Справа № 11-cc/824/4123/2019 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 276 КПК Доповідач: ОСОБА_2
23 липня 2019 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
з участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 26 червня 2019 року, -
Цією ухвалою відмовлено у відкритті провадження за скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на повідомлення від 15 квітня 2019 року слідчого з ОВС першого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Київській області ОСОБА_9 про підозру ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України, у кримінальному провадженні № 32016110000000027, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24 червня 2016 року.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_7 подав в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 апеляційну скаргу, в якій ставить питання про поновлення йому строку апеляційного оскарження ухвали слідчого судді, просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою зобов'язати слідчого та процесуального керівника - прокурора вчинити дії щодо виключення з ЄРДР відомостей у кримінальному провадженні № 32016110000000027 про повідомлення про підозру від 15 квітня 2019 року ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 212 КК України.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження захисник ОСОБА_7 зазначає, що копію оскаржуваної ухвали слідчого судді він отримав 01 липня 2019 року та 03 липня 2019 року склав та подав до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу.
Стосовно ухвали слідчого судді, то захисник ОСОБА_7 вважає її незаконною та необґрунтованою. Зокрема, апелянт відмічає, що 31 травня 2019 року ОСОБА_8 було повідомлено про підозру зі змінами та вручено текст повідомлення про підозру у вчиненні останнім кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 212 КК України. Крім того, автор апеляції стверджує, що повідомлення про підозру від 11 квітня 2019 року та від 31 травня 2019 року не містять часу та місця вчинення кримінального правопорушення, а у змісті повідомлення про підозру відсутні чітко зафіксовані фактичні обставини події, підтверджені доказами, які вказують на наявність складу злочину в діянні підозрюваного ОСОБА_8 . До того ж, захисник вказує, що орган досудового розслідування не взяв до уваги ту обставину, що ОСОБА_8 виявив бажання та надав свої первинні показання, а також заявив клопотання з дорученням матеріалів щодо надання йому та його захисникам для ознайомлення матеріалів кримінального провадження, яке слідством не було розглянуто та не надано на нього жодної відповіді. При цьому автор апеляції наголошує, що залишились не виконаними ухвали слідчих суддів Солом'янського районного суду міста Києва та Києво-Святошинського районного суду Київської області в частині повернення вилучених у ОСОБА_8 документів, а також залишились не розглянутими клопотання сторони захисту щодо доповнення досудового розслідування. На думку апелянта, основою підозри повинні бути фактичні дані, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактичних обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Також захисник стверджує, що оскаржуване повідомлення про підозру - є припущенням слідчого та прокурора про вчинення ОСОБА_8 кримінального правопорушення.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення захисника і підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги і просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що захисник ОСОБА_7 не пропустив строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 26 червня 2019 року з огляду на положення абзацу 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, але його апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів провадження, слідчим управлінням фінансових розслідувань Головного управлінням ДФС у Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32016110000000027, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24 червня 2016 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України.
24 червня 2019 року захисник ОСОБА_7 звернувся в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 до Солом'янського районного суду міста Києва зі скаргою, в якій просить скасувати повідомлення про підозру від 11 квітня 2019 року, яке вручено 15 квітня 2019 року слідчим ОСОБА_9 підозрюваному ОСОБА_8 у кримінальному провадженні № 32016110000000027, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24 червня 2016 року, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України, із зобов'язанням слідчого та процесуального керівника вчинити дії щодо виключення відомостей з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 32016110000000027 про повідомлення ОСОБА_8 про підозру від 11 квітня 2019 року, яке вручено останньому 15 квітня 2019 року, у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень.
26 червня 2019 року ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва було відмовлено у відкритті провадження за скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на повідомлення від 15 квітня 2019 року слідчого з ОВС першого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Київській області ОСОБА_9 про підозру ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України, у кримінальному провадженні № 32016110000000027, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24 червня 2016 року.
Відмовляючи у відкритті провадження за скаргою захисника ОСОБА_7 , поданою в порядку п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, про визнання незаконними дій слідчого з ОВС першого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Київській області ОСОБА_9 стосовно повідомлення про підозру ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України, слідчий суддя, вивчивши матеріали, які додані до скарги, прийшов до правильного висновку, що положення п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України не поширюються на кримінальне провадження № 32016110000000027, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24 червня 2016 року, оскільки в даному випадку Закон не має зворотної дії в часі, а тому скарга захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України, не підлягає оскарженню в судовому порядку під час досудового розслідування відповідно до положень ст. 303 КПК України в редакції, яка діяла до 16 березня 2018 року.
Зокрема, згідно із загальновизнаним принципом права, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплено в частині ч. 1 ст. 58 Конституції України, відповідно до якого дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності й припиняється з утратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали чи мали місце (офіційне тлумачення цього конституційного положення наведено в Рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99).
Водночас Конституція України в ст. 58 допускає зворотну дію законів у часі, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Формою реалізації ч. 1 ст. 58 Конституції України є положення ч. 1 ст. 5 КПК України, 2012 року, яка регулює дію норм кримінального процесуального закону в часі та згідно з якою процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається відповідно до положень цього Кодексу, чинних на момент початку виконання дії або прийняття такого рішення. На відміну від кримінального (матеріального) закону, чинний кримінальний процесуальний закон не має зворотної дії навіть у тих випадках, коли його правила є більш сприятливі для учасників кримінального провадження. Повернення процесу (процесуальних дій) неможливе.
Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII частина перша ст. 303 КПК України, 2012 року, була доповнена пунктом 10, який, за загальним правилом, підлягає застосуванню з дати набрання чинності цим Законом в частині таких змін.
Згідно з п. 4 § 2 «Прикінцеві положення» Розділу 4 Закону № 2147-VІІІ, положення п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України вводиться в дію через три місяці після набрання чинності цим Законом, не мають зворотної дії у часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін відповідно до п. 7 § 1 розділу 4 вказаного Закону, тобто з 16 березня 2018 року.
Таким чином, з підстав, зазначених у п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, слідчий суддя уповноважений розглянути скаргу на повідомлення слідчого, прокурора про підозру у справах (кримінальних провадженнях), по яким відомості про кримінальне правопорушення внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію вищезгаданих змін, а саме з 16 березня 2018 року.
З огляду на те, що у кримінальному провадженні № 32016110000000027 відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені про кримінальні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України, - 24 червня 2016 року, то положення п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України стосовно оскарження повідомлення про підозру ОСОБА_8 в даному випадку застосовуватися не можуть.
Таким чином, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до ч. 4 ст. 304 КПК України, відмовив у відкритті провадження за скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на повідомлення про підозру останнього у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України, а тому доводи захисника ОСОБА_7 про незаконність такого рішення слідчого судді слід визнати безпідставними.
Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала слідчого судді є законною і обґрунтованою, у зв'язку з чим її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 303, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, п. 4 § 2 «Прикінцеві положення» Розділу 4 Закону № 2147-VІІІ, колегія суддів -
Ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 26 червня 2019 року, якою відмовлено у відкритті провадження за скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на повідомлення від 15 квітня 2019 року слідчого з ОВС першого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Київській області ОСОБА_9 про підозру ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України, у кримінальному провадженні № 32016110000000027, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24 червня 2016 року, - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.
___________________ ___________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4