23 вересня 2019 рокуСправа № 280/4004/19 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Лазаренко М.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн: НОМЕР_1 )
до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146)
про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),-
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування ОСОБА_1 суми в розмірі 8448,00 грн. щодо сплати єдиного соціального внеску за 2017 рік як фізичні особі, яка проводить незалежну професійну діяльність;
визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування ОСОБА_1 суми в розмірі 9828,72 грн. щодо сплати єдиного соціального внеску за 2018 рік як фізичні особі, яка проводить незалежну професійну діяльність;
зобов'язати відповідача зняти з обліку ОСОБА_1 як фізичну особу, яка проводить незалежну професійну діяльність;
визнати протиправним та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-2447-23 від 06.02.2019 на суму 18855,53 грн., винесену відповідачем.
20.09.2019 до суду надійшла заява позивача про забезпечення адміністративного позову, в якій заявник просить суд зупинити стягнення на підставі виконавчого документу - вимоги про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДФС у Запорізькій області №Ф-2447-23 від 06.02.2019 на суму 18855,53 грн., до набрання законної сили судовим рішенням у адміністративній справі.
В обґрунтування заяви заявник посилається на те, що він не погоджується з правомірністю прийняття відповідачем вимоги про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДФС у Запорізькій області №Ф-2447-23 від 06.02.2019 на суму 18855,53 грн., що зумовило звернення до суду. Доказом початку процедури стягнення за оскаржуваною вимогою є інформація з Єдиного реєстру боржників, відповідно до якої виконавче провадження відкрито, у чому вбачається очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача. За таких обставин позивач вважає, що наявні підстави для забезпечення адміністративного позову.
За правилами частини 1 статті 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.
Розглянувши заяву про забезпечення позову та додані до неї письмові докази, суд дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню, з огляду наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
За приписами частини 1 статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Частиною 2 цієї статті встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Суд звертає увагу, що статтею 150 КАС України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існують зазначені підстави, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Зміст вказаних норм свідчить про те, що суд може забезпечити адміністративний позов лише за наявності 2 обов'язкових умов: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі та якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
В той же час, позивачем не надано доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Крім того, суд зазначає, що з доданої до заяви про забезпечення позову інформації з Єдиного реєстру боржника не вбачається на підставі якого документу, виданого ГУ ДФС у Запорізькій області, відкрито виконавче провадження 58851411.
Таким чином, судом підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову не встановлено, тому заява не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 5 ст. 154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись статтями 150, 151, 154 та 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн: НОМЕР_1 ) про забезпечення позову відмовити.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, встановлені ст.ст. 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.С. Лазаренко