справа № 754/10512/17
провадження № 06.07/824/179/2019
24 вересня 2019 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Писаної Т.О. розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді Київського апеляційного суду Чобіток Алли Олександрівни при досудовій підготовці розгляду справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду міста Київ від 21 серпня 2019 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Консультативно-діагностичний центр» Деснянського району м. Києва, третя особа: ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди за навмисне розповсюдження завідомо наклепницької інформації, визнання відомостей недостовірними, наклепом та такими, що не відповідають дійсності та порушують права, -
До Київського апеляційного суду надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Консультативно-діагностичний центр» Деснянського району м. Києва, третя особа: ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди за навмисне розповсюдження завідомо наклепницької інформації, визнання відомостей недостовірними, наклепом та такими, що не відповідають дійсності та порушують права за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду міста Київ від 21 серпня 2019 року.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 13 вересня 2019 року, винесеною одноособово суддею Чобіток А.О. апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Деснянського районного суду міста Київ від 21 серпня 2019 року залишено без руху.
20 вересня 2019 року до Київського апеляційного суду від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді Чобіток А.О.
Заява обґрунтована тим, що суддя Чобіток А.О. безпідставно звинуватила ОСОБА_1 у наявності в апеляційній скарзі нецензурної лексики, образливих і лайливих слів, символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом.
Зазначає, що у змісті поданої ним апеляційної скарги немає недоліків, які були зазначені суддею Чобіток А.О. в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, тому заявляє судді Чобіток А.О. відвід та просить найскоріше передати справу на новий розподіл.
Частиною другою та третьою статті 40 ЦПК України передбачено, що питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Ухвалою судді Київського апеляційного суду Чобіток А.О. від 23 вересня 2019 року заяву ОСОБА_1 про відвід судді визнано необґрунтованою та передано матеріали справи на автоматизований розподіл для вирішення питання про відвід.
Вирішуючи питання про відвід судді Чобіток А.О. суд виходить із наступного.
Згідно із статтею 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
2. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
3. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
4. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Як убачається зі тексту заявленого відводу судді Чобіток А.О., позивач не погоджується із змістом зауважень, викладених в ухвалі Київського апеляційного суду, якою було залишено без руху апеляційну скаргу ОСОБА_1 . Вважає, що апеляційна скарга викладена у коректній і зрозумілій формі і не потребує усунення недоліків.
Однак, процесуальним законом встановлені вимоги до форми і змісту апеляційної скарги, зокрема відповідно до пунктів 5 і 6 частини 1 статті 356 ЦПК України в апеляційній скарзі мають бути зазначені доводи про наступне:
в чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин тощо);
нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції.
У разі, якщо суддя дійде висновку про наявність підстав для відкриття провадження, його обов'язком буде відповідно до статті 361 ЦПК України разом з ухвалою про відкриття апеляційного провадження надіслати копії апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи.
Таким чином, зміст доводів апеляційної скарги повинен бути зрозумілим не тільки судді-доповідачу, а і відповідачеві, якому надається право подати відзив на апеляційну скаргу.
Відповідно до вимог статті 365 ЦПК України суддя-доповідач у порядку підготовки справи до апеляційного розгляду:
1) з'ясовує питання про склад учасників судового процесу;
2) визначає характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює;
3) з'ясовує обставини, на які посилаються учасники справи як на підставу своїх вимог і заперечень;
4) з'ясовує, які обставини визнаються чи заперечуються учасниками справи;
5) вирішує питання щодо поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції;
6) за клопотанням сторін та інших учасників справи вирішує питання про виклик свідків, призначення експертизи, витребування доказів, судових доручень щодо збирання доказів, залучення до участі у справі спеціаліста, перекладача;
7) за клопотанням учасників справи вирішує питання щодо вжиття заходів забезпечення позову;
8) вчиняє інші дії, пов'язані із забезпеченням апеляційного розгляду справи.
Таким чином, здійснення суддею Чобіток А.О. повноважень в межах підготовки справи до апеляційного розгляду з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті не свідчить про існування об'єктивно обґрунтованих обставин, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності цього судді.
Європейський суд з прав людини вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (Білуха проти України, N 33949/02, § 49 - 52, від 9 листопада 2006 року).
Відповідно до частини 1 статті 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Отже, незгода сторони з процесуальним рішенням суду, що прийняте в межах його повноважень, реалізованих згідно з вимогами процесуального закону, не може слугувати підставою для його відводу та свідчити про наявність сумнівів в неупередженості судді.
За таких обставин, зазначені ОСОБА_1 у заяві про відвід обставини не свідчать про наявність підстав, передбачених статтею 36 ЦПК України для відводу та - про наявність сумнівів в неупередженості судді.
Керуючись статтями 33, 36, 40 ЦПК України, суд -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Чобіток Алли Олександрівни у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Консультативно-діагностичний центр» Деснянського району м. Києва, третя особа: ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди за навмисне розповсюдження завідомо наклепницької інформації, визнання відомостей недостовірними, наклепом та такими, що не відповідають дійсності та порушують права відмовити.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її постановлення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Т.О. Писана