печерський районний суд міста києва
Справа № 757/34625/19-к
10 вересня 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю захисника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суді в м. Києві скаргу ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на повідомлення про підозру у кримінальному провадженні № 42018000000000801,
ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді зі скаргою в порядку п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, на повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.
В обґрунтування доводів та вимог скарги особа, яка її подала вказує, що повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України є передчасним, незаконним та ґрунтується лише на припущеннях органу досудового розслідування, оскільки вручене з порушенням процесу (порядку) здійснення повідомлення про підозру, та без достатніх доказів на підтвердження обставин інкримінованого діяння, а здобутті органом докази є неналежними, вважає підозру необґрунтованою, у повідомленні про підозру відсутні чітко зафіксовані фактичні обставини події, підтвердженні доказами, які б вказували на наявність складу злочину. Окрім того, вказує на відсутність доказів на підтвердження обґрунтованості повідомлення про підозру.
Зазначає, що підозра не ґрунтується на конкретних фактах та відомостях, що об'єктивно пов'язували б ОСОБА_4 із вчиненням кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КПК України.
Крім того, має місце посилання захисника на ті обставини, що слідчими не встановлено та не підтверджено спрямованість умислу винної особи та бажання смерті потерпілих, а не заподіяння їм будь-яких тілесних ушкоджень.
Наведені обставини та порушення допущені органом досудового розслідування у своїй сукупності тягнуть за собою підстави для скасування повідомлення про підозру ОСОБА_4 .
У судовому засіданні захисник ОСОБА_3 вимоги визначені у скарзі підтримує, просить задовольнити, посилаючись на обставини викладені у скарзі.
Слідчий у кримінальному провадженні у судове засідання не з'явився, про розгляд скарги повідомлений належним чином.
З урахуванням положень ч. 3 ст. 306 КПК України слідчий суддя визнав за можливе розглянути скаргу за відсутності слідчого чи прокурора.
Слідчий суддя, вислухавши надані пояснення захисником у судовому засіданні, дослідивши матеріали провадження, дійшов до наступних висновків.
Як вбачається із матеріалів провадження, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42018000000000801 за підозрою ОСОБА_4 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КПК України.
Так, відповідно до змісту ч.ч. 1, 2 ст. 111 КПК України, повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію.
Повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.
Порядок здійснення виклику у кримінальному провадженні регулюється ст. 135 КПК України. Зокрема, шляхом: надіслання поштою, електронною поштою; врученням під розписку дорослому члену сім'ї чи іншій особі, яка з нею проживає «для передання»; врученням житлово-експлуатаційної організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.
Згідно з положеннями п. 10 ч.1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскарженні повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.
Відповідно до ч. 1 ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення. Особливості повідомлення про підозру окремій категорії осіб визначаються главою ст. 37 цього Кодексу.
Згідно ст. 277 КПК України, письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором. Повідомлення має містити такі відомості:1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру;7) права підозрюваного;8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Згідно з рішеннями ЄСПЛ у справах «Ilgar Mammadov v. Azerbaijan п. 88», «Erdagozv. Turkey п. 51», «Cebotari v. Moldova п. 48» «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. Крім того, Європейський Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення, зокрема у рішенні «Murray v. the United Kingdom».
Отже, на початковій стадії розслідування суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду.
Разом з тим, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Також, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Разом з тим, відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, хоч і передбачено право оскарження повідомлення про підозру, при цьому кримінально процесуальним законодавством не визначено критеріїв та підстав, які можуть лягти в основу скасування повідомлення слідчого, прокурора про підозру у вчинені особою злочину.
Окрім того, посилання захисника на недопустимості та неналежності доказів здобутих органом досудового розслідування є необґрунтованими та безпідставними, оскільки дані обставини оцінює суд, на стадії судового розгляду обвинувального акту.
За таких обставин, слідчий суддя приходить до переконання про залишення скарги без задоволення.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 277-278, 303, 305-307, 309, 371-372 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на повідомлення про підозру у кримінальному провадженні № 42018000000000801 - залишити без задоволення.
Ухвала слідчого судді може бути оскарження безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів.
Слідчий суддя ОСОБА_1