Справа № 236/1959/19
25 вересня 2019 року Краснолиманський міський суд Донецької області у складі:
головуючого судді - Саржевської І.В.,
за участю: секретаря - Олійник С.М.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Лиман Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Об'єднаної територіальної громади Лиманської міської ради Донецької області про визнання права власності на спадкове майно,
03.06.2019 позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до Краснолиманського міського суду Донецької області з позовом до Лиманської державної нотаріальної контори, в якому просили визнати незаконною та скасувати постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії державного нотаріуса Державної нотаріальної контори від 22.01.2019; визнати за ними право власності на спадкове майно, що залишилося після смерті ОСОБА_3 , а саме земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку 0,15 га за адресою: АДРЕСА_1 ; зобов'язати Лиманську державну нотаріальну контору видати позивачам свідоцтва про право власності на зазначене майно(а.с.4-6).
Ухвалою судді від 06.06.2019 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання(а.с.24-25).
08.07.2019 позивачами надано до суду клопотання, в якому вони відмовились від заявлених вимог до Лиманської державної нотаріальної контори, та просили замінити первісного відповідача належним відповідачем, а саме на Об'єднану територіальну громаду Лиманської міської ради Донецької області(а.с.40).
Ухвалою суду від 08.07.2019 клопотання позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задоволено. Прийнято відмову від заявлених позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Лиманської державної нотаріальної контори Донецької області про визнання незаконною та скасування постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, зобов'язання видати свідоцтво про право на спадщину, та закрито провадження по справі в цій частині. Замінено первісного відповідача Лиманську державну нотаріальну контору Донецької області, належним відповідачем - об'єднану територіальну громаду Лиманської міської ради Донецької області, та відкладено підготовче засідання у справі.
25.09.2019 у підготовче засідання позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 не з'явилися, просять розглянути цивільну справу без їх участі, задовольнити позовні вимоги, не заперечували проти розгляду справи у підготовчому засіданні, про що надали до суду відповідну заяву (а.с. 81).
Відповідач - представник Об'єднаної територіальної громади в особі Лиманської міської ради Донецької області, належним чином повідомлений про час та місце розгляду цивільної справи, в підготовче засідання не з'явився, надав до суду заяву з проханням розглянути справу за його відсутності, не заперечував проти розгляду справи у підготовчому засіданні (а.с.82-83).
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою всіх учасників справи, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши зібрані у справі докази, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши письмові докази, які мають значення для розгляду спору по суті, суд встановив фактичні обставини та відповідні їм цивільні правовідносини.
Судом встановлено, підтверджується наявними у справі доказами, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Дробишеве, Краснолиманського району, Донецької області, помер чоловік позивача ОСОБА_1 та відповідно батько позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 19.12.2014, актовий запис № 64(а.с.53- 55).
Згідно статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Після смерті ОСОБА_3 залишилося спадкове майно, яке складається зокрема з земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,1500 га, кадастровий номер 1423055400:01:001:1450, яка розташована в АДРЕСА_1 (рішення Виконкому Дробишевської селищної ради № 65 від 23.12.2009 про надання поштової адреси Дробишевському лісництву(а.с.68-69), яка належала померлому на підставі Державного акту про право власності на землю, серії ІІ НОМЕР_2 ДН № 044625, виданого 09.11.1998 (а.с.16).
Відповідно до ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (ст. 1220 ч. 1 ЦК України).
Положеннями статтей 1261, 1268 ч.3 ЦК України визначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
На теперішній час позивачі є єдиними спадкоємцями за законом першої черги після смерті спадкодавця ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , інші спадкоємці відсутні, що підтверджується повідомленням Лиманської державної нотаріальної контори від 20.07.2019(а.с.65).
Позивачами оформлено право на спадщину за законом на спадкове майно після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді Ѕ частки спадкового майна, яке складається з ј частини житлового будинку із відповідною часткою господарсько-побутових будівель та споруд, що знаходяться за адресою: в АДРЕСА_1 (свідоцтва про право на спадщину за законом від 22.01.2019, зареєстровані в реєстрі за номером 151 та 152)(а.с.33-38).
Згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 22.01.2019 позивачам відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, яка залишилася після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , зокрема на земельну ділянку, оскільки житловий будинок з госоподарсько-побутовими будівлями та спорудами, що знаходиться на вищевказаній земельній ділянці, належить спадкодавцю у ј частці, а земельна ділянка в цілій частці(а.с.14-15).
В абз. з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування"від 20.05.2008 № 7 викладена правова позиція суду, що «У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження».
Статтею 1216 ЦК України встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до абз.2 п. 7 постанов Пленуму ВСУ від 16.04.2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з ч. 3 ст. 152 ЗК України шляхом: визнання прав.
Згідно зі ст. 328 ЦК України право власності виникає на підставах, не заборонених законом, і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність придбання права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Статті 81 та 131 ЗК України передбачають, що громадяни мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі прийняття спадщини, міни, дарування, ренти, успадкування та інших цивільно-правових угод.
Відповідно до частин першої, другої статті 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.
Перехід права власності на земельну ділянку при переході права власності на будівлю або споруду, які розташовані на ній, визначається на підставі цивільно-правових угод (частина перша статті 120 ЗК України).
Зазначена норма закріплює загальний принцип цілісності об'єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований. За цією нормою визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.
При цьому при застосуванні положень статті 120 ЗК України у поєднанні з нормою статті 125 ЗК України слід виходити з того, що у випадку переходу права власності на об'єкт нерухомості у встановленому законом порядку, право власності на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно із виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об'єкти.
Таким чином, за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 120 ЗК України, особа, яка набула права власності на будівлю чи споруду стає власником земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику, якщо інше не передбачено у договорі відчуження нерухомості.
Згідно п.4 ст.120 ЗК України- у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.
Оскільки позивачі набули права власності по Ѕ частини у майні спадкодавця ОСОБА_3 на житловий будинок із відповідною часткою господарсько-побутових будівель та споруд, що знаходяться за адресою: в АДРЕСА_1 , а тому право на земельну ділянку повинно визначатися пропорційно до часток у праві власності житлового будинку.
Частиною 1 ст. 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Стаття 16 Цивільного кодексу України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. При цьому одним із способів такого захисту може бути і визнання права власності.
Статтею 41 Конституції України гарантовано кожному право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності визнано непорушним.
Зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно.
Керуючись ст. 15, 16, 25, 328, 337, 392, 1216, 1218,1241,1245,1262,1268,1269 ЦК України, п.4 ст.120 ЗК України, ст. 12, 13, 81, 265 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Об'єднаної територіальної громади Лиманської міської ради Донецької області про визнання права власності на спадкове майно- задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_3 , право власності на спадкове майно за законом, яке залишилося після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 та складається з:
Ѕ частини земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,1500 га, кадастровий номер 1423055400:01:001:1450, яка розташована в АДРЕСА_1 а.
Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_4 , право власності на спадкове майно за законом, яке залишилося після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 та складається з:
Ѕ частини земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,1500 га, кадастровий номер 1423055400:01:001:1450, яка розташована в АДРЕСА_1 а.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У відповідності до п.п. 15.5 п.15 ч. 1 розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Текст рішення складений 25.09.2019.
Суддя -