копія
27 вересня 2019 року Справа № 160/8209/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Златіна Станіслава Вікторовича
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання рішення протипранвим та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить:
визнати протиправною відмову відповідача від 21.03.2019 року у не зарахуванні до страхового стажу позивача періодів роботи з 01.02.1983 року по 24.11.1998 року, з 22.12.1986 року по 05.06.1998 року при розгляді заяви від 13.02.2019 року про призначення пенсії; зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 13.02.2019 року про призначення пенсії із врахуванням висновків суду.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України 13.02.2019 року з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України №1058 від 09.07.2003 року «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», проте, протоколом №045650003083 від 21.03.2019 року позивачу відмовлено у призначені пенсії у зв'язку з тим, що недостатньо страхового стажу для призначення пенсії за віком, тому що період з 01.02.1983 по 24.11.1998 рр. згідно даної довідки від 16.03.2018 року №17 виданої ВАТ «Дніпроспецсільгоспмонтаж» не зараховано до загального страхового стажу, оскільки не підтверджується актом перевірки №1229/09.4-18 від 04.09.2018 року щодо дотримання вимог законодавства у сфері загальнообов'язкового державного пенсійного страхування з питань достовірності документів, наданих для призначення пенсії. 06 травня 2019 року ОСОБА_1 повторно надав заяву до відділу з питань призначення та перерахунків пенсій №2 (Новокодацький район) управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про роз'яснення відмови в призначенні пенсії за віком до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Відділ з питань призначення та перерахунків пенсій №2 управління застосування-пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області 25 квітня 2019 р. і 14 травня 2019 року надав відповіді на заяву про призначення пенсії за віком № 3651/11-06 і № 3579/П-09 відповідно, в яких зазначено, що починаючи з 01.01.2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу не менше 25 років. Оскільки загальний страховий стаж ОСОБА_1 становить 22 року 8 місяців 10 днів, у зв'язку з цим відмовлено в призначенні пенсії за віком за відсутністю страхового стажу. На думку позивача, такі дії відповідача є протиправними у зв'язку з чим він звернувся до суду з даним позовом та просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі № 160/8209/19 та призначено справу до розгляду в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
11.09.2019 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив, в якому зазначено, що, періоди роботи з 22.12.1986 року по 05.06.1998 року не зараховано до загального страхового стажу позивача оскільки в трудовій книжці на даті звільнення відсутній на печатці підприємства ідентифікацій код з Єдиного державного реєстру підприємства, що суперечить вимогам постанови Кабінету Міністрів України №118 від 22.01.1996 року. Також період роботи з 01.02.1983 року по 24.11.1998 року згідно наданої довідки від 16.03.2018 року №17, виданої ВАТ «Дніпроспецсільгоспмонтаж», не зараховано до загального страхового стажу, оскільки не підтверджується актом перевірки 31229/09.4-18 від 04.09.2018 року, щодо дотримання вимог законодавства у сфері загальнообов'язкового державного пенсійного страхування з питання достовірності документів наданих для призначення пенсії. Отже загальний страховий стаж ОСОБА_1 становить 22 року 8 місяців 10 днів, у зв'язку з цим відмовлено в призначенні пенсії за віком за відсутністю страхового стажу.
Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , 13.02.2019 року з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України №1058 від 09.07.2003 року «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». На день звернення до відповідача, ОСОБА_1 досяг 60 років 11 місяців 12 днів.
Протоколом №045650003083 від 21.03.2019 року позивачу відмовлено у призначені пенсії у зв'язку з тим, що недостатньо страхового стажу для призначення пенсії за віком, оскільки період з 01.02.1983 по 24.11.1998 рр. згідно даної довідки від 16.03.2018 року №17 виданої ВАТ «Дніпроспецсільгоспмонтаж» не зараховано до загального страхового стажу, оскільки не підтверджується актом перевірки №1229/09.4-18 від 04.09.2018 року щодо дотримання вимог законодавства у сфері загальнообов'язкового державного пенсійного страхування з питань достовірності документів, наданих для призначення пенсії. Також період роботи позивача з 22.12.1986 року по 05.06.1998 року не зараховано до загального страхового стажу позивача в оскільки в трудовій книжці на даті звільнення відсутній на печатці підприємства ідентифікаційний код з Єдиного державного реєстру підприємства, що суперечить вимогам постанови Кабінету Міністрів України №118 від 22.01.1996 року.
06 травня 2019 року ОСОБА_1 повторно надав заяву до відділу з питань призначення та перерахунків пенсій №2 (Новокодацький район) управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про роз'яснення відмови в призначенні пенсії за віком до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відділ з питань призначення та перерахунків пенсій №2 управління застосування-пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області 25 квітня 2019 р. і 14 травня 2019 року надав відповіді на заяву про призначення пенсії за віком № 3651/11-06 і № 3579/П-09 відповідно, в яких зазначено, що починаючи з 01.01.2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу не менше 25 років. Оскільки загальний страховий стаж ОСОБА_1 становить 22 року 8 місяців 10 днів, у зв'язку з цим відмовлено в призначенні пенсії за віком за відсутністю страхового стажу.
Вважаючи вказану відмову протиправною, позивача звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із даною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Верховною радою України прийнятий Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-ІV) основним завданням якого є врегулювання принципів, засад і механізмів функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам.
Частиною першою ст. 26 Закону №1058-ІV визначено умови призначення пенсії за віком і встановлено, що починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років.
На момент звернення до відповідача ОСОБА_1 досяг 60 років 11 місяців 12 днів.
Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону №1058-ІV, пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, а саме: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Положеннями ст. 24 Закону №1058-ІV визначено періоди, з яких складається страховий стаж.
Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (ч. 1 ст. 24).
Період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності) та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Процедура подання документів для оформлення пенсій визначається Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 р. № 22-1 (надалі - Порядок №22-1).
Згідно пункту 2.1 Порядку 22-1, до заяви про призначення пенсії за віком додаються, серед іншого, такі документи: документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування та документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (надалі - Порядок №637). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 1 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.
Положеннями пунктів 4.1, 4.2, 4.3 Порядку 22-1 визначено, що орган, який призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2).
При прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі. 4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.
Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Згідно трудової книжки позивача з 01 лютого 1983 року, ОСОБА_1 , наказом №11-к від 31 березня 1983 року прийнятий водієм-наладчиком 2 класу у Дніпропетровське пусконалагоджувальне управління тресту «Дніпроспецсільгоспмонтаж», про що є запис №13 у трудовій книжці, перед записом наяввний штамп Дніпропетровського пусконалагоджувального управління тресту «Дніпроспецсільгоспмонтаж».
08.02.1985 року ОСОБА_1 присвоєно звання ударника комуністичної праці за підсумками змагання за 1985 рік, запис завірений печаткою Пусконалагоджувального управління виробничого об'єднання «Дніпроспецсільгоспмонтаж».
Наказом №75-к від 22 грудня 1986 року ОСОБА_1 присвоєна кваліфікація водія автомобіля 1 класу, про що є запис №14 у трудовій книжці.
Згідно з постановами ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР від 14 листопада 1985 року №1114 «Про подальше вдосконалення управління агропромисловим комплексом», наказами Держагропрому УРСР від 19.02.1986 р. №50 Украгрострою від 19.02.1986 р. №20, Дніпропетровського облагропрому №48 від 31.01.86 р., трест з усіма його підрозділами увійшов до складу Облагропрому, наказом Облагропрому №256 від 03.06.87 р. безпосередньо підпорядкований «Дніпрооблагрострою», про що є запис у трудовій книжці з печаткою об'єднання «Дніпрооблагрострой».
У трудовій книжці позивача є запис за №15 від 05 червня 1998 року про звільнення за ст. 38 КЗГШ України за власним бажанням згідно з наказом №14-к від 05 червня 1998 року і запис за №16 від 15 червня 1998 року, що згідно з наказом №15-к від 15 червня 1998 року прийнятий водієм першого класу у Пусконалагоджувальне управління виробничого об'єднання «Дніпроспецсільгоспмонтаж». Біля зазначених записів наявна відмітка від 05.06.1999 р. інспектора з кадрів Пусконалагоджувального управління виробничого об'єднання «Дніпроспецсільгоспмонтаж» про те, що запис за №16 вважати недійсним, завірений печаткою Пусконалагоджувального управління виробничого об'єднання «Дніпроспецсільгоспмонтаж». Отже, запис за №16 також є недійсним. Фактично з 01.02.1983 року ОСОБА_1 не припиняв роботу в Дніпропетровському пусконалагоджувальному управлінні тресту «Дніпроспецсільгоспмонтаж», який був згодом перейменований в Пусконалагоджувальне управління виробничого об'єднання «Дніпроспецсільгоспмонтаж» і в Дніпропетровське пусконалагоджувальне управління «ДПНУ» Відкритого акціонерного товариства «Дніпросільгоспмонтаж», був звільнений 24.11.1998 року.
Наказом №16-к від 24.11.1998 року ОСОБА_1 звільнений за п.1 ст.40 КЗГШ України залп скороченням штатів у зв'язку з банкрутством , про що є запис в трудовій книжці за № 17, підпис начальника «ДПНУ» завірений печаткою Дніпропетровського пусконалагоджувального управління «ДПНУ» Відкритого акціонерного товариства «Дніпросільгоспмонтаж».
Згідно до ст. 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника встановлює «Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років», затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України № 18-1 від 10.11.2006, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 24.11.2006 за № 1231/13105 (надалі - Порядок № 18-1).
Тобто, закон та інші нормативні акти, які регулюють правовідносини сторін чітко встановлюють порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії і єдиним документом, який підтверджує цей стаж є трудова книжка.
З викладеного вбачається, що страховий стаж позивача підтверджений записами у трудовій книжці.
На запити позивачем були отримані відповіді архівних установ про неможливість надати архівні довідки через відсутність на зберіганні документів Дніпропетровського камнеобробного заводу.
Суд не приймає посилання відповідача на наявність підприємства у відомостях про звільнення з роботи у трудовій книжці та відсутність на такій печатці код ЄДР з огляду на положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затвердженого постановою КМУ №118 від 22.01.1996 р., як на підставу відмови у зарахуванні до страхового стажу, з огляду на те, що норми Постанови Верховної Ради України від 11.05.1992р. «Про заходи щодо забезпечення виконання вимог дозвільної системи» № 2318-ХІІ та Інструкції про порядок видачі дозволів на виготовлення печаток і штампів", затвердженої наказом МВС України від 18.10.1993р. № 643 не містять положень про не чинність фактично існуючих печаток та штампів та про обов'язок їх заміни.
Так, обов'язок отримання печатки покладається безпосередньої на власника підприємства, а відсутність такого реквізита як код ЄДР не може спростовувати наявність трудового стажу та позбавляти позивача конституційного права на соціальний захист та вирішення питання призначення пенсії.
Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників.
Відповідно до абз. 1, 3 п. 2.4 названої Інструкції усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилами чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Помилковий запис про звільнення за ст. 38 КЗПП України за власним бажанням згідно з наказом №14-к від 05 червня 1998 року і запис за №16 від 15 червня 1998 року, що згідно з наказом №15-к від 15 червня 1998 року прийнятий водієм першого класу у Пусконалагоджувальне управління виробничого об'єднання «Дніпроспецсільгоспмонтаж» не позбавляють права на врахування визначеного у графі 2 періоду роботи з 01 лютого 1983 р. до 24 листопада 1998 року до страхового, стажу, оскільки дати прийняття (01.02.1983 р.) та звільнення з роботи (24.11.1998 р.) зазначені точно. Неприйняття запису із посиланням на печатку підприємства з відсутнім ідентифікаційним кодом ЄДРПОУ є також необгрунтованим, оскільки використання старих печаток не було заборонено законом, при цьому використання такої печатки підприємством підтверджено трудовою книжкою.
Так, зі змісту наданої до суду копії трудової книжки позивача періоди роботи позивача які не зараховані: з 22.12.1986 по 05.06.1998 року, оскільки в трудовій книжці на даті звільнення відсутній на печатці підприємства ідентифікаційний код з Єдиного державного реєстру підприємств, що суперечить вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 року.
Також є необґрунтованими посилання представника відповідача на порушення позивачем ппостанови Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 року №118 "Про створення Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України", оскільки вказаною постановою регулюються обмеження щодо подання підприємством податкової звітності і ніяким чином не впливає на наявність трудового стажу позивача.
Таким чином, посилання відповідача у відмові про призначення пенсії за віком на відсутність коду ЄДР на печатці підприємства є неспроможними, оскільки на позивача не покладено обовязок щодо перевірки усіх реквізитів печатки підприємтсва.
Отже, ОСОБА_1 має відповідні записи у трудовій книжці щодо періоду роботи Дніпропетровському камнеобробному заводі з 22.12.1986 року по 05.06.1998 р., та ці записи є належним та допустимим доказом підтвердження його трудового стажу для зарахування до страхового стажу.
Щодо періодів роботи з 01.02.1983 по 24.11.1998 рр. не зараховано до загального страхового стажу, оскільки не підтверджується актом перевірки №1229/09.4-18 від 04.09.2018 року щодо дотримання вимог законодавства у сфері загальнообов'язкового державного пенсійного страхування з питань достовірності документів, наданих для призначення пенсії, суд зазначає наступне.
Доводи відповідача, щодо неможливості врахувати період з 01.02.1983 року по 24.11.1998 року до мого страхового стажу , оскільки в трудовій книжці наявні записи про прийняття до роботи в Дніпропетровське пусконалагоджувальне управління тресту «Дніпроспецсільгоспмонтаж» зі штампом підприємства і звільнення з Дніпропетровського пусконалагоджувального управління «ДПНУ» Відкритого акціонерного товариства «Дніпроспецсільгоспмонтаж». Зазначені записи підтверджуються довідкою №12 від 10 березня 2000 року, виданою Дніпропетровським пусконалагоджувальним управлінням Відкритого акціонерного товариства «Дніпроспецсільгоспмонтаж».
Враховуючи, що судом встановлено право позивача на зарахування спірного періоду до страхового стажу для призначення пенсії, суд вважає протиправними дії відповідача щодо не зарахування ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи 01.02.1983 року по 24.11.1998 року, з 22.12.1986 року по 05.06.1998 року, відповідно до записів у трудовій книжці та для належного відновлення порушеного права особи слід зобов'язати зарахувати до страхового стажу даний період.
Відповідно до ч. 2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
В адміністративному позові позивачем не ставиться питання про зобов'язання зарахувати до страхового стажу періодів роботи з 01 лютого 1983 року до 24 листопада 1998 року, з 22 грудня 1986 року по 05 червня 1998 року.
Проте, це впливає на права позивача.
Крім того, суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
З огляду на викладене та з метою повного та ефективного захисту прав, свобод позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та додатково зобов'язати зарахувати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 01 лютого 1983 року до 24 листопада 1998 року, з 22 грудня 1986 року по 05 червня 1998 року.
Таким чином, заявлені позовні вимоги є законними та обґрунтованими.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані ст.139 КАС України.
Згідно з частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 768 грн. 40 коп., що документально підтверджується квитанціями №0.0.1443793925.1 від 21.08.2019 року.
Керуючись ст. 139, 241, 243, 244, 245, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26; код ЄДРПОУ 21910427) про визнання рішення протипранвим та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, яке оформлено протоколом від 21.03.2019 року, щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до страхового стажу позивача періодів роботи з 01.02.1983 року по 24.11.1998 року, з 22.12.1986 року по 05.06.1998 року при розгляді заяви від 13.02.2019 року про призначення пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 01 лютого 1983 року до 24 листопада 1998 року, з 22 грудня 1986 року по 05 червня 1998 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.02.2019 року про призначення пенсії із врахуванням висновків суду.
Присудити на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області судові витрати у розмірі 768 грн. 40 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя (підпис) С.В. Златін
Рішення не набрало законної сили станом на 27.09.2019 року
Помічник судді Лісна А.М.
Згідно з оригіналом
Помічник судді Лісна А.М.