27 серпня 2019 року Справа № 160/5679/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Горбалінського В.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА «НАВІМЕТ» до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА «НАВІМЕТ» (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати незаконною та скасувати Постанову Головного управління Держпраці України у Дніпропетровській області № ДН1698/274/АВ-ФС/660 від 25.10.2018 року про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, якою фермерське господарство «Говоруха» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 116 КЗпП України та накладено штраф у розмірі 11 169, 00 грн.;
- визнати незаконним та скасувати Постанову Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області № ДН 1698/274/АВ/ІП-ФС/661 від 25.10.2018 року про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, якою фермерське господарство «Говоруха» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 47 КЗпП України та накладено штраф у розмірі 3 723, 00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що планова документальна виїзна перевірка призначається та проводиться відповідно до плану-графіку проведення планових документальних перевірок, а положеннями Податкового кодексу України не передбачено можливості змінити наказом період проведення планової документальної виїзної перевірки за межами строків, передбачених планом-графіком. Крім того, оскаржуваний наказ не містить адреси Товариства, а саме перевірка призначена без наявних на те підстав.
21.06.2019 року ухвалою суду було відкрито провадження та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
08.07.2019 року на адресу суду надійшов письмовий відзив на позов, у якому представник відповідача в задоволенні позовних вимог просив відмовити в повному обсязі, посилаючись на те, що новий наказ про проведення перевірки не видається та нові направлення на проведення перевірки не виписуються, у разі якщо терміни, визначені податковим законодавством достроково скорочуються, а видається наказ про поновлення перевірки не пізніше наступного робочого дня, копія якого вручається платнику податків.
18.07.2019 року на адресу суду від представника позивача надійшла письмова відповідь на відзив, в якій було підтримано позицію, викладену в позовній заяві та зазначено, що відзив відповідача є законодавчо необґрунтованим та таким, що не спростовує доводи, викладені в позовній заяві як підстави для задоволення позову.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 11.03.2019 року до розділу І плану-графіка на 2019 рік «Документальні планові перевірки платників податків - юридичних осіб» ТОВ «ВКФ «НАВІМЕТ» було внесено до переліку платників податків, які підлягають перевірці, місяць проведення перевірки - березень 2019 року.
Наказом ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 11.03.2019 року № 1458-п «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «ВКФ «НАВІМЕТ» було призначено документальну планову перевірку ТОВ «ВКФ «НАВІМЕТ» (код ЄДРПОУ 41835673) з 25.03.2019 року тривалістю 10 робочих днів.
Листом від 19.03.2019 №19/03-1 ТОВ «ВКФ «НАВІМЕТ» повідомлено про втрату документів.
Наказом ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 25.03.2019 року № 1830-п «Про перенесення термінів проведення документальної планової виїзної перевірки «ВКФ «НАВІМЕТ» було перенесено терміни проведення перевірки на строк, визначений п. 85.9 ст, 85 ПК України.
19.06.2019 року ТОВ «ВКФ «НАВІМЕТ» отримано направлення ГУ ДФС у Дніпропетровській області на перевірку від 19.06.2019 року №4238, відповідно до якого на підставі пп.20.1.4, п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.77.1, п.77, п.82.1, ст. 82 Податкового кодексу України та наказу від 11.03.2019 року №1458-п «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «ВКФ «НАВІМЕТ». Перевірка проводиться на підставі наказу від 11.03.2019 № 1458-п «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «ВКФ «НАВІМЕТ».
Відтак, позивач, вважаючи, що відповідачем протиправно та незаконно було прийнято рішення про проведення перевірки на підставі наказу від 11.03.2019 № 1458-п «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «ВКФ «НАВІМЕТ», звернувся із даною позовною заявою до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Статтею 77 Податкового кодексу України визначено, що про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.
Згідно з п. 44.5 ст. 44 ПК України у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.
Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.
У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.
Так, пунктом 1 наказу № 1830-п від 25.03.2019 року наказано - перенести терміни проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «ВКФ «НАВМЕТ» (код ЄДРПОУ 41835673) за період з 28.12.2017 року по 31.12.2018 року на строк, визначений пунктом 44.5 статті 44 Податкового кодексу України, а тому суд зазначає, що такий наказ прийнятий податковим органом в межах наданих законом повноважень та на підставі норм Податкового кодексу України.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 11.06.2019 року у справі № 804/3707/18.
Суд не бере до уваги твердження позивача щодо того, що в оскаржуваному наказі відсутні відомості щодо адреси позивача та відсутні відомості щодо фактичних підстав для проведення планової документальної виїзної перевірки, оскільки оскаржуваний наказ містить найменування органу державної фіскальної служби, який прийняв рішення, найменування та реквізитів суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться, мету, вид перевірки, період діяльності, який буде перевірятися, підстави для проведення перевірки, дату початку та тривалість перевірки. Крім того, оскаржуваний наказ підписаний уповноваженою на це особою та скріплений печаткою.
Відтак, суд зазначає, що оскаржуваний наказ містить всі необхідні реквізити, передбачені законом.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної заяви.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА «НАВІМЕТ» до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 11.03.2019 року № 1458-п «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «ВКФ «НАВІМЕТ» - відмовити.
Відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, проте, відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя В.В. Горбалінський