Справа №127/20077/19
Провадження №1-кп/127/584/19
26 вересня 2019 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
у складі головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.10.2018 р. за № 12018020010004104 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниці, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, із середньою спеціальною освітою, неодруженого, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , громадянина України, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 Кримінального кодексу України,-
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
ОСОБА_3 , маючи умисел на незаконне придбання, зберігання без мети збуту наркотичних засобів, при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, місця, дати та часу, всупереч Законам України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» незаконно придбав особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, який в подальшому зберігав за місцем свого проживання.
В подальшому, 08.10.2018 року до чергової частини Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області по спецлінії «102» надійшло повідомлення від екіпажу 102 роти № 2 БУПП у Вінницькій області про те, що під час опрацювання виклику про адміністративне правопорушення у ОСОБА_5 за місцем його проживання було помічено на столі пакет із зеленою рослиною у подрібненому стані та пристрій для куріння. При виїзді слідчо-оперативної групи в ході проведення огляду в період часу з 18 год. 50 хв. по 19 год. 40 хв. 08.10.2018 року, було виявлено та вилучено з кімнати ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , один поліетиленовий пакет із речовиною рослинного походження зеленого кольору у подрібненому стані, яку ОСОБА_6 зберігав без мети збуту. Згідно висновку експерта № 1614 від 23.10.2018 року надана на дослідження речовина рослинного походження - є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг яких заборонено - канабісом, масою (у перерахунку на висушену речовину) 23, 61 г.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 винним себе у вчиненні злочину визнав та показав, що дійсно вчинив даний злочин за вказаних в обвинувальному акті обставин. У вчиненому щиро кається, жалкує про вчинене та завіряє суд, що подібне більше не повториться, просить суворо його не карати.
Суд, у порядку ч. 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України, врахувавши, що проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
При цьому суд з'ясував, що зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає, судом також роз'яснено учасникам судового провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
А тому, крім допиту обвинуваченого, інші докази, за погодженням з учасниками судового провадження, не досліджувалися, за винятком документів, які стосуються особи обвинуваченого та характеризуючих його даних, заходів забезпечення кримінального провадження, процесуальних витрат та речових доказів.
Допитавши обвинуваченого, який визнав себе винним та добровільно повідомив суду обставини вчинення злочину, а також дослідивши матеріали кримінального провадження, вислухавши виступи учасників судового провадження в дебатах та останнє слово обвинуваченого, суд дійшов таких висновків.
Показання обвинуваченого є послідовними, логічними, відповідають фактичним обставинам справи, а тому не викликають у суду сумнівів щодо правильності розуміння обвинуваченим обставин злочину, добровільності та істинності його позиції.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.
А тому суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 309 Кримінального кодексу України, як незаконне придбання, зберігання наркотичних засобів без мети збуту.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд, відповідно до вимог ст. ст. 50, 65-67 Кримінального кодексу України щодо загальних засад призначення покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 Кримінального кодексу України є злочином середньої тяжкості, фактичні обставини кримінального провадження, особу обвинуваченого, який до кримінальної відповідальності раніше не притягувався, офіційно непрацевлаштований, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно.
Крім того, при призначенні покарання суд враховує відношення обвинуваченого до вчиненого, а саме те, що у вчиненому він щиро розкаявся, жалкує про вчинене та стверджує, що подібне не повториться.
Обставиною, яка, згідно ст. 66 Кримінального кодексу України, пом'якшує покарання суд визнає щире каяття.
Крім того, відповідно до положень частини 2 статті 66 Кримінального кодексуУкраїни, при призначенні покарання суд визнає такими, що його пом'якшують, обставини, не зазначені в частині першій цієї статті, а саме, вчинення злочину вперше та визнання вини.
Обставин, які, згідно ст. 67 Кримінального кодексу України, обтяжують покарання судом не встановлено.
Суд зазначає, що згідно положень частини 2 статті 50 Кримінального кодексу України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Частинами 1 та 2 статті 65 Кримінального кодексу України, зокрема встановлено, що суд при призначенні покарання повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.
Суд зазначає, що згідно з частинами 1 та 2 статті 53 Кримінального кодексу України, штраф - це грошове стягнення, що накладається судом у випадках і розмірі, встановлених в Особливій частині цього Кодексу, з урахуванням положень частини другої цієї статті. Розмір штрафу визначається судом залежно від тяжкості вчиненого злочину та з урахуванням майнового стану винного.
При цьому, статтею 53 Кримінального кодексу України не встановлено жодних обмежень, щодо призначення покарання у виді штрафу особам, які не працюють.
Враховуючи викладене, керуючись принципами гуманності, необхідності і достатності покарання для виправлення обвинуваченого та запобігання новим кримінальним правопорушенням, суд дійшов висновку, що покаранням справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 і попередження вчинення нових злочинів буде менш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин, а саме, покарання у виді штрафу в розмірі, передбаченому санкцією ч. 1 ст. 309Кримінального кодексу України.
При визначенні розміру штрафу суд враховує тяжкість вчиненого злочину, а також майновий стан обвинуваченого.
Суд не вбачає підстав для застосування більш суворого покарання.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого не застосовувався.
Арешт, накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 16.10.2018 року, слід скасувати, оскільки в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.
На підставі ст. 124 Кримінального процесуального кодексу України слід стягнути з обвинуваченого на користь держави процесуальні витрати, а саме, документально підтверджені витрати на залучення експерта: висновок експерта від 23.10.2018 року № 1614 в розмірі 1 430 грн. 00 коп.
Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 Кримінального процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 50, 65-67, 309 Кримінального кодексу України, ст. ст. 100, 124, 174, 349, 368-371, 373-374, 376, 395 Кримінального процесуального кодексу України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп.
Стягнути із ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати, а саме, документально підтверджені витрати на залучення експерта в розмірі 1 430 (одна тисяча чотириста тридцять) грн. 00 коп.
Речові докази у кримінальному провадженні - один поліетиленовий пакет із речовиною рослинного походження зеленого кольору в подрібненому стані, який знаходиться в спецпакеті №3670821 та два фрагменти пластикової пляшки, які зовні схожі на пристрій для куріння, які знаходяться в спецпакеті №4088985, які відповідно до постанови слідчого про визнання речовими доказами від 09.10.2018 року передано до камери зберігання речових доказів Вінницького відділу поліції ГУНП у Вінницькій області, знищити після набрання вироком законної сили.
Арешт, накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 16.10.2018 року, скасувати.
Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Відповідно до ч. 2 ст. 394 Кримінального процесуального кодексу України, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 Кримінального процесуального кодексу України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя