печерський районний суд міста києва
Справа № 757/49400/19-к
17 вересня 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва - ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Печерського районного суду міста Києва клопотання сторони кримінального провадження № 12019100060001455 від 02.04.2019 - старшого слідчого СВ Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_3 про арешт майна, -
До провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання сторони кримінального провадження № 12019100060001455 від 02.04.2019 - старшого слідчого СВ Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_4 про арешт майна.
Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Слідчий в судове засідання не з'явився, проте подав письмову заяву про розгляд клопотання за його відсутності, в якій клопотання з викладених у ньому підстав підтримав, просив задовольнити.
На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Частиною 1 статті 172 КПК України, передбачено, окрім іншого, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи положення закону та принцип диспозитивності, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання на підставі наявних доказів.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали провадження за клопотанням, приходить до наступного висновку.
З матеріалів клопотання вбачається, що слідчим відділом Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12019100060001455 від 02.04.2019 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 02.04.2019 приблизно 18 годині 30 хвилин, знаходячись за адресою АДРЕСА_1 вчинив умисне вбивство ОСОБА_6 .
У кримінальному провадженні потерпілим є ОСОБА_7 , який є батьком ОСОБА_6 .
Згідно договору дарування частки квартири зареєстрованого в реєстрі за № 2356 від 03.11.2018 року частки квартири АДРЕСА_2 , якій присвоєно реєстраційний номер обєкта нерухомого майна №884119080000 прийняла обдарована ОСОБА_8 .
В подальшому, з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно було встановлено, що об'єкт нерухомого майна реєстраційний № 884119080000, а саме квартира АДРЕСА_2 належить на праві спільної часткової власності двом власникам, а саме частки квартири ОСОБА_5 та частки квартири ОСОБА_8 .
03.11.2018 року державний реєстратор Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9 перереєстрував право власності на об'єкт нерухомого майна, а саме частку квартиру АДРЕСА_2 на громадянку ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 884119080000).
Відповідно до Реєстру, підставою для реєстрації права власності були наступні документи: договір дарування, серія і номер 2356, виданий 03.11.2018, видавник приватний нотаріус ОСОБА_9 .
24.01.2019 року державний реєстратор Шостої київської нотаріальної контори ОСОБА_10 перереєстрував право власності на об'єкт нерухомого майна, а саме та частки квартири АДРЕСА_2 на громадянина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 884119080000).
Відповідно до Реєстру, підставою для реєстрації права власності були наступні документи: свідоцтво про право на спадщину, серія та номер 6-67, виданий 24.01.2019, видавник Шоста київська нотаріальна контора, державний реєстратор ОСОБА_10 , свідоцтво про право на спадщину, серія та номер 6-66, виданий 24.01.2019, видавник Шоста київська нотаріальна контора, державний реєстратор ОСОБА_10 .
Слідчий вказує, що квартира АДРЕСА_2 є предметом скоєння злочину, а тому з метою збереження майна, забезпечення в майбутньому цивільного позову, відшкодування збитків, завданих вчиненим злочином, а також заборони для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати майно слід накласти арешт.
Статтею 170 КПК України, передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
У відповідності до ч. 3 ст. 170 КПК України, є достатні підстави вважати, що зазначені кошти, відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Статтею 98 КПК України, визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого про накладення арешту на квартиру з метою забезпечення цілей кримінального провадження, а саме: збереження речових доказів підлягає задоволенню.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 131, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт на майно, а саме на: нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 884119080000), яка на праві приватної власності належить ОСОБА_8 та ОСОБА_5 .
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Зобов'язати слідчого/прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу особі, на майно якої, накладено арешт.
Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляціної інстанції протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1