2/243/2642/2019
243/8510/19
24 вересня 2019 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Сидоренко І.О.
за участю:
секретаря судового засідання Зубкова В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі № 11 Слов'янського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
До Слов'янського міськрайонного суду Донецької області звернулася з позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 10.07.2019 року. Відповідач не є власником вищезазначеної квартири, але він зареєстрований у ній.
Оскільки відповідач зареєстрований в квартирі АДРЕСА_1 , який належить позивачу, порушуються його права, як власника будинку, він вимушений нести додаткові витрати на оплату комунальних послуг, позбавлений можливості використати своє право на оформлення субсидії.
Просить суд визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування будинком, розташованим за адресою: АДРЕСА_2 .
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, за участю його представника адвоката Керанчук В.Б.
Представник позивача ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, надала суду заяву про розгляд справи без її участі, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути дану справу в заочному порядку на підставі наявних доказів, що відповідає вимогам ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши подані позивачем документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до договору дарування квартири від 10.07.2019 року позивачу належить квартира АДРЕСА_1 . Право власності позивача зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується відповідною інформаційною довідкою з реєстру № 176916923 від 09.08.2019 року.
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що позивач є власником будинку, право користування якого просить позбавити відповідача, інші власники на теперішній час відсутні.
За приписами ч. 1, ч. 2 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з ст. 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути позбавлений права власності.
Відповідно до ст. 150 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
Згідно з ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Отже, в судовому засіданні з достовірністю встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником квартири, право користування якого просить позбавити відповідача; відповідач ОСОБА_2 не проживає в будинку без поважних причин, у зв'язку з чим суд доходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані та підлягають задоволенню.
При цьому суд виходить з вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України, відповідно до яких учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Відповідач в судове засідання не з'явився, не скористався своїми процесуальними правами сторони в процесі і не надав належних доказів, які спростовують доводи позивача.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, який позивач сплатив при подачі даної позовної заяви у сумі 768,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 258, 263-265 ЦПК України ст. 150 ЖК України ст. 317, 319, 405 ЦК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням у квартирі АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , судовий збір в розмірі 768 грн. 40 коп.
Повний текст рішення виготовлений 25 вересня 2019 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного суду через Слов'янський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Слов'янського
міськрайонного суду І.О. Сидоренко