25.09.2019
Справа № 1-кс/331/4141/19
331/1738/19
25 вересня 2019 року місто Запоріжжя
Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , адвоката ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі клопотання адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу,
Адвокат ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 , звернувся до слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя з клопотанням про про зміну запобіжного заходу.
В обґрунтування клопотання зазначено, що в провадженні слідчого відділу УСБУ в Запорізької області перебуває кримінальне провадження № 22019080000000021 від 02.04.2019 року.
16.08.2019 року слідчим суддею Жовтневого районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 було задоволено клопотання слідчого відділу УСБУ в Запорізької області ОСОБА_6 про обрання виняткового запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою строком до 13.10.2019 року, у відповідності до п. 3 ст. 183 КПК України слідчим суддею було визначено розмір застави у розмірі 160 560 ( сто шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят ) гривень.
Вважає, що на теперішній час ризики які були враховані слідчим суддею на теперішній час сплили, а нові не з'явилися. Так з моменту обрання виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з підозрюваним ОСОБА_4 не проводяться будь які слідчі та процесуальні дії, проведення яких обґрунтовувало необхідність виняткового запобіжного заходу. Крім того просить суд звернути увагу на незаконність повідомлення про підозру ОСОБА_4 саме працівниками УСБУ в Запорізької області. Дане повідомлення суперечить нормам передбачених ст. 216 КПК України у зв'язку з відсутністю повноважень слідчого підрозділу СБУ проводити досудове розслідування за кримінальним правопорушенням передбаченого ст. 310 КК України.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно із ч. 2 ст. 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Ч. 1 ст. 132 КПК України передбачено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених Кодексом. Згідно із ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Згідно ст. 8 КПК України:
- Кримінальне провадження здійснюється з дотриманням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
- Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини
Відповідно до правової позиції ЄСПЛ в рішенні у справі "Харченко проти України": "розумність строку тримання під вартою не може оцінюватися абстрактно. Вона має оцінюватися в кожному окремому випадку залежно від особливостей конкретної справи, причин, про які йдеться у рішеннях національних судів, переконливості аргументів заявника, викладених у його клопотанні про звільненім. Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості".
В свою чергу, відповідно до вимог ч. 3 ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п.60 рішення від 6 листопада 2008 року у справі "Єлоєв проти України"): «зі спливом певного часу саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і судові органи мають навести інші підстави для продовження тримання під вартою». Аналогічну правову позицію судом наведено також у рішеннях "Яблонський проти Польщі" (Jablonski v. Poland), N 33492/96 п. 80, від 21 грудня 2000 року, та "І.А. проти Франції" (I.A. v. France), N 28213/95, п. 102, Reports of Judgments and Decisions 1998-VII).
Відповідно до положень ст. ст. 132, 183 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду. Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються. Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Геращенко проти України» від 07.11.2013 р. Суд зазначив, що пункт 4 статті 5 Конвенції забезпечує заарештованим чи затриманим особам право на перегляд матеріально-правових та процесуальних умов, які з точки зору Конвенції є суттєвими для забезпечення «законності» позбавлення свободи. Це означає, що компетентний суд має перевірити не лише дотримання процесуальних вимог національного законодавства й обґрунтованість підозри, яка стала підставою для затримання також мети якою застосовувалися затримання та подальше тримання під вартою(також Рішення у справі «Буткевичюс проти Литви»),
У Рішенні «Тимошенко проти України»(2013 рік) Європейський суд з прав людини зазначив: «щоб позбавлення свободи вважалося несвавільним у розумінні пункту 1 статті 5 Конвенції, самого факту, що цей захід застосовується згідно з національним законодавством, що відповідає визначеним стандартам, ще недостатньо-він також повинен бути необхідним за даних обставин (також рішення у справах «Нештяк проти Словаччини», від 27.02.2007 р.,»Хайредінова проти України» від 14.10.2010 р.)
Відповідно до положень ст. ст. 132, 183 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду. Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються. Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Для відмови у досудовому звільненні особи принципи конвенційного прецедентного права передбачають чотири основні підстави: ризик неявки обвинуваченого на судовий розгляд(рішення у справі «Штегмюллер проти Австрії» 1969 p.),ризик перешкоджання з боку обвинуваченого у випадку його звільнення, процесі здійснення правосуддя(рішення у справі «Вемгофф проти Німеччини» 1968 p.),вчинення ним подальшого правопорушення(«Мацнеттер проти Австрії» 1969 р.)або спричинення ним порушень громадського порядку(«Летельєр проти Франції» 1991 р.)
Просить суд врахувати стан здоров'я підозрюваного, відповідно до посвідчення НОМЕР_1 від 15.06.2009 року ОСОБА_4 є інвалідом другої групи.
Згідно відповіді на адвокатській запит від 29 серпня 2019 року ТОВ «Центр протезування ЕДВАРДС» ОСОБА_4 необхідно провести заміну протезно-ортопедичного виробу нижньої гомілки у зв'язку зі спливом строку користування нинішнього протезу. Але в умовах СІЗО не тільки не можливо провести заміну, а і взагалі в СІЗО відсутні дані протезно-ортопедичні вироби. Тому продовження тримання під вартою призведе до негативних наслідків для особи яка є інвалідом.
Також просить суд врахувати наявність на утриманні дитину інваліда ОСОБА_7 , 2009 р/н, те що дружина самостійно не може в повному обсязі забезпечувати належне піклування за дитиною без допомоги батька.
Встановлений розмір застави не може вважатися помірним для ОСОБА_4 враховуючи його інвалідність та наявність на його утримання чотирьох дітей, один з яких також є інвалідом.
На підставі вищевикладеного захисник просить суд змінити запобіжний захід відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з тримання під вартою на домашній арешт, для можливості піклуватися за неповнолітніми дітьми та проведення заміни протезно-ортопедичного виробу.
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_5 підтримав клопотання та просив його задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав думку свого захисника.
У судовому засіданні прокурор заперечував проти задоволення клопотання адвоката ОСОБА_5 , вважав клопотання необґрунтованим.
Слідчий суддя, вивчивши доводи клопотання, прийнявши до уваги пояснення захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_4 , думку прокурора ОСОБА_3 , перевіривши матеріали провадження, дійшов наступних висновків.
Частиною 1 ст. 201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Встановлено, що згідно з ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 16.08.2019 року клопотання слідчого в ОВС 1-го відділення слідчого відділу УСБУ в Запорізькій області капітана юстиції ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , задоволено. Застосовано до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на шістдесят днів у Запорізькому СІЗО. Визначено розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 160 560 (сто шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень. Термін дії ухвали закінчується 13.10.2019 року о 16 год. 35 хв. Строк тримання ОСОБА_4 під вартою відраховувати з 15.08.2019 року з 16 год. 35 хв.
Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 02.09.2019 року апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 залишено без задоволення. Ухвала слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 16 серпня 2019 року, якою до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням застави в розмірі 160560 гривень, залишено без змін.
З вказаного слід, що судом першої інстанції визначено, а судом апеляційної інстанції підтверджено законність та обґрунтованість перебування ОСОБА_4 під вартою із визначенням розміру застави, у зв'язку з наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Стосовно інформації ТОВ «Центр протезування ЕДВАРДС» від 29.08.2019 р. згідно з якою ОСОБА_4 необхідно провести заміну протезно-ортопедичного виробу нижньої гомілки у зв'язку зі спливом строку користування нинішнього протезу, слідчий суддя зауважує, що у вказаному листі не зазначено та не підтверджено відповідними документами напрями діяльності вказаного підприємства, зокрема, чи є підприємство спеціалізованою лікувальною установою, чи має відповідну компетенцію в галузі медицини посадова особа, які підписала цей лист.
Тому, слідчий суддя критично ставиться до вказаної інформації і вважає її такою, що не може обґрунтувати подане клопотання.
Враховуючи вищенаведене, слідчий суддя дійшов висновку, що відсутні законні підстави для задоволення клопотання адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу.
Керуючись ст. 177, 201, 369-376 КПК України, слідчий суддя,
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу, відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1