Рішення від 26.09.2019 по справі 560/2336/19

Справа № 560/2336/19

РІШЕННЯ

іменем України

26 вересня 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Петричковича А.І. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання незаконним, скасування наказу, пункту наказу та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом, в якому просить: 1. визнати незаконним та скасувати наказ військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 № 351 від 17.12.2018; 2. визнати незаконним та скасувати пункт 3 наказу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_3 № 97 від 26.12.2018, щодо відміни пункту 4 наказу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_3 №43 від 04.06.2018 про виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у сумі 13045,50 грн.; 3. стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на його користь невиплачену матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у сумі 13045,50 грн.; 4. стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на його користь середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що 04.06.2018 був виданий наказ військового комісара Шепетівського ОМВК Хмельницької області №43 про виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у сумі 13045,50 грн., яку позивач не отримав на момент звільнення. Незважаючи на те, що його фактично було звільнено і виключено зі списків особового складу 11.10.2018, повний розрахунок не було проведено. 26.12.2018 військовим комісаром ІНФОРМАЦІЯ_4 видано наказ № 97 про скасування п.4 наказу від 04.06.2018 щодо виплати зазначеної матеріальної допомоги. Вказаний наказ було видано на виконання наказу №351 від 17.12.2018 військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 за результатами проведеного службового розслідування. Обґрунтуванням скасування наказу про виплату матеріальної допомоги слугувало порушення п.9 наказу МО України від 15.02.2018 № 65 «Про бюджетну політику МО України на 2018 рік», а саме накази про виплату матеріальної допомоги видавати виключно в межах доведених граничних обсягів видатків та отримання асигнувань на ї виплату, тобто ІНФОРМАЦІЯ_5 не було коштів на виплату такої матеріальної допомоги. Проте, згідно письмової відповіді від 19.06.2019 №116/14/3/790/л за підписом тимчасово виконуючого обов'язки начальника фінансово-економічного управління Командування Сухопутних військ Збройних Сил України, кошти на виплату матеріальної допомоги були.

Ухвалою від 30.07.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

19.08.2019 ІНФОРМАЦІЯ_6 подано до суду відзив на позов, згідно якого просить відмовити в його задоволенні. Вказує, що витяг з наказу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_3 від 04.06.2018 №43 про виплату матеріальної допомоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 не надходив, в діловодстві військкомату не зареєстрований, а відповідно не був погоджений з відділом Фінансового забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 (в частині забезпечення фінансовим ресурсом). За результатами проведеного службового розслідування (наказ військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 від 17.12.2018 №351), встановлено порушення військовим комісаром Шепетівського об'єднаного міського військового комісаріату порядку видання наказу про виплату позивачеві матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2018 рік (арк. спр. 76-81).

Також, ІНФОРМАЦІЯ_6 у відзиві заявлено клопотання про залишення позову без розгляду в зв'язку з пропуском строку звернення до суду.

Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч.2 ст.233 Кодексу законів про працю України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Отже, оскільки матеріальна допомога є частиною грошового забезпечення, працівник має право звернутися до суду з вимогами про її стягнення без обмеження будь-яким строком, тому клопотання про залишення позову без розгляду не підлягає задоволенню. Крім цього, потрібно враховувати, що у рішенні Хмельницького окружного адміністративного суду по справі №560/1349/19 від 21.06.2019, яке залишено в силі постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2019, було встановлено, що ОСОБА_1 під час розгляду справи дізнався про наказ №97 від 26.12.2018, яким був відмінений п.4 наказу №43 від 04.06.2018, що вказує на його право на оскарження. Це, відповідно, підтверджує вищевказаний висновок суду про дотримання позивачем строку звернення до суду, що він реалізував у цій справі, подавши позов від 24.07.2019 з урахуванням обставин, про які дізнався при розгляді справи №560/1349/19.

16.08.2019 від Шепетівського об'єднаного міського військового комісаріату Хмельницької області надійшов до суду відзив на позов, згідно якого просить відмовити в його задоволенні. Зазначає, зокрема, що на виконання наказу старшого начальника - військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 від 17.12.2018 № 351 «Про проведення службового розслідування» та виконання вимог статті б Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV, військовий комісар ІНФОРМАЦІЯ_3 своїм наказом від 26.12.2018 року № 97 відмінив «...пункт 4 наказу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_3 від 04.06.2018 №43» (арк. спр. 85-89).

З'ясувавши обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог, так і заперечень, та оцінивши докази, суд прийшов до таких висновків, враховуючи наступне.

02.06.2018 позивачем був поданий військовому комісару Шепетівського ОМВК рапорт (вх.№688) на виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у зв'язку з тяжким захворюванням та необхідністю лікування (арк. спр.17).

04.06.2018 військовим комісаром Шепетівського об'єднаного міського військового комісаріату був виданий наказ №43, згідно пункту 4 якого передбачено виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань майору ОСОБА_1 , начальнику відділення офіцерів запасу і кадрів, в сумі 13045,50 грн. (арк. спр.18).

Згідно наказу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_3 (по стройовій частині) від 11.09.2018 за №72, майора ОСОБА_1 , начальника відділення офіцерів запасу і кадрів, звільненого наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 01 вересня 2018 року № 217 у відставку за підпунктом “б” (за станом здоров'я) відповідно до пункту два частини п'ятої статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу”, вважати, що справи та посаду здав і направити для зарахування на військовий облік до Шепетівського об'єднаного міського військового комісаріату Хмельницької області. З 11 жовтня 2018 року виключити зі списків особового складу військового комісаріату та всіх видів забезпечення. Грошову допомогу на оздоровлення за 2018 рік отримав. Матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2018 рік не отримав (арк. спр. 22).

Листом помічника командувача військ з фінансово-економічної роботи-начальника фінансово-економічної служби управління оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_7 » від 01.08.2018 за №501/19/759, надісланим начальникам фінансово-економічних органів військових частин та обласних військових комісаріатів, було доведено затверджений командувачем Сухопутних військ збройних Сил України граничний обсяг видатків за КПКВ 2101020 на 2018 рік для виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань військовим частинам (установам) оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_7 ". Звернуто увагу, що виплату та подання заявок на фінансування для виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань здійснювати виключно в межах доведених граничних обсягів видатків та з урахуванням раніше виплачених сум (арк. спр. 68).

Відповідно до листа ІНФОРМАЦІЯ_1 від 14.12.2018 за №7/2382, наданого у відповідь на лист позивача від 10.12.2018, витяг з наказу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_8 від 04.06.2018 № 43 до ІНФОРМАЦІЯ_9 не надходив та в діловодстві не зареєстрований. Але якщо він і видавався, то в такому випадку військовим комісаром ІНФОРМАЦІЯ_8 порушено вимоги абз. 2 п.9 наказу Міністерства оборони Украйни від 15.02.2018 №65 «Про бюджетну політику Міністерства оборони України на 2018 рік», а саме «... Накази про виплату матеріальної допомоги видавати виключно в межах доведених граничних обсягів видатків та отриманих асигнувань на її виплату...». Граничні обсяги видатків на виплату матеріальної допомоги до РМВК області, станом на 10.12.2018 не доводились. Асигнування не виділялись (арк. спр. 30).

Наказом військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 від 13.12.2018 №348, було призначено службове розслідування з метою встановлення причин та обставин, що сприяли виданню наказу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_3 від 04.06.2018 № 43 про виплату матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань майору ОСОБА_1 (арк. спр. 44).

Актом службового розслідування, складеного 15.12.2018, зроблено висновок про наявність вини військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_3 в порушенні вимог абзацу 2 п. 9 наказу Міністерства оборони України від 15.02.2018 року № 65 "Про бюджетну політику Міністерства оборони України на 2018 рік", та неналежне виконання вимог статті 19 Конституції України, ст.ст.11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України. Запропоновано, зокрема, військовому комісару ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковнику ОСОБА_2 своїм наказом скасувати наказ №43 від 04.06.2018, як такий, що виданий невірно (арк. спр. 41-43).

Згідно наказу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 від 17.12.2018 №351 вирішено, зокрема, наступне: за порушення вимог абзацу 2 п. 9 наказу Міністерства оборони України від 15.02.2018 № 65 "Про бюджетну політику Міністерства оборони України на 2018 рік", вимог статей 11, 16, Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України у відповідності до вимог пункту статті 45 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військовому комісару ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковнику ОСОБА_2 нагадати про обов'язки служби; військовому комісару ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковнику ОСОБА_2 своїм наказом скасувати наказ №43 від 04.06.2018, як такий, що виданий не вірно (арк. спр. 49-50).

26.12.2018 наказом військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_3 №97 було скасовано пункт 4 наказу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_3 від 04.06.2018 №43 (арк. спр. 51).

Згідно листа фінансово-економічного управління Командування Сухопутних військ Збройних Сил України від 19.06.2019 №116/14/3/790/л, розподіл граничних обсягів видатків для виплати матеріальної допомоги на 2018 рік між військовими частинами (установами), зарахованими на фінансове забезпечення до Командування Сухопутних військ Збройних Сил України, затверджено командувачем Сухопутних військ Збройних Сил України 23.07.2018. Граничний обсяг видатків для виплати матеріальної допомоги на 2018 рік для Хмельницького обласного військового комісаріату складав 399627,00 грн. Проінформовано позивача, що наказ військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_3 про виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2018 рік не був погоджений з відділом фінансового забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 (в частині забезпечення фінансовим ресурсом), наказ до ІНФОРМАЦІЯ_1 доведений не був. Також вказано про подальше проведення службового розслідування та скасування наказу про виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2018 рік (арк. спр. 33).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає та враховує наступне.

Відповідно до ч. 2, 4 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Відповідно до п. 5 постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" №704 від 30.08.2017, керівники державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, мають право надавати один раз на рік військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення, та допомогу для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.

Відповідно до п.п. 33.1-33.3 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 №260 (яка втратила чинність 20.07.2018, тобто була чинною на час звернення позивача із рапортом про виплату матеріальної допомоги) особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять службу за контрактом, для вирішення соціально-побутових питань один раз на рік надається матеріальна допомога в розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення. Матеріальна допомога надається військовослужбовцям за їх заявою за місцем штатної служби на підставі наказу командира військової частини, а командиру (начальнику) - на підставі наказу вищого командира (начальника) із зазначенням у ньому розміру допомоги. Розмір матеріальної допомоги установлюється за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України.

Згідно з п. 9 наказу Міністра оборони України №65 від 15.02.2018 "Про бюджетну політику Міністерства оборони України на 2018 рік", матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань наказано виплачувати військовослужбовцям у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення (без урахування винагород і морського грошового забезпечення). Накази про виплату матеріальної допомоги видавати виключно в межах доведених граничних обсягів видатків та отриманих асигнувань на її виплату з урахуванням порядку, передбаченого пунктом 7 цього наказу після розгляду заяв військовослужбовців.

Відповідно до п.7 наказу Міністра оборони України №65 від 15.02.2018 витрати на грошове забезпечення військовослужбовців у 2018 році здійснювати за нормами, установленими нормативно-правовими актами, у межах виділених асигнувань на грошове забезпечення та дотримуватися такого порядку щодо здійснення виплат:

- у першу чергу - розрахунки зі звільненими військовослужбовцями;

- у другу - щомісячне грошове забезпечення військовослужбовцям, винагорода за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду;

- у третю - грошова допомога для оздоровлення;

- у четверту - інші одноразові додаткові види грошового забезпечення (за наявності коштів).

Отже, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань не входить до обов'язкових складових грошового утримання військовослужбовців, а є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення. При цьому, виплата такої допомоги є правом, а не обов'язком відповідного командира і така виплата здійснюється виключно в межах доведених граничних обсягів видатків та отриманих асигнувань на її виплату.

Згідно листа фінансово-економічного управління Командування Сухопутних військ Збройних Сил України від 19.06.2019 №116/14/3/790/л, розподіл граничних обсягів видатків для виплати матеріальної допомоги на 2018 рік між військовими частинами (установами), зарахованими на фінансове забезпечення до Командування Сухопутних військ Збройних Сил України, затверджено командувачем Сухопутних військ Збройних Сил України лише 23.07.2018, тобто значно пізніше звернення позивача із рапортом про виплату матеріальної допомоги (02.06.2018) та прийняття військовим комісаром ІНФОРМАЦІЯ_3 наказу №43 від 04.06.2018. Зазначене підтверджується і змістом листа помічника командувача військ з фінансово-економічної роботи-начальника фінансово-економічної служби управління оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_7 » від 01.08.2018 за №501/19/759.

Водночас, згідно листа ІНФОРМАЦІЯ_1 від 14.12.2018 за №7/2382, граничні обсяги видатків на виплату матеріальної допомоги до районних міських військових комісаріатів області, станом на 10.12.2018 не доводились; асигнування не виділялись.

Вказані обставини унеможливлювали виплату такого виду одноразового додаткового виду грошового забезпечення, як матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, згідно рапорту позивача від 02.06.2018, тому оскаржувані накази є правомірними, і в задоволенні позовних вимог про їх скасування слід відмовити. Як наслідок, не підлягають задоволенню й похідні позовні вимоги - про стягнення матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у сумі 13045,50 грн. та середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно з ч.1 ст.117 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Позивач вказує, що незважаючи на те, що його фактично було звільнено і виключено зі списків особового складу 11.10.2018, повний розрахунок не було проведено в зв'язку з невиплатою матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань. Однак скасування акта суб'єкта владних повноважень не породжує жодних правових наслідків від моменту прийняття такого акта, що узгоджується, зокрема, з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 31 липня 2018 року по справі №814/1189/16, від 20 серпня 2019 року по справі №817/368/16. Крім цього, потрібно враховувати, що у цій адміністративній справі суд не встановив підстав для задоволення вимоги про стягнення на користь позивача матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у сумі 13045,50 гривень, що відповідно, також вказує на відсутність права на виплату середнього заробітку за час затримки по день фактичного розрахунку, згідно ст.117 КЗпП України.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, позивач не довів позовні вимоги, а відповідачі довели, що діяли у межах закону при прийнятті оскаржуваних наказів, тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позивач був звільнений від сплати судового збору як інвалід ІІ групи, судових витрат, які визначені ст. 132 КАС України і підлягають розподілу, немає.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 від 24.07.2019, залишити без задоволення.

Судові витрати, які визначені ст. 132 КАС України і підлягають розподілу, відсутні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 26 вересня 2019 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )

Відповідачі:Хмельницький обласний військовий комісаріат ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 ) Шепетівський об'єднаний міський військовий комісаріат Хмельницької області (вул. Героїв Небесної Сотні, 45, м.Шепетівка, Шепетівський район, Хмельницька область,30400 , код ЄДРПОУ - 09574984)

Головуючий суддя А.І. Петричкович

Попередній документ
84520861
Наступний документ
84520863
Інформація про рішення:
№ рішення: 84520862
№ справи: 560/2336/19
Дата рішення: 26.09.2019
Дата публікації: 14.09.2022
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Хмельницький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них