18 вересня 2019 року місто Київ.
Справа 371/729/18
Апеляційне провадження № 22-ц/824/11475/2019
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Желепи О.В.,
суддів: Іванченка М.М., Рубан С.М
секретар судового засідання Миронюк І.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» на рішення Миронівського районного суду Київської області від 05 червня 2019 року (у складі судді Капшук Л.О., повний текст рішення складено 14 червня 2019 року)
в справі за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, -
Представник Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 матеріальної шкоди в сумі 139075 грн. 87 коп., яка спричинена фактом необлікованого споживання газу шляхом встановлення за місцем проживання несанкціонованого газопроводу.
В обґрунтування позовних вимог вказува в, що позивач здійснює розподіл природного газу, відповідач є споживачем природного газу за адресою: АДРЕСА_1 . У будинку за місцем проживання відповідача встановлено газове обладнання: плита газова, котел газовий, опалювальна площа 75,50 кв.м, кількість зареєстрованих осіб - 11.
За вказаною адресою відповідач самовільно облаштувала прихований газопровід в стіні, який проходив в обхід лічильника. Цей факт було виявлено 25 листопада 2017 року представниками газового господарства під час проведення обстеження стану газопроводу в домоволодінні відповідача. В результаті виявленого проведено відключення споживача від системи газопостачання та опломбування.
Проведені дії зафіксовані у Акті про порушення № 4142 від 25 листопада 2017 року, Акті про усунення порушення від 25 листопада 2017 року та Акті про відключення об'єкту (газових приладів) від 25 листопада 2017 року.
Змонтований газопровід з метою крадіжки газу розподіляв газ поза лічильником, був прихований, тому таке порушення відноситься до несанкціонованого газопроводу, проведеного шляхом прихованих заходів, об'єм не облікованого природного газу визначається з дня набуття споживачем права власності на житлове приміщення, але не більше двох років, що передували дню виявлення порушення.
14 грудня 2017 року на засідання комісії по розгляду актів про порушення відповідач не з'явилась.
У зв'язку з неявкою відповідача, розгляд перенесено на 22 лютого 2018 року, оскільки споживач зобов'язаний бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів. Відповідача про дату засідання повідомлено листом від 15 січня 2018 року.
22 лютого 2018 року відповідач, на засідання комісії не прибула, тому засідання відбулося за її відсутністю. За результатами розгляду Акту про порушення № 4142 від 25 листопада 2017 року прийнято рішення про його задоволення в повному обсязі та складено Акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості на суму 139 075,87 грн.
Вартість не облікованого (донарахованого) об'єму природного газу, яка пред'являлася до сплати споживачу (несанкціонованому споживачу) в результаті задоволення акта про порушення, була зазначена в окремому платіжному рахунку оператора ГРМ, який відправлявся споживачу 23 лютого 2018 року поштою рекомендованим листом для оплати та відшкодування завданої шкоди.
Станом на 05 червня 2018 року відповідач платіжний рахунок не сплатила, завдані збитки не відшкодувала. У досудовому порядку вирішувати спір відмовляється. Просив стягнути з відповідача в судовому порядку матеріальну шкоду в сумі 139075 грн. 87 коп. та понесені судові витрати у виді сплаченого судового збору в сумі 2086 грн. 14 коп.
Рішенням Миронівського районного суду Київської області від 05 червня 2019 року у задоволенні вищевказаного позову відмовлено повністю.
Не погодившись з таким рішенням суду, позивач 12.07.2019 року подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» матеріальну шкоду в сумі 139075 грн. 87к. і 5215 грн. 35 к. судового збору.
В апеляційній скарзі представник посилається на те, що рішення є незаконним і необґрунтованим, судом неправильно встановлено обставини, які мають значення для справи, неправильно досліджено докази та неправильно надана їм оцінка, порушено норми процесуального та матеріального права.
Так, суд відмовив у заслуховуванні свідка та в долученні додаткових доказів до матеріалів справи.
Суд проігнорував як доказ постанову про закриття кримінального провадження від 31.07.2018 року.
Суд неправильно встановив той факт, що неотримання листів ОСОБА_1 пов'язано не з тим, що листи не надійшли до адресата, а з тим, що ОСОБА_1 відмовлялась їх отримувати, щоб уникнути відповідальності. Отже, усі листи, що були направлені ОСОБА_1 на адресу АДРЕСА_1 доставлялись ОСОБА_1 на адресу м . Миронівка, АДРЕСА_1 .
Акт про порушення №4142 від 25.11.2017 був вручений ОСОБА_1 під час його складання 25.11.17, що міг підтвердити свідок ОСОБА_2 Копія Акту про порушення№4142 від 25.11.2017 двічі надсилалась рекомендованими листами на адресу ОСОБА_1 , як передбачено п.4 гл. 5 розділу XI Кодексу газорозподільних систем.
Постанова про закриття кримінального провадження - засвідчує, що поліцією були зібрані документи щодо несанкціонованого газопроводу, виявленого в ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 , досліджено Акт про порушення №4142 від 25.11.17, відібрані пояснення від сторін, проводився огляд місця події, проводились окремі слідчі дії, ознайомлювались сторони з матеріалами справи. Тому навіть цей факт засвідчує про ознайомлення ОСОБА_1 з Актом про порушення №4142 від 25.11.2017.
Щодо відсутності доказів, що несанкціонований газопровід був прихованим, то суд невірно сприйняв засвідчені на фото факти прихованості газопроводу і оцінив як факт неприхованості (відкритості) газопроводу.
Також суд не визначив суму збитків, яка підлягає до відшкодування за розрахунком нарахованої суми, наведеної в акті-розрахунку.
В судовому засіданні апеляційного суду представник позивача доводи скарги підтримав.
Представник відповідача заперечував проти задоволення скарги.
Заслухавши доповідь судді Желепи О.В., пояснення учасників процесу, які з'явились до суду, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд вважав встановленими такі обставини.
На підставі договору дарування від 08 грудня 2003 року відповідачеві - ОСОБА_1 належить житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 , в якому вона зареєстрована та проживає.
Вказані обставини підтверджуються даними договору дарування, посвідченим приватним нотаріусом Миронівського районного нотаріального округу 08 грудня 2003 року, Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № НОМЕР_1 , виданим Білоцерківським МБТІ 10 грудня 2003 року, довідкою №3534 від 06 жовтня 2015 року та № 02-36/1700 від 12 червня 2018 року, виданими Миронівською міською радою Київської області (а.с.,а.с. 15, 16, 108).
07 жовтня 2015 року між ПАТ по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз», як газорозподільним підприємством, ТОВ «Київоблгаз збут», як постачальником, та ОСОБА_1 укладено типовий договір про надання населенню послуг з газопостачання (а.с.,а.с. 24-27).
Позивач здійснює розподіл природного газу, відповідач є споживачем природного газу за адресою: АДРЕСА_1 .
До позовної заяви долучено виконавчу технічну документацію на газовий ввід і внутрішньо будинковий газопровід, будівельний паспорт газового вводу до будинку відповідача, акт прийняття газопроводу до експлуатації, технічний паспорт на житловий будинок (а.с.,а.с. 7-14).
У будинку за місцем проживання відповідача встановлено газове обладнання: плита газова, котел газовий, опалювальна площа 75,50 кв.м, кількість зареєстрованих осіб - 11.
Ці обставини не заперечуються представником відповідача.
25 листопада 2017 року представниками газового господарства під час проведення обстеження стану газопроводу в домоволодінні по АДРЕСА_1 виявлено наявність несанкціонованого газопроводу в будинку. У приміщенні кухні було виявлено отвір у стіні, де орієнтовано проходять два газопроводи до лічильника та після лічильника. Візуально оглянувши отвір, було виявлено несанкціонований газопровід з краном «байпас», що давав змогу використовувати газ поза вузлом обліку газу.
В результаті виявленого проведено відключення споживача від системи газопостачання, встановлено пломбу R22166488 та заглушку O 20.
Вчинені дії зафіксовані у Акті про порушення № 4142 від 25 листопада 2017 року, Акті про усунення порушення від 25 листопада 2017 року та Акті про відключення об'єкту (газових приладів) від 25 листопада 2017 року (а.с.,а.с. 18, 41-49).
Актом про порушення № 4142 від 25 листопада 2017 року зафіксовано , що у будинку під номером АДРЕСА_4 виявлено наявність несанкціонованого газопроводу. Газопровід був прихований в стіні будівлі в обхід лічильника. У акті міститься відмітка про те, що споживач «Паламарчук» від підпису в акті відмовився.
Акт про усунення порушення та Акт про відключення об'єкту (газових приладів) від 25 листопада 2017 року складені у будинку за адресою: АДРЕСА_1 , та у присутності не відповідача, а іншої особи: ОСОБА_3 Акти містять відмітку про те, що від підпису споживач відмовився.
30 листопада 2017 року відповідачеві надсилався лист № Сз-247-КМ за адресою: АДРЕСА_1 , яким повідомлялося про засідання комісії з розгляду акту про виявлене правопорушення (наявність несанкціонованого газопроводу) 14 грудня 2017 року, до листа додавались у копіях акт про порушення та акт про усунення порушення (а.с. 50).
У зв'язку з неявкою відповідача, засідання комісії перенесено на 22 лютого 2018 року, про що відповідача повідомлено листом №Сз-11-КМ від 15 січня 2018 року за тією ж адресою, до листа додані ті ж додатки (а.с. 50 на звороті).
22 лютого 2018 року засідання комісії з розгляду актів про порушення вимог Кодексу відбулося без участі відповідача.
За змістом протоколу № 19 року засідання комісії з розгляду актів про порушення вимог Кодексу споживач не з'явився на засідання, хоча був повідомлений двічі рекомендованими листами (а.с. 51).
За результатами розгляду Акту про порушення № 4142 від 25 листопада 2017 року комісією 22 лютого 2019 року складено Акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості. За змістом акту необлікований об'єм природного газу за період з 24 листопада 2015 року по 24 листопада 2017 року за ціною закупівлі природного газу оператором ГРМ становить 16305,95 м. куб. Сума завданого збитку склала 139 075 грн. 87 коп. (а.с.52).
Вартість не облікованого (донарахованого) об'єму природного газу, яка пред'являлася до сплати споживачу (несанкціонованому споживачу) в результаті задоволення акта про порушення, була зазначена в окремому платіжному рахунку оператора ГРМ.
Акт-розрахунок не облікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості та платіжний рахунок містять адресу споживача: АДРЕСА_4 , яка не відповідає адресі відповідача.
За змістом позовної заяви та згідно пояснень представника позивача акт-розрахунок та платіжний рахунок відправлявся споживачу 23 лютого 2017 року поштою рекомендованим листом для оплати та відшкодування завданої шкоди.
До позовної заяви та в ході розгляду справи для підтвердження обставин щодо належного надіслання відповідачу та вручення їй вищевказаних листів з додатками та платіжного рахунку не додано жодного письмового доказу.
Станом на час розгляду справи відповідач платіжний рахунок не сплатила, завдані збитки не відшкодувала.
Надаючи правову оцінку встановленим фактам, суд зазначив наступне.
Відповідно до статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, заподіяна неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Правовідносини між споживачем та постачальником газу врегульовані Законом України «Про ринок природного газу», Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року №2494, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 6 листопада 2015 року за №1379/27824.
Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про ринок природного газу» споживач зобов'язаний: укласти договір про постачання природного газу; забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів; не допускати несанкціонованого відбору природного газу; забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників оператора газотранспортної системи, оператора газорозподільної системи до вузлів обліку природного газу та з метою встановлення вузлів обліку газу; припиняти (обмежувати) споживання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договорів.
Частиною 3 вказаної статті передбачено, що у разі порушення або невиконання своїх обов'язків споживач несе відповідальність згідно із законом.
Згідно пункту 4 глави 3 розділу VІ Кодексу газорозподільних систем, який затверджений Постановою НКРЕКП №2494 від 30.09.2015 року, Договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.
Відповідно до пункту 1 глави 2 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем, до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об'ємів (обсягів) природного газу, належать: 1) наявність несанкціонованого газопроводу; 2) несанкціоноване відновлення газоспоживання; 3) несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу); 4) несанкціоноване підключення газових приладів на об'єкті споживача, який обліковується за нормами споживання; 5) несанкціоноване підключення газових приладів, внаслідок якого перевищується діапазон обчислення вузла обліку (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення вузла обліку); 6) використання природного газу споживачем за відсутності чи після розірвання договору розподілу природного газу.
Пункт 4 глави 1 розділу І Кодексу газорозподільних систем надає поняття несанкціонованого газопроводу та прихованих заходів.
Несанкціонований газопровід - самовільно під'єднаний газопровід (газовий відвід, штуцер, патрубок), у тому числі без наявного підключеного газового обладнання, фізично з'єднаний, зокрема вварений, врізаний, з газорозподільною системою або газовою мережею внутрішнього газопостачання, витрата (споживання) природного газу через який не обліковується комерційним вузлом обліку (лічильником газу).
Приховані заходи - несанкціоновані заходи, здійснені споживачем чи іншою особою, внаслідок яких здійснюється необліковане (обліковане частково чи з порушенням законодавства) використання природного газу, які неможливо виявити без використання спеціальних технічних засобів, проведення земельних робіт, демонтажу будівельних конструкцій чи оздоблювальних матеріалів, часткового чи повного демонтажу ЗВТ або дактилоскопічної експертизи чи перевірки метрологічних характеристик ЗВТ.
Факт облаштування несанкціонованого газопроводу відповідачем не спростовувався.
Суд встановив недоведеність позивачем того, що газопровід був прихованим, тому визначений позивачем розмір збитку не відповідав нормам діючого законодавства.
Дослідивши наявні в справі письмові докази та допитавши свідка, колегія суддів встановила, що вищенаведені обставини, які мали правове значення для її вирішення, судом встановлені вірно. Висновіки суду відповідають цим обставинам та вимогам закону.
Судом вірно встановлено, що несанкціонований газопровід було виявлено шляхом візуального огляду приміщення кухні будинку відповідача, без використання спеціальних технічних засобів, проведення земельних робіт, демонтажу будівельних конструкцій чи оздоблювальних матеріалів, часткового чи повного демонтажу ЗВТ або дактилоскопічної експертизи чи перевірки метрологічних характеристик ЗВТ.
Допитаний апеляційним судом свідок ОСОБА_2 , також не підтвердив використання технічних засобів та проведення інших вище перерахованих дій, щодо демонтажу оздоблювальних матеріалів чи будівельних конструкцій.
В суд першої інтснації жодних доказів з приводу прихованості газопроводу позивачем в установленому порядку та строки взагалі не подавалось.
Згідно пункту 1 глави 2 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем, у разі виявлення Оператором ГРМ несанкціонованого газопроводу або несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу розрахунок об'єму необлікованого природного газу здійснюється за граничними об'ємами споживання природного газу населенням з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв споживача (фізичної особи) за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильника (контрольного огляду вузла обліку або його перевірки) до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням строку на його усунення.
Якщо несанкціонований газопровід проведений шляхом прихованих заходів або фізичною особою, яка є несанкціонованим споживачем, початок періоду, за який визначається об'єм необлікованого природного газу, визначається з дня набуття споживачем (фізичною особою) права власності/користування на житлові (підсобні) приміщення, але не більше двох років, що передували дню виявлення порушення.
З вказаних правил вбачається, що об'єм необлікованого природного газу визначається в залежності від того, проведений несанкціонований газопровід шляхом відкритих чи прихованих заходів.
Ні до суду першої інстанції, ні до апеляційного суду позивачем не надано розрахунку збитку проведеного без урахування того, що несанкціонований газопровід не був прихований, а тому суд першої інстанції правомірно відмовив в задоволенні позовних вимог.
Крім того, суд вірно встановив порушення позивачем порядку, передбаченого законом для притягнення споживача до відповідальності за вчинені ним порушення.
Згідно пункту 2 глави 5 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем акт про порушення після пред'явлення представником оператора ГРМ службового посвідчення складається в присутності споживача/несанкціонованого споживача та/або незаінтересованої особи (представника власника/користувача, на території чи об'єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення його особи та засвідчується їх особистими підписами.
Акт про порушення складається в двох примірниках, один з яких залишається у споживача (несанкціонованого споживача), який має право внести до акта про порушення свої зауваження та заперечення.
У разі відмови споживача (несанкціонованого споживача) від підписання акта про порушення він вважається дійсним, якщо його підписали: або більше одного представника оператора ГРМ, а відмова споживача (несанкціонованого споживача) від підпису акта про порушення підтверджується відеозйомкою; або представник Оператора ГРМ та одна незаінтересована особа (представника власника/користувача, на території чи об'єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення цієї особи.
У разі відмови споживача (несанкціонованого споживача) від підписання акта про порушення про це робиться відмітка в обох примірниках акта про порушення, один з яких надсилається споживачу (несанкціонованому споживачу) рекомендованим поштовим відправленням.
Акт про порушення № 4142 від 25 листопада 2017 року не містить підпису ОСОБА_1 Факт відмови споживача від підписання акта про порушення підтверджується відеозйомкою.
За умови відмови споживача (несанкціонованого споживача) від підписання акта про порушення та наявності відмітки про це на акті, примірник акту про порушення мав бути надісланий споживачу (несанкціонованому споживачу) рекомендованим поштовим відправленням. Докази того, що таке поштове відправлення відповідач отримала матеріали справи не містять.
Згідно з пунктом 10 глави 5 розділу XI Кодексу газорозподільних систем, споживач (несанкціонований споживач) зобов'язаний бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення, на якому буде розглядатися складений на нього акт про порушення. За неможливості бути присутнім на засіданні особисто споживач (несанкціонований споживач) має право дати письмову згоду у довільній формі на проведення засідання без його присутності або у присутності його уповноваженої особи. У разі неприбуття споживача (несанкціонованого споживача) та/або уповноваженої ним особи на засідання комісії остання розглядає складений акт про порушення без його (її) участі.
За пунктом 10 глави 5 розділу XI Кодексу, за результатами розгляду акту про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акту про порушення. При задоволенні комісією акту про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості.
На підставі пункту 12 глави 5 розділу XI Кодексу, вартість необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу, яка пред'являється до сплати споживачу (несанкціонованому споживачу) в результаті задоволення акта про порушення, зазначається в окремому платіжному рахунку оператора ГРМ, який надається під особистий підпис споживача (несанкціонованого споживача) або надсилається йому рекомендованим поштовим відправленням разом із супровідним листом, що оформлюється у довільній формі.
Вказаних правил позивачем не дотримано. Відповідач про засідання комісії повідомлена не була, складені акти та платіжний рахунок їй не вручені та не надіслані у встановленому порядку рекомендованим поштовим відправленням разом із супровідним листом за адресою її місця проживання.
Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач ознайомлена з актом в ході розслідування кримінальної справи колегія не прий має, так як вони не грунтуються на Законі та не спростовують висновків суду про порушення порядку притягнення споживача до відповідальності.
Відповідач не була обізнана із прийнятими рішеннями, була позбавлена можливості бути присутньою на засіданні комісії, оскаржити вартість необлікованого (донарахованого) природного газу у судовому порядку.
Згідно з вимогами статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Як зазначено в частині 6 статті 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Аналіз наведених норм процесуального та матеріального права дає підставу вважати, що кожна сторона сама визначає зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів.
За правилами статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Вказані норми процесуального права вказують на необхідність доведення стороною, що звернулась до суду, належними та допустимими доказами вимог, що нею заявлені.
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що допущені позивачем порушення правил Кодексу газорозподільних систем при оформленні виявленого порушення, врученні споживачу складених відносно нього письмових документів, повідомленні споживача про засідання комісії з розгляду акту про порушення та невірно обрахований розмір збитку не давали суду правових підстав для задоволення поданого позову.
Разом з тим позивач не позбавлений права повторно з дотриманням порядку притягнення особи до відповідальності, пред'явити відповідачу вимогу, щодо оплати несанкціоновано -використаного газу без урахування прихованості газопроваду.
Інші доводи скарги висновків суду не спростовують та є фактично повторенням доводів позовної заяви, яким суд у своєму рішенні дав належну правову оцінку
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Апеляційним судом встановлено, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Враховуючи те, що апеляційна скарга залишається без задоволення, відсутні підстави для розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у апеляційному суді.
В зв'язку з тим, що ціна позову в даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа згідно п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України є малозначною і в силу вимог п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України ухвалене по ній апеляційним судом судове рішення не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п.п. а) г) п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Керуючись ст. ст.367-368, 374-375, 381-384, 389 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» залишити без задоволення.
Рішення Миронівського районного суду Київської області від 05 червня 2019 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Повний текст постанови складено 23.09.2019 року.
Головуючий
Судді