справа №1.380.2019.004901
про повернення позовної заяви
26 вересня 2019 року
м.Львів
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Крутько О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання до вчинення дій, -
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд:
-визнати бездіяльність посадових осіб Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області протиправною та зобов'язати вчинити дії, а саме зняти арешт з майна ОСОБА_1 накладений постановою державного виконавця Кравченко С.А. Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області від 27.03.2014 року.
Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною другою статті 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника (частина перша статті 55 КАС України).
Частиною першою статті 57 КАС України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Згідно з частиною першою статті 26 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера (частина друга статті 26 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”).
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Частиною третьою статті 26 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” передбачено, що повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Згідно частини четвертої статті 26 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, адвокат зобов'язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.
Відповідно до пункту 4 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2012 №36, зі змінами, внесеними рішенням Ради адвокатів України від 27.05.2017 №151 (далі - Положення), ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням.
Згідно з пунктом 14 Положення про обмеження правомочності адвоката, встановлені угодою про надання правової допомоги останній, або керівник адвокатського об'єднання (бюро) зобов'язані вказати на звороті ордера.
Особливості представництва в адміністративному судочинстві передбачено, серед іншого, ч.4 ст.59 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
Згідно з ч.6 ст.59 Кодексу адміністративного судочинства України оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.
Відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді (ч.5 ст.59 Кодексу адміністративного судочинства України).
Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи (ч. 6 ст. 59 Кодексу адміністративного судочинства України).
Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку, що єдиною підставою для підтвердження у представника обсягу повноважень, наданих йому довірителем є належним чином оформлені документи із спеціальним визначенням кола повноважень, які має здійснювати представник від імені довірителя.
Як встановлено з матеріалів позовної заяви ОСОБА_1 така підписана адвокатом ОСОБА_2 Оксаною ОСОБА_3 .
На підтвердження своїх повноважень до позовної заяви адвокатом Гнатів Оксаною Михайлівною додано копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №1359 від 25.06.2008 року та копію ордеру серія ЛВ №025464 на надання правової допомоги від 20.09.2019 року, в якому зазначено, що підставою його видачі є договір про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги №8 від 13.06.2019.
Суд звертає увагу, що копія ордену адвоката ОСОБА_4 та копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю завірена самим адвокатом, тобто не засвідчена у визначеному законом порядку.
Крім того, у ордері серія ЛВ №025464 на надання правової допомоги від 20.09.2019 року не вказано право підпису та подання позовної заяви.
Суд зазначає, що звернення до суду з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема, адвоката, при реалізації права на справедливий суд (статті 131-2 Конституції України, статей 16, 57 КАС України та статті 10 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”) передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, делегованих йому особою, яка реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника, зокрема, стосовно звернення до суду з позовною заявою.
Зазначена позиція викладена Верховним Судом в ухвалах від 03.10.2018 у справі №826/7342/18, 12.09.2018 у справі № 826/9746/17, від 31.08.2018 у справі № 815/6281/16, від 20.07.2018 у справі № 826/8873/17.
Однак, адвокатом Гнатів Оксаною Михайлівною до позовної заяви не долучено копію договору про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги №8 від 13.06.2019.
Враховуючи викладене, до позовної заяви не долучено документів, які б підтверджували волевиявлення ОСОБА_1 на надання повноважень адвокату Гнатів Оксані Михайлівні щодо права підпису позовної заяви від імені позивача.
Суд враховує практику Європейського суду з прав людини, сформульовану в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" (п. 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (п. 31), де зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Судом також враховано позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у п. 55 справи "Креуз проти Польщі", що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти ("Kreuz v. Poland" № 28249/95).
Відповідно до п.3 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
З урахуванням зазначеного, позовна заява та додані до неї матеріали підлягають поверненню згідно з п. 3 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до приписів частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню позивача до суду з подібним позовом після того, як перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви, тому судовий збір у сумі 768,40 грн. сплачений ОСОБА_1 згідно квитанції №0.0.1467579188.2 від 17.09.2019 року, підлягає поверненню.
Керуючись ст.ст.169, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання до вчинення дій - повернути позивачу.
Повернути ОСОБА_1 судовий збір в сумі 768,40 грн. сплачений згідно квитанції №0.0.1467579188.2 від 17.09.2019 року.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї документами.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала про повернення позовної заяви набирає законної сили з моменту її підписання. Ухвала про повернення позовної заяви може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд у п'ятнадцятиденний строк з дати підписання ухвали.
Суддя Крутько О.В.