"25" вересня 2019 р.
м. Київ
справа № 755/1892/19
провадження № 2/755/1887/19
Дніпровський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді Галагана В.І., за участю секретаря Проценко Н.А.,
учасники розгляду:
представник позивача ОСОБА_1 ,
відповідач ОСОБА_2 ,
розглянувши у підготовчому засіданні заяву відповідача ОСОБА_2 про відвід головуючого судді Галагана В.І., подану в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_4 , Головне територіальне управління юстиції м. Києва, Управління з питань нотаріату Головного територіального управління юстиції м. Києва, про визнання правочинів недійсними,
В провадженні судді Дніпровського районного суду м. Києва Галагана В.І. перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_4 , Головне територіальне управління юстиції м. Києва, Управління з питань нотаріату Головного територіального управління юстиції м. Києва, про визнання правочинів недійсними.
06 серпня 2019 року до Відділу загального документообігу суду відповідачем подано заяву про відвід судді Галагану В.І., яка доповнена заявою від 11.09.2019 року обґрунтовуючи тим, що головуючий, зловживаючи посадовим становищем, принципово та безпідставно перешкоджає відповідачу надавати документи по справі, порушує її процесуальні права, чим спричиняє відповідачу неможливість захисту.
12 вересня 2019 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва визнано заяву відповідача ОСОБА_2 про відвід головуючого судді Галагана В.І., подану в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_4 , Головне територіальне управління юстиції м. Києва, Управління з питань нотаріату Головного територіального управління юстиції м. Києва, про визнання правочинів недійсними, - необґрунтованою. Передано заяву про відвід для вирішення в порядку ч. 1 ст. 33 ЦПК України.
Положеннями ч. 4 ст. 36 Цивільного процесуального кодексу України, прямо передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
13 вересня 2019 року до вирішення заяви відповідача про відвід від 06.08.2019 року, відповідачем повторно подано заяву про відвід головуючого судді з аналогічних вищенаведених підстав (вх. № 57876).
16 вересня 2019 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва відмовлено відповідачу ОСОБА_2 в задоволенні заяви про відвід судді Галагана В.І.
Вивчивши матеріали цивільної справи та повторну заяву про відвід головуючого судді, суд приходить до наступного.
Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно положень п. 1 ч. 2 ст. 44 Цивільного процесуального кодексу України, залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
Під зловживанням процесуальними правами маємо розуміти особливу форму цивільного процесуального правопорушення, тобто умисні недобросовісні дії учасників цивільного процесу, що супроводжуються порушенням умов здійснення суб'єктивних процесуальних прав і здійснювані лише з видимістю реалізації таких прав, пов'язані з обманом відносно відомих обставин справи, в цілях обмеження можливості реалізації або порушення прав інших осіб, що беруть участь в справі, а також в цілях того, що перешкодило діяльності суду по правильному і своєчасному розгляду і вирішенню цивільної справи, - що породжує застосування заходів цивільного процесуального примусу.
Основна ознака зловживання процесуальними правами полягає в тому, що дії, які її складають, вчиняються на зовні законній юридичній підставі. Механізм зловживання процесуальними правами полягає в тому, що особа, яка бажає мати певний юридичний результат, вчиняє процесуальні дії (бездіяльність), зовні «схожі» на ті юридичні факти, з якими пов'язується настання необхідного результату. Такі дії, однак, мають повністю штучний характер, подібно тому, як удавана угода у цивільному праві вчиняється лише для цілей прикриття іншої угоди.
Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Згідно положень ч. 1 ст. 44 Цивільного процесуального кодексу України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Суб'єктивні процесуальні права мають здійснюватися в найбільш економічний спосіб. Зловживання процесуальними правами може мати форму штучного ускладнення цивільного процесу, ускладнення розгляду справи в результаті поведінки, що перешкоджає винесенню правильного рішення у справі або вчиненню інших процесуальних дій.
Принцип процесуальної економії полягає не лише в швидкому вирішенні спору при максимально спрощеній судовій процедурі як для суду так і для учасників процесу, але і в розумному поєднанні зібрання доказової бази по справі та добросовісного користування процесуальними правами учасниками справи.
Згідно ч. 3 ст. 44 Цивільного процесуального кодексу України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
З огляду на вищевикладене, надавши оцінку діям відповідача під час звернення до суду із заявами про відвід головуючого судді, виконуючи обов'язок по запобіганню зловживання учасниками справи процесуальними правами, суд дійшов висновку про залишення без розгляду повторної зави відповідача про відвід головуючому судді, - оскільки судом встановлено, що досліджувана заява про відвід (вх.№ 57876 від 13.09.2019 року) має аналогічні підстави для відводу, які заявлено відповідачем у заяві про відвід від 06.08.2019 року (вх.№ 49359) та доповненій заяві від 11.09.2019 року (вх. № 57372), досліджувана заява подана до постановлення ухвали щодо попередньо поданих заяв про відвід з аналогічних підстав, що свідчить про маніпуляцію з боку відповідача процесуальним право заявлення відводу, який має очевидно штучний характер задля ускладнення цивільного процесу, що є перешкодою виконання завдань цивільного судочинства, передбачених ч. 1 ст. 2 ЦПК України, та має наслідком застосування до учасника справи заходів цивільного процесуального примусу, передбачених Главою 9 ЦПК України.
Керуючись ст. 44 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Визнати відвід судді Дніпровського районного суду м. Києва Галагана В.І., заявлений 13.09.2019 року (вх. № 57876) відповідачем ОСОБА_2 , - зловживанням процесуальними правами останньою.
Заяву про відвід судді Дніпровського районного суду м. Києва Галагана В.І відповідача ОСОБА_2 про відвід головуючого судді Галагана В.І. - залишити без розгляду.
Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя: В.І. Галаган