Україна
Донецький окружний адміністративний суд
27 вересня 2019 р. Справа№200/10464/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Куденкова К.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Лиманської міської ради про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
У серпні 2019 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління соціального захисту населення Лиманської міської ради (далі - відповідач, УСЗН), в якому просить: - визнати протиправним і скасувати рішення від 26.07.2019 № 30; - зобов'язати призначити і виплатити допомогу при народженні дитини.
Обґрунтовуючи позов ОСОБА_1 посилається безпідставну відмову в призначенні допомоги при народженні дитини внутрішньо переміщеній особі. Зазначає, що вона є громадянкою України і має зареєстроване місце проживання на території України, народивши ІНФОРМАЦІЯ_1 дитину, ОСОБА_1 протягом 12 місяців з дня реєстрації народження дитини звернулася до відповідача за місцем реєстрації як внутрішньо переміщена особа із відповідною заявою про призначення допомоги при народження дитини.
Відповідач надав відзив на адміністративний позов, яким просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зазначає, що позивач звернулася до УСЗН з заявою про призначення допомоги при народженні дитини у липні 2019 року, а дитина була народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 . Перевіркою фактичного місця проживання було з'ясовано що позивачка разом з дитиною за вказаною адресою не проживає, про що складено акт обстеження матеріально-побутових умов. В зв'язку з цим комісією з питань призначення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам при Лиманській міській раді (протокол № 30 від 26.07.2019) відмовлено в призначенні допомоги при народженні дитини.
Ухвалою суду від 28.08.2019 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою суду від 30.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, витребувано у відповідача докази.
Суд, перевіривши матеріали справи та оцінивши повідомлені обставини, дійшов наступних висновків.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , є громадянкою України, що підтверджується копією паспорта № НОМЕР_2 і довідкою про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру №78556-2019 від 22.01.2019.
Згідно з копією свідоцтва про народження від 29.01.2019 серія НОМЕР_3 і витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України від 29.01.2019 № 00021976817, 19 червня 2018 року позивачка народила ОСОБА_2 .
До суду надані копії довідок від 20 лютого 2019 року № 1442-5000037230 і від 20 лютого 2019 року №1442-5000037240 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, за якими зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у м. Донецьк, а фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_1 .
15 липня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до УСЗН із заявою про призначення допомоги при народженні дитини. Заява зареєстрована за № 2/1259.
17 липня 2019 року відповідачем складено акт № 4067, за яким ОСОБА_1 не було вдома.
Відповідно до витягу з протоколу комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам № 30 від 26.07.2019 вирішено відмовити в призначенні соціальної виплати у зв'язку з відсутністю за фактичним місцем проживання.
Розпорядженням відповідача від 30.07.2019 позивачу відмовлено в призначенні державної допомоги при народженні дитини у зв'язку з: 1) не підтверджено фактичне місце проживання згідно акта, рішення комісії від 26.07.2019; 2) не має права, оскільки допомога при народженні дитини призначається за умови, що звернення за її призначенням надійшло не пізніше ніж через 12 місяців після народження дитини.
Листом від 12.08.2019 № 09/22-2601 УСЗН повідомило адвоката позивача про те, що здійснено перевірку фактичного місця проживання позивачки ( АДРЕСА_2 ). За результатом перевірки складено акт, в якому зазначено, що сім'я відсутня за адресою тимчасової реєстрації. Після перевірки фактичного місця проживання - факт проживання не підтверджено.
Також повідомлено, що на комісії з питань призначення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам Лиманської міської ради від 26.07.2019 року прийнято рішення про відмову в призначенні соціальної допомоги.
Спірні правовідносини виникли з приводу правомірності відмови в призначенні допомого при народженні дитини.
Частинами 1 і 4 ст. 1 Закону України від 21 листопада 1992 року № 2811-XII «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (далі - Закон № 2811) передбачено, що громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 2 ч. 3 Закону № 2811-XII визначено, що відповідно до цього Закону призначаються такі види державної допомоги сім'ям з дітьми: допомога при народженні дитини.
Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону № 2811-XII встановлено, що всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 цього Закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновлювачів, опікуна, піклувальника).
Відповідно до ч. 1 ст. 10 вказаного Закону передбачено, що допомога при народженні дитини за цим Законом надається одному з батьків дитини (опікуну), який постійно проживає разом з дитиною.
Статтею 11 Закону № 2811-XII передбачено, що допомога батькам при народженні дитини призначається на підставі свідоцтва про народження дитини. Опікунам зазначена допомога призначається на підставі рішення про встановлення опіки.
Для призначення допомоги при народженні дитини до органу праці та соціального захисту населення за умови пред'явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, та свідоцтва про народження дитини подається одним з батьків (опікуном), з яким постійно проживає дитина, заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, та копія свідоцтва про народження дитини.
Даний перелік документів є вичерпним.
Орган праці та соціального захисту населення за місцем проживання одного з батьків (опікуна), з яким постійно проживає дитина, має право отримувати від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій відомості, необхідні для призначення допомоги при народженні дитини.
Також статтею 11 Закону № 2811-XII передбачено, що допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини.
Вказані приписи Закону № 2811-XII кореспондуються з положеннями Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751.
Статтями 22 і 23 Закону № 2811-XII встановлено, що одержувачі державної допомоги зобов'язані повідомляти органи, що призначають і здійснюють виплату державної допомоги, про зміну всіх обставин, що впливають на виплату допомоги.
Суми державної допомоги, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку громадян (у результаті подання документів із свідомо неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміни у складі сім'ї, приховування обставин, що впливають на виплату державної допомоги тощо), стягуються згідно з законом.
Органи, що призначають і здійснюють виплату державної допомоги, мають право перевіряти матеріальний стан сімей з дітьми.
Рішення органу, що призначає і здійснює виплату державної допомоги, може бути оскаржено у вищестоящих органах виконавчої влади або у судовому порядку.
Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» встановлено, що: призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 (Офіційний вісник України, 2014 р., № 81, ст. 2296).
Пунктом 7 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 року № 365 (далі - Порядок № 365), встановлено, що для призначення (відновлення) соціальних виплат структурний підрозділ з питань соціального захисту населення за власною ініціативою або за зверненням органів, що здійснюють соціальні виплати, протягом 15 робочих днів з дня отримання відповідної заяви внутрішньо переміщеної особи або з дня надходження звернення від органів, що здійснюють соціальні виплати, проводить перевірку достовірності зазначеної в заяві інформації про фактичне місце проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи.
Пунктами 12 і 13 Порядку № 365 передбачено, що за результатами розгляду подання з урахуванням акта обстеження матеріально-побутових умов сім'ї або інших документів, визначених в абзаці другому пункту 7 цього Порядку, комісія приймає рішення про призначення (відновлення) або відмову у призначенні (відновленні) соціальної виплати з моменту припинення її виплати, в тому числі з урахуванням інформації про стан фінансування та виплати, що оприлюднюється на офіційному веб-сайті Мінсоцполітики або інших органів, що здійснюють соціальні виплати.
Комісія, крім підстав відмови у призначенні (відновленні) соціальної виплати, передбачених законодавством, може відмовити заявникові у призначенні (відновленні) такої виплати в разі його відсутності за фактичним місцем проживання/перебування, зазначеним у заяві про призначення (відновлення) соціальної виплати.
Верховний Суд у постанові від 15 квітня 2019 року у справі № 226/79/17 погодився з тим що підзаконний нормативно-правовий акт не може змінювати в бік звуження права громадян, які встановлені нормативно-правовими актами вищої юридичної сили. Також Верховний Суд зазначив, що Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» не містить такої підстави для відмови у призначені допомоги, як відсутність особи за фактичним місцем проживання/перебування.
Отже, відмова в призначенні державної допомоги при народженні дитини з підстав не підтвердження фактичного місця проживання є необґрунтованою.
Тому рішення комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, яке зазначене в протоколі № 30 від 26.07.2019, про відмову позивачу в призначенні соціальної виплати у зв'язку з відсутністю за фактичним місцем проживання - є протиправним та підлягає скасуванню.
Проте, зі змісту ст. 11 Закону № 2811-XII і п. 12 Порядку № 365 випливає, що допомога при народженні дитини призначається за умови, що звернення за її призначенням надійшло не пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини.
Суд звертає увагу, що за наведеними приписами строк обчислюється після народження дитини, а не реєстрації її народження.
Як зазначено в постанові Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі №591/610/16-а, допомога при народженні дитини за своєю природою є допомогою самій дитині, а не її батькам. Неможливість своєчасного звернення одним з батьків до органу, який здійснює призначення допомоги при народженні дитини, призводить до порушення інтересів дитини.
У вказаній справі судами встановлена неможливість своєчасного оформлення відповідних документів та звернення за отриманням допомоги, у тому числі оскільки свідоцтво про народження дитини було отримане після закінчення встановленого 12 місячного строку.
У цій справі судом встановлено, що ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , 29 січня 2019 року було видане відповідне свідоцтво про народження дитини, 20 лютого 2019 року було зареєстроване фактичне місце проживання (перебування) позивача і її дитини в м. Лиман Донецької області, тобто на підконтрольній органам державної влади території України.
Строк для призначення допомоги при народженні дитини сплинув у червні 2019 року, а з відповідною заявою про призначення допомоги при народженні дитини позивач звернулася лише 15 липня 2019 року.
Суд вважає, що з 20.02.2019 ОСОБА_1 не була позбавлена можливості своєчасно звернутися до УСЗН із заявою про призначенні допомоги при народженні дитини, оскільки саме з цієї дати підтверджується її фактичне місце проживання (перебування) в м. Лиман Донецької області.
У позовній заяві не наведено жодних обставин та до суду не надано жодних доказів, які б підтверджували неможливість для позивача звернутися до УСЗН після 20.02.2019 по червень 2019 року.
З огляду на викладене суд вважає, що з підстав пропуску встановленого ст. 11 Закону № 2811-XII і п. 12 Порядку № 365 строку (12 календарних місяців після народження дитини) відповідач правомірно відмовив в призначенні допомоги при народженні дитини, про що зазначив у відповідному розпорядженні від 30.07.2019.
Вказане розпорядження не є спірним в межах цієї справи.
Тому позовні вимоги в частині зобов'язання призначити і виплатити допомогу при народженні дитини не підлягають задоволенню.
Отже, позов має бути задоволено частково.
Відповідно до квитанції від 28.08.2019 №48471 позивачем сплачено 768,40 грн. судового збору за подання позову.
Частинами 1 та 3 ст. 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Отже, оскільки позов задоволено частково, стягненню на користь позивача підлягає 384,20 грн. понесених судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 5-10, 19, 72-77, 90, 132, 139, 143, 241-246, 250, 255, 263, 295, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_3 ) до Управління соціального захисту населення Лиманської міської ради (ідентифікаційний код: 25953557, 84401, Донецька область, м. Лиман, вул. Лесі Українки, 20а) про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним і скасувати рішення комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, яке зазначене в протоколі № 30 від 26 липня 2019 року, про відмову ОСОБА_1 в призначенні соціальної виплати у зв'язку з відсутністю за фактичним місцем проживання.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Лиманської міської ради судовий збір у розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 (двадцять) копійок.
Повне рішення суду складено 27 вересня 2019 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя К.О. Куденков