Україна
Донецький окружний адміністративний суд
27 вересня 2019 р. Справа№200/10391/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Куденкова К.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Добропільської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
У серпні 2019 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління соціального захисту населення Добропільської міської ради (далі - відповідач, УСЗН), в якому просить: - визнати протиправними дії щодо припинення нарахування та виплати допомоги при народження дитини з 01.11.2017; - зобов'язати поновити нарахування і виплату призначеної допомоги при народження дитини; - зобов'язати сплатити заборгованість по допомозі при народження дитини з 01.11.2017 на рахунок, відкритий в Публічному акціонерному товаристві «Державний ощадний банк України».
Обґрунтовуючи позов ОСОБА_1 посилається на припинення виплати допомоги при народженні дитини з підстав, не передбачених нормами спеціального законодавства. Також зазначає, що законодавство України не допускає обмеження прав на соціальний захист за ознакою місця проживання (перебування).
Відповідач надав відзив на адміністративний позов, яким просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зазначає, що перевіркою фактичного місця проживання було з'ясовано, що позивач відсутня за місцем реєстрації тривалий час, тому провести обстеження не є можливим. Підставою для припинення виплати позивачу допомоги при народженні дитини було не підтвердження фактичного місця проживання. Також ОСОБА_1 не зверталася до УСЗН щодо поновлення виплати допомоги.
Ухвалою суду від 23.08.2019 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою суду від 28.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, витребувано у відповідача докази.
Суд, перевіривши матеріали справи та оцінивши повідомлені обставини, дійшов наступних висновків.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання з 06.10.2009 - АДРЕСА_1 , що підтверджується копіями паспорту громадянина України НОМЕР_2 , картки платника податків від 04.12.2012.
Згідно з копією свідоцтва про народження від 3 серпня 2017 серія НОМЕР_3 і витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України від 01.09.2017 № 00018616390, ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 народила ОСОБА_2 .
Рішенням УСЗН від 30.08.2017 ОСОБА_1 призначено виплату допомоги при народженні дитини з 01.05.2017 по 31.05.2017 у розмірі 10320,00 грн, а з 01.06.2017 по 31.05.2020 по 860 грн.
26 вересня 2017 року відповідачем складено акт № 487 перевірки цільового використання державної допомоги при народженні дитини, за яким перевірити цільове використання коштів по народженню дитини не є можливим.
Відповідно до витягу з протоколу № 18 від 06.10.2017 засідання комісії для контролю за цільовим використанням допомоги при народженні дитини, вирішено припинити виплату позивачу коштів по народженню дитини на підставі акта інспектування Добропільського міського ЦСССДМ.
З вказаного витягу випливає, що підставою для припинення виплати допомоги є неможливість перевірки цільового використання коштів по народженню дитини у зв'язку з відсутністю позивача за зареєстрованим місцем проживання.
Відповідачем складені акти обстеження матеріально-побутових умов сім'ї від 31.10.2017 № 387 і від 17.10.2017 № 356, з яких випливає, що позивач була відсутня за зареєстрованим місцем проживання, залишено повідомлення.
Відповідно до розпорядження від 01.11.2017 допомогу при народженні дитини виплачено по 31.10.2017.
Спірні правовідносини виникли з приводу правомірності припинення виплати допомоги при народженні дитини.
Частинами 1 і 4 ст. 1 Закону України від 21 листопада 1992 року № 2811-XII «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (далі - Закон № 2811) передбачено, що громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 2 ч. 3 Закону № 2811-XII визначено, що відповідно до цього Закону призначаються такі види державної допомоги сім'ям з дітьми: допомога при народженні дитини.
Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону № 2811-XII встановлено, що всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 цього Закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновлювачів, опікуна, піклувальника).
Відповідно до ч. 1 ст. 10 вказаного Закону передбачено, що допомога при народженні дитини за цим Законом надається одному з батьків дитини (опікуну), який постійно проживає разом з дитиною.
Статтею 11 Закону № 2811-XII передбачено, що виплата допомоги при народженні дитини припиняється у разі: позбавлення отримувача допомоги батьківських прав; відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав; тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання; припинення опіки або звільнення опікуна від його повноважень щодо конкретної дитини; нецільового використання коштів і незабезпечення отримувачем допомоги належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини.
Рішенням Конституційного Суду України від 08.06.2016 у справі № 1-2/2016 (справа про припинення виплати допомоги при народженні дитини) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), абзац сьомий частини дев'ятої статті 11 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" від 21 листопада 1992 року № 2811-XII з наступними змінами, згідно з яким виплата допомоги при народженні дитини припиняється "у разі виникнення інших обставин".
Пунктом 13 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751, передбачено, що виплата допомоги припиняється у разі: позбавлення отримувача допомоги батьківських прав; відмови отримувача допомоги від виховання дитини; нецільового використання коштів і незабезпечення отримувачем допомоги належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини; відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав; тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання, крім дітей, які народилися під час перебування матері в слідчому ізоляторі або установі виконання покарань за умови перебування дитини разом з матір'ю; припинення опіки або звільнення опікуна від його повноважень щодо конкретної дитини; перебування отримувача допомоги у місцях позбавлення волі за рішенням суду; усиновлення дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування або дитини, батьки якої дали згоду на її усиновлення; смерті дитини; смерті отримувача допомоги.
Отже, діючим законодавством України не передбачено припинення виплати призначеної допомоги при народженні дитини "у разі виникнення інших обставин", у тому числі з підстав не підтвердження фактичного місця проживання.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про порушення відповідачем прав позивача на отримання допомоги при народженні дитини внаслідок припинення її виплати за відсутності передбачених законодавством підстав.
Тому позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до квитанції про сплату № 41890 від 23.08.2019 за подання позову сплачено 768,40 грн. судового збору.
Частиною 1 ст. 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, стягненню на користь позивача підлягає 768,40 грн. понесених судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Позивач подала заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, але ця заява не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не наведено жодного обґрунтування необхідності встановлення такого контролю.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 371 КАС України передбачено, що негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
Керуючись статтями 2, 5-10, 19, 72-77, 90, 132, 139, 143, 241-246, 250, 255, 263, 295, 371, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) до Управління соціального захисту населення Добропільської міської ради (ідентифікаційний код: 25954002, 85000, Донецька область, м. Добропілля, проспект Шевченка, буд. 15) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправним дії Управління соціального захисту населення Добропільської міської ради щодо припинення нарахування і виплати ОСОБА_1 допомоги при народженні дитини з 1 листопада 2017 року.
Зобов'язати Управління соціального захисту населення Добропільської міської ради поновити нарахування і виплату ОСОБА_1 допомоги при народженні дитини.
Зобов'язати Управління соціального захисту населення Добропільської міської ради сплатити ОСОБА_1 заборгованість із допомоги при народженні дитини з 1 листопада 2017 на рахунок, відкритий у Публічному акціонерному товаристві «Державний ощадний банк України».
Рішення в частині присудження виплати допомоги при народженні дитини в межах суми стягнення за один місяць - підлягає негайному виконанню.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Добропільської міської ради судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 (сорок) копійок.
Повне рішення суду складено 27 вересня 2019 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя К.О. Куденков