Номер провадження 2/754/5313/19
Справа №754/5132/19
Іменем України
09 вересня 2019 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді Зотько Т.А.
за участі секретаря судового засідання Малинки А.Ю.,
позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -
Позивач звернулась до суду з повною заявою до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини. Звертаючись до суду позивач просить стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі - 4500 грн., щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття. В обґрунтування заявлених вимог позивачка вказує на те, що вона являється інвалідом ІІ групи, є матір'ю-одиначкою. Рішенням Деснянського районного суду м. Києва шлюб між нею та відповідачем було розірвано. Протягом 15-ти років, позивач проживала за адресою: АДРЕСА_1 , в якій також був зареєстрований неповнолітній ОСОБА_3 . Відповідач проживав за іншою адресою. 29.03.2019 ОСОБА_2 змінив замки на дверях де проживала позивач, та виставив її з дитиною, за вказаним фактом була подана заява до Деснянського ГУПН. Не зважаючи на те, що позивач має місце реєстрації, вона фактично не має умов для свого з дитиною проживання за вказаною адресою, а тому вимушена шукати можливості для оренди житла. Дитина перебуває на утриманні у позивача, відповідач не надає достатньої матеріальної допомоги в добровільному порядку, хочя при розірванні шлюбу обіцяв допомагати добровільно. Відповідач офіціально не працює, але має можливість орендувати житло з оплатою понад 10000 грн., а тому позивач просить суд стягувати з відповідача на свою користь на утримання дитини аліменти у вищевказаному розмірі.
Ухвалою судді від 5.04.2019 було відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у судовому засіданні.
Ухвалою суду від 30.05.2019 було відкрито провадження у справі з призначенням розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
У відповідності до ч.8 ст.279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі посилаючись на обставини викладені в позовній заяві. Крім того, не заперечувала проти ухвалення за результатами розгляду справи заочного рішення.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, про що свідчать матеріали справи. Відзиву на позовну заяву від відповідача до суду не надходило.
Враховуючи вищевикладене та вимоги ст.ст.279, 280 ЦПК України, суд вважав за можливе проводити заочний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, у відсутності не з'явившихся учасників судового процесу та за наявними у справі матеріалами, з ухваленням по справі заочного рішення.
Дослідивши наявні письмові матеріали справи, суд доходить висновку щодо задоволення вимог позивача з таких підстав.
Судом встановлено, що сторони по справі мають спільну малолітню дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (а.с.15).
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 28.03.2016, шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було розірвано (а.с.39).
Згідно із ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 обґрунтовує його тим, що відповідач відмовляється добровільно надавати допомогу на утримання дитини, яка потребує постійних витрат, що необхідні для забезпечення нормального рівня життя та інших потреб.
Згідно копії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією Міністерства охорони здоров'я України, серії АВ № 0986758 від 18.02.2019, ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи.
Законодавцем, положенням ч.2 ст.51 Конституції України, закріплений конституційний обов'язок батьків утримувати своїх дітей.
Відповідно до ч.2 ст.150 СК України батьки зобов'язані піклуватись про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Згідно із ч.1, 2 ст.155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.
Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.
Відповідно до ст. 27 Конвенції про захист прав дитини, батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно із ст. 18 Конвенції про захист прав дитини суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини.
Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально важливим урахуванням інтересів дитини.
Згідно із положень ч.ч.1, 2, 3 ст.181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до вимог ч.ч. 1,2 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Стаття 184 СК України визначає, що суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
Необхідність встановлення розміру аліментів у твердій грошовій сумі може виникнути за наявності у платника аліментів нерегулярного або мінливого доходу, або отримання частини доходу в натурі. Стягнення аліментів у твердій грошовій сумі є можливим і в інших випадках, якщо суд прийде до висновку, що визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) платника є неможливим, ускладненим або суттєво порушує інтереси однієї із сторін. При встановленні розміру аліментів у твердій грошовій сумі виплата аліментів на дитину проводиться щомісячно, що встановлено у постанові Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 р. № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" (п. 17).
Наведені норми імперативно закріплюють обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, в тому числі і оплата праці (грошове забезпечення), з якої відраховують аліменти.
Обов'язок проведення індексації розміру аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, прямо передбачений законом, а саме, положеннями ст. 184 СК України, що зобов'язує державного виконавця проводити таку індексацію без додаткового судового рішення, керуючись при цьому Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року за № 1078, з наступними змінами та доповненнями.
Відповідно до ч.1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Зважаючи на те, що відповідач за віком є працездатним, відомостей про наявність на утриманні інших дітей чи непрацездатних дружини, батьків до суду не надійшло, враховуючи обставини, передбачені ст.182 СК України, суд вважає можливим стягувати з відповідача на користь позивача на утримання сина аліменти у розмірі по 4500 грн. щомісяця, починаючи від дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.
Згідно із вимогами п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів на утримання дитини в межах суми платежу за один місяць.
Суд також доходить висновку про стягнення з відповідача згідно до вимог ч.6 ст. 141 ЦПК України судових витрат на користь держави у розмірі 768, 40 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 7, 8, 11, 141, 180-181, 191 СК України, ст. ст. 2, 5-7, 10-12, 76-83, 141, 174, 175, 177, 178, 258, 259, 263-265, 274-284, 352, 354, 355, Роздолом ХІІІ "Перехідні положення" ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м.Києва, РНОКПП - НОМЕР_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 )на користь ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ),на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у твердій грошовій сумі - 4500 грн., щомісячно, з подальшою індексацією відповідно до закону, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 04.04.2019 року.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м.Києва, РНОКПП - НОМЕР_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 )на користь держави судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп..
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Деснянський районний суд міста Києва.
Суддя: