Справа № 733/526/19 Головуючий у 1 інстанції Карапиш Т. В.
Провадження № 33/4823/348/19
Категорія - ч. 1 ст. 130 КУпАП
23 вересня 2019 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд в складі:
головуючого судді - Оседача М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Ічнянського районного суду Чернігівської області від 23 травня 2019 року, -
Цією постановою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, проживаючий в АДРЕСА_1 , працюючий,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) з накладенням стягнення у виді штрафу у розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн. з позбавленням його права керування транспортними засобами на 1 рік.
Стягнуто з особи, притягнутої до адміністративної відповідальності судовий збір на користь держави у сумі 384 грн. 20 коп.
Як встановив суд, ОСОБА_1 22 квітня 2019 року о 02 год. 10 хв. в м. Ічня по вул. Чернігівській, керував транспортним засобом марки DAEWOO LANOS д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився в присутності свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР України.
Не погоджуючись з даним рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та закрити провадження у справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи належним чином не дослідив всі фактичні обставини, в зв'язку з чим прийшов до хибних висновків з приводу наявності в його діях вини, та прийняв незаконне рішення.
Звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що суд першої інстанції підійшов до розгляду справи формально, оскільки розгляд справи було здійснено за його відсутності, в зв'язку з чим порушено його право на захист, в судовому засіданні під час дослідження матеріалів справи, не звернув увагу на те, що в протоколі про адміністративне правопорушення в графі «пояснення особи, що притягується до адміністративної відповідальності», міститься нерозбірливий напис, який не можна взяти до уваги, оскільки він не несе жодної інформації в собі або на підтвердження, або на спростування вказаного адміністративного правопорушення, в зв'язку з чим було винесене неправомірне, протизаконне рішення. Стверджує, що інформація, що міститься в протоколі про адміністративне правопорушення, є неповною, оскільки в ньому не вказано об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, так як не вказано що він керував у стані алкогольного сп'яніння, а лише зазначено, що він відмовився їхати в лікарню та проходити там медосвідування у встановленому законом порядку. При цьому, не зазначено, у який спосіб має проводитись огляд, натомість міститься лише посилання на ст. 266 КУпАП. Вважає, що суд поверхнево підійшов до розгляду даної справи, оскільки належним чином не були встановлені та не з'ясовані всі обставин справи, натомість обмежився лише даними що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення який в свою чергу не містить об'єктивних даних та доказів, які б можна було покласти в основу оскаржуваного рішення.
Крім цього, просить поновити пропущений ним строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, оскільки, присутнім в судовому засіданні не був в зв'язку з тим, що з 06 травня 2019 року по 20 серпня 2019 року перебував на стажуванні у Російській Федерації, вказану постанову отримав лише 02 вересня 2019 року, а для захисту свої прав та складання апеляційної скарги йому був необхідний час.
Розглянувши викладені в апеляційній скарзі доводи, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Згідно зі ст. 289 КУпАП, скаргу на постанову судді по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено.
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи доводи ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження є обґрунтованими і, на думку суду, є поважними причинами, оскільки ознайомлення його з винесеним відносно нього оскаржуваним рішенням відбулось 03 вересня 2019 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи заявою, а тому клопотання про поновлення строку підлягає задоволенню.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.
Відповідно до вимог ст.ст.251, 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, для чого дослідити і дати оцінку зібраним у справі доказам.
Так, диспозицією ч.1 ст.130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння чи відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного чи іншого сп'яніння, а сам порядок такого огляду виписаний, зокрема, у ст. 266 КУпАП, Постанові Кабінету Міністрів України №1103 від 17 грудня 2008 року «Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджені спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858.
Відповідно до п.2.5. Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Місцевим судом неповно досліджені та з'ясовані усі обставини справи про адміністративне правопорушення, як того вимагає ст. 245 КУпАП, а його висновки про вчинення ОСОБА_1 порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху України та відповідно адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не знайшли свого підтвердження при перегляді справи апеляційною інстанцією.
Зокрема, згідно ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться на за наявності ознак відповідної особи щодо її перебування у стані алкогольного сп'яніння.
Так, відповідно до п.п. 2,3 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09 листопада 2015 року, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану, зокрема за наявності: запаху алкоголю з ротової порожнини, порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці.
Частиною 6 розділу ІХ «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» від 07 листопада 2015 року, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Згідно з ч. 2 розділу ІІ вищевказаної Інструкції - протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. За наявності свідків і потерпілих протокол про адміністративне правопорушення підписується також цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу про адміністративне правопорушення в ньому робиться відповідний запис.
З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що протокол про адміністративне правопорушення від 22 квітня 2019 року серії БД №002745, складений з грубим порушенням чинного законодавства, зокрема, при викладенні суті адміністративного правопорушення та опису установлених обставин, інспектором не було зазначено, які саме були наявні ознаки алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 , та в подальшому стали підставою для висловлення пропозиції поліцейським пройти огляд на стан сп'яніння, на що в даному випадку особа правопорушник не погодився. При цьому, у графі «Пояснення особи, що притягується до адміністративної відповідальності» наявний запис, проте він не є розбірливим для читання, а тому його не можна взяти до уваги при винесенні рішення, оскільки не містить в собі жодних інформативних даних з приводу обставин справи, висловлених особою правопорушником.
Крім того, як вбачається з письмових пояснень свідка ОСОБА_2 , він також не зазначив, які ознаки алкогольного сп'яніння мав ОСОБА_1 під час зупинки його транспортного засобу працівниками поліції та складанні відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за порушення п. 2.5 ПДР України, в зв'язку з чим, апеляційний суд не може визнати належним та допустимими пояснення даного свідка, оскільки в них відсутні відомості щодо суті правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП. З таких пояснень свідка неможливо встановити чи були підстави вважати, що водій ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп'яніння, та таким чином перевірити обґрунтованість вимог співробітників патрульної поліції для проходження правопорушником відповідного огляду на стан сп'яніння.
Наведені факти свідчать про неналежність вищевказаних доказів, які не підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню в рамках даної справи про адміністративне правопорушення, зокрема стосовно об'єктивних обставин вчинення правопорушником протиправного діяння, що ставиться йому у провину, складеним відносно нього протоколом. Таким чином, викликають певні сумніви дії уповноваженої посадової особи під час складання відповідного протоколу, які могли нести формальний характер з метою притягнення водія ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Беручи до уваги вказані недоліки, зібрані в рамках даної справи про адміністративне правопорушення, докази не можуть належно свідчити про винуватість водія ОСОБА_1 за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння.
Таким чином, враховуючи, що провадження в справі про адміністративне правопорушення здійснюється судом в рамках пред'явленого обвинувачення, в даному випадку в межах фактичних обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , а вихід за вказані межі є недопустимим, апеляційний суд приходить до висновку, що зібрані по даній справі докази не підтверджують існування обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, а отже, в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про недоведеність матеріалами справи об'єктивної сторони інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а відтак і відсутність в його діянні складу даного адміністративного правопорушення, оскільки у відповідності до вимог ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає необхідним постанову суду скасувати, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу даного адміністративного правопорушення в діях останнього.
Крім того, в порушення вимог ст. 283 КУпАП, в резолютивній частині оскаржуваного рішення, суд першої інстанції при накладенні розміру адміністративного стягнення не зробив посилання на норму закону, за якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності та у відповідністю з санкцією якої статті їй призначається покарання, при цьому вказав лише вид та розмір адміністративного стягнення.
Посилання ОСОБА_1 в поданій апеляційній скарзі на те, що розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно нього було здійснено без його участі, що є порушенням прав на захист, хоча і знайшло підтвердження, але не є підставою для скасування рішення, оскільки ст. 268 КУпАП визначений вичерпний перелік категорій справ про адміністративні правопорушення, участь у розгляді яких передбачає обов'язкову участь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, однак ст. 130 КУпАП до цього переліку не входить.
Права, які на думку ОСОБА_1 були порушені під час розгляду справи в суді першої інстанції, були повністю поновлені під час апеляційного перегляду справи, проте він ними він не скористався, оскільки будучи належним чином повідомленим про час та дату розгляду справи в Чернігівському апеляційному суді, в зал судового засідання для участі у розгляді справи відносно нього не з'явився, не повідомивши про причини своєї неявки.
Керуючись ст.ст. 245, 293, 294 КУпАП, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Постанову Ічняняського районного суду Чернігівської області від 23 травня 2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - скасувати та закрити провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддяМ. М. Оседач