Постанова від 19.09.2019 по справі 761/1306/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-А

Факс 284-15-77 е-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Справа № 761/1306/19 Головуючий у 1 інстанції - Пономаренко Н.В.

Апеляційне провадження № 22-ц/824/12860/2019 Доповідач - Мараєва Н.Є.

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.09.2019 р. Київський апеляційний суд в складі суддів судової палати з розгляду

цивільних справ :

Головуючого - Мараєвої Н.Є.,

Суддів - Заришняк Г.М., Рубан С.М.

При секретарі - Камінській Є.М.

Розглянули у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду

Цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_1

на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 18.06.2019 р.

в справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного

товариства «Альфа-Банк»

про стягнення моральної шкоди

Заслухавши доповідь судді Мараєвої Н.Є., пояснення осіб, які з'явилися, перевіривши

матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 18.06.2019 р. частково відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до ПАТ «Альфа-Банк» про стягнення моральної шкоди.

В апеляційній скарзі позивач просить це рішення скасувати і постановити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на незаконність даного рішення, зокрема, що суд неповно з'ясував обставини справи, не дав належної оцінки доказам, порушив норми матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, згідно угоди про обслуговування платіжних карток від 23.12.2016 р., яка є невід'ємною частиною укладених договорів про обслуговування зарплатного проекту № 28090 від 30.11.2016 р., № 29629 від 15.03.2017 р., укладених між відповідачем та роботодавцем позивача, було відкрито картковий рахунок № НОМЕР_1 для отримання позивачем заробітної плати для надходження грошових коштів від Київської міської філії ПАТ «Укртелеком».

23.12.2016 р. позивач підписав оферту на укладення угоди про обслуговування платіжних карток, що була акцептована уповноваженим представником відповідача.

В цей же день позивачем було підписано анкету-заяву від 23.12.2016 р. про акцепт публічної пропозиції ПАТ «Альфа-Банк» на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Альфа-Банк».

При цьому, як зазначено в пункті 2 Акцепту, всі відносини між відповідачем та позивачем врегульовуються договором про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб ПАТ «Альфа-Банк», що затверджений розпорядженням банку із усіма змінами, доповненнями та із усіма додатками до нього, що укладений між відповідачем та позивачем.

Таким чином, судом встановлено, що між сторонами виникли договірні правовідносини, що регулюються Книгою п'ятою Цивільного Кодексу України.

Обгрунтовуючи позов позивач посилався на те, що відповідно до постанови ВП № 56639212 від 19.08.2018 р., винесеної в рамках виконавчого провадження з виконання виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Холдингової компанія «Київміськбуд» - 28 159, 13 грн., ПАТ «Альфа-Банк» 23.06.2018 р. було накладено арешт на всі грошові кошти позивача, які обліковувалися на картковому рахунку НОМЕР_1 для отримання заробітної плати по карті, випущеної до рахунку Vіsа Рlаtіnum НОМЕР_2.

Тому, посилаючись на протиправність дії працівників банку щодо накладення арешту на всі грошові кошти, що виходили за межі суми стягнення за виконавчим документом, позивач зазначав, що ПАТ «Альфа-Банк» зобов'язане відшкодувати йому моральну шкоду, яка, в свою чергу, відобразилася у фізичних та моральних стражданнях, спричинених необхідністю позичати гроші на такі життєво необхідні потреби для людини, як продукти, ліки тощо.

Згідно ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно п.9 ч.2 ст.16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини.

Згідно п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995 р., оскільки питання відшкодування моральної шкоди регулюються законодавчими актами, введеними у дію в різні строки, суду необхідно в кожній справі з'ясовувати характер правовідносин сторін і встановлювати якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин, коли набрав чинності законодавчий акт, що визначає умови і порядок відшкодування моральної шкоди в цих випадках, та коли були вчинені дії, якими заподіяно цю шкоду.

Постановлюючи рішення суд виходив з того, що між сторонами існують договірні відносини; що згідно ст.611 ЦК України у випадку порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування моральної шкоди.

Тому, згідно ст.611 ЦК України, відшкодування моральної шкоди в зобов'язальних правовідносинах можливе лише у разі встановлення такого правового наслідку порушення зобов'язання безпосередньо в договорі.

Укладеним між сторонами Договором про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб ПАТ «Альфа-Банк» не передбачена можливість відшкодування моральної шкоди у випадку порушення зобов'язань.

Таким чином, оскільки між сторонами діяли договірні правовідносини, які регулюються ЦК України, а умовами договору не передбачено можливості відшкодування моральної шкоди, як і не передбачено можливості такого відшкодування через невиконання договірних зобов'язань і ЦК України, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги не ґрунтуються на вимогах закону.

За таких обставин судова колегія вважає, що суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову.

Згідно ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом повно з'ясовано обставини справи, дана належна оцінка доказам.

Висновки суду відповідають вимогам закону, підтверджуються матеріалами справи.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Підстав для скасування рішення суду не вбачається.

Керуючись ст.ст.268, 352, 367, 368, 374, 375, 376, 381- 384 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргуОСОБА_1 - відхилити, а рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 18 червня 2019 р. - залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складено 24.09.2018 р.

Головуючий :

Судді :

Попередній документ
84480709
Наступний документ
84480711
Інформація про рішення:
№ рішення: 84480710
№ справи: 761/1306/19
Дата рішення: 19.09.2019
Дата публікації: 26.09.2019
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Київський апеляційний суд
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них