про визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду
та поновлення строку звернення до суду
25 вересня 2019 року м. Кропивницький Справа №340/1368/19
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Момонт Г.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (письмове провадження) в м. Кропивницькому адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача: Головного управління ДФС у Кіровоградській області, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55
про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління ДФС у Кіровоградській області про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-2292-57 від 08.11.2018 р.
Позовна заява містить клопотання про поновлення строку на оскарження вимоги про сплату недоїмки (а.с.3-7). Клопотання мотивоване тим, що про існування оскаржуваної вимоги позивач дізнався у ВДВС Петрівського РУЮ, де 14.05.2019 р. отримав копію оскаржуваної вимоги.
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.06.2019 р. відкрито провадження у справі та задоволено клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (а.с.1). Під час відкриття провадження у справі питання щодо поважності пропуску строку звернення до суду не вирішувалося.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з абз.1, 3-10 ч.4 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. №2464-VI орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.
Орган доходів і зборів, який розглядає скаргу платника єдиного внеску, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску протягом 30 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника єдиного внеску поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Якщо протягом цього строку вмотивоване рішення органом доходів і зборів не надсилається платнику єдиного внеску, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску.
Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.
У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.
З аналізу зазначених норм встановлено, що вимога про сплату недоїмки може бути оскаржена в судовому порядку у строки визначені абз.9 ч.4 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Викладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду наведеною в постановах Верховного Суду від 19.02.2019 р. у справі №825/132/16 (провадження №К/9901/10085/18), від 08.08.2019 р. у справі №480/106/19 (провадження №К/9901/16500/19).
Позивач вказує, що копію вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-2292-57 від 08.11.2018 р. ним отримано у Відділі державної виконавчої служби Петрівського районного управління юстиції 14.05.2019 р. Натомість відповідачем не надано жодного доказу, який би підтверджував факт направлення та вручення оскаржуваної вимоги.
За таких умов суд дійшов висновку, що відповідачем не спростовується факт того, що позивач ознайомився з вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-2292-57 від 08.11.2018 р. саме 14.05.2019 р.
Таким чином, десятиденний строк звернення до суду встановлений абз.9 ч.4 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» сплинув 24 травня 2019 року, яке припадало на п'ятницю.
Зважаючи на інформацію про поштове відправлення встановлено, що позовна заява позивача передана до відділення поштового зв'язку у понеділок 27.05.2019 р. о 18:21 год. (а.с.15, 33-34).
Отже, позовна заява подана до суду з пропуском десятиденного строку встановленого абз.9 ч.4 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Згідно зі статтею 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Частиною 1 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
З огляду на п.36 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» від 21.02.1975 р. право доступу до правосуддя є однією із невід'ємних складових права, гарантованого п.1 ст.6 Конвенції.
Зі змісту п.35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Плахтєєв, Плахтєєва проти України» від 12.03.2009 р. встановлено, що одним із аспектів «права на суд», є право доступу, тобто право на порушення провадження в суді за цивільним позовом. Однак це право не є абсолютним. Воно може підлягати законним обмеженням, таким, наприклад, як передбачені законом строки давності, заходи забезпечення позову, нормативне регулювання такого права стосовно неповнолітніх та психічно хворих осіб. Якщо доступ до суду обмежено внаслідок дії закону або фактично, Суд має з'ясувати, чи не порушило встановлене обмеження саму суть цього права і, зокрема, чи мало воно законну мету, і чи існувало відповідне пропорційне співвідношення між застосованими засобами і поставленою метою.
Суд враховує, що термін пропуску позивачем строку звернення до суду є незначним, оскільки позовна заява позивача здана до відділення поштового зв'язку у перший робочий день після спливу такого строку, а тому зважаючи на те, що судова практика з приводу застосування таких строків та з огляду на правові позиції Верховного Суду перебуває на стадії формування, у зв'язку з чим позивач помидлково застосовував до спірних правовідносин шестимісячний строк визначений ч.2 ст.122 КАС України.
Зважаючи на викладене суд дійшов висновку, що причини пропуску позивачем строку звернення до суду з даним позовом слід визнати поважними та вважає за необхідне поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з даним позовом.
Керуючись ст.ст.120, 122, 123. 248, 256. 294 КАС України, суд -
Визнати поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду в адміністративній справі №340/1368/19.
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовом адміністративній справі №340/1368/19.
Копію ухвали направити сторонам.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання її суддею та окремому оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.М. Момонт