про залишення позовної заяви без руху
27 вересня 2019 року ЛуцькСправа № 140/2854/19
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Дмитрук В.В., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до Луцького районного відділу управління Державної міграційної служби України у Волинській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася із позовом в інтересах неповнолітнього Луцького районного до Луцького районного відділу управління Державної міграційної служби України у Волинській області про визнання протиправними дій щодо відмови у видачі паспорта у формі книжечки, що передбачено Положенням про паспорт громадянина України, затвердженим Постановою Верховної ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ, зобов'язання оформити та видати бланк паспорта у формі паспортної книжечки, без передачі будь-яких даних про ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ЄДДР, без формування (присвоєння) унікального номеру запису в Реєстрі (УНЗР), без відцифрованого підпису особи, без відцифрованого образу обличчя особи, без відцифрованих відбитків пальців рук, без використання будь-яких засобів ЄДДР.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу.
Позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтями 161 КАС України, та місить такі недоліки.
Так, відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною першою статті 3 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством. Відповідно до частини першої статті 4 зазначеного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» з 01.01.2019 встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1 921 грн.
Відповідно до абзацу другого частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Таким чином, оскільки позивач - фізична особа подав позовну заяву, що містить дві вимоги немайнового характер, тому така позовна заява повинна бути оплачена судовим збором у розмірі 1536 грн. 80 коп. (768 грн. 40 коп. х 2).
Водночас, законний представник позивача у позовній заяві вказала, що вона звільнена від сплати судового збору на підставі пункту 7 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Однак суд вважає такі доводи позивача безпідставними з огляду на наступне.
ОСОБА_1 у розумінні статті 56 КАС України є законним представником свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 та звернулась із даним позовом в його інтересах.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб.
Аналіз наведеної норми свідчить про те, що від сплати судового збору звільняються громадяни, які захищають у суді права та інтереси інших осіб, за умови, якщо останні мають пільги щодо сплати судового збору відповідно до законодавства.
Представництво інтересів іншої особи у суді відповідно до статті 56 КАС України не є абсолютною підставою для звільнення від сплати судового збору відповідно до пункту 7 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки закон не звільняє батьків, які звертаються в інтересах неповнолітньої дитини від сплати судового збору при зверненні до суду, за виключенням батьків дітей, пільги для яких встановлені пунктом 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Таким чином, з наведених норм слідує, що Закон не відносить неповнолітніх дітей та батьків, які звертаються в їх інтересах, до категорії громадян, які звільняються від сплати судового збору, а тому позивач не вважається особою, яка звільняється від сплати судового збору на підставі пункту 7 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Вказана правова позиція викладена в ухвалі Верхового Суду від 15.01.2018 у справі №607/1046/17, постанові Верховного Суду від 13.06.2018 у справі №367/5983/16-ц, ухвалі Верховного Суду від 22.11.2018 у справі 754/16008/17.
Оскільки позовна заява не відповідає вимогам статті 160 КАС України, її слід залишити без руху, надавши позивачу строк на усунення недоліків шляхом сплати судового збору в розмірі 1536 грн. 80 коп. та подання до суду доказів його сплати (оригіналу платіжного документа).
Керуючись статтями 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до Луцького районного відділу управління Державної міграційної служби України у Волинській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - сім днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачеві, що у випадку невиконання вимог цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.
Копію ухвали надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.
Суддя В.В. Дмитрук