264/2008/19
2/264/936/2019
"19" вересня 2019 р. Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі:
головуючого судді Мирошниченка Ю.М.;
за участю секретаря Конівченко Ю.А.;
представника позивача Хмаріної О.В.;
представника відповідача Данелян Т.В.;
третьої особи ОСОБА_1 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Страхової компанії «Здорово» (третя особа ОСОБА_1 ) про відшкодування шкоди,
І. Вимоги та заперечення сторін.
1. У березні 2019 року позивач звернувся до суду з даним позовом. Вказував, що 09.12.2017 року з вини відповідача ОСОБА_3 сталась дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої пошкоджено автомобіль Hyundai Accent, котрим керував позивач, а власником є третя особа ОСОБА_1 . Внаслідок ДТП позивачу спричинено тілесні ушкодження, а транспортний засіб знищено. Виходячи з цього, позивач просить стягнути зі Страхової компанії «Здорово», що є страхувальником цивільно-правової відповідальності заподіювача шкоди, страхове відшкодування у розмірі 100000 грн. та з відповідача ОСОБА_3 82776,85 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 50000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
2. Представник відповідача ОСОБА_3 заперечував проти задоволення позову, посилаючись на те, що позивач продав залишки знищеного автомобіля за суму, яка могла бути більшою за ту, що вказана у звіті про оцінку транспортного засобу. Окрім того його власником є третя особа. З тих же підстав, на думку відповідача, не підлягають задоволенню вимога про відшкодування моральної шкоди, пов'язана з неможливістю використання транспортного засобу. До того ж позивачем не доведено сам факт моральних страждань, яких він начебто зазнав унаслідок ДТП та знищення автомобіля. Також недоведеним відповідач вважає розмір витрат на лікування позивача. Стверджує, що відшкодовувати вартість експертної оцінки та витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди повинен страхувальник.
3. Представник відповідача Страхової компанії «Здорово» в судове засідання не з'явився без повідомлення причин, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
ІІ. Факти.
4. Вироком Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 07.05.2018 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України за те, що 09 грудня 2017 року приблизно о 19 годині 40 хвилин, керуючи технічно справним автомобілем «ЗАЗ-Daewoo Sens» реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Заозерній зі сторони сел. Сартана в напрямку центру міста Маріуполя, під'їжджаючи до бетонного блоку на проїжджій частині вул. Заозерної в районі греблі «Води Донбасу», Нікольський О ОСОБА_4 , діючи необережно, в порушення вимог п. 10.1 та дорожнього знаку 2.5 «Перевага зустрічного руху» п. 33 «Дорожні знаки» Правил дорожнього руху України, проявляючи злочинну самовпевненість, легковажно розраховуючи на запобігання дорожньо-транспортної події, належним чином не стежачи за дорожньою обстановкою та відповідно не реагуючи на її зміни, виконував маневр об'їзду бетонного блоку ліворуч відносно напрямку свого руху, не переконавшись при цьому, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху та не надавши переваги автомобілю «Hyundai Accent», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , виїхав на смугу руху вказаного автомобіля, внаслідок чого сталося зіткнення передньої частини кузова автомобіля «ЗАЗ-Daewoo Sens» під його керуванням з передньою лівою частиною автомобіля «Hyundai Accent» під керуванням водія ОСОБА_2 . Внаслідок дорожньо-транспортної події водій автомобіля «Hyundai Accent» ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого внутрішньо суглобового перелому головки променевої кістки лівого передпліччя без зміщення, забою обох стоп, гомілковостопних суглобів, лінійного перелому головки лівої таранної кістки, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості (а.с.11-12).
5. Позивач ОСОБА_2 перебував на лікарняному з 09.12.2017 по 19.12.2017, з 23.12.2017 по 16.01.2018 , з 26.01.2018 по 03.02.2018 року з діагнозом - закритий перелом лівої променевої кістки, закритий перелом лівої таранної кістки, розтягнення зв'язок правого гомілковостопного та правого Шапарового суглобу (а.с.15-18).
6. Власником автомобіля «Hyundai Accent», р.н. НОМЕР_2 є ОСОБА_1 , а ОСОБА_2 має право керування вказаним автомобілем (а.с.22).
7. Відповідно до звіту від 21.02.2018 року № 37 про вартість матеріального збитку, ринкова вартість автомобіля «Hyundai Accent» станом на дату ДТП складала 177241,85 грн., максимальна ціна пропозиції купівлі пошкодженого транспортного засобу станом на 28.02.2018 року - 29643,00 грн. (а.с.28-69).
8. Вартість автотоварознавчої оцінки вартості автомобіля «Hyundai Accent», реєстраційний номер НОМЕР_2 склала 3000 грн. (а.с.14), вартість вантажоперевезення пошкодженого автомобіля (евакуації з місця ДТП) становить 800 грн. (а.с.19).
9. Цивільно-правову відповідальність автомобіля «ЗАЗ-Daewoo Sens» реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував відповідач, застраховано ПрАТ «Здорово», страховий ліміт за шкоду, заподіяну майну складає 100000,00 грн., розмір франшизи складає 1000 грн. (а.с.155).
10. Моторне (транспортне) страхове бюро України повідомило Кошкош ОСОБА_5 С. про те, що останнє прийняло рішення про виплату йому страхового відшкодування в розмірі 30000,00 грн. (а.с.89-90), отримання яких позивач підтвердив у судовому засіданні.
ІІІ. Право.
А. Щодо матеріальної шкоди.
11. Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
12. Згідно зі ст. 999 ЦК України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування).
13. Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
14. Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності) регулюються Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон), який спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
15. Статтею 22 Закону передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
16. Протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.
17. Якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з'явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).
18. Шкодою, заподіяною в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого є, зокрема шкода, пов'язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу (ст. 28 Закону)
19. Відповідно до статті 30 Закону транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.
20. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.
21. Відповідно до ст. 23 Закону шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є, зокрема, шкода, пов'язана з лікуванням потерпілого та моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров я.
22. У зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів (ст. 24 Закону).
23. Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів, знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
24. Враховуючи, що відповідно до статей 386, 395, 396 ЦК положення щодо захисту права власності поширюються також на осіб, які хоч і не є власниками, але володіють майном на праві господарського відання, оперативного управління або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором (речове право), такі особи також мають право вимагати відшкодування шкоди, завданої цьому майну.
25. До таких осіб належить і особа, яка керувала транспортним засобом без доручення, але на підставі документів, визначених пунктом 2.1 Правил дорожнього руху України (посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та реєстраційного документа на транспортний засіб).
26. Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Б. Щодо моральної шкоди.
27. Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
28. Згідно статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
В. Процесуальне право.
29. Нормами ст. 12 ЦПК України встановлено, що Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
30. Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
31. Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
32. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
33. За змістом ст. 141 ЦПК України судових витрат розподіляються між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
ІV. Висновки суду.
Г. Щодо матеріальної шкоди.
34. Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
35. У разі, якщо власник транспортного засобу не згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним, йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати з евакуації транспортного засобу з місця цієї пригоди. Якщо ж транспортний засіб визнано фізично знищеним, відшкодування шкоди здійснюється у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до ДТП та витратам з евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди. Право на залишки транспортного засобу отримує страховик чи моторне транспортне страхове бюро.
36. Позивач продав залишки пошкодженого автомобіля, а отже не погодився з визнанням транспортного засобу фізично знищеним. За таких обставин суд визначає суму страхового відшкодування 151398, 85 грн. (вартість транспортного засобу до ДТП 177241,85 - вартість транспортного засобу після ДТП 29643, 00 + витрати з евакуації з місця ДТП 800 грн. + вартість оцінки 3000 грн.). При цьому суд враховує, що частину зобов'язання відповідача Страхова компанія «Здорово» відшкодовано МТСБУ в розмірі 30000,00 грн., тому визначає до стягнення на користь позивача суму 69000, 00 грн. (страховий ліміт за шкоду, заподіяну майну 100000 - 30000 - франшиза 1000)
37. На підставі ст. 1194 ЦК України за недостатністю страхової виплати (страхового відшкодування) суд присуджує до стягнення позивачу різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою в розмірі 51398,85 грн. (фактичний розмір шкоди 151398,85 грн. - страховий ліміт 100000,00 грн.)
38. Відшкодування витрат на зберігання транспортного засобу не передбачено законом.
39. Вимога про стягнення витрат, пов'язаних з лікуванням потерпілого задоволенню не підлягає через її необґрунтованість. Долучені до позову документи не містять достатньої інформації про характер послуг, наданих позивачу за вказані в них кошти, та необхідність їх отримання відповідно до призначення лікаря.
40. Заперечення відповідача щодо наявності у позивача права вимоги про відшкодування збитків, завданих внаслідок ДТП, є необґрунтованим з огляду на положення, наведене в п. 25 цього рішення.
41. Посилання відповідача на те, що позивач продав залишки знищеного автомобіля за суму, яка могла бути більшою за ту, що вказана у звіті про оцінку транспортного засобу, а відтак не довів розмір заподіяних збитків, є неспроможним, оскільки вартість автомобіля після ДТП встановлена авто товарознавцем, виходячи з максимальної ціни пропозиції купівлі пошкодженого транспортного засобу на ринку на дату оцінки, а судження представника відповідача стосовно того, що вартість пошкодженого автомобіля могла збільшитись є необґрунтованим припущенням, яке не може бути взяте до уваги з огляду на норму ч. 6 ст. 81 ЦПК України.
Д. Щодо відшкодування моральної шкоди.
42. Вирішуючи позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди суд виходить з розуміння загальнолюдських цінностей, усвідомлюючи, що участь у дорожньо-транспортній пригоді сама по собі має наслідком психоемоційний стрес, а душевні страждання, пов'язані з ушкодженням здоров'я, якого зазнав позивач, та пошкодженням майна, що знаходилося в його правомірному користуванні, презюмуються законом
43. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає з огляду на характер та обсяг страждань (фізичних, душевних, психічних), яких зазнав позивач, характер немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення) та враховує стан здоров'я потерпілого, тривалість лікування, тяжкість вимушених змін у його життєвих обставинах.
44. З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що розумною та справедливою компенсацію моральної шкоди в даному випадку буде сума, яка дорівнює 5000 грн.
Е. Щодо судових витрат.
45. Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 768,40 грн. , тому суд на підставі ст. 141 ЦПК України стягує судовий збір з відповідачів на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
46. Так, позивачем заявлено вимогу матеріального характеру розміром 232776,85 грн., з яких 100000 грн. він просив стягнути зі Страхової компанії «Здорово» і 132776,85 грн. з ОСОБА_3 , що складає, відповідно, 42,96 % та 57,04 % від загального розміру вимог (тобто від суми судового збору 330, 10 грн. та 438, 30 грн., та з суми витрат на професійну правничу допомогу 2577,60 грн. та 3422,40 грн. відповідно). Позовні вимоги до Страхової компанії «Здорово» задоволені судом на 69%, а до відповідача ОСОБА_3 - 38,71%.
47. Таким чином, судовий збір має бути стягнутий з відповідачів пропорційно до задоволених вимог в такій пропорції: зі Страхової компанії «Здорово» 227,77 грн. (69% х 330,10 грн.); з Нікольського 169, 67 грн. (38,71 х 438,30)
48. Таким же чином суд стягує пропорційно з відповідачів на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у такій пропорції: зі Страхової компанії «Здорово» 1778, 54 грн. (2577,60 * 69%.), з ОСОБА_3 1324,81 грн. (38, 71% * 3422, 40).
49. Загальний розмір судових витрат, що підлягає стягненню з відповідачів складає 2006,31 грн. зі Страхової компанії «Здорово» та 1494,48 грн. з ОСОБА_3
50. На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 23, 979, 999, 1166, 1167, 1194, ЦК України, ст. ст. 4, 12, 76, 81, 137, 141, 264, 265 ЦПК України, суд -
1. Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Страхової компанії «Здорово» (третя особа ОСОБА_1 ) про відшкодування шкоди задовольнити частково.
2. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 51398,85 грн. (п'ятдесят одну тисячу триста дев'яносто вісім гривень 85 копійок) грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 5000 (п'ять тисяч) грн. на відшкодування моральної шкоди
3. Стягнути зі Страхової компанії «Здорово» на користь ОСОБА_2 на відшкодування матеріальної шкоди 69000 (шістдесят дев'ять тисяч) грн.
4. Стягнути на користь ОСОБА_2 на відшкодування судових витрат з ОСОБА_3 1494,48 грн., зі Страхової компанії «Здорово» 2006, 31 грн.
6. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
7. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
8. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Донецького апеляційного суду.
9. Повне судове рішення буде складено 27 вересня 2019 року.
Суддя: Ю. М. Мирошниченко