Справа № 314/3464/19
Провадження № 3/314/897/2019
11.09.2019 року м. Вільнянськ
Суддя Вільнянського районного суду Запорізької області Кіяшко В.О., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Вільнянського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області стосовно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, пенсіонера, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Вільнянський Роменським МРВ УМВС України в Сумській області 17 жовтня 2001 року, РНОКПП НОМЕР_2 , інші відомості суду не відомі,
у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 160 КУпАП,
встановив:
до Вільнянського районного суду Запорізької області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ГР № 284900, складений 30.07.2019 року, стосовно ОСОБА_1 .
Відповідно до вказаного протоколу про адміністративне правопорушення 30.07.2019 о 16 годині 00 хвилин гр. ОСОБА_1 поблизу продовольчого магазину «Світанок» по вулиці Центральній у селі Богатирівка, у невстановленому для торгівлі місці, а саме на узбіччі проїжджої частини, торгував кавунами.
Обставини правопорушення викладені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ГР № 284900 від 30.07.2019 року.
У судовому засіданні ОСОБА_1 підтвердив факти викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, вину у вчиненому правопорушенні визнав у повному обсязі, щиро розкаявся у вчиненому, запевнив про недопущення в майбутньому вказаного правопорушення, при цьому посилаючись на скрутне матеріальне становище, той факт, що він має інвалідність 3-ї групи, ніде не працює, інших доходів окрім пенсії за інвалідністю немає, просив суд суворо його не карати та обмежитись усним зауваженням.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить висновку про те, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 160 КУпАП, торгівля з рук у невстановлених місцях.
Так, його вина у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 160 КУпАП, підтверджена дослідженими судом доказами, а саме:
-рапортом інспектора поліції (а.с. 1);
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ГР № 284900 від 30.07.2019 року (а.с. 2);
-письмовими поясненнями ОСОБА_1 (а.с. 3);
-фототаблицею (а.с. 4);
-заявою ОСОБА_1 (а.с. 7);
-посвідченням серії НОМЕР_3 , виданим Вільнянським УСЗН 24 жовтня 2016 року (а.с. 9).
З урахуванням досліджених доказів, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 виний у скоєному правопорушенні.
Згідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
У відповідності до ст. 252 КУпАП, оцінка доказів по адміністративній справі ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчинення нових правопорушень.
Відповідно до ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган, уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Ісмаїлов проти Росії» від 06 листопада 2008 року зазначив, що згідно з принципом верховенства права при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.
Суд, вивчивши матеріали справи, враховуючи вимоги ст. 22 КУпАП, приходить до висновку про можливість звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням, у зв'язку з тим, що наслідки правопорушення не представляють суспільної небезпеки, не завдали та не здатні завдати значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб. Крім того ОСОБА_1 вину у вчиненому правопорушенні визнав у повному обсязі, щиро розкаявся у вчиненому, запевнив про недопущення в майбутньому вказаного правопорушення. Суд також бере до уваги, що ОСОБА_1 має інвалідність 3-ї групи, не працює, інших доходів окрім пенсії не має, у зв'язку з чим має скрутне матеріальне становище.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 23, 33, 34, 35, ч. 1 ст. 160, 284 КУпАП, суд -
постановив:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати виним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 160 КУпАП та на підставі ст. 22 КУпАП за малозначністю правопорушення звільнити від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Запорізького апеляційного суду через Вільнянський районний суд Запорізької області.
Суддя В.О. Кіяшко
11.09.2019