Справа № 493/736/19
Провадження № 2/493/402/19
19 вересня 2019 року м. Балта Одеської області
Балтський районний суд Одеської області в складі:
головуючого-судді Мясківської І.М.
за участю секретаря Пінул І.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Балта цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Балтської міської ради Одеської області про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,
23.04.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Балтського районного суду Одеської області з позовом до Балтської міської ради Одеської області про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що його матері ОСОБА_2 належала земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,88 га, яка розташована на території Ухожанської сільської ради Балтського району Одеської області, згідно державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_4.
Після смерті матері, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкрилася спадщина у вигляді зазначеної земельної ділянки, яку він у встановленому законом порядку прийняв, так як на момент її смерті проживав разом з матір'ю, інших спадкоємців, які б претендували на спадщину його матері немає. Однак отримати свідоцтво про право на спадщину не представилося можливим, оскільки відсутній оригінал державного акту на право власності на земельну ділянку спадкодавця.
Крім того, виявилось, що у свідоцтві про його народження серії НОМЕР_1 від 11.06.1957 року його прізвище та прізвище матері записано як « ОСОБА_2 », а в свідоцтві про смерть матері серії НОМЕР_2 та її державному акті на право приватної власності на землю серії НОМЕР_4 її прізвище записано як « ОСОБА_2 ».
Позивач є спадкоємцем першої черги після смерті матері ОСОБА_2 , прийняв спадщину, тому просив суд встановити факт родинних відносин між ним та його померлою матір'ю та визнати за ним право власності на земельну ділянку спадкодавця.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.
Відповідач - представник Балтської міської ради Одеської області в судове засідання не з'явився, однак надав до суду заяву, в якій просить розглянути справу за його відсутності, проти задоволення вимог позивача не заперечує.
Заслухавши пояснення представника позивача, свідків, оцінивши докази, що перебувають в матеріалах цивільної справи, судом встановлені наступні фактичні обставини.
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 11.06.1957 року Бендзарським сільським ЗАГС Балтського району Одеської області, вбачається, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , та його матір'ю є ОСОБА_2 . (а.с. 7)
Державний акт на право приватної власності на землю серії НОМЕР_4 виданий на ім'я ОСОБА_2 . (а.с. 10)
ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть НОМЕР_3 , виданого 26.05.2008 року Ухожанською сільською радою Балтського району Одеської області. (а.с. 8)
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина у вигляді земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,88 га, кадастровий номер: 5120688800:01:001:0200, розташованої на території Ухожанської сільської ради Балтського району Одеської області, згідно державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_4, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-5109479162019 від 31.05.2019 року. (а.с.49-53)
Позивач прийняв у встановленому законом порядку вищезазначену земельну ділянку, так як, відповідно до довідки Новопольської сільської ради Балтського району Одеської області № 159 від 25.02.2019 року ОСОБА_1 на день смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживали разом та вели спільне господарство, поховав за свої кошти.(а.с.9)
Однак, документально оформити спадкове майно не представилося можливим по відсутності оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно, про що свідчить довідка за вихідним № 679/01-16 від 22.04.2019 року приватного нотаріуса Балтського районного нотаріального округу Пантілєєвої І.П.(а.с.11)
Згідно довідок державного нотаріуса Кодимської районної державної нотаріальної контори Налдіної М.М. від 07.05.2019 року № 566/01-16 (а.с. 37), приватного нотаріуса Балтського районного нотаріального округу Пантілєєвої І.П. від 11.05.2019 року № 751/01-16 (а.с. 35), приватного нотаріуса Балтського районного нотаріального округу Смірнової Н.С. від 10.05.2019 року № 335/01-16 (а.с. 36), після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємці не зверталися, спадкова справа не заводилась.
В судовому засіданні були допитані свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7
Свідок ОСОБА_6 пояснила, що проживає в с. Крижовлін Балтського району Одеської області. ОСОБА_2 є матір'ю ОСОБА_1 , який проживав разом із нею в с. Крижовлін, доглядав свою матір у зв'язку із хворобою та проживав з нею на день смерті.
Свідок ОСОБА_7 пояснив, що з ОСОБА_1 проживав раніше в одному селі Крижовлін , були сусідами. ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , яку він доглядав, та до смерті останньої проживав з нею разом.
Суд констатує, що спірні правовідносини, які виникли між сторонами пов'язані з здійсненням позивачем права на спадкування, вирішуючи які суд виходить з наступного.
Відповідно ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є матір'ю ОСОБА_1 .
Від встановлення факту родинних відносин між померлою ОСОБА_2 та позивачем ОСОБА_1 , останньому залежить виникнення та зміна його майнових та немайнових прав, що пов'язанні з оформленням спадщини, отже такий факт породжує юридичні наслідки. Чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту родинних відносин, тому суд вважає, що позовна заява в частині встановлення факту родинних відносин підлягає задоволенню.
Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).
В першу чергу, за правилами ст. 1261 ЦК України, право на спадкування за законом мають діти спадкодавця.
Відповідно до п. п. 4.15, 4.18 Глави 7 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого Міністерством юстиції України наказом № 296/5 від 22.02.2012., Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 р. за № 282/20595, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, що підлягає реєстрації (за винятком земельної ділянки), нотаріус вимагає, крім правовстановлюючого документу, витяг з Реєстру прав власності.
При обґрунтованій відмові нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.
Відмову приватного нотаріуса Балтського нотаріального округу у видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину суд визнає обґрунтованою.
Ст. 328 ЦК України передбачає, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Однією з таких підстав, відповідно до ст. 1217 ЦК України, є спадкування майна за законом.
Ст. 1216 ЦК України передбачає, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Ст. 1220 ЦК України зазначає, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця, і народжені живими після відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 1 та ч. 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Враховуючи вищевикладені докази в їх сукупності, відсутність заперечень з боку відповідача, відсутність інших спадкоємців, які претендують на спадщину, суд вважає, що позивач як спадкоємець за законом першої черги прийняв спадщину ОСОБА_2 , так як проживав з нею на момент смерті, однак у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу не може реалізувати своє право на спадкування майна спадкодавця та отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку, тому позов слід задовольнити в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 77, 78, 81, 258, 259, 263, 265, 268, 272, 354 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Балтської міської ради Одеської області про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування - задовольнити.
Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановивши, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , являється рідною матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Визнати за ОСОБА_1 , як за спадкоємцем за законом першої черги після смерті його матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,88 га, розташованої на території Ухожанської сільської ради Балтського району Одеської області, згідно державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_4.
Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повний текст рішення суду складено 26.09.2019 року.