грошового забезпечення, які надіслано до управління Пенсійного фонду України для подальшого перерахунку пенсії. Станом на 01.01.2016 по посаді позивача - начальника приймальника, розмір грошового забезпечення становить - 7276,32 грн., в тому числі: посадовий оклад - 2800 грн., оклад за спеціальне (військове) звання - 2000 грн., надбавка за вислугу років 50% - 2400 грн., премія 1,06% - 76,32 грн. (а.с.13).

Судом встановлено, що відповідачем здійснено перерахунок пенсії з 01.01.2016 на підставі довідки Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області з вищезазначеними складовими грошового забезпечення.

Доказів оскарження довідки Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області про розмір грошового забезпечення, на підставі якої здійснено перерахунок пенсії, до суду позивачем не надано.

Суд зазначає, що за змістом положень пункту 24 Порядку №3-1 органи пенсійного фонду України не наділені повноваженнями самостійно визначати розмір пенсії, а здійснюють її нарахування на підставі наданих їм іншими органами довідок про розмір грошового забезпечення, і розмір пенсійних виплат залежить від розміру складових грошового забезпечення, зазначених у таких довідках.

З урахуванням викладеного, судом не встановлені протиправні дії відповідача у проведенні перерахунку пенсії без врахування підвищення до пенсії відповідно до Постанови №355.

Крім того, суд звертає увагу, що Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (у редакції чинній на момент здійснення перерахунку у 2018 році) встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. У свою чергу, підвищення згідно Постанови №355 не підлягає не є видом грошового забезпечення, а є по суті державною допомогою пенсіонерам, які отримують пенсію згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Згідно зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, «ефективний засіб правого захисту» у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Зважаючи на обставини справи, належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправними дії відповідача щодо зменшення з 01.01.2016 раніше призначеної позивачу відповідно до Закону №2262-XII пенсії з 89% до 70% відповідних сум грошового забезпечення та зобов'язання відповідача здійснити з 01.01.2016 перерахунок пенсії позивача, призначеної відповідно до Закону №2262-XII, виходячи з основного розміру пенсії у розмірі 89% відповідних сум грошового забезпечення, а також здійснити виплату перерахованої з 01.01.2016 пенсії з основного розміру пенсії у розмірі 89% відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.

Щодо клопотання позивача про звернення до негайного виконання рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць. Оскільки у даній справі не застосовано спосіб захисту порушеного права у вигляді стягнення, дані норми застосуванню не підлягають.

Щодо клопотання позивача встановити судовий контроль за виконанням рішення суду, слід зазначити таке.

Відповідно до змісту статті 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, і має застосовуватися у виключних випадках.

Разом з тим, слід вказати, що позивач зазначаючи про необхідність встановлення судового контролю не зазначає про причини такої необхідності чи обставини, які б свідчили, що рішення суду ухвалене у даній справі не буде виконано відповідачем.

Приймаючи до уваги обставини даної справи, суд не вважає за необхідне зобов'язувати суб'єкта владних повноважень подавати звіт про виконання даного судового рішення.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є частково обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про часткове задоволення адміністративного позову.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

При зверненні до суду позивачем сплачений судовий збір у розмірі 1536,80 грн., що підтверджується квитанцією від 23 липня 2019 року про його сплату.

За приписами частини 3 статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, понесені позивачем судові витрати на оплату судового збору в розмірі 768,40 грн. підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 263 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо зменшення з 01.01.2016 раніше призначеної ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсії з 89% до 70% відповідних сум грошового забезпечення.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити з 01.01.2016 перерахунок пенсії ОСОБА_1 , призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», виходячи з основного розміру пенсії у розмірі 89% відповідних сум грошового забезпечення.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити виплату перерахованої з 01.01.2016 пенсії ОСОБА_1 з основного розміру пенсії у розмірі 89% відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області судові витрати у сумі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім грн. 40 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, місцезнаходження: 69057, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.158-Б; код ЄДРПОУ 20490012.

Повне судове рішення складено 26.09.2019.

Суддя М.О. Семененко

Попередній документ
84562234
Наступний документ
84562236
Інформація про рішення:
№ рішення: 84562235
№ справи: 280/3617/19
Дата рішення: 26.09.2019
Дата публікації: 01.10.2019
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Запорізький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; осіб, звільнених з публічної служби