Справа № 308/10736/19
25 вересня 2019 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2
з участю прокурора - ОСОБА_3
підозрюваного ОСОБА_4 та його адвоката - ОСОБА_5
розглянувши у підготовчому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород, угоду про визнання винуватості укладену у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019070030002401 від 02.08.2019 року між прокурором та обвинуваченим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.345 КК України:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцем с. Глибоке, Ужгородського району та мешканцем АДРЕСА_1 , українцем, громадянином України, з середньою освітою, працюючим робітником в ТОВ «Ядзакі», не одруженим, раніше не судимим,-
02.08.2019 року близько 20 год. 05 хв., ОСОБА_4 , будучи затриманим на підставі ст. 260 КУпАП, працівниками батальйону Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції, неподалік закладу «У Стаса», що за адресою: м. Ужгород, вул. Бородіна, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, та доставлений для складання адміністративного протоколу до будівлі Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області, що за адресою: м. Ужгород, вул. Гагаріна, 10 «А», діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки та бажаючи їх настання, керуючись хуліганським мотивом, нехтуючи загальноприйнятими правилами поведінки в суспільстві, та маючи на меті перешкодити виконувати повноваження та службові обов'язки працівникам правоохоронного органу, перебуваючи згідно протоколу медичного освідчення №808 від 02.08.2019, в стані алкогольного сп'яніння, близько 20 години 34 хвилин, знаходячись на першому поверсі, прохідної частини будівлі Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області, повернутим обличчям до інспектора батальйону Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції (надалі - інспектор поліції) сержанта поліції ОСОБА_6 , коли остання разом зі своїми колегами ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , з'ясовували обставини вчинення ОСОБА_4 адміністративного правопорушення, почав агресивно висловлюватись в сторону інспектора поліції нецензурною лайкою, погрожувати фізичною розправою та нанесенням тілесних ушкоджень, чим демонстрував неповагу до авторитету Національної поліції України та без будь яких причин наблизився до сержанта поліції ОСОБА_6 й наніс останній один удар чоловою ділянкою голови в область щелепи зліва, чим самим спричинив інспектору патрульної поліції ОСОБА_6 , згідно висновку експерта №242 від 15 серпня 2019 року, тілесні ушкодження, які згідно п.2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що не спричинили короткочасного розладу здоров'я чи незначної стійкої втрати працездатності.
16.09.2019 року між прокурором у кримінальному провадженні №12019070030002401 - прокурором Ужгородської місцевої прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим у цьому провадженні ОСОБА_4 , за участю захисника ОСОБА_5 , на підставі статей 468, 469, 472 КПК України, було укладено угоду про визнання винуватості.
Згідно вказаної угоди, ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочину за ч.2 ст.345 КК України визнав повністю, кається у вчиненому.
Сторони погоджуються на призначення ОСОБА_4 покарання за ч.2 ст. 345 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки, на підставі ст. 75 КК України, звільнити від відбування покарання з випробуванням, якщо протягом іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки передбачені п.1,2 ч.1 ст. 76 КК України. Роз'яснено наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України та наслідки умисного невиконання угоди. В угоді зазначені права і обов'язки прокурора та обвинуваченого щодо укладення угоди.
В судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочину за ч.2 ст.345 КК України при обставинах, викладених в обвинувальному акті, визнав повністю, щиро покаявся у вчиненому. Просив затвердити угоду про визнання винуватості, заявивши при цьому, що наслідки укладення такого він розуміє в цілому та зобов'язується в подальшому не вчиняти нових злочинів.
Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості укладену між його підзахисним та прокурором.
Прокурор в судовому засіданні вважає, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги та правила КПК України та КК України. Просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому ОСОБА_4 узгоджене в угоді покарання.
Потерпіла ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилася, хоча про час і місце розгляду справи повідомлялася своєчасно і належним чином, однак її не явка, відповідно до вимог ч.2 ст. 474 КПК України, не є перешкодою для розгляду угоди про винуватість.
Згідно наявної в матеріалах кримінального провадження заяви ОСОБА_6 , остання відповідно до положень ч.4 ст. 469 КК України, надала письмову згоду прокурору на укладення угоди про визнання винуватості з обвинуваченим ОСОБА_4 .
Заслухавши пояснення ОСОБА_4 та його захисника, думку прокурора, дослідивши зміст укладеної між прокурором та ОСОБА_4 угоди про визнання винуватості, суд приходить до наступного висновку.
Статтею 468 КПК України визначено в кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно ч.4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо: 1) кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів;
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.345 КК України кваліфікуючими ознаками якого є - умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень, у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків.
Даний злочин відповідно до вимог ст.12 КК України відносяться до категорії злочину середньої тяжкості.
Суд переконався у добровільності укладення сторонами угоди і що угода не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, обіцянок, дії будь-яких інших обставин ніж ті, які передбачені в угоді. Обвинувачена цілком розуміє права визначені абз. 1, 4 п.1 ч.4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення та вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Узгоджені сторонами вид та міра покарання не є такими, що не відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі ОСОБА_4 .
Оцінивши в сукупності наведені вище обставини, зважаючи на те, що укладена між прокурором та ОСОБА_4 угода про визнання винуватості відповідає вимогам КПК України, не суперечить інтересам суспільства, не порушує права, свободи та інтереси третіх осіб, суд приходить до висновку, що така може бути затверджена судом.
Процесуальні витрати відсутні.
Цивільний позов по справі не заявлений.
Долю речових доказів по справі, суд вирішує у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 394,395,475 КПК України, суд,-
Затвердити угоду про визнання винуватості від 16.09.2019 року, укладену між прокурором у кримінальному провадженні №12019070030002401 - прокурором Ужгородської місцевої прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.345 КК України та призначити йому покарання, затверджене угодою, у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
На підставі ст.75 КК України звільнити від відбування покарання засудженого ОСОБА_4 з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає передбачені п.п.1,2 ч.1 ст. 76 КК України обов'язки - періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
Речові докази по справі : диски з надписами «Kaktuz 4.7 DVD-R Михайлинець Каганець» та «Videx Mamba CD-R» - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1