Справа № 137/446/19
"24" вересня 2019 р.
Літинський районний суд Вінницької області в складі головуючого судді Желіховського В.М. секретаря судового засідання Голоти О.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні в смт. Літин цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Бірківської сільської ради Літинського району Вінницької області, ОСОБА_2 про визнання права власності на спадковий житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами,-
Позивач ОСОБА_1 звернулась до Літинського районного суду Вінницької області із вказаним позовом мотивуючи його тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_3 . Позивач зазначає, що за життя чоловік уклав заповіт, відповідно до якого на випадок своєї смерті зробив розпорядження, відповідно до якого належне йому майно, а саме 1/2 частку житлового будинку по АДРЕСА_1 заповів їхній дочці ОСОБА_2 . Позивач вказує, що після смерті чоловіка спадкоємцем за заповітом на Ѕ частку вказаного житлового будинку є їхня дочка ОСОБА_2 . У свою чергу позивач, яка дружина померлого, є спадкоємцем за законом на майно, яке не було охоплено заповітом. Крім того вона є інвалідом 2-ої групи, а тому незалежно від змісту заповіту успадковує обов'язкову доля спадкового майна. Також позивач зазначає, за що за життя спадкодавцем було приватизовано дві земельні ділянки, на які за життя її чоловік не встиг отримати державні акти. Позивач вказує, що коли вона звернулася до Літинської державної нотаріальної контори для оформлення спадкових прав на спадкове майно їй було повідомлено, оскільки оформлення спадщини не можливе так, як відсутні документи необхідні для вчинення нотаріальних дій. 05.07.2019 р. позивач ОСОБА_1 . збільшила свої позовні вимоги та просила визнати за нею право приватної власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 та визнати право власності на земельні ділянки в порядку спадкування після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 . Позивач ОСОБА_1 до судового засідання не з'явилася, надала до суду заяву, відповідно до якої просить розгляд справи проводити у її відсутність. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити. Представник відповідача Бірківської сільської ради Літинського району Вінницької області до судового засідання не з'явився, надали суду листа відповідно до якого сільська рада просить справу розглянути без представника сільської ради. Рішення визнають та просять задовольнити. Відповідач ОСОБА_2 до судового засідання не з'явилась. В матеріалах справи наявна заява, відповідно до якої ОСОБА_2 просить розгляд справи провести у її відсутність. Позовну заяву визнає та просить її задовольнити. Відповідно до ст. 247 ч.2 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з'явилися у судове засідання. Як зазначено у ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Суд вважає, що позов підлягає до задоволення за таких підстав. Так, відповідно до свідоцтва про смерть (а.с. 7) ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Свідоцтвом про одруження (а.с. 8) підтверджується наявність шлюбних відносин між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 . Відповідно до довідки Бірківської сільської ради Літинського району Вінницької області за № 66 від 15.02.2019 р. (а.с. 9), ОСОБА_3 на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 проживав та був зареєстрований разом із своєю дружиною ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою АДРЕСА_1 . Відповідно до довідки Бірківської сільської ради Літинського району Вінницької області за № 493 від 13.09.2016 р. (а.с. 10) ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є власником житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 . Листом Літинської державної нотаріальної контори за № 204/02-14 від 08.02.2019 р. (а.с .11) ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 по причині відсутності законних на те підстав. Відповідно до заповіту від 23.07.2015 р. (а.с. 12) ОСОБА_3 на випадок своєї смерті зробив розпорядження, відповідно до якого земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розміром 1,5671 га, яка розташована на території Бірківської сільської ради Літинського району Вінницької області заповідає своїй дочці ОСОБА_4 Випискою із по господарської книги (а.с. 14-16). ОСОБА_3 зазначається головою двору по АДРЕСА_1 . Станом на 1991 р. разом з ОСОБА_3 у зазначеному домогосподарстві залишилась проживати його дружина ОСОБА_5 . Відповідно до свідоцтва про право особистої власності (а.с. 21), житловий будинок по АДРЕСА_1 належить до колгоспного двору головою якого являється ОСОБА_3 Технічним паспортом (а.с. 22-26) зазначається, що виготовлялась технічна документація на садибний житловий будинок по АДРЕСА_1 . Рішенням Бірківської сільської ради Літинського району Вінницької області від 04.04.2016 р. (а.с. 27) ОСОБА_3 передано у власність земельну ділянку розміром 0,6586 га з них: 0,2500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1 , та 0,4086 га в АДРЕСА_1 . З матеріалів спадкової справи, зокрема із заяви ОСОБА_1 , від 11.01.2019 р. (а.с.47), остання повідомляє що приймає спадщину після смерті свого чоловіка ОСОБА_3 . Відповідно до ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав. Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема такими, як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Мінюсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами). Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». З аналізу положень Конституції України та Цивільного кодексу України вбачається, що не потребує введення в експлуатацію приватних житлових будинків, збудованих до 5 серпня 1992 року, при набутті права власності на такі об'єкти. (Державної архітектурно-будівельної інспекції України, від 01.09.2011, № 40-12-2409 "Щодо прийняття в експлуатацію об'єктів, закінчених будівництвом до 5 серпня 1992 року"). Документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 05 серпня 1992 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації. (Державної архітектурно-будівельної інспекція України, від 30.07.2012, № 40-19-5376 "Щодо порядку прийняття в експлуатацію самовільно побудованого садового будинку і розмірів штрафів"). Згідно ст. 328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Згідно ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Згідно ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Згідно ч. 1 ст.1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Пунктом 23 Постанови пленуму Верховного суду України за №7 від 30 травня 2008 року "Про судову практику у справах про спадкування" роз'яснено, що за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження. Згідно зі статтею 1216 Цивільного кодексу спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Згідно ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Згідно ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Пунктом 23 Постанови пленуму Верховного суду України за №7 від 30 травня 2008 року "Про судову практику у справах про спадкування" роз'яснено, що за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження. Дослідивши матеріали справи, врахувавши письмову позицію сторін, суд вважає, що в зв'язку з відсутністю необхідних документів для оформлення спадщини після смерті ОСОБА_3 , в нотаріальному порядку позивач ОСОБА_1 не може оформити спадщину, тому позов необхідно задовольнити та визнати за нею право власності на житловий будинок з по господарськими спорудами, який розташований за адресою АДРЕСА_1 та право власності на земельну ділянку, оскільки судом встановлено, що вона є спадкоємцем за законом та має право на оформлення спадщини. На підставі ст.ст. 328, 392, 1218, 1225, 1261, 1268, 1297 ЦК України, керуючись ст.ст. 4, 12, 48, 76, 81, 200, 206, 247, 259, 263-268 ЦПК України, Постановою пленуму Верховного суду України за №7 від 30 травня 2008 року "Про судову практику у справах про спадкування" суд, -
Позов задовільнити. Визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на житловий будинок, загальною площею 111,42 кв.м., житловою площею 59,7 кв.м. літ. «А», веранда літера «а», веранда літера «а1», погріб літера «п/а», господарська будівля літера «Б», сарай літера «б», поріб літера «п/В», погріб літера п/Ж», хвіртка № 1, ворота № 2, огорожа № 3, огорожа № 4, який знаходиться в АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Визнати за ОСОБА_1 , право приватної власності на земельну ділянку площею 0,2500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 0522480800:03:002:0095 та на земельну ділянку площею 0,4086 га, для ведення особистого селянського господарства кадастровий номер 0522480800:03:002:0096, які розташовані по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 Апеляційну скаргу на рішення суду сторони можуть подати протягом 30 днів після проголошення рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя : Желіховський В. М.