16.09.2019
Справа № 431/3152/19
Провадження №2/431/881/19
(Повний текст)
16 вересня 2019 року Старобільський районний суд Луганської області
в складі: головуючого судді Логвіненка Т.Г.,
за участю секретаря с/з Гапотченко І.О.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Старобільску Луганської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Альтаир» Старобільського району Луганської області про визнання договору оренди землі недійсним, за позовом ОСОБА_2 до Фермерського господарства «Альтаир» Старобільського району Луганської області про визнання договорів оренди землі частково недійсними, припинення договорів, зобов'язання повернення майна із чужого незаконного володіння,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Фермерського господарства (далі ФГ) «Альтаир» Старобільського району Луганської області про визнання договорів оренди землі частково недійсними, припинення договорів, зобов'язання повернення майна із чужого незаконного володіння, в якому просив суд визнати недійсним договір оренди землі, без дати, зареєстрований 06.06.2007, укладений між ОСОБА_4 та КФГ «Альтаир» на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва № НОМЕР_1 , площею 4, 2669 га, кадастровий номер 4425186000:11:001:0156, розташовану на території Хворостянівської сільської ради Старобільського району Луганської області; витребувати з незаконного володіння КФГ «Альтаир» земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва № НОМЕР_1 , площею 4425186000:11:001:0156, розташовану на території Хворостянівської сільської ради Старобільського району Луганської області, яка належала на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії 1-ЛГ №092384, ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнути з відповідача на його користь понесені судові витрати.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 посилався на те, що він є власником земельної ділянки, що розташована на території Хворостяніської сільської ради Старобільського району Луганської області. Вказана земельна ділянка раніше належала його бабусі ОСОБА_4 , яка померла. За життя ОСОБА_4 нібито укладала з КФГ «Альтаир» договір оренди земельної ділянки. Проте, договір оренди та доданий до нього акт прийому - передачі бабуся не підписувала, що підтверджується відповідним висновком експерта. Він неодноразово звертався до відповідача з вимогою повернути належну йому ділянку, але йому було відмовлено. Вважав, що договір оренди землі зареєстрований 06.06.2007 є недійсним, оскільки укладений всупереч діючого законодавства.
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Фермерського господарства (далі ФГ) «Альтаир» Старобільського району Луганської області про визнання договорів оренди землі частково недійсними, в якому просив суд визнати недійсним договір оренди землі від 22.03.2007, укладений між ним та КФГ «Альтаир» на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва № НОМЕР_2 , площею 4,4935 га кадастровий номер 4425186000:07:001:0113, розташовану на території Хворостянівської сільської ради Старобільського району Луганської області; визнати недійсним договір оренди землі від 22.03.2007 укладений між ОСОБА_5 та КФГ «Альтаир» на земельну ділянку № НОМЕР_3 площею 4,1212 га, кадастровий номер 4425186000:01:002:0130, розташованої на території Хворостянівської сільської ради Старобільського району Луганської області; визнати недійсним договір оренди землі від 22.03.2007 укладений між ОСОБА_5 та КФГ «Альтаир» на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,8008 га, кадастровий номер 4425186000:01:002:0129, розташованої на території Хворостянівської сільської ради Старобільського району Луганської області; витребувати з незаконного володіння ФГ «Альтаир» зазначені земельні ділянки.
В обґрунтування позову ОСОБА_2 посилався на те, що йому належить земельна ділянка кадастровий номер 4425186000:07:001:0113, розташована на території Хворостянівської сільської ради Старобільського району Луганської області. 22.03.2007 між ним та ФГ «Альтаір» нібито було укладено договір оренди вказаної земельної ділянки, строком на 15 років. До вказаного договору додавався акт прийому - передачі. Зазначені договір оренди та акт прийому - передачі він не підписував, що підтверджується відповідним висновком експерта. Неодноразово звертався до відповідача з приводу витребування вказаної земельної ділянки з незаконного володіння, проте йому було відмовлено. Разом з тим, йому належать земельна ділянка кадастровий номер 4425186000:01:002:0130 та 4425186000:01:002:0129, розташовані на території Хворостянівської сільської ради Старобільського району Луганської області. Вказані земельні ділянки належали його матері ОСОБА_5 , яка померла. За життя 22.03.2007 матір нібито укладала з КФГ «Альтаир» договори оренди вказаних земельних ділянок, строком на 15 років, проте ні вказані договори ні акти прийому - передачі ОСОБА_5 не підписувала, у зв'язку з чим зверталася до Голови ФГ «Альтаир» та суду з позовом про дострокове їх розірвання. Ніяких додаткових угод вона не підписувала, орендна плата виплачувалася не в повному обсязі, без урахування підвищення вартості земельної ділянки та коефіцієнту інфляції. У 2019 році він отримав відповідь відповідача в якій зазначалося, що орендна плата за 2017, 2018 р.р. була меншою за інших оскільки не було укладено з ФГ додаткову угоду.
24.07.2019 захисник ОСОБА_6 С.О. в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду з уточненою позовною заявою про визнання договорів оренди землі частково недійсними, припинення договорів, зобов'язання повернення майна із чужого незаконного володіння в якій просив суд визнати недійсним п. 2.2.1 договору оренди землі від 22.03.2007 року, укладеного між ним та КФГ «Альтаир», на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва № НОМЕР_2 , площею 4,4935 га, кадастровий №4425186000:07:001:0113, розташовану на території Хворостянівської сільської ради Старобільського району Луганської області; визнати недійсним п. 2.2.1 договорів оренди землі від 22.03.2007 року, укладених між ОСОБА_5 та КФГ «Альтаир» на земельну ділянку № НОМЕР_3 , площею 4,1212 га, кадастровий №4425186000:01:002:0130, земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3.8008 га, кадастровий номер 4425186000:01:002:0129, що розташовані на території Хворостянівської сільської ради Старобільського району Луганської області; зобов'язати КФГ «Альтаир» повернути йому вищевказані земельні ділянки; стягнути з відповідача на його користь судові витрати понесені при зверненні з позовом до суду.
В обґрунтування позову посилався на те, що йому належить земельні ділянки кадастровий номер 4425186000:07:001:0113, 4425186000:01:002:0130 та 4425186000:01:002:0129, що розташовані на території Хворостянівської сільської ради Старобільського району Луганської області. 22.03.2007 між ним та ФГ «Альтаир» нібито було укладено договір оренди вказаної земельної ділянки, строком на 15 років. Цього ж дня, його матір ОСОБА_5 також нібито укладала з КФГ «Альтаир» договори оренди вказаних земельних ділянок, строком на 15 років, проте також їх не підписувала. Рішенням Старобільського районного суду від 22 травня 2013 року було встановлено, що вказані договори орендодавцем підписані не були, з умовами договорів ознайомлені не були. Таким чином, обізнаність сторін щодо строку дії договору є істотною умовою укладення договору оренди землі. Не він, не ОСОБА_5 не давали згоди на встановлення строку договорів, а тому вважав, що оскаржувані договори є недійсними в частини встановлення строку дії договору, а саме п. 2.2.1 Договорів, оскільки встановлення вказаної умови не відповідали внутрішній волі орендодавців. В установленому законом порядку здійснено державну реєстрацію спірних договорів оренди землі, він є укладеним, а отже - оспорюваним та за рішенням суду може бути визнаний недійсним.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_7 , представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 позови підтримали в повному обсязі та доводи викладені у них.
Представники відповідача Попович О. ОСОБА_8 , Гаврик Є.Ю. позови не визнали, надали суду письмові заперечення проти позову, в яких просили відмовити ОСОБА_1 у задоволенні його позовних вимог про визнання договору оренди недійсним, витребування з незаконного володіння земельної ділянки № НОМЕР_1 площею 4,2669 га та стягнення з відповідача на його користь судові витрати понесені ним при зверненні з позовом до суду. Відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог про визнання договорів оренди недійсними, витребування з незаконного володіння земельних ділянок № НОМЕР_2 площею 4,4935 га, № НОМЕР_3 площею 4,1212 га, № НОМЕР_4 площею 3,8008 га та стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат, понесених ОСОБА_2 при зверненні з позовом до суду. Відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог про визнання договорів оренди частково недійсними, визнання недійсними в цілому, витребування з незаконного володіння земельних ділянок № НОМЕР_2 площею 4,4935 га, № НОМЕР_3 площею 4,1212 га, № НОМЕР_4 площею 3,8008 га, зобов'язання повернути ОСОБА_2 земельних ділянок та стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат, понесених ОСОБА_2 при зверненні з позовом до суду в повному обсязі.
Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши наведені у позовах доводи, повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилаються сторони як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, суд приходить до наступних висновків.
Судом щодо позову ОСОБА_1 встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ч.ч.1, 2, 3 ст.152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.
Власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.
Одним із способів захисту прав громадян на земельні ділянки є визнання правочину (угоди) недійсним (ч.2 ст.16 ЦК України та ч.3 ст.152 ЗК України).
Закон України «Про оренду землі» передбачає захист прав орендодавця на орендовану земельну ділянку.
Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 28.07.2017 року, Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності - ОСОБА_1 є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва № НОМЕР_1 , площею 4,2669 га, кадастровий номер 4425186000:11:001:0156, що розташована на території Хворостянівської сільської ради Старобільського району Луганської області (а.с.7,8).
Вказана земельна ділянка раніше належала бабусі позивача ОСОБА_4 , яка ІНФОРМАЦІЯ_2 померла.
За життя ОСОБА_4 з КФГ «Альтаир», строком на 15 років, уклала договір оренди вказаної земельної ділянки, який було зареєстровано у ДП «Луганський регіональний центр державного земельного кадастру», про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 06.06.2007 року №268 в Старобільському реєстраційному офісі. При укладанні договору оренди землі між орендарем та орендодавцем було досягнуто всіх істотних умов договору, у тому числі терміну дії договору, розміру орендної плати, порядку нарахування, виплати, індексації та перегляду орендної плати, про що свідчать відповідні підписи сторін (а.с.4-5).
Передача об'єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі …, за актом приймання-передачі, про що свідчить відповідний акт на а.с.6, підписаний сторонами.
Згідно ст.14 Закону - договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.
Частиною 1 ст.16 Закону передбачено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.
Частиною 1 ст.627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ч.ч.3,4 ст.203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Частиною 4 ст.124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.
За висновками комплексної судово-почеркознавчої експертизи та судово - технічної експертизи №№53/73/02, 5374/03, на які посилається ОСОБА_1 , підписи від імені ОСОБА_4 в договорі про оренду земельної ділянки, без дати, зареєстрований 06.06.2007 р.; акті прийому - передачі земельної ділянки, без дати, відомості на видачу орендної плати за 2009 - 2011 р.р. виконані не ОСОБА_4 , а іншою особою. Ознак попередньої технічної підготовки при виконанні вказаних підписів від імені ОСОБА_4 не встановлено. Підписи від ОСОБА_4 в відомості на видачу орендної плати за 2010, 2011 р.р.; не придатні для ідентифікації особи виконавця (а.с.9-11).
Вказані висновки експертиз судом вже були враховані під час розгляду позову ОСОБА_4 , як власника земельної ділянки № НОМЕР_1 до ФГ «Альтаир» про визнання договору оренди землі недійсним, скасування його державної реєстрації, витребування майна з чужого володіння та зобов'язання вчинити дії.
За результатами розгляду справи, рішенням Старобільського районного суду Луганської області від 16 квітня 2013 року впозові ОСОБА_4 до ФГ «Альтаир», третя особа Відділ Держземагенства у Старобільському районі Луганської області про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним та скасування його державної реєстрації, витребування майна з чужого володіння та зобов'язання вчинити дії було відмовлено (а.с.32-33).
Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області від 22 липня 2013 року - рішення Старобільського районного суду Луганської області від 16 квітня 2013 року залишено без змін (а.с.33-35).
У касаційному порядку вказані судові рішення не оскаржувалися, а тому відповідно рішення Старобільського районного суду Луганської області від 16 квітня 2013 року набрало законної сили, а посилання позивача на те, що договір оренди землі зареєстрований 06.06.2007 є недійсним, оскільки укладений всупереч діючого законодавства є необґрунтованим і до уваги судом не приймається.
У подальшому, ОСОБА_4 звернулася до суду з позовною заявою про дострокове розірвання договору оренди землі та виплату заборгованості по орендній платі.
Рішенням Старобільського районного суду Луганської області від 14.01.2014 ОСОБА_4 у задоволенні позову було відмовлено за необґрунтованістю (а.с.37-40).
Згідно п. 4 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування) не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі (далі - Закон).
Статтею 148-1 ЗК України визначено, що до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов'язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди,суперфіцію,емфітевзису,земельногосервітуту щодо такої земельної ділянки. Чинним договором передбачено пункт 2.2.4., який визначає, що при переході права власності на землю від Орендодавця до іншої особи, Договір зберігає чинність для нового власника, а отже розповсюджуються і на ОСОБА_1 , який набув на земельну ділянку право власності, як спадкожмець.
Порушення інших істотних умов договору оренди судом не встановлено, а тому задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити.
Щодо позову ОСОБА_2 судом встановлено наступне.
Згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЛГ №025074 ОСОБА_2 є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва № НОМЕР_2 , площею 4,4935 га, кадастровий №4425186000:07:001:0113, що розташована на території Хворостянівської сільської ради Старобільського району Луганської області (а.с.57).
На підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, ОСОБА_2 , належить земельна ділянка № НОМЕР_3 , площею 4.1212 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Хворостянівської сільської ради Старобільського району Луганської області, кадастровий номер 4425186000:01:002:0130, яка належала його матері ОСОБА_5 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ЛГ №092447 виданого 15.10.1999 року (а.с.58).
Свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, підтверджено, що ОСОБА_2 належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3.8008 га, розташована на території Хворостянівської сільської ради Старобільського району Луганської області, кадастровий номер 4425186000:01:002:0129, яка належала його матері ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право на спадщину, відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ЛГ №092446 виданого 15.10.1999 року (а.с.59).
Між ОСОБА_2 та КФГ «Альтаир», ОСОБА_5 та КФГ «Альтаир» було укладені договори оренди вищевказаних земельних ділянок.
Підставою для визнання недійсним п. 2.2.1 договорів позивач зазначає, що вони не ним не його матір'ю не підписувалися.
Зазначені обставини спростовуються наступним.
ОСОБА_2 як власник земельної ділянки № НОМЕР_2 площею 4,4935 гектарів, звертався до Старобільського районного суду Луганської області з позовом до ФГ «Альтаир» про визнання договору недійсним, скасування його державної реєстрації, витребування майна з чужого володіння та зобов'язання вчинити дії.
22 травня 2013 року рішенням Старобільського районного суду Луганської області ОСОБА_9 С.М. було відмовлено (а.с.138-139).
Предметом дослідження під час розгляду вказаної справи вже був висновок комплексної судово - почеркознавчої експертизи, а тому твердження ОСОБА_2 с приводу того, що договір оренди він не підписував, посилаючись на результати почеркознавчої експертизи є необґрунтованими, адже експертиза не дала чіткого визначення, що ОСОБА_2 не підписував договір, а тому судом до уваги не приймається.
Разом з тим, твердження ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_5 не підписувала договори оренди не знайшли свого підтвердження у ході судового розгляду. Так, судом встановлено, що ОСОБА_5 раніше зверталася до суду з позовом про дострокове розірвання договору оренди землі, зареєстрованого від 22.03.2007 р. за № 102. Стверджувала, що їй належить земельна ділянка площею 3,8008 га на підставі державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯМ № 550116 від 13.09.2012 року, яка перейшла до неї від її померлої матері ОСОБА_10 . Позивних вимог стосовно договору оренди, зареєстрованого між ФГ «Альтаир» та ОСОБА_10 від 22.03.2007 за № 223, не висувала. Про існування договорів оренди знала, оскільки весь час отримувала орендну плату за земельні ділянки № НОМЕР_4 та № НОМЕР_3 . Після смерті ОСОБА_10 - ОСОБА_5 прийняла на себе всі права й обов'язки орендодавця, відповідно до п. 2.2.4. діючого договору оренди, зареєстрованого 22.03.2007 року за № 223. Щороку отримувала орендну плату за належні їй дві земельні ділянки в повному обсязі, відповідно до норм чинного договору та чинного законодавства. Після смерті ОСОБА_5 право власності на земельну ділянку № НОМЕР_4 площею 3,8008 га та земельну ділянку № НОМЕР_3 площею 4,1212 гектарів перейшло до її сина ОСОБА_2 .. В 2017 році він надав до офісу ФГ «Альтаир» копії документів про перехід права власності на вищезазначені земельні ділянки (Рішення Старобільського районного суду Луганської області від 14.01.2014 а.с.156-159).
Доказів проте, що ОСОБА_5 зверталася до голови господарства з питання підписання договорів оренди суду не надано.
Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування) не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі (ст. 32 Закону України «Про оренду землі»).
Істотні умови договорів оренди, які оспорюються позивачем, як того вимагає ст. 15 Закону України «Про оренду землі», визначені відповідно до законодавства в повному обсязі та досягнуті сторонами при укладанні договорів. Термін оренди також був визначений та встановлений за згодою сторін. Стаття 19 Закону України «Про оренду землі» зазначає, що строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін.
Договори оренди належним чином пройшли державну реєстрацію, земельні ділянки передані орендарю у строкове користування, як того вимагає договір та закон. Строк дії договорів був встановлений сторонами та становить 15 років. Щороку у встановлені договором терміни ОСОБА_2 нараховується та виплачується орендна плата за належні йому земельні ділянки на праві приватної власності, в тому числі за спадщиною, у розмірах, передбачених договорами та чинним законодавством.
Доказів того, що ОСОБА_2 чи ОСОБА_5 уклали договір оренди з ФГ «Альтаир» на інший термін чи на інших умовах, позивач не надає. Тому твердження ОСОБА_2 про те, що при укладанні договорів оренди на земельні ділянки № НОМЕР_2 площею 4,4935 га, № НОМЕР_3 площею 4,1212 га, № НОМЕР_4 площею 3,8008 га, умови договорів, в тому числі терміну дії договору строком 15 років, не відповідали внутрішній волі орендодавців -є безпідставними, необгрутнованим та недоведеними, а тому у задоволенні позову слід відмовити.
Підстави для стягнення з відповідача судових витрат понесених при зверненні до суду з позовом відсутні, оскільки згідно п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються - на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.15, 203, 627, 1046 ЦК України, 124, 152 ЗК України, ст.ст.2, 14, 16 Закону України «Про оренду землі», 258, 259, 268, 354, 355 ЦПК України, суд,
В позові ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Альтаир» Старобільського району Луганської області про визнання договору оренди землі недійсним, за позовом ОСОБА_2 до Фермерського господарства «Альтаир» Старобільського району Луганської області про визнання договорів оренди землі частково недійсними, припинення договорів, зобов'язання повернення майна із чужого незаконного володіння відмовити в повному обсязі.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Луганського апеляційного суду через Старобільський районний суд Луганської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Т.Г.Логвіненко