печерський районний суд міста києва
Справа № 757/49316/19-к
14 вересня 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора: ОСОБА_3 , захисників: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , підозрюваного: ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 6 м. Києва юрист 1 класу ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 42019101060000248 від 14.08.2019 підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
14.09.2019 прокурор Київської місцевої прокуратури № 6 м. Києва юрист 1 класу ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 42019101060000248 від 14.08.2019 підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання обґрунтовує тим, що Слідчим відділом Печерського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42019101060000248 від 14.08.2019, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 368 КК України
Так, 14.08.2019 до Київської місцевої прокуратури № 6 м. Києва надійшла заява ОСОБА_7 , про те, що службові особи Головного управління Держпраці в Київській області вимагають в останньої неправомірну вигоду в розмірі 50000 гривень за невідображення працівниками Головного управління Держпраці у Київській області в акті інспекційного відвідування ТОВ «Компанія «Рест Інвест» виявлених порушень трудового законодавства, а також вимогу щодо подальшому щомісячної систематичної передачі 10 000 грн. за безперешкодну діяльність ТОВ «Компанія «Рест Інвест» та уникнення перевірок ТОВ «Компанія «Рест Інвест» Головним управлінням Держпраці у Київській області у майбутньому.
У подальшому, допитана 15.08.2019 в статусі свідка ОСОБА_7 показала, що начальник відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативних актів Головного управління Держпраці у Київській області ОСОБА_8 та головний інспектор Головного управління Держпраці у Київській області ОСОБА_9 12.08.2019, перебуваючи у своєму службовому кабінету за адресою: м. Київ, вул. Вавілових, буд. 10, висловив ОСОБА_7 вимогу про передачу неправомірної вигоди за невідображення працівниками Головного управління Держпраці у Київській області в акті інспекційного відвідування ТОВ «Компанія «Рест Інвест» виявлених порушень законодавства про працю.
Досудовим розслідуванням встановлено, що наказом начальника Головного управління Держпраці у Київській області № 112-к від 03.04.2018 ОСОБА_8 призначений на посаду начальника відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативних актів Головного управління Держпраці у Київській області.
Таким чином, начальник відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативних актів Головного управління Держпраці у Київській області ОСОБА_8 є державним службовцем та службовою особою, що здійснює функції представника влади та обіймає посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, яка займає відповідальне становище.
Однак ОСОБА_8 протиправно використав надані йому владні повноваження та своє службове становище, умисно вчинивши тяжкий корисний корупційний злочин у сфері службової діяльності, за наступних обставин.
Так, 09.08.2019 службовими особами відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативних актів Головного управління Держпраці у Київській області проведено інспекційне відвідування ТОВ «Компанія «Рест Інвест», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, буд. 10-Б, причал № 2 (теплохід «Святой Андрей»), про що 12.08.2019 складено відповідний акт, в якому зафіксовано порушення ч. 3 ст. 24 КЗпП, ч. 1 ст. 53 КЗпП, ч. 3 ст. 106 КЗпП, Постанови Кабінету міністрів України № 413 від 17.06.2015.
Начальник відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативних актів Головного управління Держпраці у Київській області ОСОБА_8 , будучи службовою особою, який займає відповідальне становище, 12.08.2019, перебуваючи у своєму службовому кабінету за адресою: м. Київ, вул. Вавілових, буд. 10, висловив головному бухгалтеру ТОВ «Компанія «Рест Інвест» ОСОБА_7 вимогу про передачу йому неправомірної вигоди за невідображення працівниками Головного управління Держпраці у Київській області в акті інспекційного відвідування ТОВ «Компанія «Рест Інвест» виявлених порушень законодавства про працю.
Того ж дня 12.08.2019 адвокат ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою з начальником відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативних актів Головного управління Держпраці у Київській області ОСОБА_8 , у приміщенні ТОВ «Компанія «Рест Інвест» за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, буд. 10-Б, причал № 2 (теплохід «Святой Андрей») висловив головному бухгалтеру ТОВ «Компанія «Рест Інвест» ОСОБА_7 вимогу про передачу неправомірної вигоди у розмірі 50 000 грн. за невідображення працівниками Головного управління Держпраці у Київській області в акті інспекційного відвідування ТОВ «Компанія «Рест Інвест» виявлених порушень трудового законодавства, а також вимогу щодо подальшому щомісячної систематичної передачі йому та ОСОБА_8 10 000 грн. за безперешкодну діяльність ТОВ «Компанія «Рест Інвест» та уникнення перевірок ТОВ «Компанія «Рест Інвест» Головним управлінням Держпраці у Київській області у майбутньому.
Крім того, ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_7 , що з метою надання вигляду законності передачі неправомірної вигоди представника ТОВ «Компанія «Рест Інвест» необхідно укласти формальний договір про надання правової допомоги між ОСОБА_6 та ТОВ «Компанія «Рест Інвест», який не має жодних правових наслідків.
У подальшому, 22.08.2019 головний бухгалтер ТОВ «Компанія «Рест Інвест» ОСОБА_7 прибула до Головного управління Держпраці у Київській області за адресою: м. Київ, вул. Вавілових, буд. 10, де службові особи Головного управління Держпраці у Київській області склали новий акт інспекційного відвідування ТОВ «Компанія «Рест Інвест», датований 12.08.2019, з якого були виключені порушення законодавства про працю допущені ТОВ «Компанія «Рест Інвест».
Цього ж дня, 22.08.2019 ОСОБА_7 , діючи на вимогу ОСОБА_6 , який продовжував реалізовувати злочинний умисел, спрямований на пособництво начальнику відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативних актів Головного управління Держпраці у Київській області ОСОБА_8 в одержанні неправомірної вигоди у розмірі 50 000 грн., перерахувала на картковий рахунок ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 50 000 грн.
У подальшому, 12.09.2019, ОСОБА_6 , продовжуючи реалізовувати злочинний умисел, спрямований на пособництво в одержанні начальником відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативних актів Головного управління Держпраці у Київській області ОСОБА_8 неправомірної вигоди у розмірі 10 000 грн., прибув за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, буд. 10-Б, причал № 2 (теплохід «Святой Андрей»), де здійснює свою діяльність ТОВ «Компанія «Рест Інвест», де отримав від ОСОБА_7 неправому винагороду у розмірі 10 000 грн.
Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється у пособництві в одержанні начальником відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативних актів Головного управління Держпраці у Київській області ОСОБА_8 , який є службовою особою, що займає відповідальне становище, неправомірної вигоди у розмірі 60 000 грн. за вчинення останнім дій в інтересах ТОВ «Компанія «Рест Інвест» з використанням наданої йому влади та службового становища, а саме за невідображення працівниками Головного управління Держпраці у Київській області в акті інспекційного відвідування ТОВ «Компанія «Рест Інвест» виявлених порушень законодавства про працю, а також нестворення у подальшому перешкод у діяльності ТОВ «Компанія «Рест Інвест» та непроведення у майбутньому перевірок товариства Головним управлінням Держпраці у Київській області, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди.
Орган досудового слідства вважає, що з метою забезпечення нормальної процесуальної поведінки підозрюваного та виконання процесуальних рішень у справі, необхідно застосувати відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м'які запобіжні заходи не зможуть забезпечити виконання підозрюваним покладені на нього процесуальні обов'язки, а також не зможуть запобігти спробам: переховуватись від органів досудового слідства та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється.
Враховуючи дані, отримані в ході досудового розслідування є достатні підстави вважати, що ОСОБА_6 може продовжити займатися протиправною діяльністю пов'язаною з отриманням неправомірної вигоди від суб'єктів господарської діяльності.
Тому на думку, прокурора, менш суворі запобіжні заходи, у тому числі домашній арешт, не можуть забезпечити уникнення ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України та виконання покладених на підозрюваного обов'язків.
Прокурор в судовому засіданні доводи клопотання підтримав, просив задовольнити, зазначив, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є єдиним можливим заходом, а відтак інші, більш м'які запобіжні заходи не можуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Підозрюваний та його захисники в судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання, вказавши, що у слідства відсутні будь-які підстави вважати, що наявні ризики, які вказані у ст. 177 КПК України, підозра є необґрунтованою, просили застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши думку учасників судового провадження, надходжу до наступних висновків.
Так, 12.09.2019 ОСОБА_6 затриманий в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення.
У подальшому, 13.09.2019 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч.3 ст. 368 КК України, а саме - пособництві в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дії з використанням наданої їй влади та службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.
Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя, встановив, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, підтверджується долученими до матеріалів клопотання доказами.
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах. Слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, інкримінованому йому стороною обвинувачення.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.
У відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.
Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, § 40) серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.
Долучені до клопотання докази, містять дані виключно щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованого діяння, однак не містять обґрунтованих доказів стосовно наявності ризиків вказаних у клопотанні, передбачених ст. 177 КПК України, які б передбачали застосування до підозрюваного виняткового запобіжного заходу, так як на думку слідчого судді він є занадто суворий та не відповідає ступеню ризиків у кримінальному провадженні.
Відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків). Сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.
Зокрема, при розгляді клопотання встановлено, що вищенаведені у клопотанні слідчого ризики не містять переконливого обґрунтування, що тільки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який є винятковим, зможе забезпечити належне виконання підозрюваним процесуальних обов'язків. Фактично ці ризики, за переконанням слідчого судді, мають мінімізований ступінь їх здійснення, а прокурор в судовому засіданні не довів обставин, які свідчать про недостатність застосування щодо ОСОБА_6 більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, для запобігання вказаним ризикам.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини, яке згідно ч. 5 сг. 9 КПК України, які є джерелом законодавства, у справі «Бойченко проти Молдови» № 41088/05, рішення від 11 липня 2006 року - «одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватися від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу». А у справі «Мамедова проти Росії» № 7064/05, рішення від 01 червня 2006 року Європейський суд дійшов такого висновку: «посилання на тяжкість обвинувачення, як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальний елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребує позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».
Оскільки в матеріалах провадження відсутні достатні дані стосовно можливості переховування підозрюваного від органів досудового слідства та суду, перешкоджання ходу досудового розслідування та здійснення тиску на свідків, не знайшли свого підтвердження, враховуючи обставини кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_6 тяжкість покарання, яке загрожує останньому у разі визнання його винним у зазначеному кримінальному правопорушенні, дані про особу підозрюваного, в тому числі і те, що останній одружений, має на утриманні малолітню дитину 2009 року народження, позитивно характеризується як особа, та має постійне місце проживання, раніше не судимий, приходить до висновку, що пропорційним тому ступеню небезпеки, ризики якого існують у кримінальному провадженні, а також тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, є запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби.
Саме домашній арешт в певний період доби, як запобіжний захід, забезпечить швидке та повне проведення досудового розслідування, а також виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.
За вказаних обставин, проаналізувавши надані докази слідством та враховуючи доводи строни захисту та подані ними документи, дані про особу підозрюваного, слідчий суддя не знаходить підстав для задоволення клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Разом з цим, зважаючи на необхідність дотримання цілей кримінального провадження, принципів публічності, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, слідчий суддя, з метою забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків, у зв'язку з тим, що в ході розгляду клопотання доведено обґрунтованість підозри та наявність існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, приходить до висновку про наявність підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби, з покладенням на підозрюваного обов'язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: не залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з 22:00 год. до 07:00 год. наступної доби, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги, у межах строку досудового розслідування кримінального провадження № 42019101060000248 від 14.08.2019, до 13.11.2019 та прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу; не відлучаться із населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; з метою уникнення будь-якого тиску на свідків та інших підозрюваних спілкуватися із ОСОБА_7 , ОСОБА_8 лише з дозволу слідчого, прокурора та суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в'їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 176, 177, 178, 181, 183, 184, 193, 194, 196, 202, 205, 309, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 6 м. Києва юрист 1 класу ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 42019101060000248 від 14.08.2019 підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.
Застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний час доби, із забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 , з 22:00 год. до 07:00 год. наступної доби, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги, у межах строку досудового розслідування кримінального провадження № 42019101060000248 від 14.08.2019, до 13.11.2019.
Роз'яснити підозрюваному, що працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків.
Визначити строк дії ухвали слідчого судді в межах строку досудового розслідування до 13 листопада 2019 року включно.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу;
- не відлучаться за межі міста Києва та Київської області, в якому він фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- з метою уникнення будь-якого тиску на свідків та інших підозрюваних спілкуватися з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 лише з дозволу слідчого, прокурора та суду;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Термін дії обов'язків, покладених судом, визначити в межах строку досудового розслідування до 13 листопада 2019 року включно.
Копію ухвали направити для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_6 .
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1