26 вересня 2019 року Справа № 160/6519/19
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турова О.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Криворіжгаз» про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
11.07.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшли матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Криворіжгаз», в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Публічного акціонерного товариства «Криворіжгаз», яка виявилася у не наданні зазначених документів згідно заяви від 21.09.2018 року відповідно принципам ст. ст. 3,22,34,68 Конституції України;
- зобов'язати ПАТ «Криворіжгаз» протягом 15-ти днів не порушувати правовий режим ст.18,19 Закону України «Про звернення громадян» при розгляді заяви від 21.09.2018 року і надати запрошення для позивача, з повідомленням про повноваження осіб, дату, час та місце розгляду заяви;
- зобов'язати ПАТ «Криворіжгаз» протягом 15-ти днів надати довідку, де буде зазначено нараховану і отриману суму дивідендів позивача за кожен рік з початку реєстрації установи і зазначити причини не виплати дивідендів і їх індексацію;
- захистити право позивача бути присутнім при розгляді заяви (запиту) від 21.09.2018 року для відстоювання своїх прав і законних інтересів шляхом їх визнання окремим пунктом рішення, зазначивши закон чи інший нормативно-правовий акт, вимоги яких порушено ПАТ «Криворіжгаз» згідно ст.249 КАС України.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.07.2019 року зазначена вище справа розподілена судді Туровій О.М.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 липня 2019 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання вищезазначеної позовної заяви та залишено її без руху, з надання позивачеві строку для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали шляхом надання до суду: оригіналу документа про сплату судового збору за подання до суду адміністративного позову.
Копію вищевказаної ухвали суду позивач отримав 22.08.2019р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення.
12.09.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 , в якій позивачем фактично висловлено незгоду з ухвалою суду про залишення його позовної заяви без руху та прохання відкрити провадження у справі.
Щодо надання оригіналу документа про сплату судового збору за подання до суду адміністративного позову, позивач зазначає про відсутність можливості його сплати та звертається до суду з повторною заявою про звільнення його від сплати судового збору у зв'язку з тяжким майновим станом, яка фактично обґрунтована тими самими доводами, що і заява про звільнення від сплати судового збору, подана ОСОБА_1 разом із позовом, у задоволенні якої відмовлено ухвалою суду від 15 липня 2019 року.
Так, на підтвердження наведених доводів щодо звільнення від сплати судового збору, позивачем надано довідку Управління праці та соціального захисту населення Тернівського району м. Кривий Ріг від 01.08.2019 року №6628 про щомісячну компенсаційну виплату по догляду за інвалідом І групи ОСОБА_2 , з якої вбачається, що розмір цього доходу за період з серпня 2017 року по липень 2019 року склав 735,41 грн.
Розглянувши вказану заяву про звільнення від сплати судового збору, суд зазначає, що питання зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат врегульовані статтею 133 Кодексу адміністративного судочинства України, яка кореспондується з приписами частин 1, 2 статті 8 Закону України №3674-VІ «Про судовий збір».
Так, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір належних до сплати судових витрат або звільнити від їх сплати повністю або частково, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Зазначений переліки є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
З огляду на викладене, ОСОБА_1 не відноситься до осіб, які звільнені від сплати судового збору, тому повинен сплачувати судовий збір.
Стаття 133 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає можливість зменшення розміру належних до оплати судових витрат чи звільнення від їх оплати повністю або частково, чи відстрочення або розстрочення сплати судових витрат на визначений строк.
Однак, з урахуванням наведених норм права, єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є майновий стан заявника, тобто фізичної або юридичної особи (довідка про доходи, про заробітну плату, пенсію, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, податкова декларація про доходи, тощо). Наведення доводів, обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, а також подання доказів на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку, розмірі і в строки покладається на цю особу.
У розумінні приписів статті 8 Закону України № 3674-VІ “Про судовий збір” відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин. При цьому, скаржник має довести існування фінансових труднощів.
Водночас, позивачем не надано суду достатніх та належних доказів наявності обставин щодо відсутності коштів на оплату судового збору, як підстави для звільнення від сплати судового збору.
Долучена до матеріалів справи довідка про розмір щомісячної компенсаційної виплати непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за інвалідом І групи, містить лише відомості про розмір компенсаційної виплати позивачеві ОСОБА_1 за догляд за інвалідом І групи. Жодних відомостей про те, що позивач не має будь-яких інших доходів у вказаному документі не зазначено.
Надана позивачем довідка не може свідчити про те, що позивач не має інших джерел для існування та забезпечення своїх потреб - зокрема для сплати судового збору (вклади, нерухоме та рухоме майно з якого отримується дохід, компенсації, сукупний дохід родини, тощо). Позивачем не надано й документів на підтвердження того, що він має статус малозабезпеченої особи, дохід якої є нижчим від прожиткового мінімуму, що могло б беззаперечно свідчити про його скрутне матеріальне становище.
Таким чином, вказана копія довідки не може бути розцінена як належний доказ на підтвердження скрутного матеріального становища позивача ОСОБА_1 , оскільки доказів того, що щомісячна компенсація виплат непрацюючій особі є єдиним джерелом доходів позивача до суду надано не було, а тому така довідка не відображає відомості про об'єктивний матеріальний стан позивача станом на дату подання адміністративного позову, оскільки останній може мати і інші джерела доходу.
Крім того, статтею 133 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право (а не обов'язок) суду щодо відстрочення, розстрочення, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати судового збору. Сплата ж судового збору за подання адміністративного позову, в силу положень частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з позовом. Визначення ж майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
Оскільки позивачем не надано суду належних доказів в обґрунтування обставин, що унеможливлюють сплату судового збору, підстави для звільнення від сплати судового збору, наведені в заяві не можуть бути визнані поважними, в зв'язку з чим заява задоволенню не підлягає.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Така позиція узгоджується з правовою позицією, викладеною в ухвалі Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 21.06.2019 року у справі №810/1728/18.
За таких обставин, підстави для задоволення повторної заяви позивача про звільнення від сплати судового збору відсутні.
За наведених обставин, позивачем не виконано вимоги ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.07.2019 року про залишення позовної заяви без руху та не усунуті її недоліки, вказані в цій ухвалі суду, а подана ним заява про відкриття провадження у справі фактично зводиться до незгоди з ухвалою суду про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Згідно з ч.5 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Зважаючи на те, що з 27.08.2019р. по 25.09.2019р., включно, суддя Турова О.М. перебувала у відпустці та хворіла, питання про повернення позовної заяви вирішується першого робочого дня.
Таким чином, враховуючи невиконання позивачем вимог ухвали суду від 15.07.2019 року та не усунення недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, позовну заяву ОСОБА_1 і додані до неї документи слід повернути позивачу.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160-161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Криворіжгаз» про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачеві.
Роз'яснити позивачеві, що відповідно до частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали про повернення позовної заяви направити особі, яка її подала, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст.ст. 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.М. Турова