Провадження № 1-кс/331/888/2019
Справа № 331/4084/17
23 вересня 2019 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого в ОВС 2-го відділення СВ Управління СБ України в Запорізькій області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню № 22014050000000035, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.04.2014 року, підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 258 КК України,
Старший слідчий в ОВС 2-го відділення СВ Управління СБ України в Запорізькій області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню № 22014050000000035, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.04.2014 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 258 КК України, відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
В клопотанні органу досудового розслідування зазначено, що 14 квітня 2014 року, близько 11 години 00 хвилин, ОСОБА_4 , за попередньою змовою з невстановленими слідством особами, направленою на вчинення терористичного акту на території військової частини № НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка є юридичною особою, з метою заволодіння табельною вогнепальною зброєю, що знаходилась у вказаній військовій частині, діючи умисно, прибув до зазначеної військової частини.
Після прибуття до військової частини № НОМЕР_1 , ОСОБА_4 , виконуючи свій злочинний умисел, пред'явив командиру цієї військової частини ОСОБА_5 вимогу щодо переходу особового складу військової частини № НОМЕР_1 на бік так званої «Донецької Народної Республіки», прийняття ними присяги на вірність останній та надання доступу йому, ОСОБА_4 , та іншим членам так званої «Донецької Народної Республіки» до табельної вогнепальної зброї, що зберігалась у військовій частині.
На вказану вимогу ОСОБА_4 командир військової частини № НОМЕР_1 ОСОБА_5 відповів категоричною відмовою, після чого ОСОБА_4 та невстановлені особи, які прибули спільно з ним, покинули територію військової частини, повідомивши ОСОБА_5 , що в подальшому вони вживатимуть заходів до виконання командуванням військової частини № НОМЕР_1 їх вимог зазначеного вище змісту.
Достовірно розуміючи, що його незаконні вимоги командуванням військової частини № НОМЕР_1 виконуватись не будуть, ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію своїх злочинних намірів, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, впливу на прийняття командуванням військової частини № НОМЕР_1 рішення про перехід особового складу військової частини на бік так званої «Донецької Народної Республіки», прийняття особовим складом військової частини № НОМЕР_1 присяги на вірність останньої та надання ОСОБА_4 та іншим членам так званої «Донецької Народної Республіки» доступу до табельної вогнепальної зброї, що зберігалась у вказаній військовій частині, в період часу з 14 годин 00 хвилин 14 квітня 2014 року по 09 годин 00 хвилин 15 квітня 2014 року, організував блокування в'їзду на територію військової частини № НОМЕР_1 , шляхом спорудження барикади з автомобільних покришок та мішків з піском, надавши відповідні вказівки невстановленим особам до спорудження цієї барикади.
В подальшому, продовжуючи реалізацію своїх злочинних намірів, вказаних вище, ОСОБА_4 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, близько 20 години 40 хвилин 16 квітня 2014 року, у супроводі натовпу в кількості не менше 300 осіб, прибув до місця розташування військової частини № НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 , де з використанням звукопідсилюючої апаратури висунув вимоги до командування військової частини забезпечити перехід особового складу військової частини № НОМЕР_1 на бік так званої «Донецької Народної Республіки», прийняття особовим складом військової частини присяги на вірність останньої та передати йому та членам так званої «Донецької Народної Республіки» табельну вогнепальну зброю, яка зберігалась на території військової частини, на що знову отримав від командування військової частини № НОМЕР_1 відмову виконати виголошені ним вимоги.
Після отримання відмови командування військової частини № НОМЕР_1 виконати його вимоги, ОСОБА_4 , діючи умисно, з метою здійснення впливу на прийняття командуванням військової частини рішення про перехід особового складу військової частини № НОМЕР_1 на бік так званої «Донецької Народної Республіки», прийняття особовим складом військової частини присяги останній та передачу йому, ОСОБА_4 , та членам так званої «Донецької Народної Республіки» табельної вогнепальної зброї, яка зберігалась на території військової частини, закликав невстановлених осіб, що прибули разом з ним у складі натовпу до місця розташування військової частини № НОМЕР_1 , кидати на територію військової частини заздалегідь пристосовані ними пляшки з запальною сумішшю, що завідомо для ОСОБА_4 могло спричинити пожежі військового майна, яке знаходилось на території військової частини, а також здійснити постріли, з заздалегідь пристосованої ними невстановленої вогнепальної зброї, в бік території військової частини № НОМЕР_1 , що завідомо для ОСОБА_4 могло спричинити тілесні ушкодження та загибель військовослужбовців військової частини № НОМЕР_1 , осіб, які знаходились у вказаному вище натовпі та мешканців будинків, розташованих по АДРЕСА_1 біля території зазначеної військової частини.
На виконання вказаних протиправних закликів ОСОБА_4 , з боку невстановлених осіб, які діяли за попередньою змовою з останнім та знаходились у складі натовпу, що зібрався біля території військової частини № НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 , було застосовано пляшки з запальною сумішшю, шляхом їх перекидання на територію військової частини, а також невстановлену вогнепальну зброю, шляхом здійснення з неї не менше трьох пострілів в бік території військової частини № НОМЕР_1 .
Зазначені протиправні дії ОСОБА_4 та невстановлених органами досудового слідства осіб тривали приблизно з 20 години 40 хвилин 16 квітня 2014 року до 5 години 00 хвилин 17 квітня 2014 року та були припинені спільними діями військовослужбовців військової частини № НОМЕР_1 та працівників міліції Маріупольського МУ ГУМВС України в Донецькій області.
В результаті вказаних дій ОСОБА_4 та невстановлених органами досудового слідства осіб були спричинені пожежі будівель, які знаходились на території військової частини № НОМЕР_1 , в результаті яких було знищене та пошкоджене військове майно, чим спричинено значну майнову шкоду військовій частині № НОМЕР_1 , а також спричинені вогнепальні поранення громадянам ОСОБА_6 , 1974 р.н. та ОСОБА_7 , 1971 р.н., які призвели до смерті останніх.
Згідно матеріалів кримінального провадження підозрюваний ОСОБА_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , проте за місцем реєстрації фактично не мешкає і його місце перебування встановити не можливо.
На підставі викладеного, просить слідчого суддю застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Слідчий та прокурор, кожен в окремості, в судове засідання не з'явилися, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Причини своєї неявки суду не повідомили. Заяв або клопотань, які б перешкоджали розгляду справи від них до суду не надходило.
Частиною ч. 1 ст. 135 КПК України визначено, що особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.
З матеріалів справи вбачається, що слідчий та прокурор належним чином повідомлялися про розгляд справи, про що свідчить наявна в матеріалах справи телефонограма.
Однією з основних вимог до поведінки судді, закріплених у ст. 6 Закону України « Про судоустрій і статус суддів»: - при здійсненні правосуддя дотримуватися вимог Конституції та законів України, забезпечувати повний, всебічний та об'єктивний розгляд судових справ з дотриманням установлених законом строків.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких є не допустити судовий процес у безладний рух.
З рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998р. та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001р. вбачається, що право на суд не є абсолютним та воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Із зазначеного слідує, що розгляд справи за відсутності слідчого та прокурора не є порушенням права на справедливий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Слідчий суддя, вивчивши матеріали додані до клопотання, приходить до наступного.
Матеріалами справи встановлено, що 22 січня 2018 року старший слідчий в ОВС 2-го відділення СВ Управління СБ України в Запорізькій області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про надання дозволу на затримання підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою його приводу, по кримінальному провадженню № 22014050000000035, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.04.2014 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 258 КК України.
Ухвалою слідчого судді від 13 лютого 2019 року дозволено затримання підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню № 22014050000000035, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.04.2014 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 258 КК України. Виконання ухвали про здійснення приводу доручено органу, в провадженні якого перебуває кримінальне провадження. Строк дії ухвали встановлено до 13 серпня 2019 року.
Станом на 23 вересня 2019 року ОСОБА_4 не затримано, місце його перебування не встановлене.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчинені особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.
Прокурор, слідчий не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених КПК України.
Відповідно до ст. 193 КПК України розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю слідчого, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Відповідно до листа № 511-550/0/4-13 від 04.04.2013 року Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до кримінального процесуального кодексу України» слідчий суддя, суд наділений правом розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених ст. 177 КПК, буде доведено, що такого підозрюваного, обвинуваченого оголошено у міжнародний розшук (ч. 6 ст. 193 КПК). Обов'язок доведення факту перебування підозрюваного, обвинуваченого у міжнародному розшуку покладається на слідчого, слідчого, який подав клопотання про застосування запобіжного заходу, та підтверджується відповідними відомостями (довідка, витяг із бази даних Інтерполу тощо).
Ухвалу слідчого судді, суду про дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного, обвинуваченого має бути виконано у строк, встановлений у цій ухвалі. Ухвала про дозвіл на затримання з метою приводу втрачає законну силу з моменту закінчення строку дії ухвали, зазначеного в ній, або закінчення шести місяців із дати постановлення ухвали, у якій не зазначено строку її дії (ч. 1 ст. 111, ч. 1 ст. 258-3КПК). У зв'язку з цим клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або зміну іншого запобіжного заходу на тримання під вартою слідчий суддя залишає без розгляду.
Приймаючи до уваги те, що ОСОБА_4 на теперішній час, відповідно до ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 13 лютого 2019 року не затримано та не доставлено до суду для розгляду клопотання стосовно обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя позбавлений законних підстав застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, у зв'язку із чим, вважає за необхідне клопотання слідчого залишити без розгляду.
Керуючись ст. ст. 176-178, 183, 184, 194 КПК України, -
Клопотання старшого слідчого в ОВС 2-го відділення СВ Управління СБ України в Запорізькій області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню № 22014050000000035, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.04.2014 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 258 КК України, відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити без розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1
23.09.2019