Справа № 309/2559/19
Провадження № 2/309/1485/19
17 вересня 2019 року м. Хуст
Хустський районний суд
Закарпатської області
в складі: головуючого-судді: Орос Я.В.
за участю секретаря Соймик Н.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хуст цивільну справу за позовом:
ОСОБА_1 до ОСОБА_2
про визнання особи такою, що втратила право користування житлом
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням. Позовні вимоги вмотивовані тим, позивач є власником житлового будинку в АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності. Відповідач є сином позивача та у 2002 р. змінив своє місце проживання і на даний час проживає за іншою адресою. У зв'язку із тим що між позивачем та відповідачем склалися не дуже добрі стосунки, останній не бажає добровільно знятися з реєстрації. Наявність реєстрації відповідача створює перешкоди, зокрема позивач не може отримати субсидію на оплату комунальних послуг. Просить суд визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням в АДРЕСА_1 .
В судове засідання позивач не з'явилася, надіславши на адресу суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився надіславши суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги визнає.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторона посилалася, як на підставу своїх вимог, оцінивши докази на підтвердження цих обставин в їх сукупності, суд вважає, позовні вимоги слід задоволити, виходячи з наступного.
За змістом ст. 41 Конституції України, ст.ст. 316-319, 321, 325, 383, 386, 391 ЦК України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно обмежений у здійсненні цього права, власник житлового будинку здійснює своє право на власний розсуд, незалежно від волі інших осіб, може використовувати будинок для проживання свого і членів сім'ї, може вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, вимагати захисту права власності, в тому числі - усунення перешкод у здійсненні права.
Будинок в АДРЕСА_1 , належить на праві власності позивачу ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно (а.с.5).
Згідно з положеннями ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, зокрема шляхом усунення перешкод у здійсненні користування майном особами, в яких відпали законні підстави для такого користування.
Частиною першою статті 383 ЦК України та статтею 150 ЖК УРСР закріплені положення, відповідно до яких громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей та інших осіб.
Частиною першою статті 156 ЖК УРСР передбачено, що члени сім'ї власника жилого будинку, які проживають разом із ним у будинку, що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.
Відповідно до частини четвертої статті 156 ЖК УРСР до членів сім'ї власника відносяться особи, зазначені в частині другій статті 64 цього кодексу, а саме подружжя, їх діти і батьки. Членами сім'ї власника може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство.
За змістом зазначених норм правом користування житлом, який знаходиться у власності особи, мають члени сім'ї власника (подружжя, їх діти, батьки) та інші особи, які постійно проживають разом з власником будинку, ведуть з ним спільне господарство, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.
Згідно ст. 71 ЖК України, при відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом. Разом з тим, як вказувалось вище, відповідач ОСОБА_2 не проживає у вказаному будинку з 2002 року, що є підставою для визнання його таким, що втратив право на користування вказаним жилим приміщенням.
Відповідно до ч. 1 ст. 405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Згідно ч. 2 вказаної норми закону член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
У відповідності ст.72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, проводиться в судовому порядку.
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що відповідач втратив право на користування квартирою, що належить позивачу у зв'язку із відсутністю без поважних причин понад строк, а тому позов в частині визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 12,13,81,259,263-265,268, 280-289 ст.ст. 319,321, 391 ЦК України, суд, -
Позов - задоволити.
Визнати ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 таким, що втратив право на користування житловим будинком АДРЕСА_2 .
Рішення може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, в цей же строк з дня його отримання через Хустський районний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлено 25 вересня 2019 року.
Суддя Хустського
районного суду: Орос Я.В.