справа №1.380.2019.003091
24 вересня 2019 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Мартинюка В.Я.
секретар судового засідання Жовковська Ю.В.
з участю представників:
від позивача - ОСОБА_3,
від відповідача - Драчук О.О.,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м.Львові адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Управління Укртрансбезпеки у Львівській області про визнання протиправними та скасування постанов, -
фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Управління Укртрансбезпеки у Львівській області про скасування постанов про застосування адміністративно-господарських штрафів від 28.05.2019 року за №117608 та за №117609.
Аргументами позовних вимог є те, що згідно з постанови від 28.05.2019 року за №117608 до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 680 грн. 00 коп. за невиконання припису за №ВС134866, що є порушенням ч.1 абз.13 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт». Однак, позивач зазначає, що про такий припис позивачу стало відомо лише з отриманої постанови, оригінал чи копію припису він не отримував і йому не надсилався, відповідно і про самі вимоги припису, які він ніби- то не виконав, теж не був поінформований належним чином. Також, продовжує позивач, припис під розписку йому не вручався, інших осіб на отримання припису я не уповноважував, а поштових повідомлень про рекомендований лист від Управління Укртрансбезпеки у Львівській області не надходило. Отримати швидше запрошення на засідання комісії він не мав можливості, так як перебував за межами Львівської області у зв'язку із роботою, тому з'явився на пошту одразу ж як повернувся 11.06.2019 року. Відповідно до постанови відповідача від 28.05.2019 року за №117609 до нього застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 1700 грн. 00 коп. за надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений ст.39 та ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт". Також, позивач звертає увагу на те, що він надає послуги виключно з вантажних перевезень. Вся документація на здійснення таких перевезень, а також на вантаж, який перевозиться, оформлена відповідно до вимог законодавства та наявна у водія, який виконує перевезення. У прийнятій постанові не вказано, який саме документ був відсутній або неналежно оформлений. Посилання на ст.39 Закону України "Про автомобільний транспорт", яка визначає перелік документів для пасажирських перевезень, в даній ситуації є необгрунтованим і говорить про те, що обставини справи не досліджувалися та не з'ясовувалися зовсім. 02.04.2019 року працівниками відповідача акт щодо автомобіля МАЙ НОМЕР_1 не складався, відповідно для підписання водію не був запропонований, про наявність порушень в усній формі також не було оголошено, а тому дана ситуація є штучно створеною та призвела до прийняття неправомірних і необґрунтованих постанов від 28.05.2019 року за №117608 та за №117609 про застосування адміністративно-господарських штрафів.
Відповідач у відзиві на позов зазначає, що у постанові про застосування адміністративно-господарського штрафу за № 117608 від 28.05.2019 року, зазначено - невиконання припису № ВС014866. Даний припис був винесений відповідно до Акту за № 104774 від 06.12.2018 року, оскільки у водія транспортного засобу, який обладнаний тахографом відсутній протокол повірки та адаптації даного пристрою. Постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу № 117609 від 28.05.2019 року винесена за порушення норм ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абз.3 ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
У відповіді на відзив позивач додатково зазначає, що згідно з положень абз.11 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» обов'язок ведення реєстраційних листків режиму праці та відпочинку водіїв тахокарт, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, та відповідальність за недотримання вказаних вимог, покладений на водіїв, які здійснюють міжнародні автомобільні перевезення. Відповідно до накладної від 02.04.2019 року, яка є товарно-супровідним документом та про яку зазначено в акті перевірки, автомобіль МАН № НОМЕР_1 , здійснює перевезення газоблоків від ФОП ОСОБА_1 у с.Розсохач Чортківського району Тернопільської області. Тобто, на думку позивача, вантажні перевезення здійснювались у межах України і є внутрішніми. Окрім того, як передбачено п.п.61, 63 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 року за №340 та зареєстровано у Міністерстві юстиції України 14.09.2010 року за №811/18106, водій, що керує транспортом засобом, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку. Отже, на думку позивача, приписи зазначеного Положення допускають можливість здійснення перевезень вантажними автомобілями з повною масою 3,5 тонн без обладнання на них діючих та повірених тахографів за наявності індивідуальної контрольної книжки водія, що ведеться останнім. Відтак, у спірному випадку позивач не заперечує проти того, що автомобіль МАН № НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 не був взагалі обладнаний тахографом, проте мав в наявності індивідуальну контрольну книжку водія. Працівниками відповідача такої індивідуальної контрольної книжки водія не вимагалося.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просить його задовольнити з підстав, викладених у заявах по суті.
Представник відповідача вважає, що останній діяв у відповідності до норм чинного законодавства, а тому просить у задоволенні позову відмовити повністю.
Ухвалою суду від 01.07.2019 року відкрито загальне позовне провадження у справі.
Ухвалою суду від 02.09.2019 року, занесеною у протокол судового засідання, закрито підготовче провадження і призначено справу до розгляду по суті.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, судом встановлено такі обставини.
На підставі Акта проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 06.12.2018 року за №104774 Управлінням Укртрансбезпеки у Львівській області було внесено припис ВС 0134866 щодо усунення порушення законодавства про автомобільний транспорт від 07.02.2019 року вих.2009/30-1/19, яким фізичну особу ОСОБА_1 вжити заходів до усунення виявлених порушень у строк до 05.03.2019 року.
Постановою Управління Укртрансбезпеки у Львівській області від 28.05.2019 року за №117608, за невиконання перевізниками або їхніми представниками приписів органів державного контролю, до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 680 грн. 00 коп., на підставі абзацу 13 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
На підставі Акта проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 02.04.2019 року за №123284 Управлінням Укртрансбезпеки у Львівській області прийнято постанову від 28.05.2019 року за №117609, якою, за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений ст.39 та ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт», до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 1700 грн. 00 коп., на підставі абзацу 3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Не погодившись із вищенаведеними постановами про застосування адміністративно-господарського штрафу, позивач звернувся з позовом до адміністративного суду.
Спірні правовідносини виникли у зв'язку із застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу за порушення законодавства про автомобільний транспорт.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
Відповідно до вимог ч.1 ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 року за №2344-III (з наступними змінами та доповненнями), автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Частиною 2 даної статті визначено, що документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Як передбачено п.4 Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року за №1567, з наступними змінами та доповненнями, державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Згідно з п.15 даного Порядку, під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
Пунктом 33 цього ж Порядку встановлено, що за результатами розгляду справи про порушення керівник органу державного контролю або його заступник за наявності підстав виносить припис щодо усунення порушень законодавства про автомобільний транспорт. Припис підлягає обов'язковому виконанню в зазначений у ньому строк. Про виконання припису уповноважена особа суб'єкта господарювання повинна письмово повідомити керівникові органу державного контролю. Припис складається за формою згідно з додатком 6 у двох примірниках, один з яких видається уповноваженій особі суб'єкта господарювання під розписку чи надсилається рекомендованим листом із повідомленням.
Як убачається зі змісту Акта проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 06.12.2018 року за №104774, під час перевірки автомобіля МАН, державний реєстраційний номер № НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 , водій ОСОБА_2 , встановлено, що транспортний засіб тахографом обладнаний. Встановлено надання послуг для власних потреб у відсутності документів, визначених ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме протоколу перевірки та адаптації тахографу, індивідуальної контрольної книжки водія. Наведені обставини унеможливлюють перевірку обліку робочого часу та відпочинку водія. Порушено вимоги наказу за №340 від 07.06.2010 року Міністерства транспорту та зв'язку України.
У зв'язку з наведеним відповідачем було внесено припис ВС 0134866 щодо усунення порушення законодавства про автомобільний транспорт від 07.02.2019 року вих.2009/30-1/19.
Однак, в матеріалах справи відсутні, а відповідачем не надано належних доказів у підтвердження обставин вручення наведеного припису уповноваженій особі суб'єкта господарювання під розписку чи надіслання його рекомендованим листом із повідомленням.
Дані обставини свідчать про те, що позивач не був належним чином ознайомлений з приписом ВС 0134866 щодо усунення порушення законодавства про автомобільний транспорт від 07.02.2019 року вих.2009/30-1/19, а тому фактично не міг виконати вимоги даного припису у встановлений в ньому строк.
Як наслідок, суд вважає, що постанова від 28.05.2019 року за №117608 про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу у розмірі 680 грн. 00 коп. за невиконання припису органу державного контролю не відповідає критерію обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень, закріпленого у п.3 ч.2 ст.2 КАС України, а тому є протиправною та підлягає скасуванню.
Щодо правомірності винесення постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 28.05.2019 року за №117609, то суд зазначає наступне.
Відповідно до абзацу 3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З аналізу ч.2 ст.48 даного Закону убачається, що документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є також - інші документи, передбачені законодавством.
Пунктом 15 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті передбачено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється також додержання водієм режиму праці та відпочинку.
Як передбачено п.6.1 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України
від 07.06.2010 року за №340 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.09.2010 року за №811/18106, автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.
Згідно з вимог п.3.3 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 24.06.2010 року за №385 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 20.10.2010 року за № 946/18241, водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом;
у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.
З аналізу вищенаведених норм законодавства, суд дійшов до висновку, що вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн обов'язково повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами незалежно від того здійснюють вони внутрішні чи міжнародні перевезення.
В той же час, як передбачено п.6.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, не обладнювати транспортний засіб тахографом та вести індивідуальну контрольну книжку водія дозволяється лише в разі якщо такі автомобілі не відповідають вимогам п.6.1 даного Положення.
В матеріалах справи наявний Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 02.04.2018 року за №123284, під час перевірки автомобіля МАН, державний реєстраційний номер № НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 , встановлено надання послуг з перевезення вантажу де на момент перевірки був відсутній протокол перевірки тахографа, що є порушенням ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт та відповідальність за що передбачена до абзацу 3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Таким чином, суд вважає, що під час перевірки транспорту засобу був відсутній документ - протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, який згідно з вимог чинного законодавства повинен мати при собі водій транспортного засобу, обладнаного тахографом.
При цьому, суд звертає увагу на те, що посилання позивача на те, що транспортний засіб МАН № НОМЕР_1 не обладнаний тахографом не відповідає дійсності та спростовується даними Акта проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 06.12.2018 року за №104774, яким встановлено, що вказаний транспортний засіб тахографом обладнаний.
За таких обставин, суд вважає, що оскільки на момент здійснення рейдової перевірки у перевізника були відсутні документи, передбачені ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідачем правомірно застосовано до позивача адміністративного-господарський штраф у розмірі 1700 грн. 00 коп. на підставі абзацу 3 ч.1 ст.60 даного Закону України.
Також, суд звертає увагу на те, що адміністративного-господарський штраф було застосовано саме на підставі абзацу 3, а не абзацу 11 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а тому посилання позивача на те, що він не здійснює міжнародних вантажних перевезень та не зобов'язаний мати відповідні документи не беруться судом до уваги, оскільки не стосуються предмету доказування.
Окрім того, як убачається зі змісту постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 28.05.2019 року за №117609 у ній зазначено посилання на порушену позивачем норму закону (надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений ст.39 та ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт»).
Запрошення про час і місце розгляду справи про порушення було надіслано позивачу згідно з супровідного листа від 21.05.2019 року за вих.№12713/24-19, як передбачено п.26 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті.
Таким чином, суд дійшов висновку, що постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу від 28.05.2019 року за №117609 відповідає критеріям правомірності акта суб'єкта владних повноважень, закріпленим ч.2 ст.2КАС України, а тому підстави для її скасування відсутні.
Як передбачено ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими в частині визнання протиправною та скасування постанови від 28.05.2019 року за №117608 про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу у розмірі 680 грн. 00 коп., а тому в цій частині позов підлягає задоволенню. В іншій частині у задоволенні позову слід відмовити.
Щодо судових витрат, то, у відповідності до вимог ст.139 КАС України, судові витрати у формі судового збору належить присудити на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки у Львівській області про застосування адміністративно-господарського штрафу від 28.05.2019 року за №117608.
В іншій частині у задоволенні позову відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Укртрансбезпеки у Львівській області (код ЄДРПОУ 39816845, м.Львів, пр.Чорновола, 57) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) 548 (п'ятсот сорок вісім) грн. 86 коп. сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення виготовлено та підписано 25 вересня 2019 року.
Суддя В.Я.Мартинюк