19 червня 2019 року Справа № 160/728/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіТурлакової Н.В.
за участі секретаря судового засіданняАндріяша А.М.
за участі:
позивача представник відповідача-1 представника відповідача-2 Антоненко О.П. не з'явився ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Управління Державної казначейської служби України у м. Кам'янському Дніпропетровської області про визнання бездіяльності протиправною, стягнення матеріальної та моральної шкоди, -
ОСОБА_2 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Кам'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області, Управління Державної казначейської служби України у м. Кам'янському Дніпропетровської області, в якому просить:
- визнати бездіяльність Кам'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не призначення та не нарахування позивачу пенсії за вислугу років, починаючи з 07.04.2013 року по 07.04.2014 року - протиправною;
- стягнути з Управління Державної казначейської служби України у місті Ка'янському Дніпропетровської області,(51931, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Московецька 14, код ЄДРПОУ 38028588) на користь ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) матеріальну шкоду у розмірі 121 977,33 грн, моральну шкоду у розмірі 40 000 грн., а також витрати, пов'язані зі сплатою судового збору.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 07.04.2013 року звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Баглійському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за вислугою років, але у призначенні пенсії йому було відмовлено у зв'язку з відсутністю всіх необхідних довідок стосовно наявності необхідного стажу роботи. Аналогічна ситуація відбулася і 07.04.2014 року, після чого ОСОБА_2 звернувся з позовом до суду та отримав рішення на свою користь, яким зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Баглійському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровській області призначити та обрахувати пенсію ОСОБА_2 за вислугу років згідно з п. “д” ст. 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення” з 07.04.2014 року, зарахувавши до пільгового стажу роботи період з 31.07.1980 р. по 28.09.1990 р. з розрахунку 1 рік роботи за 1 рік 6 місяців. Позивач вважає, що у нього були підстави для отримання пенсії з більш раннього періоду, ніж з 07.04.2014 року, оскільки на момент досягнення 55 річного віку він мав більше 25 років стажу і пільговий стаж за період роботи з 31.07.1980 року по 28.09.1990 року у Совганській базі океанічного рибальства та у ПАТ “Дніпротяжмаш” з 18.01.1993 року по30.06.1993 року, що було достатнім для призначення йому пенсії за вислугу років згідно з п. “д” ст. 5 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. Тому, зазначені незаконні дії відповідачів завдали йому матеріальної та моральної шкоди.
Ухвалою суду від 29 січня 2019 року позовну заяву ОСОБА_2 залишено без руху.
Після надходження до суду уточненої позовної заяви, ухвалою суду від 25 лютого 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження по справі та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач-1 із позовними вимогами не погоджується, та вважає їх необґрунтованими з підстав, викладених у відзиві на адміністративний позов, наголошуючи, зокрема, відповідно до постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2015 року по справі № 207/5546/14-а ОСОБА_2 призначена пенсія за вислугу років згідно з п. “д” ст. 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення” з 07.04.2014 року. Тому, відсутній факт заподіяння матеріальної та моральної шкоди.
Відповідач-2 також заперечував проти задоволення позовних вимог, оскільки вони не містять жодного посилання на те, що між органом Державної казначейської служби України та позивачем наявні будь-які правовідносини, а також позовні вимоги не містять жодного посилання на те, якими саме діями чи бездіяльністю органу Державної казначейської служби України завдано шкоду позивачу, порушено його права, не зазначено жодного обґрунтування чи доказу вини органу Державної казначейської служби України.
Ухвалою суду 17 квітня 2019 року здійснено заміну Відповідача-1 на належного - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, а також призначено справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Управління Державної казначейської служби України у м. Кам'янському Дніпропетровської області про визнання дій протиправними, стягнення матеріальної та моральної шкоди, до розгляду за правилами загального позовного провадження.
У судових засіданнях 17.05.2019 року та 19.06.2019 року сторони підтримували свої правові позиції.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази надані сторонами, суд прийшов до висновку, який ґрунтується на наступному.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 , 07.04.2014 ІНФОРМАЦІЯ_1 звернувся до управління Пенсійного фонду України в Баглійському районі Дніпропетровської області із заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до п.“д” ст.55 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, надавши довідки, видані архівним відділом адміністрації Радянсько-Гаванського муніципального району Хабаровського краю, за період з серпня 1980 року по вересень 1990 року, та документи: - довідку про стаж від 20.03.2013 № 06-06/297.2; - довідки про заробітну плату від 15.05.2013 № 06-06/571, від 20.03.2013 № 06-06/297.1; від 21.03.2013 № 06-06/297.3; - засвідчені копії картки форми П-2; - засвідчену копію рішення Арбітражного суду Хабаровського краю від 02.07.2002 по справі № А73-5502/1Б-99.
Надані ОСОБА_2 документи були направлені на розгляд комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, щодо підтвердження періодів роботи з 31.07.1980 по 28.09.1990 у ОСОБА_3 базі океанічного рибальства для зарахування до пільгового стажу за вислугу років, оскільки підприємство припинено, у зв'язку з банкрутством.
Комісією прийнято рішення від 26.06.2014 №24 про зарахування періоду з 15.12.1980 по 28.09.1990 у ОСОБА_3 базі океанічного рибальства до пільгового стажу за вислугу років та підтверджено стаж роботи за вислугу років - 10 років 06 місяців 16 днів.
Листом від 25.07.2014 № 5633/04/44 управління Пенсійного фонду України в Баглійському районі Дніпропетровської області відмовило ОСОБА_2 у призначенні пенсії за вислугу років через відсутність пільгового стажу.
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Баглійському районі м.Дніпродзержинська, в якому просив визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Баглійському районі м.Дніпродзержинська про відмову призначити пенсію за вислугою років ОСОБА_2 . Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Баглійському районі м.Дніпродзержинська здійснити обчислення пільгового стажу ОСОБА_2 з розрахунку 1 рік роботи у районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, на 1 рік 6 місяців за період з 31.07.1980 р. по 14.12.1980 р., з 08.05.1981 р. по 12.05.1981 р., з 18.01.1982 р. по 20.01.1982 р., з 04.01.1984 р. по 09.01.1984 р., з 03.10.1985 р. по 04.10.1985 р., з 26.05.1986 р. по 29.06.1986 р., з 25.11.1986 р. по 22.12.1986 р., з 19.05.1987 р. по 25.05.1987 р., з 07.09.1988 р. по 15.09.1988 р., з 05.01.1990 р. по 11.01.1990 р., з 18.01.1990 р. по 18.03.1990 р., з 12.01.1990 р. по 17.01.1990 р., з 19.03.1990 р. по 16.04.1990 р., та призначити ОСОБА_2 пенсію за вислугу років з моменту звернення до відповідача з заявою про призначення пенсії за вислугу років, тобто з 07.04.2014 року.
Постановою Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська від 10 березня 2015 року по справі №207/5546/14-а, в задоволенні вказаного позову відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.12.15р. по справі №207/5546/14-а, апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.
Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Баглійському районі м.Дніпродзержинська з відмови призначити пенсію за вислугою років ОСОБА_2 .
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Баглійському районі м.Дніпродзержинська призначити та обрахувати ОСОБА_2 пенсію за вислугою років згідно п. “д” ст.55 Закону України “Про пенсійне забезпечення” з 07 квітня 2014 року, зарахувавши до пільгового стажу роботи період з 31.07.1980 року по 28.09.1990 року з розрахунку 1 рік роботи за 1 рік 6 місяців.
На підставі вказаного рішення, протоколом від 18.11.2015 № 3330 ОСОБА_2 призначена пенсія за вислугою років згідно п. “д” ст. 55 закону України “про пенсійне забезпечення” з 07.04.2014 року.
Таким чином, судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком з 07.04.2014р. відповідно до п. “д” ст. 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, за рішенням суду від 25.10.2015р. № 207/5546/14-а, з урахуванням архівних довідок про заробітну плату, виданих Архівним відділом адміністрації Радянсько-Гаванського муніципального району Хабаровського краю.
Крім того, 03 червня 2016 року ОСОБА_2 звернувся до Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області з адміністративним позовом до Дніпродзержинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії щодо перерахунку пенсії за вислугу років (постанова Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 05.12.2016р. по справі №207/1567/16-а).
Вказаною постановою суду адміністративний позов ОСОБА_2 до Дніпродзержинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії задоволено.
Зобов'язано Дніпродзержинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області провести перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_2 , згідно п. “д” ст.55 Закону України “Про пенсійне забезпечення” та Порядку визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії особам, що у період до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, отримували заробітну плату (дохід) за результатами роботи, строк виконання якої перевищував календарний місяць, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2005 року № 306 “Про реалізацію абзацу другого пункту 2 статті 41 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, при цьому суми заробітної плати, виплачені за час надходження у відпустках та відгулах, які виплачувалися перед наданням відпусток та відгулів, розділити на кількість місяців надходження у відпустках та відгулах, взявши для обчислення пенсії період страхового стажу, за який враховується заробітна плата (дохід) - 1985-1989 роки, починаючи з 07.04.2014 року.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.07.2017р. по справі №207/1567/16-а, апеляційну скаргу Кам'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області - задоволено частково.
Постанову Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 05 грудня 2016 року у справі 207/1567/16-а (2а/207/47/16) скасовано в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_2 про зобов'язання Кам'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області поділити суми заробітної плати, виплачені за час знаходження позивача у відпустках та відгулах, які виплачувались перед наданням відпусток та відгулів, на кількість місяців знаходження у відпустках та відгулах, взявши для обчислення пенсії період страхового стажу, за який враховується заробітна плата (дохід) - 1985 - 1989 роки та в задоволенні позовних вимог в цій частині відмовити.
В іншій частині постанову Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 05 грудня 2016 року у справі №207/1567/16-а (2а/207/47/16) - залишено без змін.
Судом витребувано у відповідача пенсійну справу позивача, яку досліджено в судовому засіданні.
Відповідно до статті 55 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ “Про пенсійне забезпечення” (далі - Закон № 1788) в редакції на час виникнення спірних правовідносин право на пенсію за вислугу років мають: - за п. “д” - плавсклад морського, річкового флоту і флоту рибної промисловості (крім суден портових, що постійно працюють на акваторії порту, службово-допоміжних, роз'їзних, приміського і внутріміського сполучення): чоловіки - після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі.
Згідно абзацу 2 пункту 2 статті 41 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-ІV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон № 1058-ІV) для осіб, які у період до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, отримували заробітну плату (дохід) за результатами роботи, термін виконання якої перевищував календарний місяць, до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні, у розрахунку на кожний місяць виконання роботи. Перелік таких осіб, а також порядок визначення для них заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно ст. 44 ЗУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
П. 1.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1, днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви. Якщо заява пересилається поштою (крім випадків призначення (поновлення) пенсій), днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви. У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.
Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (стаття 73 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Щодо доводів позивача з посиланням на усні звернення до органу Пенсійного фонду України із приводу призначення пенсії, та періоду в який позивач періодично подавав до органу Пенсійного фонду України необхідні довідки, а саме з 07.04.2013 року по 07.04.2014 року, то суд зазначає що відповідно до ч.2 ст.73 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Разом з тим, в матеріалах справи міститься письмова заява позивача про призначення йому пенсії за вислугу років лише від 07.04.2014 року.
Між тим, ні з відповіді пенсійного органу на звернення позивача від 07.04.2014р., ні з матеріалів справи не вбачається, що позивач порушував питання щодо призначення (перерахунку) пенсії із обранням іншого певного періоду страхового стажу для обчислення розміру пенсії за його бажанням, а матеріали справи не містять в собі відмови пенсійного органу в проведенні такого призначення (перерахунку) за період до 07.04.2014р.
Тобто, в матеріалами справи відсутні письмові або будь-які інші докази, які б могли підтвердити звернення позивача до органу Пенсійного фонду України в період з 07.04.2013 року по 07.04.2014 року.
Відсутні вказані докази і в матеріалах пенсійної справи дослідженої судом в судовому засіданні.
Посилання позивача на те, що дати довідок, які містяться в матеріалах його пенсійної справи датовані більш раннім часом, ніж заява від 07.04.2014 року не доводять факту подання та звернення до відповідача, до 07.04.2014 року, а лише вказують на те, останні видані уповноваженими суб'єктами раніше за подану заяву від 07.04.2014 року.
Також, суд звертає увагу, що позивачем при зверненні за захистом своїх прав та інтересів щодо не призначення пенсії за вислугу років в межах розгляду адміністративних справ № 207/5546/14-а, та №207/1567/16-а (2а/207/47/16), які перебували в провадженні Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська та переглянуті Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом, вимоги про визнання бездіяльності Кам'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не призначення та не нарахування позивачу пенсії за вислугу років, починаючи з 07.04.2013 року по 07.04.2014 року та призначення у зв'язку з цим пенсії в період з 07.04.2013р. до 07.04.2014 року не заявлялися.
Враховуючи зазначене, суд вважає не доведеними обставини, які свідчать про протиправність у діях чи бездіяльності відповідача щодо не призначення пенсії ОСОБА_2 з 07.04.2013 року по 07.04.2014 року у зв'язку з відсутністю належних та допустимих доказів вказаного, а саме письмових заяв до органів Пенсійного фонду України про призначення йому пенсії, згідно з вимогами Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, у зв'язку з чим, позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
Крім того, матеріали справи не містять інформації про те, що між органом Державної казначейської служби України та позивачем відбувалися правовідносини, а також позовні вимоги не містять посилання на те, якими саме діями чи бездіяльністю органу Державної казначейської служби України завдано шкоду позивачу, порушено його права, не зазначено обґрунтування чи доказу вини органу Державної казначейської служби України.
Також суд звертає увагу, що позовні вимоги до Управління Державної казначейської служби України у місті Кам'янському Дніпропетровської області про стягнення матеріальної шкоди та моральної шкоди є похідними від первісних і суд дійшов висновку про відсутності бездіяльності відповідача-1, у зв'язку з чим, такі позовні вимоги також не підлягають задоволенню.
Отже, враховуючи вищезазначене, оцінюючи наявні в матеріалах справи докази, суд вважає не доведеними обставини на які посилається позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області та до Управління Державної казначейської служби України у м. Кам'янському Дніпропетровської області, у зв'язку з чим, позовна заява задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 241-250 КАС України, суд,-
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ІПН - НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ВУЛИЦЯ НАБЕРЕЖНА ПЕРЕМОГИ, будинок 26, ідентифікаційний код юридичної особи - 21910427), Управління Державної казначейської служби України у м. Кам'янському Дніпропетровської області (51931, Дніпропетровська обл., місто Кам'янське, ВУЛИЦЯ МОСКВОРЕЦЬКА, будинок 14, ідентифікаційний код юридичної особи - 38028588) про визнання бездіяльності протиправною, стягнення матеріальної та моральної шкоди, - відмовити.
Згідно ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Турлакова