Дата документу 19.09.2019 Справа № 320/7290/19
запорізький апеляційний суд
Провадження №11-сс/807/931/19Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1
Єдиний унікальний №320/7290/19Суддя-доповідач в 2-й інстанції ОСОБА_2
19 вересня 2019 року м.Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду у складі
головуючого ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участі секретаря ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
підозрюваного ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції)
захисника ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 04 вересня 2019 року про застосування запобіжного заходу щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Біла Чемеровецького району Хмельницької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого,
Ухвалою слідчого судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 04 вересня 2019 року задоволено клопотання прокурора та до ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК, застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів.
Одночасно визначено ОСОБА_7 розмір застави як запобіжного заходу достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК, у сумі 153 680 гривень.
Встановленні зобов'язання у разі внесення застави, передбачені п.п.1, 2, 3, 7 ч.5 ст.194 КПК, які покладаються на підозрюваного в разі внесення застави.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_8 , не погоджуючись з оскаржуваною ухвалою, просить її змінити в частині визначеного розміру застави, зменшивши її розмір. В обґрунтування своїх вимог зазначає, що суд першої інстанції не приділив увагу належному та достатньому мотивуванню визначеному розміру застави та обставин які суд брав до уваги під час визначення максимального передбаченого статтею розміру застави.
Під час апеляційного розгляду захисник та підозрюваний підтримали апеляційну скаргу. Прокурор заперечила проти скарги захисника.
Заслухавши учасників провадження, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Встановлено, що прокурор Мелітопольської місцевої прокуратури ОСОБА_9 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 , який підозрюється у вчиненні передбаченого ч.3 ст.185 КК злочину.
В клопотанні зазначено, що 03 вересня 2019 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні передбаченого ч.3 ст.185 КК злочину.
З посиланням на наявність передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК ризиків, прокурор просив застосувати до ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Слідчий суддя задовольнив клопотання прокурора, посилаючись на те, що менш суворий запобіжний захід не зможе запобігти наявним у провадженні ризикам та забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Колегія суддів погоджується із прийнятим слідчим суддею рішенням з таких підстав.
Питання щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ніким із учасників процесу не оскаржується, тому колегія суддів, розглядає апеляційну скаргу в межах заявлених у ній вимог, а саме в частині визначення розміру застави.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки, з передбачених статтею 194 КПК, будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави.
Згідно ч. 5 ст. 82 КПК, щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину встановлюється розмір застави від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Виходячи зі змісту ч. 4 ст.182 КПК розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.
Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
На думку суду апеляційної інстанції, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , характеру кримінального правопорушення, суд при визначенні розміру застави прийшов до вірного висновку, визначивши ОСОБА_7 заставу в розмірі 153 680 (сто п'ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) гривень.
Підстав вважати вказаний розмір застави непомірним, як про це зазначає апелянт в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, розмір застави повинен визначатися тим степенем довіри, при якому перспектива втратити заставу, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Отже, розмір застави повинен бути помірним та пропорційним щодо конкретної людини та обставин, вчиненого ним кримінального правопорушення, тому суддя дійшов правильного висновку щодо розміру застави та не допустив встановлення такого розміру застави, як альтернативи триманню під вартою, що є завідомо непомірним для ОСОБА_7 .
На думку колегії суддів, відсутність у підозрюваного необхідної суми грошей для внесення визначеної слідчим суддею застави, саме по собі не може бути єдиним обґрунтуванням застосування щодо ОСОБА_7 меншого розміру застави, оскільки розмір застави визначається з урахуванням також сукупності інших обставин.
Суддя прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість утримання особи під вартою, що не суперечить практиці Європейського суду з прав людини, при цьому слідчий суддя дослідив належним чином всі матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.
Підстав для зміни розміру застави, колегія суддів не вбачає.
За вказаних обставин, колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді прийнята з дотриманням вимог кримінального процесуального закону, тому підстав для її зміни чи скасування не має.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які тягнуть безумовне скасування ухвали слідчого судді, при апеляційному розгляді не встановлено.
Керуючись ст.ст.407, 422 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 04 вересня 2019 року про застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_7 залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддяСуддяСуддя
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4