Справа № 640/16439/19
н/п 2-а/640/577/19
23 вересня 2019 року Київський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді Бородіної Н.М.
за участю секретаря Кострової О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до лейтенанта поліції 4 батальойону 4 роти Управління патрульної поліції в Харківській області Гончаренко Сергія Сергійовича про скасування постанови, -
встановив:
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся у суд із позовом до відповідача, лейтенанта поліції 4 батальойону 4 роти Управління патрульної поліції в Харківській області Гончаренко С.С., в якому просить скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення від 19.08.2019року серія ЕАВ №143.
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що постанова незаконною та необґрунтованою, а тому підлягає скасуванню.
Позивач в судове засідання не з'явився, повідомлявся судом належним чином, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, зазначив, що позовні вимоги підтримує.
Відповідач в судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.
Суд вивчивши матеріали справи, дослідивши докази по справі, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з постанови серія ЕАВ №1434696 від 19.08.2019рку, ОСОБА_1 19.08.2019року о 10.12 год. в м. Харків м-о3 Київ-Харків-Довжанський 514 км., керував автомобілем Volkswagen Transporter д.н. НОМЕР_2 та перетнув суцільну лінію дорожньо-горизонтальної розмітки, а також керував автомобілем, який не пройшов обов'язковий технічний контроль, чим порушив п.31.3.б ПДРУ, в наслідок чого було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340грн.
Згідно з ч.1 ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення розгляд справ про правопорушення, передбачені ч.3 ст.121 цього Кодексу, покладено на органи внутрішніх справ (Національна поліція).
Відповідно до ст. 283 КпАП України, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема, відсутність події і складу адміністративного правопорушення. Тобто наявність події адміністративного правопорушення є обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності, яка доводиться шляхом надання доказів.
Статтею ст. 251 КпАП України передбачено, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Аналіз положень вказаних статей КУпАП, дозволяє дійти висновку, що зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтям 283 і 284 КУпАП.
У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Згідно п. 31.3 (б)ПДРУкраїни, забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством якщо вони не пройшли обов'язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю).
Відповідно до ч.3 ст. 121 КУпАП передбачено відповідальність, зокрема за керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов.
Статтею 35 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов'язковому технічному контролю відповідно до цієї статті.
Обов'язковому технічному контролю не підлягають:1) легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації; 2) легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тон, причепи до них - із строком експлуатації до двох років 3) технічні засоби для агропромислового комплексу, визначені Законом України "Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України".
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Позивач не погодився з притягненням його до адміністративної відповідальності, стверджуючи, що він керував транспортним засобом, який не підлягає обов'язковому проходженню технічного контролю, про що детально описав у позовній заяві, - відповідач не заперечив проти адміністративного позову та будь-яких доказів, які б заперечували доводи позивача, не надав.
Тобто, всупереч даним вимогам, відповідач в судове засідання не з'явився та не довів правомірність винесеної ним постанови відносно позивача за ч.3 ст.121 КУпАП та навність події адміністративного правопорушення, та не надав жодного доказу.
Будь-яких доказів, які б свідчили про вчинення позивачем порушення правил дорожнього руху при винесенні оскаржуваної постанови не надано, зокрема, відповідачем не надано суду та не долучено до оскаржуваної постанови пояснення свідків, фото-, відеофіксації порушення позивачем правил дорожнього руху тощо.
Так єдиним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення є сама оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення, в якій зафіксовано порушення водієм правил дорожнього руху.
Однак, зазначена постанова є саме предметом спору між сторонами та не може розглядатись як доказ за відсутності інших доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові.
Згідно п.3.ч.3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право зокрема скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Тому, керуючись приписами наведених норм законодавства, оцінивши надані сторонами до матеріалів справи докази, враховуючи, що відповідачем не доведено правомірність встановлення адміністративного правопорушення, законність дії щодо складання адміністративного постанови, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а справа- закриттю.
Керуючись ст. ст. 2, 6, 77, 241,242 КАС України, суд,-
вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до лейтенанта поліції 4 батальойону 4 роти Управління патрульної поліції в Харківській області Гончаренко Сергія Сергійовича про скасування постанови- задовольнити.
Скасувати постанову серія ЕАВ№1434696 від 19.08.2019року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.121 КУпАП.
На підставі п.3 ч.3 ст.286 Кодексу адміністративного судочинства України закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів, з дня його проголошення до Другого апеляційного адміністративного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повний текст рішення виготовлено 26.09.2019року.
Суддя Н.М. Бородіна