Справа № 140/421/15-к
Провадження № 1-кп/140/4/19
19.09.2019 року Немирівський районний суду
Вінницької області
у складі: головуючого судді - ОСОБА_1
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Немирів кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015020240000054 від 24.01.2015 року по обвинуваченню
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Гнівань Тиврівського району Вінницької області, жителя АДРЕСА_1 , фактично проживаючого по АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, не працюючого,згідно ст. 89 КК України не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурорів: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7
обвинуваченого - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_8
потерпілого- ОСОБА_9
законного представника потерпілих - ОСОБА_10
21.01.2015 року близько 17 години ОСОБА_3 перебуваючи на вулиці І.Франка в смт.Брацлав Немирівського району Віннцької області, покликав до себе неповнолітнього ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вихованця Брацлавської школи-інтернат, який проходи неподалік. Під час розмови, у ОСОБА_3 виник намір на відкрите викрадення майна в ОСОБА_9 .. З метою реалізації свого умисного, протиправного, злочинного наміру, направленого на відкрите викрадення чужого майна(грабіж), ОСОБА_3 , скориставшись тим, що він старший і сильніший за ОСОБА_9 , сказав, щоб останній дав йому все що було в нього в кишенях. ОСОБА_9 , побоюючись що ОСОБА_3 може силою відібрати у нього майно, дістав з кишені мобільний телефон марки «Нокія 306» який належав неповнолітньому ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , але тимчасово перебував у нього на зберіганні. В той момент, ОСОБА_3 , відкрито, умисно, з корисливих спонукань, висмикнув з руки ОСОБА_12 , ОСОБА_13 вказаний телефон вартістю 255 грн. 60 коп., у якому була картка оператора мобільного зв'язку «Лайф» вартістю 10 грн., після чого пішов у невідомому напрямку та розпорядився ним на власний розсуд.
В судовому засіданні ОСОБА_3 свою вину визнав повністю. В скоєному розкаявся. Дав покази, що дійсно взяв телефон у свого знайомого ОСОБА_9 , з яким навчався разом в Брацлавському НВК, щоб подзвонити. Він знав, що телефон належить ОСОБА_11 і мав намір йому його повернути. Однак через годину до нього додому приїхав вихователь Брацлавського НВК разом з ОСОБА_9 і він віддав їм телефон.
Потерпілий ОСОБА_9 в судовому засіданні дав покази, що 21.01.2015 року ОСОБА_3 забрав в нього телефон Нокія, який належав ОСОБА_11 .. Про це він розповів своєму вихователю ОСОБА_10 .. Разом з ним вони поїхали додому до ОСОБА_3 і забрали телефон. Претензій до обвинуваченого він немає.
Потерпілий ОСОБА_11 в судове засідання не з'явився, хоча неодноразово у встановленому порядку повідомлявся про час і місце розгляду справи.
Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні дав покази, що працює вихователем в Брацлавському НВК. 21.01.2015 року учень ОСОБА_9 повідомив йому, що ОСОБА_3 забрав в нього мобільний телефон. Разом з ним та іншим вихователем ОСОБА_14 вони поїхали до місця проживання ОСОБА_3 і він віддав телефон.
Суд заслухавши покази обвинуваченого, потерпілого, свідків, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що вина ОСОБА_3 в скоєнні інкримінованого йому злочину повністю знайшла своє підтвердження в ході судового засідання його дії слід кваліфікувати за ч.2 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна(грабіж) вчинений повторно.
Крім власного часткового визнання вини самим обвинуваченим, показів потерпілого та свідків, вина ОСОБА_3 в скоєному підтверджується протоколом огляду викраденого телефону від 23.01.2015р., протоколом проведення слідчого експерименту з потерпілим ОСОБА_9 від 27.01.2015 року під час якого він показав, як у нього ОСОБА_3 відібрав мобільний телефон, протоколом проведення слідчого експерименту з підозрюваним ОСОБА_15 від 30.01.2015 року, під час якого він показав, як заволодів мобільним телефоном потерпілого, постановою про доручення до справи в якості речового доказу мобільного телефону.
До обставини, що пом'якшує покарання ОСОБА_15 суд відносить його щире каяття та добровільне відшкодування завданої злочином шкоди.
Обставин, які б обтяжували покарання ОСОБА_15 судом встановлено не було.
При обранні міри покарання ОСОБА_15 суд враховує, що він згідно ст.89 КК України раніше не судимий, являється круглим сиротою, посередньо характеризується по місцю проживання, щиро розкаявся в скоєному, добровільно відшкодував завдану злочином шкоду, а тому вважає за можливе призначити йому покарання за скоєний злочин у вигляді позбавлення волі і на підставі ст.75 КК України звільнити його від відбуття призначеного покарання з іспитовим строком.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України суд,-
Визнати винним та призначити ОСОБА_3 покарання за ч.2 ст. 186 КК України у вигляді чотирьох років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком три роки.
На підставі ст.76 ч. 1 п.1, п. 2 КК України зобов'язати ОСОБА_3 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
До вступу вироку в законну силу запобіжний захід ОСОБА_16 не обирати.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 307,45 грн. судових витрат.
Речовий доказ - мобільний телефон марки «Нокія 306» повернутий потерпілому.
Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Вінницького апеляційного суду через Немирівський районний суд Вінницької області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Суддя: (підпис)
Копія вірна ОСОБА_1
Суддя: