23 вересня 2019 року м. Кропивницький Справа № 340/1656/19
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Петренко О.С., розглянувши в порядку спрощеного (письмового) провадження в м. Кропивницькому адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача: Кіровоградської митниці ДФС України, вул. Лавандова,27-б, м. Кропивницький, 25030
про визнання протиправним та скасування рішення, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Кіровоградської митниці ДФС України про коригування митної вартості товарів від 09.01.2019 року №UA901000/2019/000024/2;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови Кіровоградської митниці ДФС України в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 09.01.2019 року №UA901000/2019/00020.
Позивач зазначає, що митним органом було протиправно відкориговано митну вартість, так як декларантом були надані всі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості. При цьому зазначено, що ним на комісійному майданчику АUTО КОМІS в м.Познань, Польща, придбано вживаний автомобіль марки DACIA, моделі DUSTER, номер кузова НОМЕР_1 , за ціною 19 500 злотих (РLN), що підтверджується рахунком-фактурою №88/2018.
Разом з тим, відповідачем здійснено коригування митної вартості автомобіля на підставі ст.64 Митного кодексу України, за резервним методом.
Ухвалою суду від 29 липня 2019 року відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с.1-2).
Представник відповідача надав відзив на позовну заяву в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог зазначивши, що прийняття оскаржуваного рішення здійснено на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені Митним кодексом України, Методичними рекомендаціями щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом ДФС від 11.09.2015р. №689, Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженою наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092.
Зокрема, відповідач вказав, що позивачем не надано документи, що підтверджують ціну, яка була сплачена за автомобіль, що і стало підставою для прийняття оскаржуваного рішення (а.с.37-39).
Частиною 1 статті 205 КАС України встановлено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України зазначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи те, що представниками сторін подано клопотання про розгляд справи за їх відсутності, суд вирішив розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 26.12.2018 р. для митного оформлення в режимі імпорту автомобіля «Dacia Duster», придбаного ОСОБА_2 в м. Познань, Польща, декларантом до Кіровоградської митниці ДФС подана митна декларація № UA901010/2018/012205, в якій при визначенні ціни товару застосовано основний метод - за ціною договору (контракту) та визначено митну вартість авто, що декларується на рівні 19500 злотих.
09.01.2019 р. Кіровоградською митницею ДФС прийняте рішення про коригування митної вартості товарів № UA901000/2019/000024/2, за яким митна вартість товару скоригована до 30999,60 злотих, митна вартість митним органом визначена із застосуванням другорядного методу (а.с.12).
Із вказаним рішенням позивач не погоджується, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню судом.
Надаючи оцінку правовідносинам, які виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Питання визначення вартості товарів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, для цілей нарахування митних платежів, врегульовано положеннями ст.368 Митного кодексу України.
Так для цілей оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, застосовується фактурна вартість цих товарів, зазначена в касових або товарних чеках, ярликах, інших документах роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості таких товарів.
При визначенні фактурної вартості товарів, які переміщуються у несупроводжуваному багажі та вантажному відправленні, крім вартості самих товарів враховується вартість їх страхування та перевезення (фрахту) до моменту перетинання ними митного кордону України.
Особа, яка декларує товари, вправі довести достовірність відомостей, представлених для визначення їх фактурної вартості.
У разі наявності доказів недостовірності заявленої фактурної вартості товарів органи доходів і зборів визначають їх вартість самостійно, на підставі ціни на ідентичні або подібні (аналогічні) товари відповідно до вимог цього Кодексу.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів відповідно до статті 54 Митного кодексу України.
Одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (п.1 ст.53 Митного кодексу України).
Разом із митною декларацією декларантом на підтвердження заявленої митної вартості товару подано відповідачу: фактуру №88/2018 з перекладом, завіреної нотаріально.
Як встановлено судом, посадовою особою Кіровоградської митниці ДФС було здійснено контроль наявності підтверджуючих документах на обґрунтування заявленої митної вартості заявленого до розмитнення в декларації № UA901010/2018/012205 автомобіля «Dacia Duster», придбаного Сумським ОСОБА_3 в Польщі. За результатами такого контролю встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять відомостей щодо ціни, котра була фактично сплачена або підлягає сплаті. До митного оформлення не було надано документів на підтвердження транспортної складової в митній вартості товару.
Судом встановлено, що при аналізі поданих до митних документів було виявлено:
1) документи подані до митного оформлення містять розбіжності (рахунок - фактура 19500 злотих, експортна декларація - 19000 злотих);
2) документи, що були подані разом з товаром до митного оформлення не містять відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У відповідності до ст. 254 Митного кодексу України, документи, необхідні для здійснені митного контролю та митного оформлення товарів подаються митному органу українською мовою.
Відповідно до вимог ст.335 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа надають органу доходів і зборів транспортні (перевізні) документи.
Відповідно до ст.53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно з частиною 3 цієї статті у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідачем повідомлено декларанта про необхідність надання додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості товару.
Декларантом надані наступні документи: фактуру №88/2018 з перекладом, завірену нотаріально (а.с.16-17).
За результатом розгляду додатково наданих документів митний орган вказав, що надані до митного контролю додаткові документи не містять інформації, яка підтверджує числові значення як складових (витрати на транспортування, страхування, інше) заявленої митної вартості товару так і відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена (банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару).
Суд зазначає, що, запропонувавши позивачу надати додаткові документи, митниця сприяла обґрунтувати митну вартість та визначитися щодо застосування методів визначення такої вартості.
Позивач на обґрунтування правомірності визначення митної вартості автомобіля посилається на витяг електронного листування з ОСОБА_4 (а.с.41).
Аналіз положень частини третьої статті 53, частин другої, четвертої - шостої статті 54, статті 58 Митного кодексу України надає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.
За положеннями п.2 ст.53 Митного кодексу України, якщо рахунок сплачено, документами, що підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару .
У відповідності до ст. 52 Митного кодексу України, відомості про складові митної вартості повинні бути документально підтверджені.
Судом встановлено, що декларантом банківські платіжні документи та інші первинні документи, на підтвердження здійснення оплати за придбаний в Польщі товар, до митного оформлення не надано.
Суд критично оцінює доводи позивача про те, що не може бути платіжного документу, оскільки оплата за авто у країні придбання проведена за готівку, так як з матеріалів справи встановлено, що придбання позивачем автомобіля здійснено на комісійному майданчику «Auto Komis», а не у фізичної особи. Тому підприємство мало виписати покупцю квитанцію про оплату або інший документ на підтвердження отримання готівкових коштів від покупця.
Суд зазначає, що заявлена в декларації сума не підтверджена жодним документом (касові або товарні чеки, банківські платіжні документи, рахунки-інвойси).
Наведене унеможливлює визначення митної вартості заявленого позивачем до розмитнення авто за ціною договору.
У зв'язку із цим митним органом було враховано дані інформаційного ресурсу SCHWACKEnet. Так, за даними довідкової інформації, наявної в інтернет мережі SCHWACKEnet щодо транспортного засобу: автомобіль, що використовувався: марка - Dacia модель Duster: робочий об'єм циліндрів - 1461смЗ; дата виготовлення - 2011 та технічного стану вказаного транспортного засобу, встановлено, що відомості про ринкову вартість зазначеного транспортного засобу, без урахування ПДВ, на території країни продажу визначені на рівні 7200 EUR (а.с.42-44).
Відповідно до ст. 33 Митного кодексу України, митні органи використовують інформаційні ресурси, що знаходяться у їх віданні, створені, оброблені та накопичені в інформаційних системах та складаються із відомостей, що містяться у документах, які надаються під час проведення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів, та інших документах.
Відповідач вказав, що система SchwackeNet - це міжнародна загальновизнана та загальнодоступна інтернет-платформа. Користування системою є платним та передбачає реєстрацію суб'єкта користування. Державна фіскальна служба України, в рамках виконання своїх функцій, зареєстрована у вищезазначеній системі та користується інформацією на платній основі та надає інформацію територіальним органам.
Враховуючи вищезазначене, приймаючи за основу розрахунку значення ринкової вартості Системи SchwackeNet, на рівні 30999,600 злотих з урахуванням всіх складових, зазначених у митний декларації № UA901010/2018/012205 митна вартість оцінюваного товару визначена митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-г (резервний метод) на рівні 30999,60 польських злотих.
Суд вважає, що відповідач обґрунтував свій сумнів щодо заявленої позивачем митної вартості товару за основним методом та довів правомірність застосування другорядного методу визначення митної вартості товару
Згідно п.п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Перевіривши спірне рішення на предмет відповідності ч.2 ст.2 КАС України, суд дійшов висновку, що приймаючи рішення про коригування митної вартості від 09.01.2019 р. №UA901000/2019/00024/2 відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Митним кодексом України.
З урахуванням наведеного суд погоджуються із позицією Кіровоградської митниці ДФС України щодо неможливості визначення митної вартості за заявленою декларантом ціною на підставі поданих ним документів. За таких обставин позовні вимоги є необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 243-246 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Кіровоградської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України.
Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного тексту.
Повний текст рішення складено та підписано 25.09.2019 року.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.С. Петренко