Справа №:755/8231/18
1-кп/755/355/19
м. Київ "06" серпня 2019 р.
Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6
представників потерпілих ОСОБА_7
розглянувши у судовому засіданні питання доцільності продовження строку тримання обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 під вартою в межах кримінального провадження відомості відносно якого внесені до ЄРДР № 12018100040005246,
в судовому засіданні прокурор, відповідно до ст. 331 КПК України, заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , а також продовжити строк дії обов'язків покладених на обвинуваченого ОСОБА_10 у зв'язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
На обґрунтування клопотання прокурор, зазначив, що ризики передбачені ст. 177 КПК України, які були наявні під час досудового розслідування та під час обрання запобіжного заходу під час судового слідства не зникли, тому вважає за доцільне продовжити обрані запобіжні заходи обвинуваченим ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 ..
Представник потерпілого підтримав клопотання прокурора та просив його задовольнити.
Захисник ОСОБА_6 заперечувала проти задоволення клопотання прокурора, одночасно заявила клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_8 або застосувати альтернативний запобіжний захід у виді застави, при цьому просила врахувати його стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків.
Захисник ОСОБА_4 заперечувала проти задоволення клопотання прокурора, одночасно просила змінити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_9 або застосувати альтернативний запобіжний захід у виді застави, при цьому просила врахувати наявність у обвинуваченого утриманців.
Захисник ОСОБА_5 у вирішенні клопотання прокурора не заперечував в частині продовження строку дії обов'язків покладених на ОСОБА_10 , та підтримав думку захисників.
Обвинуваченні ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 підтримали думку захисників.
Суд вислухавши думку учасників судового розгляду приходить до наступного:
відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту, чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Перевіряючи доводи клопотання на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд приходить до висновку про їх наявність, з огляду на конкретні обставини кримінального провадження та додані стороною обвинувачення докази, а саме переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків, оскільки на даний час не всі свідки допитані, перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином, зокрема враховуючи майновий стан обвинувачених, вчинити інше кримінального правопорушення.
В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Крім того, у рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини зазначив, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
Крім того, при вирішенні даного питання, суд враховує такі обставини як тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у разі визнання їх винуватими, їх вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків в місці їх постійного проживання, у тому числі наявність або відсутність у обвинувачених родини й утриманців, постійного місця роботи, репутацію обвинувачених, їх майновий стан, відсутність або наявність судимостей.
Переконливих доказів на підтвердження обставин, які б вказували на зменшення або зникнення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які приймались до уваги при обранні та продовженні дії обраного запобіжного заходу суду не подавалось. Надані раніше докази відносно підстав для зміни запобіжного заходу вже оцінювались судом, нових переконливих підстав та доказів суду не надано. Посилання захисника на певну практику Європейського суду з прав людини суд вважає необґрунтованими, оскільки у цьому кримінальному провадженні зважаючи на сукупність наявних у справі доказів та враховуючи доводи всіх учасників процесу не вбачається достатньо підстав вважати тримання обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 під вартою таким, що порушує їх право, передбачене ст. 5 Європейської конвенції з прав людини, оскільки саме такий запобіжний захід є обґрунтованим і достатнім для досягнення мети кримінального провадження.
Відповідно до ч. 5 ст. 183 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Враховуючи обставини та тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачуються ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , наслідки від вчинених злочинів, особи обвинувачених, суд вважає, що в даному кримінальному провадженні можливо встановити заставу, яка перевищує максимальний розмір, встановлений п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, з метою гарантування виконання обвинуваченими ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , покладених на них обов'язків, передбачених кримінальним процесуальним законом України, а саме заставу у розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Керуючись вимогами ч. 3 ст. 331 КПК України, враховуючи, що 15 червня 2019 року спливає строк дії застосованого до обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та неможливості до вищезазначеної дати завершити судовий розгляд, за відсутності підстав для скасування або зміни запобіжного заходу, суд вважає за необхідне продовжити дію існуючого запобіжного заходу.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 199, 331, 376 КПК України, суд,-
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства Юстиції України строком на 60 днів, тобто до 04 жовтня 2019 року включно.
Розмір застави для забезпечення виконання ОСОБА_11 процесуальних обов'язків у кримінальному провадженні залишити у раніше визначеному розмірі, а саме 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб - що становить на момент винесення ухвали - 401 400 грн.
Застава може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок ТУДСАУ, код ЄДРПОУ 26268059, МФО - 820172, банк: Державна казначейська служба України в м. Києві, р/р - 37318005112089).
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_11 у разі внесення застави наступні обов'язки:
-прибувати до суду за кожною вимогою;
-не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;
-повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
Визначити 2-х місячний термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення
застави, з дня внесення застави.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок ТУДСАУ, має бути наданий уповноваженій службовій особі ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства Юстиції України.
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджую внесення застави, уповноважена службова особа ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства Юстиції України негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_8 з-під варти та повідомити письмово суд.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинуваченого вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити обвинуваченому що в разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов'язки, застава звертається в дохід держави.
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства Юстиції України строком на 60 днів, тобто до 04 жовтня 2019 року включно.
Розмір застави для забезпечення виконання ОСОБА_9 процесуальних обов'язків у кримінальному провадженні залишити у раніше визначеному розмірі, а саме 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб - що становить на момент винесення ухвали - 401 400 грн.
Застава може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок ТУДСАУ, код ЄДРПОУ 26268059, МФО - 820172, банк: Державна казначейська служба України в м. Києві, р/р - 37318005112089).
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_9 у разі внесення застави наступні обов'язки:
-прибувати до суду за кожною вимогою;
-не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;
-повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
Визначити 2-х місячний термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення
застави, з дня внесення застави.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок ТУДСАУ, має бути наданий уповноваженій службовій особі ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства Юстиції України.
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджую внесення застави, уповноважена службова особа ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства Юстиції України негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_9 з-під варти та повідомити письмово суд.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинуваченого вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити обвинуваченому що в разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов'язки, застава звертається в дохід держави.
Продовжити дію обов'язку покладеного на обвинуваченого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - з'являтись за викликом в судові засідання у даному кримінальному провадженні.
Контроль за виконанням покладених обов'язків покласти на прокурора ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом семи днів з дня її оголошення.
Визначити час проголошення повного тексту ухвали 13 год 10 хв 09 серпня 2019 року.
Суддя