Справа № 640/4022/19 Суддя (судді) першої інстанції: Кармазін О.А.
12 вересня 2019 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого-судді: Кучми А.Ю.
суддів: Бєлової Л.В., Лічевецького І.О.
за участю секретаря: Островської О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.07.2019 (м. Київ, дата складання повного тексту не зазначається) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СТБ-ПАРТНЕР» до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
ТОВ «СТБ-ПАРТНЕР» звернулось з позовом до суду про:
1) визнання протиправними та скасування:
рішення комісії ГУ ДФС у м. Києві № 1067321/34293547 від 04.02.2019;
рішення комісії ГУ ДФС у м. Києві № 1070138/34293547 від 06.02.2019;
рішення комісії ГУ ДФС у м. Києві № 1067319/34293547 від 04.02.2019;
рішення комісії ГУ ДФС у м. Києві № 1067320/34293547 від 04.02.2019;
рішення комісії ГУ ДФС у м. Києві № 1070816/34293547 від 07.02.2019;
рішення комісії ГУ ДФС у м. Києві № 1070815/34293547 від 07.02.2019;
рішення комісії ГУ ДФС у м. Києві № 1070840/34293547 від 07.02.2019;
2) зобов'язання ДФС України зареєструвати податкові накладні ТОВ «СТБ-Партнер» № 1, № 2, № 4, № 5, № 6 та № 8 від 06.12.2018 в ЄРПН датою їх фактичного подання, а податкову накладну № 3 - станом на 06.12.2018.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що в якості підстав прийняття рішень, ГУ ДФС у м. Києві зазначено начебто ненадання платником податків копій документів, а саме - первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, а також розрахункових документів. Позивач вважає такі рішення протиправними, оскільки фактично операції з поставки виконані, наявні всі первинні документи, які були надані ГУ ДФС у м. Києві після зупинення реєстрації податкової накладної. Водночас, як звертає увагу позивач, ним були надані і первинні документи, що підтверджують придбання комплектуючих та інших матеріалів, з яких формувався предмет поставки, у т.ч. калькуляції, однак вказані документи взагалі залишились поза межами оцінки ГУ ДФС у м. Києві. Позивач також звертає увагу, що у зв'язку із зупиненням реєстрації ПН так і не було зазначено конкретних документів, які необхідно надати або яких недостатньо. Рішення про відмову у реєстрації взагалі містять загальні посилання. Позивач також оскаржив вказані рішення до ДФС України. Однак, рішеннями ДФС України скарги залишено без задоволення, а по скарзі № 58 від 08.02.2019 взагалі не отримано відповіді. Підставою для прийняття таких рішень зазначено відсутність копій документів, що підтверджують факт придбання, виготовлення, вирощування або переробки ТМЦ/ чи можливість надання послуг, виконання робіт. Однак, як і у попередніх випадках прийняття рішень ГУ ДФС у м. Києві, так і не зазначено, яких конкретно документів недостатньо, не конкретизовано обставини відмови у реєстрації ПН.
Відповідачі не скористались своїм правом на подання відзивів на адміністративний позов.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.07.2019 вищевказаний адміністративний позов задоволено частково; визнано протиправними та скасовано рішення ГУ ДФС України у м. Києві (Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригувань або відмову в такій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних; адреса: вул. Шолуденка, буд. 33/19, м. Київ, 04116, код ЄДР 39439980): № 1067321/34293547 від 04.02.2019щодо відмови у реєстрації податкової накладної № 1 від 06.12.2018, виданої ТОВ «СТБ-ПАРТНЕР» (код ЄДР 34293547), № 1070138/34293547 від 06.02.2019 щодо відмови у реєстрації податкової накладної № 2 від 06.12.2018, виданої ТОВ «СТБ-ПАРТНЕР» (код ЄДР 34293547), № 1067319/34293547 від 04.02.2019 щодо відмови у реєстрації податкової накладної № 3 від 06.12.2018, виданої ТОВ «СТБ-ПАРТНЕР» (код ЄДР 34293547), № 1067320/34293547 від 04.02.2019 щодо відмови у реєстрації податкової накладної № 4 від 06.12.2018, виданої ТОВ «СТБ-ПАРТНЕР» (код ЄДР 34293547), № 1070816/34293547 від 07.02.2019 щодо відмови у реєстрації податкової накладної № 5 від 06.12.2018, виданої ТОВ «СТБ-ПАРТНЕР» (код ЄДР 34293547), № 1070815/34293547 від 07.02.2019 щодо відмови у реєстрації податкової накладної № 6 від 06.12.2018, виданої ТОВ «СТБ-ПАРТНЕР» (код ЄДР 34293547), № 1070840/34293547 від 07.02.2019 щодо відмови у реєстрації податкової накладної № 8 від 06.12.2018, виданої ТОВ «СТБ-ПАРТНЕР» (код ЄДР 34293547); зобов'язано Державну фіскальну службу України (код ЄДР 39292197; 04116, м. Київ, Львівська площа, 8) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних наступні податкові накладні, видані товариством з обмеженою відповідальністю «СТБ-Партнер» (код ЄДР 34293547) датою її фактичного подання для реєстрації, а саме: податкову накладну № 1 від 06.12.2018 - станом на 27.12.2018, податкову накладну № 2 від 06.12.2018 - станом на 27.12.2018, податкову накладну № 3 від 06.12.2018 - станом на 28.12.2018, податкову накладну № 4 від 06.12.2018 - станом на 28.12.2018, податкову накладну № 5 від 06.12.2018 - станом на 28.12.2018, податкову накладну № 6 від 06.12.2018 - станом на 28.12.2018, податкову накладну № 8 від 06.12.2018 - станом на 28.12.2018; у задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
Апеляційну скаргу обґрунтовано правомірністю прийнятих відповідачем рішень.
У відзиві на апеляційну скаргу, зокрема, зазначено, що не доведено належними та допустимими доказами наявності обставин, які б свідчили про порушення позивачем податкового законодавства, наявність яких би призводила до зупинення та відмови у реєстрації відповідних податкових накладних, а відтак ГУ ДФС у м. Києві не доведено законності та обґрунтованості оскаржуваних рішень.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.
Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За матеріалами справи 21.08.2018 між Акціонерним товариством «Укртрансгаз» філія УМГ «Прикарпаттрансгаз» (Покупець) та ТОВ «СТБ-ПАРТНЕР» (постачальник) укладено договір № 1808000366 про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів).
Згідно з п. 1.1. цього Договору постачальник зобов'язується у визначений Договором строк передати у власність Покупця теплообмінники, кондиціонери повітря, холодильне обладнання та фільтрувальні пристрої (Блоки очищення газу), зазначені в специфікації, яка наведена в додатку 1 до Договору та є його невід'ємною частиною (надалі - специфікація), а Покупець зобов'язуєтся прийняти і оплатити такі товари.
Специфікацією до Договору № 1808000366 від 21.08.2018 сторони визначили наступний товар, що підлягав поставці загальною вартістю 3 240 000,00 грн, у тому числі ПДВ 540 000,00 грн:
Блок очищення газу «FS-H-80/100-200-6.3-5» у кількості 1 комплекту,
Блок очищення газу «FS-H-100/150-250-6.3-5» у кількості 4 комплектів,
Блок очищення газу «FS-H-50/80-150-6.3-5» у кількості 2 комплектів.
На виконання зобов'язань за Договором № 1808000366 від 21.08.2018 зазначений вище товар був переданий Покупцю та прийнятий останнім 06.12.2018 за видатковими накладними Рн-0000023 від 06.12.2018, № Рн-0000024 від 06.12.2018, № Рн-0000028 від 06.12.2018, № Рн- 00029 від 06.12.2018, № Рн-0000031 від 06.12.2018, № Рн-0000032 від 06.12.2018, № Рн-0000033 від 06.12.2018; Актами приймання продукції (товарів) за кількістю та якістю № 06/12/1 від 06.12.2018, № 06/12/2 від 06.12.2018, № 06/12/3 від 06.12.2018, № 06/12/4 від 06.12.2018, № 10.12.18/2604 від 10.12.2018, довіреністю від 09.01.2018 та товарно-транспортними накладними № 50 від 06.12.2018, № б/н від 06.12.2018, № 3/2 від 06.12.2018, № 4/2 від 06.12.2018, № 2/2 від 06.12.2018, № 1/2 від 06.12.2018, та № б/н від 06.12.2018.
Також, позивач пояснив, що для виготовлення зазначених Блоків очищення газу ТОВ «СТБ-ПАРТНЕР» придбав матеріали та комплектуючі у таких постачальників, як ТОВ «БЕКАС», ТОВ «ТАСТА-ЛІСКІ ТРУБОДЕТАЛЬ», ТОВ «МЕТАЛ ХОЛДІНГ ТРЕЙД», ТОВ Сумський завод ущільнень», TOB «ТВК КРОС», ТОВ «С-Арматура», TOB «TBK «МЕТТА», ТОВ «МЕТАЛУРГ Україна», ТОВ «ТАЛЕ АТЛАС Україна», TOB «ІНТЕР БАНЛТІК ГРУП», TOB «ЕВІ Україна», ТОВ «Київзварювання», ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2, ТОВ «АЛМАЗ 5», ТОВ «КОТРИС», ТОВ «ЛІАГАРН», ТОВ « 27», ТОВ «БАРКОР-ОЙЛ», ТОВ «КОРА ПЛЮС», ТОВ «ВКМ-АРМАТУРА», ТОВ «ТД «ВІКТЕР», ТОВ «УКС-ГРУП Україна», ТОВ «УКСПАР», TOB «ВО ОВЕН», ТОВ «БАЛУ ІНДУСТРІЯ», тощо.
Так, відповідно до п. 4.2, п. 4.3 Договору № 1808000366 від 21.08.2018 покупець зобов'язаний оплатити вартість переданих Товарів не раніше 35-ти та не пізніше 45-ти
календарних днів з дати поставки. Постачальник зобов'язаний надати Покупцю податкову накладку, складену в електронній формі та оформлену належним чином, із зазначенням обов'язкових реквізитів, відповідно до ПК України, з дотриманням уом щодо належної реєстрації електронного підпису уповноваженої особи та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних в порядку та в строки, встановлені ПК України.
Несвоєчасне надання Постачальником податкової накладної/розрахунку коригування, або її оформлення з порушеннями порядку заповнення, встановленого ПК України або надання податкової накладної з порушенням вимог щодо електронного підпису уповноваженої особи, яка її підписала або не підтвердження реєстрації ПН в ЄРПН в терміни, передбачені ПК України, є відкладальною обставиною для настання обов'язку покупця щодо здійснення оплати товарів за цим Договором, до моменту одержання Покупцем такої ПН/РК коригування та одержання інформації з ЄРПН про підтвердження факту здійснення такої реєстрації Постачальником та перевірки ПН/РК на предмет одержання вимог законодавства щодо її заповнення та підписання.
Позивач у адміністративному позові знвазначив, що на час оформлення даної позовної заяви оплата за отримані по ВН № Рн-0000023 від 06.12.2018, № Рн-0000024 від 06.12.2018, № Рн-0000028 від 06.12.2018, № Рн-0000029 від 06.12.2018, Рн-0000031 від 06.12.2018, № Рн-0000032 від 06.12.2018, № Рн-0000033 від 06.12.2018 блоки очищення газу загальною вартістю 3 240 000,00 грн, у тому числі ПДВ 540 000,00 грн ТОВ «СТБ-ПАРТНЕР» не отримало, платіжні документи та/або банківські виписки по оплаті, розрахункові документи та банківські виписки з особових рахунків щодо оплати таких поставок відсутні.
Позивачем оформлено податкові накладні № 1 від 06.12.2018 на загальну суму 540 000,00 грн, у тому числі ПДВ 90 000,00 грн, № 2 від 06.12.2018 на загальну суму 540 000,00 грн, у тому числі ПДВ 90 000,00 грн, № 3 від 06.12.2018 на загальну суму 540 000,00 грн у тому числі ПДВ 90 000,00 грн, № 4 від 06.12.2018 на загальну суму 540 000,00 грн у тому числі ПДВ 90 000,00 грн; № 5 від 06.12.2018 на загальну суму 336 000,00 грн у тому числі ПДВ 56 000,00 грн, № 6 від 06.12.2018 на загальну суму 336 000,00 грн, у тому числі ПДВ № 8 від 06.12.2018 на загальну суму 408 000,00 грн, у тому числі ПДВ 68 000,00 грн.
Згідно з квитанцій від 27.12.2018 та від 28.12.2018 реєстрація податкових накладни зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України у зв'язку з тим, що податкові накладні відповідають вимогам підпункту 1.6 пункту 1 «Критеріїв ризиковості платника податку». Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
30.01.2019, 04.02.2019 та 05.02.2019 позивачем контролюючому органу були направлені повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо відповідних податкових накладних, реєстрацію яких зупинено, до яких було додано копії первинних документів на підтвердження господарських операцій. Як зазначає позивач, у зв'язку з відсутністю на момент реєстрації податкових накладних оплат за поставлений товар, розрахункові документи до пояснень не подавались.
Комісією ГУ ДФС у м. Києві прийняті: рішення № 1067321/34293547 від 04.02.2019; № 1070138/34293547 від 06.02.2019; № 1067319/34293547 від 04.02.2019; № 1067320/34293547 від 04.02.2019; № 1070816/34293547 від 07.02.2019; № 1070815/34293547 від 07.02.2019; № 1070840/34293547 від 07.02.2019 про відмову в реєстрації податкових накладних.
Позивач оскаржив вказані рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації в адміністративному порядку шляхом подання скарг до ДФС України.
Однак, скарги позивача залишено без задоволення рішеннями Комісії з питань розгляду скарг № 9256/34293547/2, № 9898/34293547/2, 9234/34293547/2, № 9250/34293547/2 від 15.02.2019, № 10516/34293547/2, № 10514/34293547/2 від 21.02.2019. При цьому, позивачем зазначено, що рішення Комісії з питань розгляду скарг за результатами розгляду скарги позивача (вх. № 58 від 08.02.2019) на рішення № 1070816/34293547 від 07.02.2019 ним не отримано.
Вважаючи рішення рішення комісії ГУ ДФС у м. Києві № 1067321/34293547 від 04.02.2019; № 1070138/34293547 від 06.02.2019; № 1067319/34293547 від 04.02.2019; № 1067320/34293547 від 04.02.2019; № 1070816/34293547 від 07.02.2019; № 1070815/34293547 від 07.02.2019; № 1070840/34293547 від 07.02.2019 позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачами не доведено правомірності та обґрунтованості оскаржуваних рішень, їх відповідності вимогам частини другої ст. 2 КАС України, у зв'язку з чим наявні підстави для визнання протиправними та скасування рішень.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до п. 201.1. ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з п. 201.16. ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 117 від 21.02.2018 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок зупинення реєстрації ПН/РК).
Відповідно до пункту 5 Порядку ПН/РК, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.
Згідно пункту 6 вказаного Порядку у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
У пункті 7 Порядку у разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Відповідно пункту 10 Порядку критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.
Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.
Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.
ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.
На час виникнення та розвитку спірних у цій справі правовідносин критерії ризиковості здійснення операцій були визначені листом Державної фіскальної служби України № 959/99-99-07-18 від 21.03.2018 за погодженням з Міністерством фінансів України від 22.03.2018. Критерії погоджено за умови, що вони будуть переглянуті протягом місяця.
Згідно з п. 1.6 Листа Державна фіскальна служба України, № 959/99-99-07-18 від 21.03.2018, «Критерії ризиковості платника податку» комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:
- платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);
- дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;
- платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);
- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;
- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;
- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);
- наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.
Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.
Відповідно до п. 12 - 13 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою КМ України № 1246 від 29.12.2010 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 1.3 і 200 1.9 статті 200 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Як вбачається зі змісту усіх квитанцій контролюючим органом сформовано висновки, що ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 «Критеріїв ризиковості платника податку».
Водночас, у вищевказаних квитанціях фіскальним органом запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.
Тобто, фіскальним органом, не вказано у зазначених квитанціях конкретного переліку документів, які, на думку контролюючого органу, необхідно надати. В квитанціях про зупинення реєстрації податкової накладної не зазначено за якою саме підставою позивача із вказаних в пп. 1.6 п. 1 Критеріїв віднесено до ризикових платників.
Згідно з положень пунктів 14, 15, 16 Порядку № 117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до п. 21-22 Порядку № 117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.
Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.
Таким чином, Порядком № 117 встановлені виключні підстави для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.
В усіх оскаржуваних рішеннях, підставою для відмови податковим органом позивачу у реєстрації податкових накладних зазначено ненадання платником податку копій документів. Оскаржувані рішення містять лише загальний перелік документів, передбачений формою такого рішення (додаток № 2 вказаного Порядку), і підкреслення документів, які на думку контролюючого органу, позивачем не надано.
Додатком 2 до Порядку зупинення реєстрації затверджено форму рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі податкових накладних.
Форма такого рішення передбачає, що в разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано (з тих, що визначені вказаною формою рішення), мають бути підкреслені.
Проте, в порушення наведених вимог законодавства, оскаржувані рішення містить лише загальний перелік документів, передбачений формою такого рішення (додаток 2 до вказаного Порядку), і підкреслення документів, які, на думку контролюючого органу, позивачем не надано, не містить, що позбавляє можливості встановити, які саме документи не надані позивачем. Тобто, оспорювані рішення не містять мотивів чи відхилення наданих позивачем пояснень та документів.
Зазначене свідчить про те, що оскаржувані рішення про відмову в реєстрації податкової накладної є формальним та об'єктивно не містить чіткого визначення підстав та мотивів для їх прийняття, а тому не можуть бути визнані законними та обґрунтованими.
Колегія суддів зазначає, що не зважаючи на наявність у позивача передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, комісією Головного управління Державної фіскальної служби України в м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄДПН або відмову в такій реєстрації та Державною фіскальною службою України протиправно прийнято рішення про відмову у реєстрації.
Аналізуючи зміст рішень, колегія суддів вважає, що комісія ГУ ДФС у м. Києві, розглядаючи подані позивачем документи, не з'ясовувала специфіку проведених господарських операцій та не визначала документів, які є достатніми для підтвердження реальності господарських операцій з урахуванням їх змісту і обсягу.
Колегія суддів вважає, що позивачем було надані всі необхідні та достатні документи для обґрунтування і підтвердження господарської операції та розблокування накладних.
Вимоги контролюючого органу щодо надання всіх можливих документів по господарській операції, в тому числі і тих, що передбачені в договорі між виконавцем та агентом, не можуть бути визнані такими, що відповідають приписам та меті податкового законодавства. Фіскальний орган має обмежитись таким обсягом документального підтвердження господарської операції, який в достатній мірі доводить її реальність та законність. Витребування інших (можливих) документів і, як наслідок їх ненадання, відмову в реєстрації податкової накладної колегія суддів вважає надмірним формалізмом та необґрунтованим втручанням в діяльність господарюючих суб'єктів, що є нічим іншим, як обмеженням права на свободу господарювання в ракурсі правомірності дій платника податків, доки зворотне не доведено.
З цих підстав колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на ненадання позивачем вказаних документів.
Колегія суддів зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
В той же час, рішення суб'єкта владних повноважень повинно відповідати ст. 2 КАС України, згідно з якою у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Однак, відповідач не навів жодного обґрунтування щодо підстав для зупинення реєстрації податкових накладних як і не повідомив суду, яка із шести перелічених у п.п. 1.6 п. 1 Критеріїв відносить до позивача до категорії ризиковості.
Колегія суддів вважає, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової декларації прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Застосування з боку податкового органу загального посилання на п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН без наведення відповідного пункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків усвідомлювати передбачену законом необхідність надання документів за вичерпним переліком відповідно до конкретного критерію, а не на вільний розсуд контролюючого органу.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 02.07.2019 у справі (№ 140/2160/18.
Тому, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про протиправність оспорюваних рішень.
Щодо позовних вимог про зобов'язання ДФС зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідні податкові накладні, колегія суддів, виходить з наступного.
Згідно пункту 28 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема, набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Аналогічні норми закріплені в пункті 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.10.2010, згідно якого податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення).
Відповідно до пункту 20 вказаного Порядку у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Отже, реєстрація в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДФС.
За таких обставин, враховуючи відсутність обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про наявність підстав для зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати податкові накладні позивача в Єдиному реєстрі податкових накладних.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має.
Керуючись ст.ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.07.2019 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 17.09.2019.
Головуючий-суддя:А.Ю. Кучма
Судді:Л.В. Бєлова
І.О. Лічевецький