печерський районний суд міста києва
Справа № 757/4086/18-к
24.09.2019 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
захисників - адвокатів - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Донецька, громадянина України, з базовою вищою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 209 КК України,
Невстановлені особи, перебуваючи на території Російської Федерації, у невстановлений час не пізніше січня 2017 року, вчиняли злочини, пов'язані з незаконним збутом наркотичних засобів в особливо великих розмірах, невизначеному колу осіб на території міст Російської Федерації. Кримінальна відповідальність за вчинення зазначених діянь передбачена ст. 307 КК України, а також ст. 228-1 КК Російської Федерації.
Одна з невстановлених осіб, яка була причетна до розповсюдження наркотичних засобів на території Російської Федерації перебуваючи в невстановленому місці, використовуючи власний нікнейм « ОСОБА_7 », з метою приховання та маскування незаконного походження грошових коштів, одержаних в результаті незаконного обігу наркотичних засобів, джерела його походження, місцезнаходження, переміщення, зміну його форми (перетворення), підшукував користувачів у мережі Internet.
Приблизно у квітні 2017 року, точного часу не встановлено, перебуваючи в невстановленому місці на території м. Києва та Київської обл. ОСОБА_6 , отримавши інформацію про можливий заробіток у мережі Internet від свого знайомого ОСОБА_8 , використовуючи власний нікнейм « ОСОБА_9 » у Web-версії месенджеру «Telegram», підшукав користувача вказаного ресурсу з нікнеймом « ОСОБА_7 » (далі - особа « ОСОБА_7 »). Внаслідок спілкування ОСОБА_6 з особою « ОСОБА_7 » протягом квітня 2017 року між ними склались ділові відносини та останній запропонував здійснити обмін наявних у нього так званих електронних грошей торгової марки QIWI Wallet, а саме ОСОБА_10 -рублів (далі - QIWI-рубль) на так звану криптовалюту під назвою bitcoin (далі - ВТС) за винагороду у вигляді 15% від перерахованої ним кількості QIWI- рублів.
В квітні 2017 року, точного часу не встановлено, ОСОБА_6 , під час листування з особою « ОСОБА_7 », дізнався від останнього, що QIWI-рублі, які той повинен конвертувати у ВТС, отримані від незаконного обігу наркотичних засобів на території Російської Федерації (далі - РФ), а суть його діяльності полягає в тому, що він займається реалізацією наркотичних засобів на території РФ через закладки (спосіб реалізації наркотичних засобів, шляхом приховування його в певному місці, за результатами оплати на QIWI-гаманці покупець отримує точну адресу знаходження наркотичного засобу).
ОСОБА_6 погодився на пропозицію особи « ОСОБА_7 » на постійній основі здійснювати обмін QIWI-рублів отриманих від продажу наркотичних засобів на території РФ на ВТС за винагороду у вигляді 15 % від перерахованої ним кількості QIWI-рублів, а також здійснювати технічну підтримку по налаштуванню QIWI-гаманців та їх прикріплення до спеціальних облікових записів у месенджері «Telegram», що управляються автоматизованими програмами (далі - Telegram bot) за щомісячну винагороду у вигляді певної кількості ВТС еквівалентної 400 дол. США на певну дату обміну на так званих біржах криптовалют.
Так, починаючи з квітня по листопад 2017 року ОСОБА_6 , перебуваючи в невстановленому місці на території м. Києва та Київської обл., точного часу не встановлено, достовірно знаючи, що QIWI-рублі отримані внаслідок незаконної реалізації наркотичних речовин на території РФ, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, діючи умисно, маючи на меті надання вигляду правомірності володіння, користування та розпорядження QIWI-рублів особи « ОСОБА_7 », вчинив дії, спрямовані на приховання та маскування незаконного походження QIWI-рублів, одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, володіння ними, а також прав на таке майно, джерела його походження, місцезнаходження, переміщення, зміну його форми (перетворення), а так само набуття, володіння та використання QIWI-рублів, одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння.
У вказаний період ОСОБА_6 , діючи із зазначеною метою, використовуючи власний ноутбук через Internet -pecypc за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 реєстрував QIWI-гаманці за допомогою заздалегідь придбаних стартових пакетів операторів мобільного зв'язку, для отримання на них QIWI-рублів від особи « ОСОБА_7 », для подальшого їх обміну на ВТС за допомогою власних накопичень на BTC-гаманцях та за допомогою Internet-pecypcy за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою зміни форми (перетворення) отриманих QIWI-рублів.
При цьому ОСОБА_6 , бажаючи укрити факт особистої участі у вчиненні кримінального правопорушення, використовував номери заздалегідь придбаних ним сім-карт мобільних операторів без зазначення будь-якої особистої інформації, що сприяло анонімному та прихованому перерахуванню QIWI-рублів.
Так, з квітня по листопад 2017 року ОСОБА_6 , діючи із зазначеною метою, перебуваючи в невстановленому місці на території м. Києва та Київської обл., отримував від особи « ОСОБА_7 » на зареєстровані ним QIWI-гаманці заздалегідь обумовлену кількість QIWI-рублів.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, у той же період ОСОБА_6 , діючи із зазначеною метою, перебуваючи в невстановленому місці на території міста Києва та Київської області, за допомогою Internet-pecypcy за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 знаходив конкретні Internet-ресурси з обміну QIWI-рублів на ВТС.
В подальшому ОСОБА_6 на обраному Internet-pecypci вводив дані зареєстрованих QIWI-гаманців і кількість QIWI-рублів та отримував на власні BTC-гаманці з утриманням комісії Internet-pecypcy 7% обміняні ВТС. Після цього, отримані в результаті такого обміну ВТС, ОСОБА_6 з власних BTC-гаманців перераховував на надані особою « ОСОБА_7 » ВТС- гаманці заздалегідь обумовлену їх кількість за вирахуванням власної винагороди у розмірі 8% від кількості ВТС.
З квітня по листопад 2017 року, ОСОБА_6 , здійснив вказані вище обмінні операції та отримав за це винагороду від особи « ОСОБА_7 » на власний BTC-гаманець ВТС у кількості, еквівалентній 10 000 доларів США. Загальна кількість отриманих від особи « ОСОБА_7 » для обміну QIWI-рублів склала близько 2 500 000 штук.
Таким чином, ОСОБА_6 , перебуваючи в невстановленому місці на території м. Києва та Київської обл., в період з квітня по листопад 2017 року, достовірно знаючи, що QIWI-рублі отримані від незаконної реалізації наркотичних речовин на території РФ, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, діючи умисно, маючи на меті надання вигляду правомірності володіння, користування та розпорядження ВТС, обміняв вказаним вище способом QIWI-рублів у кількості 2 500 000 штук, що еквівалентно 2 500 000 російських рублів (по курсу НБУ на 22.11.2017 року - 1 100 000 грн.), чим вчинив дії, спрямовані на приховання та маскування незаконного походження іншого майна, одержаного внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, чи володіння ним, прав на таке майно, джерела його походження, місцезнаходження, переміщення, зміну його форми (перетворення).
В подальшому ОСОБА_6 , продовжуючи свою злочинну діяльність, з метою набуття у власність реальних грошових коштів за допомогою Internet-pecypcy за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 знаходив конкретні Internet-pecypcи з обміну ВТС на долари США. Після цього ОСОБА_6 на обраному Internet-pecypci вводив дані зареєстрованих BTC-гаманців і кількість ВТС, необхідних для обміну, та отримав нарочно від кур'єра Internet-pecypcy грошові кошти у доларах США.
Набувши таким способом у власність близько 8 500 дол. США, маючи реальну можливість ними розпоряджатись, ОСОБА_6 витратив їх на особисті потреби, чим вчинив набуття, володіння та використання коштів та іншого майна, одержаного внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів.
Дії ОСОБА_6 , які спрямовані на приховання та маскування незаконного походження іншого майна, одержаного внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, чи володіння ним, прав на таке майно, джерела його походження, місцезнаходження, переміщення, зміну його форми (перетворення), а так само набуття, володіння та використання іншого майна, одержаного внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 209 КК України.
16.01.2018 року між прокурором другого відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату Генеральної прокуратури України ОСОБА_11 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, та підозрюваним ОСОБА_6 в порядку, передбаченому ст. 468, 469, 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.
Згідно з даною угодою, прокурор та підозрюваний ОСОБА_6 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій підозрюваного ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 209 КК України, підозрюваний ОСОБА_6 у повному обсязі сформульованого обвинувачення беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення. Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_6 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме за ч. 1 ст. 209 КК України, з застосуванням вимог ст. 69 КК України у виді штрафу у розмірі 25 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 425 000 грн.
Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно до правил ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Прокурор в підготовчому судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому ОСОБА_6 узгоджену в угоді міру покарання.
Обвинувачений ОСОБА_6 в підготовчому судовому засіданні також просив затвердити угоду про визнання винуватості і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому ОСОБА_6 беззастережно визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 209 КК України за викладених в обвинувальному акті обставин.
Захисники - адвокати ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні проти затвердження угоди про визнання винуватості не заперечували.
Таким чином, суд вважає доведеним вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 209 КК України.
ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, яке відноситься до тяжких злочинів, від якого потерпілих немає.
Суд, шляхом заслуховування пояснень сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, при цьому судом встановлено, що ОСОБА_6 повністю усвідомлює зміст угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винним, вид покарання, яке буде до нього застосовано у разі затвердження угоди, цілком розуміє свої права, передбачені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Покарання сторонами угоди визначено у відповідності до положень ст. 50, 65-67, 69 КК України, з урахуванням характеру та тяжкості висунутого ОСОБА_6 обвинувачення, даних про його особу, обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним ОСОБА_6 відповідають вимогам КПК та КК України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для затвердження цієї угоди.
При вирішенні питання щодо застосованого запобіжного заходу та повернення внесеної за ОСОБА_6 застави у розмірі 510 000 грн., суд враховує клопотання захисника ОСОБА_4 , підтримане обвинуваченим, його іншим захисником - адвокатом ОСОБА_5 та прокурором, у якому захисник просив частково звернути внесену заставу у розмірі 425 000 грн. у рахунок виконання вироку в частині майнового стягнення, а також надав суду свою письмову заяву-згоду, як заставодавця, на здійснення часткового звернення внесеної застави у рахунок майнового стягнення на виконання вироку суду.
Цивільний позов не заявлявся.
Судові витрати по даній справі відсутні.
Питання щодо речових доказів вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 314, 373, 374 та 475 КПК України, суд,
Затвердити угоду від 16.01.2018 року між прокурором другого відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату Генеральної прокуратури України ОСОБА_11 та підозрюваним ОСОБА_6 про визнання винуватості.
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 209 КК України з застосуванням вимог ст. 69 КК України у виді штрафу у розмірі 25 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 425 000 грн.
При вирішенні питання про повернення застави, згідно ч. 11 ст. 182 КПК України суд враховує згоду заставодавця - адвоката ОСОБА_4 та, відповідно до п. 13 Постанови Пленуму ВСУ від 26.03.1999 року № 6 «Про практику застосування судами застави як запобіжного заходу», вважає за необхідне заставу, внесену за ОСОБА_6 - адвокатом ОСОБА_4 , за квитанцією № 265210015 від 04.01.2018 року, в розмірі 510 000 (п'ятсот десять тисяч) грн., частково звернути на виконання вироку в частині майнових стягнень, а сааме сплати штрафу: у розмірі 425 000 (чотириста двадцять п'ять тисяч) грн.
Частину застави, внесеної ОСОБА_4 за квитанцією № 265210015 від 04.01.2018 року, яка залишилась не звернутою на виконання вироку в частині майнового стягнення у розмірі 85 000 (вісімдесят п'ять тисяч) грн. повернути заставодавцю - ОСОБА_4 .
Речові докази:
- грошові кошти, а саме долари США у кількості 66 купюр номіналом по 100 дол. США, всього 6600 дол. США, ноут-бук марки Asus MBVER:N7CVJ, які зберігаються при матеріалах досудового розслідування - конфіскувати в дохід держави;
- мобільний телефон Nokia RM 1037 cod : 059X1N7, мобільний телефон Alcatel pixi 4013 D - 2AKYUA1, мобільний телефон I phone 7 plus чорного кольору IMEI НОМЕР_1 ; ноут бук - MacBook Air serial C02NC5UGG083; планшет сірого кольору Apple iPad серійний номер НОМЕР_2 з чохлом на якому написано AVENGERS, грошові кошти, а саме гривні у кількості 100 купюр номіналом по 500 грн., всього 50 000 грн., які зберігаються при матеріалах досудового розслідування - повернути ОСОБА_6 за належністю.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Київського апеляційного суду, через Печерський районний суд м. Києва, шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч. 2 ст. 473 Кримінального процесуального кодексу України.
Суддя ОСОБА_1