Провадження № 4-с/754/97/19
Справа № 754/17028/17
Іменем України
24 вересня 2019 року м.Київ
Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді Скрипки О.І.
при секретарі Моторенко К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за скаргою Моторного (транспортного) страхового бюро України, суб'єкт оскарження: головний державний виконавець Деснянського районного відділу державної виконавчої служби м.Київ Головного територіального управління юстиції у м.Києві Бойченко Світлана Валеріївна, заінтересована особа: ОСОБА_1 на дії державного виконавця, -
Заявник Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі по тексту - МТСБУ) звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця.
Дану скаргу заявник мотивує тим, що 03.08.2018 року Деснянським районним судом м.Києва було видано виконавчий лист по справі № 754/17028/17 про стягнення з ОСОБА_1 на користь МТСБУ страхового відшкодування в розмірі 50138,36 грн. та судового збору в розмірі 1600,00 грн, який було пред'явлено до Деснянського районного відділу державної виконавчої служби м.Київ Головного територіального управління юстиції у м.Києві (далі по тексту - Деснянський РВ ДВС м.Київ ГТУЮ у м.Києві). Однак, 23.05.2019 року головним державним виконавцем Бойченко С.В. було винесено повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання в зв'язку з тим, що виконавчий документ не відповідає вимогам п.6 ч.4 ст.4 ЗУ «Про виконавче провадження», а саме відсутній реєстраційний номер облікової картки платника податків боржника, що є обов'язковим для зазначення у виконавчому документів.
Вважаючи дії державного виконавця щодо винесення вказаного повідомлення неправомірними і такими, що суперечать положенням ЗУ «Про виконавче провадження», заявник просить задовольнити його скаргу, а саме:
-визнати неправомірними дії головного державного виконавця Бойченко С.В. щодо винесення повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання;
-скасувати оскаржуване повідомлення;
-зобов'язати головного державного виконавця Бойченко С.В. вирішити питання про прийняття до виконання вищевказаного виконавчого листа.
Представник скаржника ОСОБА_2., в судове засідання не з'явилась, надавши суду заяву, в якій просить розглянути справу у її відсутність, вимоги скарги підтримує.
Головний державний виконавець Деснянського РВ ДВС м.Київ ГТУЮ у м.Києві Бойченко С.В. в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала письмовий відзив на скаргу. У даному відзиві просить відмовити в задоволенні скарги, посилаючись на правомірність своїх дій, а також на необхідність зазначення ідентифікаційного коду боржника у виконавчому документі.
Заінтересована особа ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Враховуючи обставини справи, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін на підставі наявних доказів.
У порядку ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення скарги, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 03.08.2018 року Деснянським районним судом м. Києва був виданий виконавчий лист у справі за позовом МТСБУ до ОСОБА_3 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування згідно рішення суду від 27.06.2018 року (а.с.5).
У даному виконавчому листі зазначено, що РНОКПП боржника в матеріалах справи відсутній.
Заявник звернувся до Деснянського районного відділу ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві з заявою про відкриття виконавчого провадження.
23.05.2019 року головним державним виконавцем Деснянського районного відділу ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві Бойченко С.В. було складено повідомлення, за яким виконавчий документ був повернутий заявнику без виконання відповідно п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» в зв'язку відсутністю у виконавчому документі реєстраційного номеру облікової картки платника податків - боржника (а.с.6).
Згідно ч. 1 ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до ст.18 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Гарантії прав учасників виконавчого провадження є невід'ємними від юридичних гарантій законності, під якими розуміють передбачені законом спеціальні засоби впровадження охорони та, у разі порушення, відновлення законності.
Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у ЗУ «Про виконавче провадження», що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом.
Відповідно до ч.2 ст.32 Конституції України та ч.1 ст.302 ЦК України, не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом.
Офіційне тлумачення вказаного положення Конституції України міститься в Рішенні Конституційного Суду України від 20 січня 2012 року №2-рп/2012, відповідно до п. 1 якого збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди державою, органами місцевого самоврядування, юридичними або фізичними особами є втручанням в її особисте та сімейне життя, таке втручання допускається винятково у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Пункт 4 ч.1 ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження» містить вимоги до виконавчого документа, у якому, зокрема, має бути зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків).
Відповідно до п.6 ч.4 ст.4 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення , якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею.
Згідно п. 3 ч.3 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.
Тобто, у разі не зазначення індивідуального ідентифікаційного номера (реєстраційного номера облікової картки платника податків) у рішенні суду, судовому наказі, згідно із п.3 ч.3 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження», державний виконавець може самостійно звернутися до відповідного державного органу державної податкової служби із запитом про витребування довідки про індивідуальний ідентифікаційний номер (реєстраційний номер облікової картки платника податків) боржника.
Тому відсутність у виконавчому документі ідентифікаційного коду боржника не є підставою для повернення виконавчого документа без прийняття до виконання.
Аналогічна правова позиція викладена у Правовому висновку ВСУ України в постанові від 25 червня 2014 року у справі № 6-62цс14.
Як встановлено в судовому засіданні, суду відомості про РНОКПП боржника не було надано, а у заявника відсутні можливості без згоди боржника отримати дані, на підставі відсутності яких державним виконавцем було винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Таким чином, суд приходить до висновку, що головний державний виконавець Деснянського РВ ДВС м.Київ ГТУЮ у м.Києві Бойченко С.В. при винесенні повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, не використала в повному обсязі надані їй права, не виконала обов'язки, покладені на неї як державного виконавця Законом України «Про виконавче провадження», а тому такі дії державного виконавця є неправомірними.
Виходячи з того, що суд прийшов до висновку про незаконність дій державного виконавця при складенні повідомлення про повернення виконавчого документа, з метою захисту прав заявника суд вважає за необхідне скасувати його.
Щодо обраного заявником способу захисту, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Відповідно до п.п.3 п.18 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №6 від 07 лютого 2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», суд не має права зобов'язувати державного виконавця або іншу посадову особу до вчинення тих дій, які згідно із Законом про виконавче провадження можуть здійснюватися лише державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.
Враховуючи викладене вище, а також зі змісту прав та обов'язків виконавця при проведенні виконавчих дій, визначені Законом України «Про виконавче провадження», суд вважає належним спосіб захисту зобов'язання державного виконавця вирішити питання про прийняття виконавчого документа до виконання.
Виходячи з викладеного вище, суд приходить до висновку про обґрунтованість скарги та можливість її задоволення.
Керуючись ст.32 Конституції України, ст.ст.2, 4, 18 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 447-453 ЦПК України, суд, -
Скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України, суб'єкт оскарження: головний державний виконавець Деснянського районного відділу державної виконавчої служби м.Київ Головного територіального управління юстиції у м.Києві Бойченко Світлана Валеріївна, заінтересована особа: ОСОБА_1 на дії державного виконавця - задовольнити.
Визнати неправомірними дії головного державного виконавця Деснянського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Бойченко Світлани Валеріївни щодо винесення повідомлення від 23 травня 2019 року про повернення без прийняття до виконання виконавчого документа - виконавчого листа № 754/17028/17, виданого 03 серпня 2018 року Деснянським районним судом м. Києва.
Скасувати повідомлення головного державного виконавця Деснянського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Бойченко Світлани Валеріївни від 23 травня 2019 року про повернення виконавчого документа - виконавчого листа № 754/17028/17, виданого 03 серпня 2018 року Деснянським районним судом м. Києва.
Зобов'язати головного державного виконавця Деснянського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Бойченко Світлану Валеріївну вирішити питання про прийняття до виконання виконавчого документа - виконавчого листа № 754/17028/17, виданого 03 серпня 2018 року Деснянським районним судом м. Києва.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено та підписано 24 вересня 2019 року.
Суддя: