Справа № 236/3518/19
25 вересня 2019 року Краснолиманський міський суд Донецької області у складі:
головуючого судді - Саржевської І.В.,
за участю: секретаря - Олійник С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лиман Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Об'єднаної територіальної громади Лиманської міської ради Донецької області, про визнання права власності на спадкове майно,
05.09.2019 до Краснолиманського міського суду Донецької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Об'єднаної територіальної громади Лиманської міської ради Донецької області, про визнання права власності на спадкове майно(а.с.4-6).
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилися, просить розглянути цивільну справу без її участі та задовольнити позовні вимоги, про що надала до суду відповідну заяву (а.с. 52).
Відповідач - представник Об'єднаної територіальної громади в особі Лиманської міської ради Донецької області, належним чином повідомлений про час та місце розгляду цивільної справи, в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву з проханням розглянути справу в його відсутності, рішення прийняти на розсуд суду(а.с.62-63).
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою всіх учасників справи, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши зібрані у справі докази, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши письмові докази, які мають значення для розгляду спору по суті, суд встановив фактичні обставини та відповідні їм цивільні правовідносини.
Судом встановлено, підтверджується наявними у справі доказами, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Красний Лиман Донецької області, помер батько позивача ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 26.04.2012(а.с.11,15).
Після смерті ОСОБА_2 залишилося спадкове майно, яке складається з житлового будинку із господарсько-побутовими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 (а.с.20-21).
Відповідно до вимог цивільного законодавства, роз'яснень постанови № 7 Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 "Про судову практику у справах спадкування" пункт 1 - відносини спадкування регулюються правилами ЦК, якщо спадщина відкрилася не раніше 01.01.2004. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР (далі- ЦК УРСР), у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК і строк на її прийняття не закінчився до 01.01.2004, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.
Згідно ст. 524 ч. ч.1, 2 ЦК УРСР спадкування здійснюється за законом або за заповітом. Спадкування за законом має місце тоді, коли воно не змінено заповітом.
Спадкодавець ОСОБА_2 до смерті спадковим майно не розпорядився, заповіт не залишив.
Статтею 529 ЦК УРСР визначено, що спадкоємцями першої черги за законом є діти, чоловік (дружина), батьки померлого.
В період чинності ЦК УРСР його нормами було передбачено певні дії, які свідчили про прийняття спадщини, у тому числі прийняття спадщини шляхом вступу у володіння та управління спадковим майном (фактичне прийняття спадщини).
Статтею 548 ЦК УРСР передбачено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцю з часу відкриття спадщини.
Згідно ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління та володіння спадковим майном. Дані дії повинні бути здійсненні на протязі шести місяців з дня відкриття спадщини.
Єдиним спадкоємцем першої черги за законом, який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 , згідно із ст. 549 ЦК УРСР 1963 року, є донька помрелого, позивач по справі ОСОБА_1 , що підтверджується записами в домовій книжці(а.с.16-19). Інші спадкоємці відсутні, що підтверджується повідомленням Лиманської дежавної нотаріальної контори від 12.09.2019(а.с.51).
На теперішній час, державним нотаріусом позивачу відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, а саме: у видачі свідоцтва про право на спадщину, яка залишилася після смерті ОСОБА_2 , оскільки відсутні документи, які б підтверджували право власності на спадкове майно на ім'я спадкодавця(а.с.28).
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Аналогічна правова позиція викладена в п. 3.1 Узагальнення ВССУ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» де зазначено, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
В абз. з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування"від 20.05.2008 № 7 викладена правова позиція суду, що «У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження».
Відповідно до ч.4 ст. 25 ЦК України цивільна правоздатність особи припиняється у момент її смерті, отже на теперішній час у позивач отримати правовстановлюючий документ на ім'я спадкодавців немає можливості.
Частиною 1 ст. 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Стаття 16 Цивільного кодексу України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. При цьому одним із способів такого захисту може бути і визнання права власності.
Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Якщо спадкоємець не має змоги оформити спадщину відповідно до вимог законодавства у зв'язку із відсутністю правовстановлюючих документів, питання визначення належності цього майна має вирішуватись у судовому порядку.
З урахуванням викладених позивачем обставин та досліджених у судовому засіданні письмових доказів, суд вважає можливим задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 223, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 15-16, 25, 316, 328 ЦК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Об'єднаної територіальної громади в особі Лиманської міської ради Донецької області про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 , право власності на спадкове майно, яке залишилося після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Красний АДРЕСА_1 області, та складається з:
житлового будинку А-1, загальною площею 95,9 кв.м., в тому числі житловою - 62,5 кв.м., із господарсько-побутовими будівлями та спорудами: літня кухня, навіс «Б1», гараж «В1», баня «Г1», альтанка «Д1», огорожа №1, свердловина №2, що знаходяться по АДРЕСА_1 , в м. Лиман АДРЕСА_2 м АДРЕСА_3 Красний Лиман АДРЕСА_4 Донецької області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У відповідності до п.п. 15.5 п.15 ч. 1 розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Текст рішення складений 25.09.2019.
Суддя -