Україна
Донецький окружний адміністративний суд
27 вересня 2019 р. Справа №200/7291/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Ушенка С.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника Званівської сільської ради про роз'яснення судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Званівської сільської ради Бахмутського району Донецької області про стягнення середнього заробітку за затримку виконання рішення суду про поновлення на роботі, -
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 24.07.2019 адміністративний позов задоволено, стягнуто зі Званівської сільської ради Бахмутського району Донецької області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за затримку виконання рішення суду про поновлення на роботі ОСОБА_1 за період з 21 листопада 2018 року по 27 лютого 2019 року включно в сумі 44073 (сорок чотири тисячі сімдесят три гривні) 52 копійки.
18.09.2019 представник Званівської сільської ради звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із заявою про роз'яснення судового рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24.07.2019 по справі № 200/7291/19-а, яка обґрунтована тим, що зазначене рішення суду, на думку заявника, є незрозумілим, оскільки в мотивувальній частині рішення не вказано, чи підлягає оподаткуванню як заробітна плата та зменшенню на суму податків та зборів податок на доходи фізичних осіб (18%), військовий збір (1,5%) сума середнього заробітку за затримку виконання рішення суду про поновлення на роботі ОСОБА_1 за період з 21 листопада 2018 року по 27 лютого 2019 року включно в сумі 44073,52 грн. стягнута без урахування податків і зборів.
У зв'язку із зазначеним, просить роз'яснити судове рішення у цій частині, а також просить роз'яснити, чи можливе зарахування однорідних зустрічних вимог ОСОБА_1 та Званівської сільської ради при виконанні рішення Донецького окружного адміністративного суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 254 КАС України, суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Суд розглядає заяву заявника в письмовому провадженні згідно приписів ст. 254 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Згідно ч. 2 ст. 254 КАС України, подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а зі змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
Вказана стаття КАС України передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку як незрозумілість судового рішення, можливість неоднакового тлумачення висновків суду, що перешкоджає його належному виконанню.
Дана норма передбачає підстави для роз'яснення судового рішення в судовому засіданні. Отже, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Суд зазначає, що роз'ясненню підлягають рішення суду у разі, якщо без такого роз'яснення їх тяжко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання рішення в наслідок неясності його резолютивної частини. Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду.
Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв'язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині.
Також роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання, тобто таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його нерозуміння під час виконання.
Отже, за правовою природою роз'яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз'яснення є його складовою, тому заява про роз'яснення судового рішення розглядається у тому ж провадженні, в якому було ухвалене судове рішення, про роз'яснення якого ставиться питання. В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
У рішенні від 24.07.2019 по справі № 200/7291/19-а, зокрема, у його мотивувальній частині, судом зазначено, що відповідно до абзацу 3 пункту 32 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 1992 року “Про практику розгляду судами трудових спорів”, у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. Для працівників, які пропрацювали на даному підприємстві (в установі, організації) менш двох місяців, обчислення проводиться з розрахунку середнього заробітку за фактично відпрацьований час. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100.
Також судом зазначено, що за приписами абзацу 3 пункту 3 Порядку № 100 усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.
Таким чином, суд вважає за необхідне звернути увагу заявника на вказані приписи законодавства, на які є посилання у судовому рішенні, а, отже, приходить до висновку, що рішення суду є зрозумілим та чітким, в тому числі і в частині питань, про роз'яснення яких просить заявник.
Крім того, не підлягає задоволенню клопотання в частині роз'яснення судового рішення щодо можливості зарахування однорідних зустрічних вимог ОСОБА_1 та Званівської сільської ради при виконанні рішення Донецького окружного адміністративного суду, оскільки відповідні правовідносини не були предметом розгляду в даній справі.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд вважає, що рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24.07.2019 є зрозумілим, чітким та таким, що не підлягає роз'ясненню. Резолютивною частиною рішення чітко визначений спосіб і порядок його виконання.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 254, 248, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні заяви представника Званівської сільської ради про роз'яснення судового рішення по справі № 200/7291/19-а - відмовити.
Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 КАС України.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження, - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали складено 27 вересня 2019 року.
Суддя С.В. Ушенко