Справа № 755/5336/18
"17" вересня 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018100040002112 від 27.02.2018 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Жовті Води, Дніпропетровської області, українця, громадянина України, неодруженого, з повною загальною середньою освітою, працюючого неофіційно вантажником, без постійного місця реєстрації, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 28.02.2018 року за ч.1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 1700 грн.00 коп.,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,
за участю учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
ОСОБА_3 , 18 лютого 2018 року, приблизно о 16 годині 00 хвилин, перебуваючи за місцем свого мешкання, в квартирі АДРЕСА_2 , яку орендує разом з ОСОБА_5 , з метою заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів, діючи умисно, зайшов до кімнати, де проживає ОСОБА_5 та скориставшись тим, що останнього немає вдома, таємно викрав належне потерпілому майно, а саме: міксер будівельний торгівельної марки «ALPHA 23», вартістю 1400 гривень, після чого, викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 , винним себе за ч. 1 ст. 185 КК України визнав повністю та показав, що дійсно18 лютого 2018 року, приблизно о 16 годині 00 хвилини, перебував за місцем свого проживання, а саме в квартирі АДРЕСА_2 , яку орендує разом з ОСОБА_5 . Скориставшись тим, що останнього не було вдома, зайшов до його кімнати та викрав міксер марки «ALPHA 23», який здав до ломбарду «Скарбниця», в подальшому мав на меті його викупити та повернути володільцю, у скоєному щиро каявся, обіцяв у подальшому нічого протиправного не вчиняти та жалкує, що так сталося, отримує невелику зарплатню, тому перебуває у скрутному матеріальному становищі.
Покази ОСОБА_3 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Положення ч. 3 ст. 349 КПК України, роз'яснено судом у судовому засіданні учасникам кримінального провадження.
За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони вірно розуміють зміст його обставин, відсутні сумніви в добровільності їх позиції, суд, у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням письмових документів, а саме: постанови про визнання та приєднання речових доказів від 28.02.2018 року та матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_3 .
Вина обвинуваченого ОСОБА_3 повністю підтверджується його показаннями, щирим каяттям у скоєному та наведеними вище письмовими документами.
Аналізуючи наведене, суд вважає доведеною вину ОСОБА_3 у тому, що він своїми умисними діями вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), тому знаходить правильною кваліфікацію його дій за ч. 1 ст. 185 КК України.
Суд, відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 виду і міри покарання, приймає до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст. 12 КК України, є середньої тяжкості, конкретні обставини кримінального провадження, дані про його особу, зокрема: під наглядом лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, раніше судимий, щиро розкаявся, вину визнав повністю.
Згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає пом'якшуючою обставиною щире каяття обвинуваченого у вчиненому.
Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
На підставі викладеного, суд вважає, за необхідне обрати ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі, але з урахуванням обставин кримінального провадження (тяжких наслідків не настало), ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення ОСОБА_3 , вищезазначених даних про його особу, зокрема раніше судимий, ставлення обвинуваченого до скоєного (вину визнав повністю, щиро каявся у скоєному), даних про його особу, а саме: під наглядом у лікаря - психіатра та лікаря - нарколога не перебуває, суд приходить до висновку, що його перевиховання й виправлення можливе без ізоляції від суспільства, вважає за доцільне застосувати положення ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, поклавши на нього обов'язки, визначені п. п. 1-2 ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_3 не обирався.
Цивільний позов не заявлено.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Речові докази у кримінальному проваджені вирішено, відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 373-374, 376 КПК України, суд,-
ОСОБА_3 визнати винним за ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Відповідно до ст. 76 КК України, зобов'язати ОСОБА_3 періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 28.02.2018 року, яким ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 309 КК України засуджено до штрафу у виді ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 1700 гривень 00 копійок, виконувати самостійно.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_3 не обрано.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Речовий доказ: квитанція з ломбарду «Парус» № 04518830 - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя: