"12" вересня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/1424/19
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Ольшанченка В.І.
при секретарі судового засідання Чкан Д.В.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Акціонерного товариства "Харківобленерго" (м. Харків)
до Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (м. Харків)
про стягнення 176163079,86 грн,
за участю представників:
позивача - адв. Квіцінської А.І. (довіреність від 18.01.2019);
відповідача - адв. Ващенко Т.Д. (довіреність від 02.01.2019);
Акціонерне товариство "Харківобленерго" (позивач) надало Господарському суду Харківської області позовну заяву до Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (відповідач), в якій просить стягнути з КП "Харківські теплові мережі" на користь АТ "Харківобленерго" на п/р НОМЕР_1 в філії ХОУ АТ "Ощадбанк", МФО 351823, код ЄДРПОУ 00131954 - вартість електричної енергії в розмірі 128224855,59 грн (тарифна складова - 106854046 грн 31 коп та ПДВ 20 % - 21370809 грн 28 коп); на п/р НОМЕР_2 в ПАТ "Мегабанк", МФО 351629, код ЄДРПОУ 00131954 - КРЕ в розмірі 755792,77 грн (де - реактивна енергія - 629827 грн 31 коп, ПДВ на реактивну енергію - 125965 грн 46 коп), пеню в розмірі 6046684,82 грн, 3% річних в розмірі 10450461,19 грн, інфляційні витрати - 30685285,49 грн. Свої позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про постачання електричної енергії №702 від 31.03.2010 по оплаті поставленої електричної енергії за період з вересня 2018 року по грудень 2018 року.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.05.2019 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу №922/1424/19 вирішено судом розглядати за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 10.06.2019 об 11:00 год, про що повідомлено учасників справи.
06.06.2019 відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги визнає частково, а саме: заборгованість за спожиту електричну енергію за період з вересня по грудень 2018 року визнає частково в сумі 123224855,59 грн, оскільки після подачі позову платіжним дорученням №316 ввід 27.05.2019 за договором №702 від 31.03.2010 позивачу було сплачено 5000000,00 грн; заборгованість за реактивну енергію (КРЕ) за період з листопада по грудень 2018 року визнає частково в сумі 711240,84 грн, оскільки після подачі позову листом №02-16/5545 від 22.05.2019 позивач згідно з ч. 2 ст. 601 ЦК України здійснив залік на суму 44551,93 грн, на підставі якого заборгованість відповідача за реактивну енергію зменшилась на суму заліку; інфляційні витрати визнає згідно розрахунку позивача в сумі 30685285,49 грн; 3% річних визнає згідно розрахунку позивача в сумі 10450461,19 грн; пеню визнає частково в сумі 5719887,90 грн, у зв'язку з тим, що розрахунок пені виконаний позивачем без урахування строку позовної давності в один рік, тому на підставі ст. 258, 267 ЦК України відповідач просить застосувати позовну давність до вимоги позивача про стягнення пені. Крім того, відповідач у відзиві, керуючись ст. 233 ГК України, враховуючи тяжкий фінансовий стан підприємства, просить зменшити розмір пені на 86,3%.
До відзиву відповідач надав клопотання про зменшення розміру пені на 86,3%.
Клопотання відповідача про застосування строку позовної давності до вимог позивача про стягнення пені та про зменшення розміру пені на 86,3% будуть вирішені судом при ухваленні рішення, про що зазначено в протокольній ухвалі від 10.06.2019.
07.06.2019 позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій вказав періоди нарахованих сум та просить суд розглядати позовні вимоги у наступній редакції: "стягнути з Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (код за ЄДРПОУ 31557119) на користь Акціонерного товариства "Харківобленерго" на поточний рахунок НОМЕР_1 в філії ХОУ АТ "Ощадбанк", МФО 351823, код ЄДРПОУ 00131954 вартість спожитої електричної енергії за вересень 2018 року, жовтень 2018 року, листопад 2018 року, грудень 2018 року в розмірі 128224855,59 грн (тарифна складова - 106854046,31 грн та ПДВ 20% - 21370809,28 грн), на поточний рахунок НОМЕР_2 в ПАТ "Мегабанк", МФО 351629, код ЄДРПОУ 00131954 - вартість послуг з компенсації перетікання реактивної енергії за листопад 2018 року та грудень 2018 року в розмірі 755792,77 грн (де реактивна енергія - 629827,31 грн, ПДВ на реактивну енергію - 125965,46 грн), пеню за період з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2018 року в розмірі 6046684,82 грн; 3% річних за період з 01 квітня 2018 року по 30 квітня 2019 року в розмірі 10450461,19 грн, інфляційні витрати за період з 01 березня 2018 року по 31 березня 2019 року в розмірі 30685285,49 грн".
Вказане вище уточнення позивача прийнято судом протокольною ухвалою від 10.06.2019 у наданій редакції.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.06.2019 повідомлено сторін про відкладення підготовчого засідання на 26.06.2019 об 11:30 год.
24.06.2019 позивач надав заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій просить стягнути з КП "Харківські теплові мережі" на користь AT "Харківобленерго" 180919053,16 грн, де:
- вартість електричної енергії за період з 01.09.2018 по 31.12.2018 в розмірі 128224855,59 грн (тарифна складова - 106854046,31 грн та ПДВ 20% - 21370809,28 грн) на п/р НОМЕР_3 в філії ХОУ ВАТ ДОБУ, МФО 351823, код 00131954;
- вартість послуг з компенсації перетікання реактивної енергії за листопад 2018 та грудень 2018 у розмірі 755792,77 грн (реактивна енергія 629827,31 грн та ПДВ 20% - 125965,46 грн), пеню за період з 01.05.2018 по 31.10.2018 в розмірі 6046684,82 грн, пеню за період з 01.11.2018 по 30.04.2019 в розмірі 4755973,30 грн, 3% річних за період з 01.04.2018 по 30.04.2019 - 10450461,19 грн та індекс інфляції за період з 01.03.2018 по 31.03.2019 - 30685285,49 грн на п/р НОМЕР_4 в АТ "Райффайзен Банк Аваль" м. Київ, МФО 380805, код ЄДРПОУ 00131954.
26.06.2019 протокольною ухвалою суду було відкладено розгляд заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог до надання належним чином засвідчених копій документів, доданих до цієї заяви.
26.06.2019 протокольною ухвалою суду було відкладено підготовче засідання на 10.07.2019 о 12:30 год, про що ухвалою суду повідомлено учасників справи.
02.07.2019 позивач надав письмове заперечення на клопотання відповідача про зменшення розміру пені на 86,3%.
Протокольною ухвалою суду від 10.07.2019 заперечення позивача на клопотання відповідача про зменшення пені залишено судом без розгляду, оскільки позивачем до цього клопотання не додано доказів надіслання його відповідачу.
08.07.2019 відповідач надав відзив на заяву про збільшення розміру позовних вимог та клопотання про застосування строку позовної давності при стягненні пені.
Протокольною ухвалою суду від 10.07.2019 суд залишив без розгляду відзив на заяву про збільшення розміру позовних вимог та клопотання про застосування строку позовної давності при стягненні пені, оскільки питання про прийняття до розгляду заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог ще не вирішено судом.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.07.2019 повідомлено учасників справи про відкладення підготовчого засідання на 17.07.2019 о 14:30 год.
15.07.2019 позивач надав заяву №50-96, в якій вказує, що 24.06.2019 він надав заяву про збільшення розміру позовних вимог, в резолютивній частині якої була допущена помилка, а саме замість слова "в сумі" зазначено слово "в розмірі", а тому просить розглянути цю заяву та прийняти його заяву про збільшення розміру позовних вимог з урахуванням цих виправлень.
Протокольною ухвалою від 17.07.2019 судом прийнята заява позивача №50-96 від 15.07.2019 як пояснення по справі, а заява позивача про збільшення розміру позовних вимог була відхилена судом, оскільки позивач не надав належним чином засвідчених копій актів про використану електричну енергію та звітів за використану електричну енергію у повному обсязі, що є додатками до цієї заяви.
17.07.2019 представник позивача надав заяву про продовження строку підготовчого провадження та відкладення підготовчого засідання.
Вищевказана заява позивача задоволена судом протокольною ухвалою від 17.07.2019.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.07.2019 повідомлено учасників справи про продовження строку проведення підготовчого провадження на 30 днів та про відкладення підготовчого засідання на 07.08.2019 о 12:30 год.
06.08.2019 позивач надав заяву про збільшення позовних вимог, в якій просить стягнути з КП "Харківські теплові мережі" на користь AT "Харківобленерго" 180919053,16 грн, де:
- вартість електричної енергії за період з 01.09.2018 по 31.12.2018 в сумі 128224855,59 грн (тарифна складова - 106854046,31 грн та ПДВ 20% - 21370809,28 грн) на п/р НОМЕР_3 в філії ХОУ ВАТ ДОБУ, МФО 351823, код 00131954;
- вартість послуг з компенсації перетікання реактивної енергії за листопад 2018 та грудень 2018 у розмірі 755792,77 грн (реактивна енергія 629827,31 грн та ПДВ 20% - 125965,46 грн), пеня за період з 01.05.2018 по 31.10.2018 в сумі 6046684,82 грн, пеню за період з 01.11.2018 по 30.04.2019 в сумі 4755973,30 грн, 3% річних за період з 01.04.2018 по 30.04.2019 - 10450461,19 грн та індекс інфляції за період з 01.03.2018 по 31.03.2019 - 30685285,49 грн на п/р НОМЕР_4 в АТ "Райффайзен Банк Аваль" м. Київ, МФО 380805, код ЄДРПОУ 00131954.
07.08.2019 заява позивача про збільшення позовних вимог прийнята протокольною ухвалою як заява про збільшення розміру позовних вимог.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.08.2019 повідомлено учасників справи про відкладення підготовчого засідання на 14.08.2019 о 14:00 год.
12.08.2019 відповідач надав заперечення на заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якому позовні вимоги визнає частково, а саме: вартість електричної енергії за період з вересня по грудень 2018 року визнає частково в сумі 122459127,22 грн, оскільки після подачі позову частково погасив заборгованість в сумі 5765728,37 грн, про що свідчать платіжні доручення №316 від 27.05.2019 на суму 5000000,00 грн та №2 від 26.06.2019 на суму 765728,37 грн. Також у запереченні вартість послуг з компенсації перетікання реактивної енергії (КРЕ) за період з листопада по грудень 2018 року відповідач визнає частково в сумі 597027,34 грн, оскільки після подачі позову позивач згідно з ч. 2 ст. 601 ЦК України здійснив заліки зустрічних однорідних вимог за КРЕ на загальну суму 158765,43 грн, на підставі чого заборгованість відповідача за КРЕ зменшилась на суму заліку - 158765,43 грн. Інфляційні витрати відповідач визнає згідно розрахунку позивача в сумі 30685285,49 грн; 3% річних відповідач також визнає згідно розрахунку позивача в сумі 10450461,19 грн. Пеню за період з 01.05.2018 по 30.04.2019 відповідач визнає частково в загальній сумі 10475861,20 грн, у зв'язку з тим, що розрахунок пені виконаний позивачем без урахування строку позовної давності в один рік, тому на підставі ст. 258, 267 ЦК України відповідач просить застосувати позовну давність до вимоги позивача про стягнення пені. Крім того, у наданому суду запереченні відповідач, керуючись ст. 233 ГК України, враховуючи тяжкий фінансовий стан підприємства, просить зменшити розмір пені на 86,3%.
Протокольною ухвалою від 14.08.2019 прийнято до розгляду заперечення відповідача на заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог та клопотання відповідача про застосування строку позовної давності до вимог позивача про стягнення пені.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.08.2019 повідомлено учасників справи про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 10.09.2019 о 14:00 год.
10.09.2019 в судовому засіданні була оголошена перерва до 12.09.2019 о 14:00 год.
Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
31.03.2010 між позивачем та відповідачем був укладений договір №702 про постачання електричної енергії (надалі - договір), за яким постачальник (позивач) продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю, зазначеною у додатку №3.1 "Перелік місць встановлення розрахункових приладів обліку та тарифів, що застосовуються при проведенні розрахунків за спожиту електричну енергію" до цього договору, а споживач (відповідач) оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.
Відповідно до п. 2.2.2 договору постачальник електричної енергії зобов'язується постачати споживачу електроенергію як різновид товару: в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 договору, з урахуванням умов розділів 6, 7 договору, відповідно до додатку №1 "Договірні величини електроспоживання на __ рік" та додатку №2 "Порядок розрахунків".
Згідно з п. 2.3.3 договору споживач зобов'язується своєчасно оплачувати постачальнику вартість електричної енергії та інші нарахування згідно з умовами додатку №2 "Порядок розрахунків".
Відповідно до п. 2.3.4 зазначеного договору споживач зобов'язується здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно вимог ПКЕЕ та додатком №4а "Порядок розрахунків за перетікання реактивної енергії".
Пунктом 9.5 договору сторони визначили, що цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2010. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
Невід'ємною частиною договору про постачання електричної енергії №702 від 31.03.2010 є додаток №2 "Порядок розрахунків (для споживачів, які живляться від мереж класу напруги 35-110 кВ та 330 кВ)" (надалі - Порядок розрахунків).
Відповідно до п. 1 Порядку розрахунків споживачу встановлено розрахунковий період з 01 числа наступного місяця.
Згідно з п. 4.4 Порядку розрахунків датою оплати вважається дата надходження грошових коштів на поточний рахунок, поточний рахунок зі спеціальним режимом використання постачальника або дата внесення споживачем готівкових коштів в касу постачальника.
Відповідно до п. 5 зазначеного Порядку розрахунків, остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом).
За результатами розрахункового періоду споживачем та постачальником електричної енергії визначається фактичний обсяг поставленої споживачу електричної енергії та оформлюється додаток №20 "Акт про використану електричну енергію".
Згідно з п. 6 Порядку розрахунків для проведення остаточного розрахунку споживач протягом 3 робочих днів з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати в розрахунковому відділі "Харківенергозбут" рахунок на оплату електричної енергії. Цей рахунок має бути оплачений споживачем протягом 5 банківських днів з дня його отримання. В разі неявки споживача для отримання рахунку постачальник направляє рахунок споживачу рекомендованим листом. У такому разі рахунок вважається отриманим споживачем з дня його відправлення. У разі несвоєчасної оплати обумовлених даним додатком нарахувань постачальник проводить споживачу нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати: - пені у розмірі 0,5 облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюються нарахування, від суми боргу.
15.07.2015 між сторонами була укладена додаткова угода до договору, в якій сторони домовилися змінити перші два речення абзацу 1 п. 6 додатку №2 "Порядок розрахунків (для споживачів, які живляться від мереж класу напруги 35-110 кВ та 330 кВ)", а саме виклавши його в такій редакції: "для проведення остаточного розрахунку споживач протягом 3 днів з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати в розрахунковому відділі "Харківенергозбут" рахунок на оплату електричної енергії. Цей рахунок має бути оплачений споживачем протягом 25 операційних днів з дня його отримання.".
Позивач свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, здійснивши відпуск електроенергії споживачу за період з вересня по грудень 2018 року, що підтверджується копіями актів про використану електричну енергію, відомостей про витрати електроенергії, а також рахунками за №0702 за використану електроенергію та за перетікання реактивної електроенергії за договором за вищевказаний період.
Споживач призначив відповідальною за здачу та отримання документації в АК "Харківобленерго" Мазікіній С.О., про що свідчить копія довіреності №38-3905/73 від 28.10.2015.
Як вбачається з матеріалів справи, рахунки на оплату використаної електричної енергії та за перетікання реактивної енергії за період з вересня по грудень 2018 року були отримані уповноваженою особою відповідача, а також надіслані відповідачу згідно умов договору, про що свідчать копії списків згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів та є відмітки у книгах реєстрації видачі рахунків за спожиту електроенергію.
Так, рахунок за вересень 2018 року був отриманий уповноваженою особою відповідача 04.10.2018, рахунок за жовтень 2018 року - 07.11.2018 та рахунок за грудень 2018 року - 09.01.2019, про що є відмітка у книгах реєстрації видачі рахунків за спожиту електроенергію.
Рахунок за листопад 2018 року згідно умов договору, а саме п. 6 Порядку розрахунків, вважається отриманим відповідачем 17.12.2018, про що свідчить копія списку згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів.
Проте, як зазначає позивач у позові, відповідач свої зобов'язання в частині здійснення розрахунку виконав частково та несвоєчасно, у зв'язку з чим за період з вересня по грудень 2018 року має заборгованість перед позивачем за спожиту електричну енергію в сумі 128224855,59 грн (тарифна складова - 106854046,31 грн та ПДВ 20 % - 21370809 грн 28 коп) та за реактивну енергію (КРЕ) в сумі 755792,77 грн (де - реактивна енергія - 629827,31 грн та ПДВ на реактивну енергію - 125965,46 грн).
Відповідач частково оплатив за спожиту електричну енергію за договором №702 від 31.03.2010 після звернення позивача з позовом до господарського суду в загальній сумі 5765728,37 грн, що підтверджується копіями платіжних доручень №316 від 27.05.2019 на суму 5000000,00 грн і №2 від 26.06.2019 на суму 765728,37 грн.
Таким чином, заборгованість відповідача за спожиту електричну енергію за період з вересня по грудень 2018 року за договором №702 від 31.03.2010 становить 122459127,22 грн.
Крім того, позивач здійснив заліки зустрічних однорідних вимог за КРЕ на загальну суму 158765,43 грн після звернення з позовом до господарського суду, про що свідчать копії повідомлень №02-16/5545 від 22.05.2019 на суму 44551,93 грн, №02-16/6855 від 26.06.2019 на суму 55861,95 грн та №02-16/8126 від 25.07.2019 на суму 58351,55 грн.
Таким чином, заборгованість відповідача за реактивну енергію (КРЕ) за період з листопада по грудень 2018 року за договором становить 597027,34 грн.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 629 ЦК України встановлює обов'язковість договору для виконання сторонами.
Наявність заборгованості за спожиту електричну енергію за період з вересня по грудень 2018 року за договором №702 від 31.03.2010 в сумі 122459127,22 грн та за перетікання реактивної енергії (КРЕ) за період з листопада по грудень 2018 року за договором в сумі 597027,34 грн підтверджується актом звірки по справі №922/1424/19 споживача (Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі") перед АТ "Харківобленерго" з урахуванням оплат, які були здійснені споживачем на погашення боргу за спірний період, станом на 01.08.2019.
У наданому суду запереченні та в судовому засіданні 12.09.2019 заявлені позивачем позовні вимоги в частині стягнення вартості електричної енергії за період з вересня по грудень 2018 року в сумі 122459127,22 грн та вартості послуг з компенсації перетікання реактивної енергії (КРЕ) за період з листопада по грудень 2018 року в сумі 597027,34 грн були визнані відповідачем повністю.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 46 ГПК України, крім прав та обов'язків, визначених у ст. 42 цього Кодексу, відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про наявність у справі достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог у частині стягнення вартості електричної енергії за період з вересня по грудень 2018 року в сумі 122459127,22 грн та вартості послуг з компенсації перетікання реактивної енергії (КРЕ) за період з листопада по грудень 2018 року в сумі 597027,34 грн.
В силу ч. 2 ст. 20 ГК України захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.
Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно приписів ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі вказаних норм та положень договору, а саме п. 6 додатку №2 "Порядок розрахунків (для споживачів, які живляться від мереж класу напруги 35-110 кВ та 330 кВ)" до договору, позивач здійснив нарахування відповідачу пені за період з 01.05.2018 по 31.10.2018 в сумі 6046684,82 грн, пені за період з 01.11.2018 по 30.04.2019 в сумі 4755973,30 грн, 3% річних за період з 01.04.2018 по 30.04.2019 в сумі 10450461,19 грн та інфляційних за період з 01.03.2018 по 31.03.2019 в сумі 30685285,49 грн
Перевіривши надані позивачем розрахунки пред'явлених до стягнення 3% річних та інфляційних, а також враховуючи, що відповідач визнає інфляційні втрати в сумі 30685285,49 грн і 3% річних в сумі 10450461,19 грн, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині стягнення 3% річних в сумі 10450461,19 грн та інфляційних втрат в сумі 30685285,49 грн, підлягають задоволенню повністю.
Перевіривши надані позивачем розрахунки пред'явленої до стягнення пені за загальний період з 01.05.2018 по 30.04.2019 у загальній сумі 10802658,12 грн, суд зазначає наступне.
Згідно з частинами першою, другою статті 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю; позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
В пункті 4.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" роз'яснено, що у зобов'язальних правовідносинах, в яких визначено строк виконання зобов'язання, перебіг позовної давності починається з дня, наступного за останнім днем, у який відповідне зобов'язання мало бути виконане.
Так, позивач просить стягнути пеню, зокрема, за зобов'язаннями грудня 2017 року - лютого 2018 року за період починаючи з 01.05.2018 по 14.05.2018, при цьому, позовну заяву подано позивачем 15.05.2019.
Таким чином, на час звернення з даним позовом до Господарського суду Харківської області позовна давність щодо вимоги про стягнення пені за зобов'язаннями грудня 2017 року - лютого 2018 року в сумі 326796,92 грн сплила, при цьому, позивачем не подано заяви про поновлення пропущеного строку позовної давності та не наведено поважних причин його пропуску.
Отже, заява відповідача про застосування строків позовної давності до вимоги про стягнення пені (326796,92 грн) підлягає задоволенню, а позовні вимоги в цій частині підлягають відмові у зв'язку зі спливом позовної давності.
Решту пені в сумі 10475861,20 грн відповідач визнає.
Однак, у відзиві на позовну заяву та запереченні відповідачем заявлено клопотання про зменшення суми пені на 86,3%, яке підтримано представником відповідача в судовому засіданні 12.09.2019.
В обґрунтування клопотання відповідач посилається на те, що у 2018 році 86,3% від загального обсягу виробленої теплової енергії споживаєтсья населенням, а також на важкий фінансовий стан підприємства, викликаний, зокрема, неплатежами різних категорій споживачів за спожиту теплову енергію, невідповідністю тарифів за теплову енергію для населення фактичним витратам на її виробництво.
Станом на 15.05.2019 загальна сума заборгованості споживачів перед відповідачем за теплову енергію складає 3,2 млрд грн, у тому числі заборгованість населення 2,8 млрд грн, бюджетних установ 202,7 млн грн, госпрозрахункових підприємств 119,9 млн грн, заборгованість місцевого бюджету з компенсації пільг 76,9 млн грн.
Господарська діяльність по наданню житлово-комунальних послуг підпадає під сферу дії окремих законів, що спрямовані на захист інтересів споживачів цих послуг. Так, Законом України "Про тимчасову заборону стягненні пені з громадян України за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги" №486/96 від 13.11.1996 до 01.01.2011 було заборонено зараховувати і стягувати із громадян пеню за несвоєчасну оплату житлово-комунальних послуг, що не ініціювало проведення оплат та позбавляло КП "Харківські теплові мережі" джерела погашення по штрафних санкціях. Хоча з 01.01.2011 заборона на нарахування й стягнення пені знята, але стягнення пені з населення передбачено лише з травня 2019 року Законом України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 №2189-VIII, що унеможливлює її нарахування та стягнення. Законом України "Про реструктуризацію заборгованості по квартирній платі, платі за житлово-комунальні послуги, спожитий газ і електроенергію" дозволяється реструктуризовати заборгованість за комунальні послуги строком до п'яти років. Станом на 15.05.2019 сума реструктуризованої заборгованості складає 175,4 млн грн.
Важкий фінансовий стан підприємства підтверджується балансом підприємства на 31.03.2019, у якому відображені збитки підприємства. Сума збитків становить 4,8 млрд грн.
З листопада 2014 року підприємство відповідача працює в умовах дії постанови Кабінету Міністрів України №217 від 18.06.2014, якою затверджений Порядок розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з постачальником природного газу, на якого покладені спеціальні обов'язки. Згідно цього Порядку теплопостачальні організації відкривають в уповноваженому банку поточні рахунки із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожиту теплову енергію та/або ладані комунальні послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води за категоріями споживачів "населення", "релігійні організації", "бюджетні установи", "інші споживачі". Всі кошти, які надходять на рахунки із спеціальним режимом використання КП "Харківські теплові мережі", розподіляються згідно з нормативами, встановленими НКРЕКП, та перераховуються банком на рахунки постачальника природного газу (НАК "Нафтогаз України"), постачальника покупної теплової енергії (ПрАТ "Харківська ТЕЦ - 5"), оператора газотранспортної системи (АТ "Укртрансгаз"), оператора газорозподільних систем (ПАТ "Харківміськгаз) та на поточний КП "Харківські теплові мережі".
В підтвердження даних обставин відповідачем надано: довідку про заборгованість за спожиту теплову енергію станом на 01.05.2019; довідку про кількість теплової енергії, відпущеної КП "Харківські теплові мережі" споживачам за 2018 рік; інформацію щодо Моніторингу виконання Закону України "Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію" на 01.04.2019 по КП "Харківські теплові мережі"; баланс (Звіт про фінансовий стан) на 31.03.2019.
Частиною першою статті 233 ГК України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.
У частині третій статті 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Зі змісту зазначених норм вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причин неналежного виконання або невиконання зобов'язання, строку прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
При цьому зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Суд також зауважує, що цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності, як складових елементів принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.
Водночас, наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку, змінює її дійсне правове призначення. Оскільки неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не може лягати непомірним тягарем для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Така правова позиція викладена у рішенні Конституційного Суду України №7-рп/2013 від 11.07.2013.
Судом встановлено, що відповідач є комунальним підприємством, яке створено для задоволення потреб споживачів, у тому числі населення та державних органів в теплопостачанні у вигляді опалення та гарячого водопостачання. Підприємство не уповноважене чинним законодавством самостійно встановлювати тарифи, які відповідають витратам за надання послуг, тому постачає теплову енергію по вартості нижчої її собівартості.
При цьому, матеріали справи не містять доказів спричинення позивачеві негативних наслідків у зв'язку з несплатою відповідачем за теплову енергію у строки, встановлені договором, оскільки втрати від знецінення коштів компенсуються, зокрема, стягненням інфляційних втрат та 3% річних за час, в який позивач не міг користуватися коштами.
З огляду на всі фактичні обставини справи, приймаючи до уваги ступінь виконання зобов'язання відповідачем, відсутність доказів понесення позивачем збитків в результаті дій відповідача та виходячи із загальних засад цивільного законодавства, а саме, справедливості, добросовісності, розумності, суд дійшов висновку про наявність підстав для реалізації права щодо зменшення розміру пені на 50% від 86,3% (9040668,22 грн), оскільки відповідачем не надано доказів того, що всі 86,3% від загального обсігу виробленої теплової енергії, спожитої населенням, оплачується з порушенням встановленого строку.
Відтак, суд вважає за необхідне клопотання відповідача про зменшення пені на 86,3% (9040668,22 грн) задовольнити частково, в сумі 4520334,11 грн.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 20, 193, 233 ГК України, ст. 258, 525, 526, 530, 549, 551, 610, 611, 625, 629, 714 ЦК України, ст. 46, 73, 74, 76-80, 86, 123, 129, 165, 178, 232, 233, 237, 238, 240, 241 ГПК України,
В позові відмовити частково.
Стягнути з Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (вул. Мефодіївська, 11, м. Харків, 61037. Код ЄДРПОУ 31557119) на користь Акціонерного товариства "Харківобленерго" (вул. Плеханівська, 149, м. Харків, 61037. Код ЄДРПОУ 00131954) заборгованість за договором про постачання електричної енергії №702 від 31.03.2010 по оплаті поставленої електричної енергії за період з вересня 2018 року по грудень 2018 року у сумі 122459127,22 грн, реактивної енергії за період з листопада 2018 року по грудень 2018 року у сумі 597027,34 грн, пеню за період з 15.05.2018 по 30.04.2019 у сумі 4520334,11 грн, інфляційні втрати за період з березня 2018 року по березень 2019 року у сумі 30685285,49 грн, 3% річних за період з 01.04.2018 по 30.04.2019 у сумі 10450461,19 грн та судовий збір у сумі 671135,52 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційного скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Харківської області протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне рішення складено "23" вересня 2019 р.
Суддя В.І. Ольшанченко
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://court.gov.ua/.