Справа №761/38543/18
Апеляційне провадження №22-ц/824/11083/2019
17 вересня 2019 року місто Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах - головуючого Сержанюка А.С., суддів - Березовенко Р.В., Сушко Л.П., розглянувши цивільну справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у місті Києві за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 19 березня 2019 року та додаткове рішення цього ж суду від 19 квітня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Акціонерне товариство «Комерційний банк «ПриватБанк» про повернення безпідставно отриманих коштів,
07 жовтня 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду із названим позовом, де просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь грошові кошти в розмірі 60 000 грн.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 25 липня 2018 року ним було помилково перераховано 60 000 грн. на картковий рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , відкритий у Акціонерному товаристві «Комерційний банк «ПриватБанк».
Враховуючи, що між сторонами відсутні будь-які зобов'язання, що могли б стати причиною перерахування коштів, вказана грошова сума була отримано відповідачем без достатньої правової підстави та підлягає поверненню ОСОБА_2 .
Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 19 березня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 60 000 грн. та судовий збір - 704,80 грн.
На обґрунтування ухваленого судового рішення місцевий суд зазначив, що між сторонами були відсутні будь-які зобов'язання та правовідносини, доказів протилежного матеріали справи не містять, а тому суд приходить до висновку про безпідставність отримання відповідачем грошових коштів у розмірі 60 000 грн.
Додатковим заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 19 квітня 2019 року було доповнено заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 19 березня 2019 року та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати, що складаються із витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15 229,50 грн. з посиланням на те, що протягом п'яти днів з дня ухвалення рішення до суду представником позивача подано докази на здійснення витрат на професійну правничу допомогу.
Не погоджуючись із заочним рішенням та додатковим заочним рішенням, яким доповнено заочне рішення, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, посилаючись на їх незаконність та необґрунтованість, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права при їх ухваленні.
Просить заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 19 березня 2019 року та додаткове рішення цього ж суду від 19 квітня 2019 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Суд, закінчивши з'ясування обставин справи і перевірку їх доказами, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та відзиві на неї, у межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, керуючись наступним.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Якщо одна із сторін визнала пред'явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 206 цього Кодексу.
Як встановлено судом, що підтверджується і матеріалами справи, 25 липня 2018 року ОСОБА_2 було перераховано 60 000 грн. на картковий рахунок № НОМЕР_1 ( а.с. 7 ).
Як вбачається із відомостей, наданих Акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк», картковий рахунок № НОМЕР_1 відкритий на ім'я ОСОБА_1 , кошти у розмірі 60 000 грн. були зараховані на вказаний рахунок 25 липня 2018 року та зняті в банкоматах/переведені ( а.с. 93 ).
Листом-вимогою щодо повернення коштів за вих. №28/08-01 від 28 серпня 2018 року ОСОБА_2 вимагав від ОСОБА_1 повернути грошові кошти у розмірі 60 00 грн. протягом семи днів з моменту отримання листа, однак, вказана вимога залишилась невиконаною відповідачем ( а.с. 14-15, 16 ).
При цьому, як зазначає, ОСОБА_2 , грошові кошти були переведені ним на картковий рахунок № НОМЕР_1 помилково, у зв'язку з чим, 07 жовтня 2018 року він звернувся до суду із даним позовом ( а.с. 1-5, 26-27, 37-41 ).
Разом з тим, 27 серпня 2018 року між адвокатом ОСОБА_3 Дмитром Володимировичем та ОСОБА_2 укладено договір про надання правової допомоги №27/08/18 від 27 серпня 2018 року та відповідно до акту здачі-приймання наданих послуг за вказаним договором від 21 березня 2019 року, квитанції до прибуткового касового ордера №1 від 21 березня 2019 року, позивачем на користь адвоката сплачено за надану правничу допомогу грошові кошти в розмірі 15 229,50 грн. ( а.с. 19-21, 127-128, 129 ).
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, між сторонами відсутні будь-які зобов'язання та правовідносини з приводу яких позивач сплатив спірні грошові кошти, доказів протилежного матеріали справи не містять.
Не надано таких доказів і апелянтом під час перегляду оскаржуваного рішення судом другої інстанції.
За таких обставин, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, визначив відповідно до них правовідносини і, з додержанням норм матеріального і процесуального права, зокрема, ст.ст. 11, 177, 509, 1212 ЦК України, ст.ст. 5, 10-13, 76-81, 259, 263-265 ЦПК України, ухвалив законні і обґрунтовані судові рішення про задоволення позовних вимог.
А тому, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про незаконність та необґрунтованість оскаржуваних судових рішень, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права при його ухваленні, зокрема, ст.ст. 11, 1212 ЦК України, з точки зору суду другої інстанції, не знайшли свого підтвердження при розгляді справи.
Доводи апелянта про те, що місцевим судом помилково ухвалено рішення в заочному порядку, вона була позбавлена можливості скористатися правничою допомогою та надати свої письмові заяви чим порушені її права на захист та справедливий суд, на переконання апеляційного суду, не є належною підставою для скасування оскаржуваного рішення, оскільки такими права вона в повній мірі скористалися під час апеляційного перегляду цього рішення та відповідних доказів на спростування заявлених вимог нею не надано.
Надана суду другої інстанції нотаріально посвідчена заява-свідчення ОСОБА_4 відповідно до якої, останній повідомив, що спірні кошти були перераховані для нього та на його прохання, на переконання суду другої інстанції, не свідчить про наявність будь-яких правовідносин між сторонами з приводу яких позивач сплатив спірні грошові кошти відповідачу та правових підстав для задоволення апеляційних вимог.
Інші доводи апеляційної скарги, зокрема, про те, що суд не встановив хто є сторонами даних правовідносин, ОСОБА_4 є дійсним набувачем спірних коштів, безпідставно стягнено судові витрати на професійну правничу допомогу, з точки зору другої інстанції та в силу викладеного, не спростовують висновків місцевого суду та не є правовою підставою для задоволення апеляційних вимог.
Доводи відзиву ОСОБА_2 на апеляційну скаргу ( а.с. 214-223 ), зокрема, про те, що апелянтом не підтверджено наявність правових підстав для перерахування цих коштів, між сторонами не існувало домовленостей, взаємовідносин, грошові кошти були перераховані помилково, з точки зору другої інстанції та в силу викладеного, спростовують доводи апеляційної скарги.
Доводи відзиву Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на апеляційну скаргу ( а.с. 226-228 ), зокрема, про те, що позивач звернувся до банку 15 серпня 2018 року з вимогою повернути кошти, тоді як, грошові були перераховані 25 липня 2018 року, на переконання апеляційного суду, підтверджують обґрунтованість заявлених вимог.
Окрім цього, апеляційний суд, вважає за необхідне відповідно до ст. 127 ЦПК України частково задовольнити клопотання ОСОБА_2 та Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про поновлення строку подачі цих відзивів, встановленого ухвалою Київського апеляційного суду від 18 липня 2019 року ( а.с. 195-196 ) та продовжити строк для їх ( відзиву ) подачі, оскільки вони не мали можливості їх своєчасно подати ( а.с. 208, 209 ).
Відтак, викладені у апеляційній скарзі доводи суд другої інстанції відносить до числа формальних, відповідно, заочне рішення та додаткове рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права та не можуть бути скасовані у відповідності до положень ст. 375 ЦПК України.
Окрім цього, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 376 ЦПК України, порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи, чого судом не виявлено.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 5, 10-13, 76-82, 141, 263, 264, 265, 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 19 березня 2019 року та додаткове рішення цього ж суду від 19 квітня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Акціонерне товариство «Комерційний банк «ПриватБанк» про повернення безпідставно отриманих коштів - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення, за виключенням випадків, передбачених ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Головуючий А.С. Сержанюк
Судді: Р.В. Березовенко
Л.П. Сушко